Постанова № 37129688, 06.02.2014, Луганський окружний адміністративний суд

10.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 лютого 2014 рокуЛуганськСправа № 812/7094/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Ушакова Т.С.,

при секретарі судового засідання Разіній Н.В.,

за участю:

представника позивача: не з'явився,

представника відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Стахановського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення 1 154,06 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

14 серпня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Стахановського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення 1 154,06 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що 13.02.2013 до Стахановського міського центру зайнятості з за явою про надання статусу безробітного, до вирішення питання про праце влаштування, звернувся ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народжен ня, який мешкає за адресою АДРЕСА_1. Під час реєстрації відповідач пред'явив паспорт громадянина України, облікову картку платника податків, дип лом про закінчення Комунарського металургійного інституту та трудову книжку. Під час ознайомлення із записами у трудовій книжці ОСОБА_1 вста новлено, що згідно наказу ПАТ «Стахановський завод технічного вуглецю» від 25 січня 2012 року № 26-л, ОСОБА_1 прийнято до штату заводу на по стійну роботу на посаду начальника відділу капітального будівництва та кошторисно-договірної роботи з 28.01.2012 та 07.12.2012 звіль нено за ст. 36 п. 1 КЗпП України, за згодою сторін, на підставі наказу ПАТ «Стахановський завод технічного вуглецю» від 07 грудня 2012 року № 226-к.

Відповідач при зверненні до Стахановського міського центру зайнятості 13.02.2013 був ознайомлений з пам'яткою «Ваші права - Ваші обов'язки», про що свідчить його власний підпис у заяві про надання статусу безробітного та у Додатку до персональної картки «Відвідування особою ЦЗ, надані послуги та прийняті рішення».

13.02.2013 Стахановським міським центром зайнятості ОСОБА_1 було надано повний комплекс послуг, а саме: ознайомлено з наявними вакансіями, профінформаційні послуги, запропонована участь у семінарі з техніки пошуку роботи, складено індивідуальний план працевлаштування, запропоновано скористатися послугами спеціаліста з профорієнтації

На підставі заяви від 20.02.2013 про призначення ви плати допомоги по безробіттю Стахановським місь ким центром зайнятості відповідачу з 20.02.2013 призна чена допомога по безробіттю.

З метою уникнення незаконного витрачання коштів, перевірки пра вильності використання коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, на підставі ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на ви падок безробіття», 12 липня 2013 року Стахановським міським центром за йнятості було проведено перевірку достовірності даних наданих безробіт ним ОСОБА_1 під час реєстрації в центрі зайнятості з даними ПАТ «Ста хановський завод технічного вуглецю». За результатами перевірки складе но акт № 57 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загально обов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

В ході перевірки встановлено, що ОСОБА_1 з 28.01.2012 по 04.07.2012 працював в штаті заводу на постійній роботі на посаді на чальника відділу капітального будівництва та кошторисно-договірної робо ти ПАТ «Стахановський завод технічного вуглецю» та звільнений 04.07.2012 за статтею 40 пункт 3 КЗпП України за систематичне невиконання обов'язків, покладених трудовим договором.

Згідно проведеної перевірки достовірності даних періоду роботи у ПАТ «Стахановський завод технічного вуглецю», в реєстраційних даних ОСОБА_1 виявлено порушення, а саме: стаття звільнення, дата звільнення та підстава звільнення згідно наказу ПАТ «Стахановський завод технічного вуглецю» від 01 лютого 2013 року № 58/1-п не відповідають ві домостям, внесеним до трудової книжки ОСОБА_1

Згідно довідки Стахановського міського центру зайнятості від 06.08.2013 № 14/1- 2130, за період перебування на обліку у міському центрі зайнятості в якості безробітного, а саме з 13.02.2013 по 19.07.2013 ОСОБА_1 за рахунок Фонду загальнообов'язкового держа вного соціального страхування на випадок безробіття було нараховано та сплачено допомогу по безробіттю у сумі 1 154,06 грн.

За наказом директора Стахановського міського центру зайнятості № 46 від 19.07.2013 прийнято рішення про повернення ОСОБА_1 коштів, виплачених як матеріальна допомога у сумі 1 154,06 грн. ОСОБА_1 бу ло ознайомлено з наказом передано лист про повернення коштів від 19.07.2013 № 14/1-1968, який він отримав особисто 19.07.2013 про що свідчить його власний підпис.

До теперішнього часу ОСОБА_1 вище зазначену суму не повернув.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, до початку судового засідання надав клопотання про розгляд справи за без його участі, в якому підтримав заявлені вимоги у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, до початку судового засідання надав клопотання про перенесення судового засідання у зв'язку з неналежним повідомленням його про дату та час судового засідання.

Суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача, виходячи з наступного.

Ухвалою суду від 19 вересня 2013 року було зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням по справі 812/8040/13-а за позовом ОСОБА_1 до Стахановського міського центру зайнятості про визнання недійсним та скасування наказу № 46 від 19.07.2013, зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою від 05 лютого 2014 року поновлено провадження у справі за позовом Стахановського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення 1 154,06 грн. Судове засідання призначено на 06 лютого 2014 року на 11 год. 00 хв., оскільки 06 лютого 2014 року - останній день місячного строку, протягом якого повинна бути розглянута адміністративна справа відповідно до вимог ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

05 лютого 2014 року відповідача було телефоном повідомлено про дату, час та місце судового розгляду даної справи, про що відповідно до вимог ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України складено телефонограму.

Враховуючи викладене, суд вважає, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про судове засідання, призначене на 06 лютого 2014 року.

В раніше наданих суду письмових запереченнях на позов, відповідачем зазначено, що він дійсно мав трудові відносини з ПАТ «СЗТВ» відповідно до записів в трудовій книжці та інших доданих документів. 04.07.2012 його було звільнено за п. 3 ст.40 КЗпП. Не оскарженим та не скасованим чинним Приписом Територіальної Державної Інспекції з питань праці у Луганській області № 12-15-033/0066-0066 від 06.08.2012 встановлено, що процедура звільнення ОСОБА_1 за статтею 40 КЗпП порушена і зобов'язано привести у відповідність вимогам ст. 36, 38, 39, 40 КЗпП. За рішенням Стахановського міського суду ОСОБА_1 був поновлений на роботі. Потім звільнився за згодою сторін за п. 1 ст. 36 КЗпП, наказ ПАТ «СЗТВ» №226-к від 07.12.2012, про що внесені відповідні записи до трудової книжки та документів відповідача. З цього часу будь-які відносини з ПАТ «СЗТВ» у відповідача припинились.

19.06.2013 відповідач отримав лист ПАТ «СЗТВ» від 11.06.2013 №994/16-02 та копію наказу від 01.02.2013 №58/1-п про скасування наказу від 07.12.2012 №226-к про його звільнення за згодою сторін. До цього наказу не отримував, і його не існувало, про що свідчить те, що наказ виданий через дріб, тобто внесений пізніше, та не вписується у загальну нумерацію.

Відповідач вважає, що на підставі цього позивач, не врахувавши норми закону, рішення Стахановського суду від 21.05.2013 про відмову в повороті виконання, видав протизаконний Наказ № 46 від 19.07.2013 про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю та припинення виплати допомоги по безробіттю ОСОБА_1 та зняття його з обліку. Належної перевірки та вивчення ситуації не було проведено, все зроблено лише з письмових пояснень роботодавця.

12 лютого 2013 року, після закриття підприємництва, відповідач подав до Стахановського міського центру зайнятості достовірні відомості про його звільнення за угодою сторін - трудову книжку з відповідним записом про звільнення, інші необхідні документи, на підставі наказів роботодавця.

Відповідач вважає, що незалежно від того, які внутрішні накази міг видати сам роботодавець, вони не впливають жодним чином на законність його реєстрації та не можуть бути підставою для застосування до нього санкцій, як до винної особи, які створюють пряму загрозу для життя та здоров'я. Відповідач вважає, що директор центру зайнятості безпідставно звинуватила його у злочинній діяльності, за те що він повністю на законних підставах скористався своїм правом.

На підставі викладеного відповідач у своїх запереченнях просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.

Правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття визначає Закон України «Про зайнятість населення» № 05.07.2012 № 5067-VІ.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 №5067-VІ безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Згідно ч.1 ст. 4 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VІ до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

До зайнятого населення також належать:

непрацюючі працездатні особи, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, інвалідом I групи або за особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку, та отримують допомогу, компенсацію та/або надбавку відповідно до законодавства;

батьки - вихователі дитячих будинків сімейного типу, прийомні батьки, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства;

особа, яка проживає разом з інвалідом I чи II групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, та одержує грошову допомогу на догляд за ним відповідно до законодавства.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 13.02.2013 до Стахановського міського центру зайнятості звернувся ОСОБА_1 із заявою про вирішення питання його працевлаштування та надання статусу безробітного. У вказаній заяві ОСОБА_1 зазначено, що він не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою та творчою діяльністю не займається, не працює за цивільно-правовою угодою, не навчається в навчальних закладах за денною формою навчання, пенсію не отримує, не має права на пенсію за віком, в тому числі на пільгових умовах та пенсію за вислугу років.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 працював на посаді начальника відділу капітального будівництва та кошторисно-договірної роботи ПАТ «Стахановський завод технічного вуглецю» в період з 28.01.2012 по 07.12.2012, та був звільнений за п. 1 ст. 36 КЗпП України, за згодою сторін, на підставі наказу ПАТ «Стахановський завод технічного вуглецю» від 07 грудня 2012 року № 226-к, про що внесено дані до персональної картки № 121413021300003 на підставі відомостей з трудової книжки відповідача.

13.02.2013 ОСОБА_1 було надано статус безробітного.

На підставі заяви від 20.02.2013 про призначення ви плати допомоги по безробіттю Стахановським місь ким центром зайнятості відповідачу з 20.02.2013 призна чена допомога по безробіттю.

31.05.2013 до Стахановського міського центру зайнятості на дійшов лист ПАТ «Стахановський завод технічного вуглецю» від 28.05.2013 № 910/16-02, з якого слід, що ПАТ «Стахановський завод технічного вуглецю» наказом від 04.07.2012 № 134-к було звільнено начальника відділу капітального будівництва та кошторисно-договірної роботи ОСОБА_1 за п. 3 ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудо вим договором.

Рішенням Стахановського міського суду від 31.10.2012 ОСОБА_1 було поновлено на посаді з 04.07.2013.

Рішенням колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області від 31.01.2013 рішення Стахановського міського суду від 31.10.2012 скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено ОСОБА_1 Єв геновичу у задоволені позову за необґрунтованістю позовних вимог. Рі шення набрало законної сили з моменту його проголошення, тобто з 31.01.2013. Дане рішення ОСОБА_1 не оскаржено.

17.06.2013 до Стахановського міського центру зайнятості на дійшов лист ПАТ «Стахановський завод технічного вуглецю» від 11.06.2013 № 995/16-02, яким направлено позивачу копію наказу від 01.02.2013 № 58/1-п про відміну нака зів від 30.11.2012 № 478-л про поновлення на посаді ОСОБА_1 та від 07.12.2012 № 226-к про звільнення ОСОБА_1 за згодою сторін, згідно ст. 36 п. 1 КЗпП України.

18.06.2013 до Стахановського міського центру зайнятості на дійшов лист ПАТ «Стахановський завод технічного вуглецю» від 18.06.2013 № 1017/16-02 з копіями наказів стосовно ОСОБА_1 та про ханням прийняття рішення щодо подальшої виплати матеріальної допомоги ОСОБА_1 з врахуванням копій наказів, копії рішення Стахановського місь кого суду Луганської області від 31.10.2013 по справі № 1231/4411/2012 та копії рішення апеляційного суду Луганської області від 31.01.2013 по справі № 22ц/1290/6054/12.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 12 липня 2013 року Стахановським міським центром за йнятості на підставі ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на ви падок безробіття» було проведено перевірку достовірності даних наданих безробіт ним ОСОБА_1 під час реєстрації в центрі зайнятості, за результатами якої складе но акт № 57 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загально обов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

В ході проведення перевірки встановлено, що ОСОБА_1 з 28.01.2012 по 04.07.2012 працював в штаті заводу на постійній роботі на посаді на чальника відділу капітального будівництва та кошторисно-договірної робо ти ПАТ «Стахановський завод технічного вуглецю» та звільнений 04.07.2012 за статтею 40 пункт 3 КЗпП України за систематичне невиконання обов'язків, покладених трудовим договором.

Згідно проведеної перевірки достовірності даних періоду роботи у ПАТ «Стахановський завод технічного вуглецю» в реєстраційних даних ОСОБА_1 виявлено порушення, а саме: стаття звільнення, дата звільнення та підстава звільнення згідно наказу ПАТ «Стахановський завод технічного вуглецю» від 01 лютого 2013 року № 58/1-п не відповідають ві домостям, внесеним до трудової книжки ОСОБА_1

З пояснень з боку працівників ПАТ «Стахановський за вод технічного вуглецю», які додаються до акту, вбачається, що 31.01.2013 під час винесення та оголошення рішення по справі № 22ц/1290/6054/12 в Апеляційному суді Луганської області були присутні як представник ПАТ «Стахановський завод технічного вуглецю» Сологуб Ю.А., так і ОСОБА_1, який дане рішення не оскаржував.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 31.01.2013 вже знав, що 04.07.2012 його з звільнили з ПАТ «Стахановський завод технічного вуглецю» за п. 3 ст. 40 КЗпП України на законних підставах.

Згідно довідки Стахановського міського центру зайнятості від 06.08.2013 № 14/1- 2130 за період з 13.02.2013 по 19.07.2013 ОСОБА_1 за рахунок Фонду загальнообов'язкового держа вного соціального страхування на випадок безробіття було нараховано та сплачено допомогу по безробіттю у сумі 1 154,06 грн.

19.07.2013 Стахановським міським центром зайнятості винесено наказ № 46 «Про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю ОСОБА_1», згідно якого ОСОБА_1 протягом 15 днів з дня отримання відповідного повідомлення повинен повернути виплачені йому кошти в сумі 1 154,06 грн.

Повідомлення про повернення коштів від 19.07.2013 № 14/1-1968 ОСОБА_1 отримав 19.07.2013, що підтверджується його особистим підписом на зазначеному повідомленні.

Наказ № 46 «Про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю ОСОБА_1» від 19.07.2013 оскаржено ОСОБА_1 в судовому порядку.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2013 року у справі № 812/8040/13-а за позовом ОСОБА_1 до Стахановського міського центру зайнятості про визнання недійсним та скасування наказу № 46 від 19.07.2013, зобов'язання вчинити певні дії позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправним та скасовано наказ від 19.07.2013 № 46 Стахановського міського центру зайнятості про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю ОСОБА_1.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2014 року постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2013 року у справі № 812/8040/13-а скасовано, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В постанові Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2014 року колегія суддів дійшла висновку, що Стахановським міський центром зайнятості на законних підставах припинено виплату допомоги по безробіттю ОСОБА_1 та знято його з обліку в центрі зайнятості.

З викладеного слід, що наказ Стахановського міського центру зайнятості від 19.07.2013 № 46 «Про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю ОСОБА_1» є законним та підлягає виконанню.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 № 1533-ІІІ виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Оскільки суду не надано доказів сплати відповідачем заборгованості в сумі 1 154,06 грн., суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено, що постанову у повному обсязі буде виготовлено та підписано 11.02.2014.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 17, 72, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Стахановського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення 1 154,06 грн. задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Стахановського міського центру зайнятості 1 154,06 грн. (одна тисяча сто п'ятдесят чотири гривні 06 коп.) на рахунок 37179320001264, одержувач - Стахановський міський центр зайнятості, код одержувача - 13392088, банк - ГУДКСУ у Луганській області, м. Луганськ, МФО 804013, вид платежу - повернення допомоги по безробіттю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 11.02.2014.

Суддя Т.С. Ушаков