Рішення № 3712574, 13.03.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1/62

13.03.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАТЕС»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентіс ЛТД»

Про стягнення 4662,75 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача Рябінін Д.Д., довіреність № 14 від 13.01.2009р.

від відповідача Ганчук П.Я., довіреність від 27.01.2009р.

Тарасенко В.М., довіреність від 04.06.2008р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВАТЕС»(далі –позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентіс ЛТД»(далі –відповідач) про стягнення з останнього 4662,75 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не належно виконував умови договору № 86-К від 01.01.2008р.

Ухвалою суду від 19.01.09 порушено провадження у справі № 1/62 та призначено розгляд на 23.02.09.

23.02.2009р. в судовому засіданні представник позивача надав пояснення по суті спору та підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, проте представник позивача повідомив, що у відповідача змінено місце реєстрації.

Відповідно до ч.3 ст.17 ГПК України справа прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.

Суд вирішив відкласти розгляд справи для належного повідомлення відповідача на 13.03.2009р.

13.03.2009р. в судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач визнав позовні вимоги, проте просив суд прийняти рішення з відстрочкою виплати.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача та відповідача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач та відповідач уклали між собою договір № 86-К від 01.01.2008 року про постачання природного газу.

Відповідно до п.1.1 договору відповідач зобов’язався поставити в 2008 році позивачеві природний газ, а позивач зобов’язався прийняти та оплатити газ на умовах договору.

Згідно п.3.4 договору щомісячні акти приймання-передачі газу уповноважені представники сторін складають до п’ятого числа наступного за звітним місяця. Щомісячні акти приймання-передачі газу є первинним документом бухгалтерського обліку при здійсненні розрахунків.

Пунктом 5.1 договору, передбачено, що оплата за газ здійснюється покупцем перерахуванням грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в такому порядку: перша оплата в розмірі 100% від вартості запланованих місячних обсягів газу, проводиться не пізніше ніж за 5 банківських днів до початку місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 5 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до п.5.3 договору грошові кошти, які надійшли від позивача, відповідач зараховує як попередню оплату за умови відсутності у покупця заборгованості за договором.

Пунктом 10.1 договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє в частині постачання газу 01.01.2008р. по 31.12.2008р., а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення.

01.01.2008 додатковою угодою № 1-К до договору сторони узгодили ціну 1000,0 куб. м газу, яка передається відповідачем позивачу на умовах договору.

Постачання газу відповідачем у період з 01.01.2008р. по 29.02.2008р. підтверджується рахунками-фактурами № СФ-0000319 від 31.01.2008р.. № СФ-0003463 від 29.02.2008р. та катами прийому-передачі № РН-0000322 за січень, № РН-0003465 за лютий.

Проведення оплати за поставлений газ та здійснення позивачем попередньої оплати підтверджується платіжним дорученням № 842 від 07.02.2008р., № 1087 від 19.02.2008р., та № 1933 від 26.03.2008р.

На виконання умов договору (п.п. 5.1, 5.3) позивачем платіжними дорученнями № 1087 від 19.02.2008р. (частково –936,32 грн.) та № 1933 від 26.03.2008р. на розрахунковий рахунок відповідача було здійснено попередню оплату в сумі 8936,32 грн. за природний газ, що мав поставлятися.

Водночас відповідачем було припинено постачання природного газу позивачу.

Позивач направив відповідачу лист № 608 від 22.09.2008р., про зарахування боргу в сумі 4921,55 грн. на користь ТОВ «Компанія «Спецгазсервіс», а решту коштів в сумі 4014,77 грн. перерахувати на розрахунковий рахунок позивача.

Листом № 16/41 Сп від 06.10.2008р відповідач повідомив позивача про зарахування боргу 06.10.08р. у розмірі 4921, 55 грн. на розрахунковий рахунок ТОВ «Компанія «Спецгазсервіс».

Однак залишок попередньої оплати за природний газ у сумі 4014,77 грн. станом на 10.01.2009р. відповідачем не перераховано.

В своїй позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача 4662,75 грн., а саме: 4014,77 грн. –основного боргу, 647,98 грн. –процентів за користування чужими грошовими коштами.

Пунктом 2 ст.536 ЦК України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами може встановлюватися договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1. ст.1048 ЦК України, у разі не встановлення договором розміру процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 712 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; замовник зобов’язується прийняти та оплатити надані послуги; одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором поставки.

Відповідно до п.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідачі в судовому засіданні визнали позовні вимоги позивача, проте у зв’язку з скрутним фінансовим становищем просили винести рішення з відстрочкою виконання даного рішення.

Також на підтвердження своїх доказів надали суду список дебіторської заборгованості інших контрагентів перед відповідачем.

Суд вирішив задовольнити клопотання відповідача.

Позивач також просить стягнути з відповідача сплачені державне мито в сумі 102 грн. та судово-інформаційні послуги у сумі 118, 00 грн.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні зобов’язань за договором поставки доведена матеріалами справи та визнана відповідачем.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, а ле з урахуванням відстрочки виконання рішення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 173, 193, 222 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 625, 629, 712 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 75, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентіс ЛТД»(79000, м.Львів, вул. Городоцька 224, код ЄДРПОУ 34794115, МФО 380913, р/р 260070130383 в ТОВ «БМ Банк»м.Київ, або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАТЕС»(14037, м.Чернігів, пр-т Миру 310-А, код ЄДРПОУ 14234440, р/р 260003116 в Райффайзен Банк Аваль, МФО 353348) 4014 (чотири тисячі чотирнадцять) грн. 77 коп. –боргу; 647 (шістсот сорок сім) грн. 98 коп. –відсотків за користування чужими грошовими коштами, 102 (сто дві) грн. –державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відстрочити виконання даного судового рішення до 15.05.2009 року.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя В.І.Мельник

(Рішення виготовлене та підписане 18.03.2009 року)