Ухвала суду № 37126401, 06.02.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/2829/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Головенко О.Д. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

06 лютого 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М., Пилипенко О.Є.

За участю секретаря судового засідання: Горячевої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 04.07.13р. у справі №810/2829/13-а за позовом Приватного підприємства «Комплект-спецсервіс» до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 24.04.13р. №0000422203 та № 0000432203.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 04.07.13р. адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції не враховано, що господарські операції позивача з ТОВ «ВО «ПРОДТРАНССЕРВІС» не мали товарного характеру, у зв'язку з відсутністю останнього за місцезнаходженням, не встановлення факту передачі товару від контрагентів - продавців на користь контрагентів - покупців, відсутністю необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, що встановлено актом про неможливість проведення зустрічної звірки.

У судовому засідання апелянт підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив доводи апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, Васильківською ОДПІ Київської області ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача питань взаємовідносин з ТОВ «ВО «ПРОДТРАНССЕРВІС» за жовтень 2012 року, за результатами якої складено акт від 03.04.13р. №483/22-03/36999318.

На підставі акта перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення від 24.04.13р.:

№0000422203, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 51 315 грн., в т.ч. основний платіж 34 210 грн.; штрафні (фінансові) санкції - 17 105 грн.;

№0000432203, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 53 880 грн., в т.ч. основний платіж - 35 9120 грн.; штрафні (фінансові) санкції - 17 960 грн.

Підставою для прийняття вказаних податкових повідомлень - рішень слугував висновок податкового органу про порушення позивачем вимог: п.п.138.1. п. 138.1., п.п. 138.2, п.138.7 ст. 138, 139.1.9, п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, внаслідок заниження податку на прибуток на загальну суму 35 920 грн. в т.ч. за IV квартал 2012 року на суму 35 920 грн.; п.198.1, п. 198.2 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок заниження ПДВ на загальну суму 32 210 грн. за жовтень 2012 року.

Такий висновок податкового органу ґрунтується на висновках акта Кременчуцької ОДПІ в Полтавській області від 03.01.13р. №9/22.5-12/24392571 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ВО «ПРОДТРАНССЕРВІС» з питань правомірності проведених господарських відносин із ПП «Воз'єднання» за жовтень 2012 року», яким встановлено, відсутність товариства за місцезнаходженням, не встановлення факту передачі товару від контрагентів - продавців на користь контрагентів - покупців, відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів тощо, що економічно необхідні для здійснення основного виду господарської діяльності. Також податковий орган вказав на пояснення гр. ОСОБА_2, згідно яких ОСОБА_3, що є директором та засновником ТОВ «ВО «ПРОДТРАНССЕРВІС» зареєстрований за адресою проживання своєї дружини на його прохання, однак за адресою не проживає; відомостей про працевлаштування ОСОБА_3 за спільне подружнє життя гр. ОСОБА_2 їй не відомо; має схильність до азартних ігор.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується реальне здійснення господарських операцій з придбання товару в межах звичайної господарської діяльності суб'єктів господарювання, оплата вартості послуг, подальша реалізація товару на користь третіх осіб, правомірність формування даних податкового обліку позивача на підставі податкових та видаткових накладних, рахунків-фактур та інших документів бухгалтерського обліку, які в їх сукупності розкривають зміст та обсяг господарських операцій.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" ( надалі - Закону N 996-XIV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону N 996-XIV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону N 996-XIV).

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит та валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В даному випадку, обставини справи та зібрані у ній докази у їх сукупності свідчать про те, що господарські операції позивача з його контрагентом мали товарний (реальний) характер, вчинені в межах та з метою господарської діяльності суб'єктів господарювання.

Як вбачається з матеріалів справи, основним видом діяльності позивача за КВЕД є, зокрема: є оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між позивачем та ТОВ «ВО «ПРОДТРАНССЕРВІС» було укладено договір поставки №06/09-12 від 06.09.12р., згідно умов якого постачальник зобов'язується передати у власність комплектуючі в асортименті, в кількості та по ціні згідно Специфікації або рахунку-фактури, що є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його в порядку та на умовах визначених цим договором.

Згідно рахунків-фактур ТОВ «ВО «ПРОДТРАНССЕРВІС» поставлялись на користь позивача бурові головки, конектор, стартові штанги, сопло, підшипник тощо.

На підтвердження придбаних позивачем послуг матеріали справи містять податкові та видаткові накладні, які розкривають зміст та обсяг господарських операцій, як того вимагає Закон N 996-XIV.

Оплата вартості придбаних послуг здійснювалась шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «ВО «ПРОДТРАНССЕРВІС».

Матеріали справи містять докази наявності у позивача складських приміщень для зберігання придбаного товару, зокрема договори оренди укладені між позивачем та орендодавцями, акти прийому - передачі приміщень (а/с 48 - 68, том І).

Також матеріали справи містять докази подальшої реалізації позивачем придбаного у ТОВ «ВО «ПРОДТРАНССЕРВІС» на користь інших суб'єктів господарювання (ТОВ «Енерго-Бест», ТОВ «Вінницьке спеціалізоване підприємство «Рембудзв'язок», ПАТ «Транс-Вісмос» ті ін) , що підтверджується податковими та видатковими накладними, довіреностями на отримання товару.

Податковим органом не доведено, що позивач та його контрагент при укладанні вказаної угоди мав умисел на її укладання з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства; намірів їх на ухилення від оподаткування, безтоварність операції, неможливість її вчинення в силу відсутності основних засобів, персоналу, тощо. Матеріали справи не містять обвинувального вироку і іншого судового рішення, за результатами розгляду кримінальної справи, як і не містять будь-яких інших доказів на підтвердження неможливості вчинення вказаних господарських операцій.

На момент здійснення позивачем господарських операцій з ТОВ «ВО «ПРОДТРАНССЕРВІС», останній належним чином зареєстрований як суб'єкт господарювання у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та як платник ПДВ, що не заперечується податковим органом.

Податковим органом також не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що контрагент позивача не мав адміністративно-господарських можливостей для виконання господарських зобов'язань по вказаних операціях.

Покликання апелянта на акт від Кременчуцької ОДПІ в Полтавській області від 03.01.13р. №9/22.5-12/24392571 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ВО «ПРОДТРАНССЕРВІС» з питань правомірності проведених господарських відносин із ПП «Воз'єднання» за жовтень 2012 року» не свідчать про порушення позивачем вимог податкового законодавства; такий акт сам по собі не встановлює обставин, які свідчать про неможливість виконання господарських операцій, оскільки вказані обставини податковим органом не перевірялись. Заходи, спрямовані на проведення зустрічної звірки, тобто спрямовані на вчинення дій щодо співставлення даних первинних та інших бухгалтерських документів суб'єкта господарювання, однак без фактичного вчинення таких дій, не можуть вважатися діями по проведенню зустрічної звірки та свідчити про безтоварність усіх господарських операцій з цим Товариством.

Окрім того, матеріали справи містять постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.02.13р. у справі №816/349/13-а, яка набрала законної сили згідно ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.04.13р., якою визнано протиправними дії податкового органу по проведенню зустрічної звірки оформленої актом від 03.01.13р. №9/22.5-12/24392571 та формуванню висновків про відсутність реальності здійснення господарських операцій за період жовтень 2012 року.

Не заслуговують на увагу і покликання апелянта на пояснення гр. ОСОБА_2 відносно непричетності ОСОБА_3, що є директором та засновником ТОВ «ВО «ПРОДТРАНССЕРВІС» до господарської діяльності підприємства, з огляду на те, що такі висновки мають характер припущення, та не підтвердженні відповідними доказами на належними в розумінні КАС України.

Покликання податкового органу на те, що контрагент позивача не знаходиться за місцезнаходженням станом на момент перевірки позивача не спростовує товарність вказаної угоди, оскільки на момент вчинення господарських операцій ТОВ «ВО «ПРОДТРАНССЕРВІС» був зареєстрований у встановленому законом порядку та знаходився за своїм місцезнаходженням, що не заперечується податковим органом.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.

Керуючись ст.ст.195, 196, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 04.07.13р. у справі №810/2829/13-а - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 04.07.13р. у справі №810/2829/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Романчук О.М.

Пилипенко О.Є.

Повний текст ухвали складений: 06.02.14р.

.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М

Пилипенко О.Є.