Постанова № 37127430, 09.01.2014, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

09 січня 2014 року Справа № 814/5265/13-а

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Зіньковський О.А., в порядку письмового провадження вирішив адміністративну справу

за позовом

Приватного підприємства "Агроторгівельна фірма "Єлизаветівка", вул.Суворова 15, м.Снігурівка, Снігурівський район, Миколаївська область, 57300;

до

Жовтневої ОДПІ Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, вул.Торгова 63-а, м.Миколаїв, 54050;

про

визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії;

Приватним підприємством "Агроторгівельна фірма "Єлизаветівка" (позивач) пред’явлено позов до Жовтневої ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області з вимогами (а.с.5-9):

- визнати протиправними дії Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Миколаївській області в частині зазначення в акті перевірки від 16.08.13р. №22/22-37844850 неправдивих відомостей про порушення ПП АТФ "Єлизаветівка" п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 ПК України, в результаті чого ПП АТФ "Єлизаветівка" відображено у складі податкових зобов'язань реалізацію сільськогосподарської продукції, яку фактично не мало можливості реалізувати на загальну суму 597330,21грн. та за рахунок викладених в акті перевірки обставин є нереальними, а відповідно і суми податкових зобов'язань від реалізації товару на адресу ТОВ "Кернел-Трейд" є нереальними;

- зобов'язати Жовтневу об'єднану державну податкову інспекцію ГУ Міндоходів у Миколаївській області виключити з системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України з підсистеми п.2.19 “Податкового блоку” відомості, викладені в акті перевірки від 16.08.13р. №22/22- 37844850 щодо нереальності суми податкових зобов'язань від реалізації товару на адресу ТОВ "Кернел-Трейд" на загальну суму ПДВ 597330,21грн. у травні 2013р.

Представник позивача надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, у судове засідання не з’явився, про причину неприбуття суд не повідомив. Правом, передбаченим ст.49 КАСУ не скористався, письмові заперечення проти позову та докази, які у нього є суду не надав.

Відповідно до ст.ст.122, 128 КАСУ справа розглядається в порядку письмового провадження.

Дослідив матеріали справи суд, - встановив:

Приватне підприємство АТФ “Єлизаветівка” (позивач) зареєстровано 28.09.11р. в органах державної реєстрації за номером запису 15221020000021625, перебуває на податковому обліку у відповідача, з 01.03.13р. зареєстроване платником ПДВ із спеціальним режимом оподаткування, про що було видано свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ №200108829 (а.с.11-12).

В період з 06.08.13р. по 12.08.13р. відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства та іншого законодавства за період з 01.05.13р. по 31.05.13р., результати якої оформлені актом від 16.08.13р. №22/22-37844850 (а.с.11-17).

За результатами перевірки відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 ПК України та про нереальність певних господарських операцій позивача із контрагентами (а.с.15-16).

Позивач вважає, що вказані висновки акту є втручанням в його господарську діяльність та ставлять під загрозу ділову репутацію позивача та його контрагентів (а.с.8).

Розглянув матеріали справи, оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про не обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав:

Стаття 19 ч.2 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.78.1.1 ст.78 ПКУ, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наявності перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит органу ДПС протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Судом встановлено, що позивачем було допущено до перевірки посадову особу відповідача, за результатами перевірки було складено відповідний акт перевірки від 16.08.13р. №22/22-37844850 (а.с.11-17).

Будь – яких податкових повідомлень - рішень за наслідками перевірки відповідачем не приймалось. Доказів про інше сторонами суду не надано.

В той же час, судом встановлено, що фактично позивач висловлює свою незгоду із висновками викладеними в акті перевірки.

У зв'язку із цим суд зазначає, що відповідно до положень статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема (серед інших) на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Отже дії службових осіб контролюючих органів щодо включення до актів перевірок певних висновків не можуть бути предметом розгляду у суді, оскільки судження посадових осіб контролюючого органу про нікчемність (нереальність, безтоварність тощо) окремих правочинів (угод) позивача є тільки висновками (позицією) певних посадових осіб. Такі висновки можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень (дій) суб'єкта владних повноважень прийнятих (вчинених) за наслідками таких актів перевірок.

Вказана правова позиція висловлена в Постанові Верховного суду України від 10 вересня 2013 року по справі №21-237а13 та в Постановах Вищого адміністративного суду України від 12 березня 2013 року та від 08 жовтня 2013 року (К/9991/81819/12).

Судом було встановлено (і це не спростовано сторонами), що за наслідками перевірки позивача будь – яких рішень не приймалось, а положення Податкового кодексу України не передбачають такого імперативного обов'язку для контролюючого органу.

Таким чином, судом не встановлено наявність на цей час фактів порушення відповідачем прав, свобод та інтересів позивача.

Інші доводи та міркування позивача не можуть бути підставою для задоволення позову.

У зв’язку з цим, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі. Судові витрати віднесені на рахунок позивача.

Керуючись статтями 2, 7, 11, 158, 160-163 КАС України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволені позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 КАС України.

Постанову може бути оскаржено в порядку передбаченому статтями 185, 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського адміністративного апеляційного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О. А. Зіньковський