Постанова № 37129580, 12.02.2014, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2014 року м. ЛуцькСправа № 803/149/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

судді Смокович В.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Реєстраційної служби Ковельського міськрайонного управління юстиції про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 (далі - позивачі, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4) звернулися в суд з адміністративним позовом до Реєстраційної служби Ковельського міськрайонного управління юстиції (далі - позивач, реєстраційна служба) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Ковельського міськрайонного управління юстиції внести зміни до державного реєстру прав власності на нерухоме майно, скасувавши державну реєстрацію запису про право власності, номер запису: 25/б.171/ в книзі:1 на об'єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, реєстраційний номер 20180303, розмір частки 1, на праві комунальної власності за Поворською туберкульозною лікарнею ВОТМПО (форма власності - комунальна, частка - 1/1) на підставі рішення суду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачам згідно розпорядження органу приватизації від 02 квітня 2013 року №211 та свідоцтва про право власності від 02 квітня 2013 року надано на праві власності житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1. В реєстрі прав власності на даний об'єкт нерухомого майна знайдено запис про реєстрацію права власності за іншою особою, тому рішенням Ковельського міськрайонного суду від 11 червня 2013 року у справі №159/2794/13-ц цей запис скасовано. Зазначене судове рішення не оскаржувалося та набрало законної сили.

З цих підстав позивачі звернулися до відповідача з проханням скасувати відповідний запис в Реєстрі прав власності на нерухоме майно. Однак листом від 28 жовтня 2013 року №901 Реєстраційна служба Ковельського міськрайонного управління юстиції повідомила, що не може виконати рішення суду, оскільки на даний момент діє Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, а Реєстр прав власності на нерухоме майно вівся органами БТІ до 31 грудня 2012 року і реєстраційна служба не наділена повноваженнями скасувати записів в ньому.

З такими діями відповідача не погоджуються та вважають їх протиправними з тих підстав, що згідно статті 124 Конституції України рішення суду, які набрали законної сили є обов'язковими для виконання всіма органами державної влади, тому просять суд визнати таку бездіяльність відповідача протиправною та зобов'язати реєстратора прав Реєстраційної служби Ковельського міськрайонного управління юстиції внести зміни до державного реєстру прав власності на нерухоме майно, скасувавши державну реєстрацію запису про право власності, номер запису: 25/б.171/ в книзі:1 на об'єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, реєстраційний номер 20180303, розмір частки 1, на праві комунальної власності за Поворською туберкульозною лікарнею ВОТМПО (форма власності - комунальна, частка - 1/1) на підставі рішення суду (а.с.6-7).

У заяві від 12 лютого 2014 року (а.с.35) представник позивачів уточнила позовні вимоги та просила суд:

- визнати протиправною бездіяльність Реєстраційної служби Ковельського міськрайонного управління юстиції щодо не перенесення з Реєстру прав власності на нерухоме майно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису: номер запису 25 /б. 171/ в книзі: 1, реєстраційний номер майна 20180303, про право власності на об'єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за Поворською туберкульозною лікарнею ВОТМПО (форма власності комунальна, частка - 1/1) та зобов'язати здійснити таке перенесення;

- зобов'язати Реєстраційну службу Ковельського міськрайонного управління юстиції скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно даний запис.

Позивачі у судове засідання не з'явилися, однак у заяві від 12 лютого 2014 року представник позивачів просить суд розгляд справи проводити за її відсутності (а.с.35).

Відповідач, суб'єкт владних повноважень, свого представника у судове засідання не направив, однак у письмових запереченнях від 27 січня 2014 року №02.1.24/50 та від 06 лютого 2014 року №02.1.24/76 просить суд розгляд справи проводити за відсутності представника реєстраційної служби. Проти задоволення адміністративного позову заперечує з тих підстав, що Реєстраційна служба Ковельського міськрайонного управління юстиції не наділена повноваженнями скасовувати записи в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, оскільки дана реєстрація проводилася органами БТІ, а органи Державної реєстраційної служби ведуть лише Державний реєстр речових прав на нерухоме майно. На підставі вищевикладеного просить суд відмовити у задоволенні позову (а.с.28-29, 40-42).

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження. Згідно із пунктом 10 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанцій без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Ухвалою суду від 12 лютого 2014 року розгляд справи здійснений в порядку письмового провадження (а.с.44).

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 одружені та мають двох дітей - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.19-21).

На підставі свідоцтва про право власності від 02 квітня 2013 року, яке видано Поворською сільською радою позивачам належить на праві спільної часткової власності житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1. Частка кожного становить 1/4, тому 30 квітня 2013 року вони звернулися з заявою про державну реєстрацію права власності на вищезазначений житловий будинок, однак рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Ковельського міськрайонного управління юстиції від 30 квітня 2013 року №2110674 у державній реєстрації було відмовлено, оскільки в Реєстрі прав власності на нерухоме майно знайдено запис про право власності на цей об'єкт нерухомого майна за іншою особою (номер запису 25 /б. 171/ в книзі: 1, реєстраційний номер майна 20180303) (а.с.8, 16).

Однак рішенням Ковельського міськрайонного суду від 11 червня 2013 року у справі №159/2794/13-ц цей запис скасовано. Зазначене судове рішення не оскаржувалося та набрало законної сили (а.с.10-11).

З цих підстав ОСОБА_1 звернувся до Реєстраційної служби Ковельської міськрайонного управління юстиції з заявою про забезпечення виконання рішення суду, яка листом від 28 жовтня 2013 року №901 повідомила, що не може задовольнити заяву, оскільки згідно Порядку використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна, який затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 14 грудня 2012 року №1844/5 їй надано право лише використовувати дані з Реєстру прав власності на нерухоме майно, а не скасовувати записи в ньому (а.с.9).

Надаючи оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини виникли з приводу скасування запису про державну реєстрацію нерухомого майна, а тому врегульовані Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядком використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна, який затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 14 грудня 2012 року №1844/5, Порядком прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, який затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 12 грудня 2011 року № 3502/5.

До 01 січня 2013 року державну реєстрацію прав на нерухоме майно здійснювали комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації (далі - органи БТІ) на підставі пункту 5 Розділу V «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», які в своїй діяльності керувалися Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, яке затверджено Наказом Міністерства юстиції України N 7/5 від 07 лютого 2002 року. У пункті 1.2 цього положення було визначено, що державна реєстрація прав - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, а також права власності на об'єкти незавершеного будівництва шляхом внесення відповідного запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

З зазначеного випливає, що до 01 січня 2013 року органи БТІ здійснювали державну реєстрацію права власності на нерухоме майно шляхом внесення відповідного запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення та спрощення процедури державної реєстрації земельних ділянок та речових прав на нерухоме майно» від 04 липня 2012 року №5037-VI систему державної реєстрації речових прав на нерухоме майно було реформовано, а саме повноваження з проведення реєстрації передані органам Державної реєстраційної служби України, а також нотаріусам.

Замість Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна створений єдиний реєстр - Державний реєстр речових прав на нерухоме майно. Вищезазначені зміни набули чинності з 01 січня 2013 року.

Тобто, наразі Реєстр прав власності на нерухоме майно не ведеться і органи Державної реєстраційної служби України та нотаріуси позбавлені права вносити або змінювати відомості в ньому. Замість цього реєстру почав діяти Державний реєстр речових прав на нерухоме майно.

Натомість Наказом Міністерства юстиції України від 14 грудня 2012 року №1844/5 затверджений Порядок використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна (далі - Порядок №1844/5).

Як визначено у пункті 1 Порядку №1844/5 він визначає процедуру використання та перенесення державним реєстратором прав на нерухоме майно (далі - державний реєстратор) записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек, Державного реєстру обтяжень рухомого майна (далі разом - Реєстри) до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) та використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно.

У пунктах 6, 7 Порядку №1844/5 зазначено, що перенесення записів з Реєстрів до Державного реєстру прав здійснюється державним реєстратором прав у разі, коли наявні у Реєстрах записи є чинними та ідентифікують об'єкт нерухомого майна або суб'єкта речових прав, їх обтяжень. Державний реєстратор переносить до відповідного розділу Державного реєстру прав, відкритого на об'єкт нерухомого майна, відомості записів, наявні у Реєстрах, у частині, що стосується такого об'єкта.

Проаналізувавши вищезазначені положення законодавства суд дійшов висновку, що на підставі Порядку №1844/5 державні реєстратори мають право перенести відповідний запис про об'єкт нерухомого майна з Реєстру прав власності на нерухоме майно, який вівся органами БТІ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. При цьому єдиною умовою для перенесення є чинність запису, а також можливість ідентифікувати об'єкт нерухомості.

В подальшому, керуючись статтею 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та Порядком прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, який затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 12 грудня 2011 року N 3502/5 (далі - Порядок №3502/5) державний реєстратор вправі скасувати запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення суду.

В розглядуваному випадку запис в Реєстрі прав власності на нерухоме майно щодо будинку за адресою АДРЕСА_1 є чинним, оскільки до реєстру не вносилася відмітка про його скасування і жодний орган наразі не вправі вносити таку відмітку. Ідентифікувати цей об'єкт нерухомості можливо, про що вказано відповідачем у рішенні про відмову у державній реєстрації від 30 квітня 2013 року №2110674 (а.с.8).

Отже, отримавши від ОСОБА_1 рішення Ковельського міськрайонного суду від 11 червня 2013 року у справі №159/2794/13-ц Реєстраційна служба Ковельського міськрайонного управління юстиції була зобов'язана з метою виконання судового рішення перенести запис щодо будинку з Реєстру прав власності на нерухоме майно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. В подальшому у відповідача є всі повноваження на підставі рішення суду скасувати перенесений запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, як це передбачено Порядком №3502/5.

На думку суду, відсутність органу, вповноваженого на скасування записів в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, а також створення замість цього реєстру нового - Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, не може бути підставою для невиконання рішення Ковельського міськрайонного суду від 11 червня 2013 року у справі №159/2794/13-ц, яке з огляду на положення статті 124 Конституції України є обов'язковим до виконання на всій території України.

На користь цього висновку свідчить також те, що законодавством чітко передбачений порядок перенесення записів з Реєстру прав власності на нерухоме майно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно і Реєстраційна служба Ковельського міськрайонного управління юстиції у своїй діяльності зобов'язана керуватися цим порядком.

Підсумовуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що Реєстраційна служба Ковельського міськрайонного управління юстиції неналежно поставилася до виконання рішення Ковельського міськрайонного суду від 11 червня 2013 року у справі №159/2794/13-ц, формально відмовивши ОСОБА_1 в його заяві, хоча мала всі законні підстави вчинити такі дії шляхом перенесення відповідного запису з Реєстру прав власності на нерухоме майно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та в подальшому скасувавши його.

За правилами частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, суб'єкт владних повноважень, відмовляючи позивачам в перенесенні з Реєстру прав власності на нерухоме майно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису: номер запису 25 /б. 171/ в книзі: 1, реєстраційний номер майна 20180303, про право власності на об'єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за Поворською туберкульозною лікарнею ВОТМПО (форма власності комунальна, частка - 1/1), діяв протиправно, всупереч положенням статті 19 Конституції України та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», не надав суду жодного обґрунтованого доказу правомірності своїх дій.

Оскільки Реєстраційна служба Ковельського міськрайонного управління юстиції неналежно поставилася до виконання рішення Ковельського міськрайонного суду від 11 червня 2013 року у справі №159/2794/13-ц, формально відмовила ОСОБА_1 в його заяві, хоча мала всі законні підстави виконати рішення суду шляхом перенесення відповідного запису з Реєстру прав власності на нерухоме майно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та в подальшому скасувати його, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги (з урахуванням уточнень, наданих представником позивачів) слід задовольнити повністю.

За правилами частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Як слідує з матеріалів справи, за подання даного позову позивачі сплатили судовий збір у загальному розмірі 146,16 грн, що підтверджується квитанціями №120/196 від 22 січня 2014 року, від 12 лютого 2014 року №88 (а.с.2, 39).

Оскільки суд задовольняє позовні вимоги повністю, тому сплачений ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 146,16 грн слід стягнути з Державного бюджету України на його користь.

Відповідно до частини першої статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Оскільки судове рішення у справі ухвалено не на користь суб'єкта владних повноважень, суд вважає за необхідне зобов'язати Реєстраційну службу Ковельського міськрайонного управління юстиції у місячний строк з дня набрання судовим рішенням законної сили подати до суду звіт про виконання судового рішення.

При цьому суд вважає за необхідне роз'яснити відповідачу, що за правилами частини другої статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, або накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від десяти до тридцяти мінімальних заробітних плат.

Керуючись статтею 94, частиною четвертою статті 122, статтями 160, 162, 163, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядку використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна, який затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 14 грудня 2012 року №1844/5, Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, який затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 12 грудня 2011 року № 3502/5, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Реєстраційної служби Ковельського міськрайонного управління юстиції про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Реєстраційної служби Ковельського міськрайонного управління юстиції щодо неперенесення з Реєстру прав власності на нерухоме майно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису: номер запису 25 /б. 171/ в книзі: 1, реєстраційний номер майна 20180303, про право власності на об'єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за Поворською туберкульозною лікарнею ВОТМПО (форма власності комунальна, частка - 1/1).

Зобов'язати Реєстраційну службу Ковельського міськрайонного управління юстиції перенести з Реєстру прав власності на нерухоме майно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис: номер запису 25 /б. 171/ в книзі: 1, реєстраційний номер майна 20180303, про право власності на об'єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за Поворською туберкульозною лікарнею ВОТМПО (форма власності комунальна, частка - 1/1).

Зобов'язати Реєстраційну службу Ковельського міськрайонного управління юстиції скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис: номер запису 25 /б. 171/ в книзі: 1, реєстраційний номер майна 20180303, про право власності на об'єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за Поворською туберкульозною лікарнею ВОТМПО (форма власності комунальна, частка - 1/1).

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (45050, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 146,16 грн (сто сорок шість гривень шістнадцять копійок).

Зобов'язати Реєстраційну службу Ковельського міськрайонного управління юстиції у місячний строк з дня набрання судовим рішенням законної сили подати до суду звіт про виконання судового рішення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В. І. Смокович