Постанова № 37126487, 06.02.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/9281/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П.

Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 лютого 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.

За участю секретаря судового засідання: Горячевої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бриклейерз» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.08.13р. у справі 826/9281/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бриклейерз» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 10.06.13р. №0001112250 та №0001122250; від 21.03.13р. №0001002260 та №0001012260.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.08.13р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції не враховано, що господарські операції позивача з його контрагентами ТОВ «ГК «УФМ», ТОВ «Спорт Інвест», ТОВ «Рекламна агенція «ВІП-ТЕЛЕРАДІО», ТОВ «Форекс Інтер Груп», ТОВ «Атлантік-Сіті», ТОВ «Еко-Модуль», ТОВ «Техноконтраст-Дніпро» мали реальний (товарний) характер та були укладені в межах звичайної господарської діяльності суб'єктів господарювання. Підприємством було надано усі первинні документи на підтвердження господарських операцій з вказаними контрагентами, що безпідставно не враховані судом. Окрім того, апелянт зазначив, що податковим законодавством не покладено відповідальність на сумлінного платника податків, у разі порушення податкового законодавства підприємствами - контрагентами у ланцюгу поставки.

У судовому засідання представники апелянта підтримали доводи апеляційної скарги.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив доводи апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС було проведено перевірки позивача, за результатами яких складено акти від 17.05.13р. №1581/22-520/35012690 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.10р. по 31.12.12р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.10р. по 31.12.10р.», від 06.03.13р. №845/22621/35012690 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань правильності нарахування та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість за період грудень 2011 року та податку на прибуток за IV квартал 2011 року по взаємовідносинах з ТОВ «ГК «Укрфасадмонтаж».

На підставі актів перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення від 10.06.13р.:

№0001112250, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за березень 2012 року на суму 157 304 грн.;

№0001122250, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 1 813 345 грн., в т.ч. основний платіж - 1 450 676 грн.; штрафні (фінансові) санкції - 362 669 грн.;

від 21.03.13р.:

№0001002260, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за грудень 2011 року на суму 110 946 грн.;

№0001012260, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за грудень 2011 року на суму 78 650 грн.

Підставою для їх прийняття слугував висновок податкового органу про порушення позивачем вимог:

пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.1, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення (ряд.19 Декларації) на загальну сум 157 304 грн., в т.ч. за березень 2012 року на суму 157 304 грн., занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету всього у розмірі 1450676 грн., в т.ч. за квітень 2010 р. на суму 15 000 грн., за травень 2010 р. на суму 26 000 грн., за червень 2010 р. на суму 26 601 грн., за липень 2010 р. на суму 33 455 грн., за серпень 2010 р. на суму 20 969 грн., за жовтень 2011 р. на суму 52307 грн., за листопад 2011 р. на суму 72 377 грн., за грудень 2011 р. на суму 78 650 грн., за січень 2012 р. на суму 116 172 грн., за лютий 2012 р. на суму 168 769 грн., за квітень 2012 р. на суму 63733 грн., за травень 2012 р. на 96856 грн., за червень 2012 р. на суму 103 009 грн., за липень 2012 р. на суму 812 81 грн., за серпень 2012 р. на суму 95 916 грн., за вересень 2012 р. на суму 98 796грн., за жовтень 2012 р. на суму 87 546 грн., за листопад 2012 р. на суму 114 931 грн., за грудень 2012 р. на суму 98 308 грн. (згідно висновків акту перевірки від 17.05.13р. №1581/22-520/35012690);

пп.198.3, 198.6 ст.198, п. 201.1, 201.2, 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, які призвели до завищення позивачем податкового кредиту за грудень 2011 року у сумі 189 596 грн. (згідно висновків акта перевірки від 06.03.13р. №845/22621/35012690).

Такий висновок податкового органу ґрунтується на відомостях довідки № 719 /2220/36956583 від 26.09.2012 р., яка надійшла від ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ГК «УФМ» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків-контрагентами за період з 18.02.2010 року по 30.06.2012 року», якою встановлено проведення ТОВ «ГК «УФМ» транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру. Також встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за листопад, грудень 2011року лютий, травень 2012 року, які підпадають під визначення ст.185 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року.

Первинні та бухгалтерські документи ТОВ «ГК «УФМ»: договори, податкові та видаткові накладні, акти виконаних робіт, розрахункові банківські документи, товарно-транспортні накладні, реєстри виданих та отриманих податкових накладних та будь-які інші первинні бухгалтерські документи, що засвідчують здійснення господарської діяльності з суб'єктами господарювання - контрагентами за листопад, грудень 2011 року, лютий, травень 2012 року - відсутні. Правочини нібито укладені між ТОВ «ГК «УФМ» та підприємствами покупцями не спричинили реального настання юридичних наслідків. Також, актом про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ГК «УФМ» встановлено, що основним постачальником підприємства є ТОВ "Альфакем Україна", по якому в проваджені СВ ДПІ в Оболонському районі м. Києва ДПС знаходиться кримінальна справа №75-00197, порушена за фактом фіктивного підприємства при створені деяких підприємств, зокрема ТОВ «Альфакем Україна» за ознаками злочину, передбаченого ст. 205 ч.1 КК України.

Таким чином, на думку податкового органу, усі операції між ТОВ «ГК Укрфасадмонтаж» та контрагентами нікчемні.

Також у ході перевірки позивача, податковий орган дійшов висновку про безпідставне формування Товариством податкового кредиту за господарськими відносинами з ТОВ «Спорт Інвест», ТОВ «Рекламна агенція «ВІП-ТЕЛЕРАДІО», ТОВ «Форекс Інтер Груп», ТОВ «Атлантік-Сіті», ТОВ «Еко-Модуль», ТОВ «Техноконтраст-Дніпро», з огляду на те, що свідоцтва платника ПДВ вказаних контрагентів є анульованими.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції погодився з висновком податкового органу щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" ( надалі - Закону N 996-XIV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Виходячи з змісту п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5. пункту 7.4 статті 7 Закону N 168/97-ВР (чинного у період спірних правовідносин), необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (робіт, послуг) сум ПДВ до складу податкового кредиту є факт придбання товарів (робіт, послуг) із метою їх використання в господарській діяльності.

Аналогічні правові норми закріплені в Податковому кодексу України.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону N 996-XIV).

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит та валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В даному випадку, обставини справи та зібрані у ній докази свідчать про те, що господарські операції позивача з ТОВ «ГК «УФМ», ТОВ «Спорт Інвест», ТОВ «Рекламна агенція «ВІП-ТЕЛЕРАДІО», ТОВ «Форекс Інтер Груп», ТОВ «Атлантік-Сіті», ТОВ «Еко-Модуль», ТОВ «Техноконтраст-Дніпро» мали товарний (реальний) характер, вчинені в межах та з метою господарської діяльності підприємств.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між позивачем та ТОВ «ГК «Укрфасадмонтаж» (надалі - ТОВ «ГК «УФМ») були укладені наступні договори:

договори підряду про виконання робіт по влаштуванню вентильованого фасаду № 01/07-2011-ф від 01.07.11р., № 01/09-2011-ф від 01.09.11р., згідно умов яких підрядник бере на себе зобов'язання з виконання робіт по влаштуванню вентильованого фасаду на об'єкті - нежитлова 3-х поверхова будівля під літ. Б, розташована за адресою: м. Київ, вул. Бутлерова, 1;

договори підряду про виконання будівельно-монтажних робіт по ремонту парапету № 01/12-2011-ф від 01.12.11р., № 20/01-2012-ф від 01.12.11р. про виконання підрядних робіт по улаштуванню каркасу вхідних груп, згідно умов яких підрядник зобов'язується своїми силами і засобами виконати за технічним завданням замовника, у відповідно до вимог ДНіП, ДБН, ТУ діючих на території України, проектної документації, підрядні роботи по ремонту парапету, по улаштуванню каркасу вхідних груп обсяг і характер яких зазначені в локальному кошторисі, що є невід'ємним додатком до договорів, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити належним чином виконані роботи.

Матеріали справи містять відповідні додатки та додаткові угоди до вказаних договорів підряду.

На підтвердження виконання умов вказаних договорів позивачем надані локальні кошториси, довідки про вартість виконаних підрядних робіт, акти приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2011 року - грудень 2011 року, акти приймання виконаних будівельних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, податкові накладні, які були досліджені колегією суддів у повній мірі та які розкривають зміст та обсяг господарських операцій з придбання та поставки товару, як то передбачено ст. 9 Закону N 996-XIV.

На підтвердження реальності здійснених будівельних робіт позивач надав фотознімки збудованих об'єктів, які наявні в матеріалах справи.

Як вбачається з матеріалів справи, об'єкт (м. Київ, вул. Бутлерова, 1), на якому виконувались підрядником роботи належить на праві власності позивачу, що підтверджується наявним в матеріалах справи витягом з державного реєстру правочинів щодо підтвердження права власності на будівлю (а/с 66 - 68, том І).

Окрім того, колегія суддів акцентує увагу на тому, що матеріали справи містять ліцензію на будівельну діяльність контрагента позивача - ТОВ «ГК «УФМ» серії АГ №575154 видану Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю у м. Києві, що виключає висновок податкового органу про неможливість здійснення вказаних господарських операцій внаслідок відсутності кваліфікованого персоналу. Вказана ліцензія видана на строк з 22.03.11р. по 22.03.14р., та на даний час є чинною. Згідно наявної в матеріалах справи Довідки серії АА №342278 з ЄДРПОУ, основними видами діяльності ТОВ «ГК «УФМ» за КВЕД, є: будівництво будівель; будівництво інших спору; монтаж та встановлення збірних конструкцій тощо.

Окрім того, матеріали справи місять докази наявності у ТОВ «ГК «УФМ» достатніх для вчинення спірних господарських операцій трудових ресурсів, зокрема: штатний розпис підприємства, накази про прийняття на посаду; посвідчення робітників.

Згідно наявного в матеріалах справи опису наявності власних фондів та МНМА станом на 01.12.12р., у ТОВ «ГК «УФМ» наявні у достатній кількості основні та виробничі фонди для здійснення такого роду робіт.

Таким чином, господарські операції позивача з ТОВ «ГК «УФМ» здійснювалися в межах звичайної господарської діяльності підприємств, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, які містять усі обов'язкові реквізити та розкривають зміст та обсяг господарських операцій.

Податковим органом не доведено, що позивач та його контрагент при укладанні вказаних угод мали умисел на їх укладання з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства; намірів їх на ухилення від оподаткування, безтоварність операції, неможливість її вчинення в силу відсутності основних засобів, персоналу, тощо. Матеріали справи не містять обвинувального вироку і іншого судового рішення, за результатами розгляду кримінальної справи, як і не містять будь-яких інших доказів (письмових пояснень, актів перевірок, тощо) на підтвердження неможливості вчинення вказаних господарських операцій.

Покликання податкового органу на акт ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ГК «УФМ» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків-контрагентами за період з 18.02.2010 року по 30.06.2012 року» - не заслуговують на увагу з огляду на те, що звірка фактично не проводилась і обставини що до вказаних господарських операцій податковим органом реально не встановлювались. На думку колегії суддів, заходи, спрямовані на проведення зустрічної звірки, тобто спрямовані на вчинення дій щодо співставлення даних первинних та інших бухгалтерських документів суб'єкта господарювання, однак без фактичного вчинення таких дій, не можуть вважатися діями по проведенню зустрічної звірки.

Покликання податкового органу на матеріали кримінальної справи 75-00197, порушеної за фактом фіктивного підприємства при створені деяких підприємств, зокрема ТОВ «Альфакем Україна» за ознаками злочину, передбаченого ст. 205 ч.1 КК України, не заслуговують на увагу, оскільки по-перше, матеріали даної справи не містять доказів на підтвердження того, що в межах кримінальної справи досліджувались господарські операції з позивачем, по-друге, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Так, п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України, визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Приписами статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що обов'язком платника податків є, зокрема: ведення в установленому порядку обліку доходів і витрат, складання звітністі, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подача до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплата податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Таким чином, відповідальність за сплату до бюджету грошових зобов'язань з податку на прибуток та ПДВ несе кожна конкретна особа - платник податку, що формує дані податкового обліку з цього податку, а не контрагент такої особи.

Така позиція колегії суддів узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини, яка викладена, зокрема, у справах: Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес»АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03).

Щодо господарських відносин позивача з ТОВ «Спорт Інвест», ТОВ «Рекламна агенція «ВІП-ТЕЛЕРАДІО», ТОВ «Форекс Інтер Груп», ТОВ «Атлантік-Сіті», ТОВ «Еко-Модуль», ТОВ «Техноконтраст-Дніпро», колегія суддів зазначає наступне.

У даному випадку, висновком про порушення позивачем вимог законодавства слугувало виключно те, що свідоцтва платників ПДВ вказаних контрагентів анульовані.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується податковим органом, позивачем у перевіряємому періоді було віднесено до податкового кредиту придбання клірингових послуг (прибирання приміщень) у ТОВ «Спорт Інвест» та ТОВ «Форекс Інтер Груп»; придбання послуг з виготовлення поліграфічної продукції та її розповсюдження придбаних у ТОВ «Рекламна агенція «ВІП-ТЕЛЕРАДІО»; придбання хоз.товарів (миючі засоби) у ТОВ «Атлантік-Сіті», ТОВ «Техноконтраст-Дніпро» та ТОВ «Еко-Модуль».

Так, згідно наявної з матеріалів справи інформації:

свідоцтво платника ПДВ - ТОВ «Спорт Інвест» анульовано 29.10.10р., податкова накладна виписана - 30.07.10р.;

свідоцтво платника ПДВ - ТОВ «Рекламна агенція «ВІП-ТЕЛЕРАДІО» анульовано 02.09.11р., податкові накладні виписані - 30.04.10р., 19.07.10р., 30.07.10р.;

свідоцтво платника ПДВ - ТОВ «Форекс Інтер Груп» анульовано 03.10.11р., податкові накладні виписані - 31.05.10р., 31.06.10р.;

свідоцтво платника ПДВ - ТОВ «Атлантік-Сіті» анульовано 08.08.12р., податкова накладна виписана - 18.04.11р.;

свідоцтво платника ПДВ - ТОВ «Еко-Модуль» анульовано 22.03.12р., податкова накладна виписана - 19.11.11р.;

свідоцтво платника ПДВ - ТОВ «Техноконтраст-Дніпро» анульовано 22.03.12р., податкова накладна виписана - 18.02.11р.

Тобто, з вищенаведеного вбачається, що на час існування спірних правовідносин, контрагенти позивача - ТОВ «Спорт Інвест», ТОВ «Рекламна агенція «ВІП-ТЕЛЕРАДІО», ТОВ «Форекс Інтер Груп», ТОВ «Атлантік-Сіті», ТОВ «Еко-Модуль», ТОВ «Техноконтраст-Дніпро» були належним чином зареєстровані платниками податку на додану вартість, а свідоцтва платника податку на додану вартість були анульовані по спливу часу з періоду існування спірних відносин.

З врахуванням викладеного, та приймаючи до уваги те, що товарність (реальність) господарських операцій позивача з придбання у перевіряємому періоді у ТОВ «ГК «УФМ», ТОВ «Спорт Інвест», ТОВ «Рекламна агенція «ВІП-ТЕЛЕРАДІО», ТОВ «Форекс Інтер Груп», ТОВ «Атлантік-Сіті», ТОВ «Еко-Модуль», ТОВ «Техноконтраст-Дніпро» робіт, послуг та товару підтверджується матеріалами справи, не заперечується та податковим органом, колегія суддів вважає, що позивачем правомірно відображено такі операції у податковому обліку шляхом формування податкового кредиту з ПДВ на підставі належно оформлених податкових накладних платниками ПДВ.

За наведених обставин та правих норм, колегія суддів дійшла висновку про протиправність оспорюваних податкових повідомлень - рішень від 10.06.13р. №0001112250, №0001122250; від 21.03.13р. №0001002260, №0001012260, а відтак такі рішення підлягають скасуванню.

Відповідно до пунктів 1, 4 ч.1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст.195, 196, 202, 205, 207 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бриклейерз» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.08.13р. у справі 826/9281/13-а - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.08.13р. у справі 826/9281/13-а скасувати та прийняти нову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бриклейерз» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 10.06.13р. №0001112250 та №0001122250; від 21.03.13р. №0001002260 та №0001012260.

Дана постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Пилипенко О.Є.

Романчук О.М.

Повний текст постанови складений: 10.02.14р.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М

Пилипенко О.Є.