Рішення № 37129868, 10.02.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2014 р. Справа № 914/4616/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «АВ метал груп», м.Дніпропетровськ

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Грифон- Буд», м.Львів

Про стягнення 165 312,13 грн.

Суддя Березяк Н.Є

Секретар судового засідання Кравець В.П.

В судове засідання з'явились:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АВ метал груп» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грифон - Буд» про стягнення 152861,43 грн. основного боргу, 10141,08 грн. пені, 2271,97 грн. три відсотки річних, 37,65 грн. інфляційних та судові витрати..

В судовому засіданні 13.01.2014 року судом оглянуто оригінали документів, які в належно завірених копіях долучено до матеріалів справи.

На задоволення клопотання відповідача розгляд справи було відкладено на 27.01.2014 року.

В судове засідання 27.01.2014 року відповідач участь свого представника повторно не забезпечив, витребуваних ухвалами суду документів не надав, про причини неявки суду не повідомив.

В зв'язку з неявкою представника відповідача ухвалою суду від 27.01.2014 року розгляд справи було відкладено на 10.02.2014 року.

В судове засідання 10.02.2014 року позивач подав клопотання про розгляд справи без участі його представника за наявними в справі матеріалами та просив задоволити позовні вимоги повністю з підстав і мотивів, викладених в позовній заяві та наданих в судовому засіданні поясненнях.

Відповідач в жодне судове засідання участь свого представника не забезпечив, відзиву на позов та доказів оплати боргу суду не подав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду, які надсилались йому рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення.

За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст.75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача.

В судовому завданні 10.02.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

21.05.2013 року між ТзОВ «АВ метал груп» (Постачальник) та ТзОВ «Грифон-Буд» (Покупець) було укладено договір поставки №21/05/4 відповідно до якого Постачальниу взяв на себе зобов'язання в порядку і в строки, встановлені договором передати у власність Покупця чорний металопрокат, а Покупець взяв на себе зобов'язання прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених цим Договором.

На виконання умов договору позивач в період з 28.05.2013 року по 11.06.2013 року здійснив поставку товару на загальну суму 187861,43 грн., за яку відповідач зобов'язаний був здійснити оплату з відстрочкою платежу на 14 календарних днів, однак свої договірні зобов'язання виконав частково.

Станом на 02.12.2013 року заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений йому товар складала 152861,43 грн.

За порушення строків оплати відповідно до п.7.2 Договору позивачем нарахована пеня в розмірі 10141,08 грн., та відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України позивачем нараховані три відсотки річних в сумі 2271,97 грн. та інфляційні в сумі 37,65 грн., які просить стягнути з відповідача.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення .

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно ст.ст. 526,530 Цивільного Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання укладеного договору поставки №21/05/4 від 21.05.2013 року позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 187 861,43 грн., що підтверджується видатковими накладними № 23000070 від 27.05.13 р., №23000072 від 28.05.2013 року, № 23000074 від 28.05.2013 року, № 23000119 від 05.06.2013 року, № 23000146 від 11.06.2013 року та довіреностями на отримання товару № 71 від 27.05.13 року, №78 від 05.06.2013 року ( належно завірені копії в матеріалах справи).

Відповідно до п.3.3 Договору передбачений порядок розрахунків у вигляді відстрочки оплати переданого товару строком на 14 (чотирнадцять) календарних днів з моменту переходу права власності на товар згідно п.2.5 даного Договору.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Для оплати вартості товару позивачем були виписані рахунки №2300000081 від 21.05.13 р. на суму 135442,23 грн., № 2300000083 від 21.05.13 р. на суму 33783,00 грн., № 2300000129 від 27.05.13 р. на суму 10629,95 грн., № 2300000189 від 05.06.13 р. на суму 6906,25 грн., № 2300000244 від 11.06.13 р. на суму 1131,25 грн.

Як стверджує позивач, оплата поставленого товару здійснена відповідачем частково в сумі 35000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №513 від 16.07.13 року на суму 30000,00 грн. та № 655 від 17.09.2013 р. на суму 50000,00 грн.

Враховуючи часткову оплату вартості поставленого товару, загальна сума боргу відповідача перед позивачем станом на день звернення до суду складає 152 861,43 грн. та підлягає до стягнення з відповідача.

За порушення строків оплати наданих послуг, відповідно до пункту 7.2 Договору позивачем нарахована пеня , що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ та в межах шестимісячного строку складає та підлягає до стягнення з відповідача в розмірі 10141,08 грн.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Три відсотки річних за період з 11.06.2013 року по 29.11.2013 року згідно перевіреного судом розрахунку підлягають до стягнення з відповідача в сумі 2271,97 грн. та інфляційні підлягають до стягнення з відповідача в розмірі 37,65 грн.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач позовні вимоги не заперечив, доказів оплати поставленого йому товару суду не надав та не обґрунтував жодним чином неможливість подання таких доказів .

Враховуючи відсутність будь яких заперечень з боку відповідача та неподання ним доказів погашення боргу, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення .

Судові витрати слід віднести на відповідача в розмірі 3306,24 грн. судового збору.

Керуючись 3,4,41,42,43, 44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,49,75,82,84,85 ГПК України, суд , -

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задоволити .

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Грифон - Буд» (79012, м.Львів, вул. Сахарова,буд.37, код ЄДРПОУ 38208083) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВ метал груп» (49000, м.Дніпропетровськ, вул.Шолом-Алейхема, буд.5, код ЄДРПОУ 36441934) - 152861,43 грн. - основного боргу, 10141,08 грн.- пені, 2271,97 грн.- три відсотки річних, 37,65 грн. - інфляційних, та 3306,24 грн. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду .

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 13.02.2014 року.

Суддя Березяк Н.Є.