Рішення № 37123146, 11.02.2014, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2014 р. Справа № 909/1464/13 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Калашник В. О.

при секретарі судового засідання Кричовський Р.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк",

вул.Щорса, 36-Б,м.Київ 133,01133

адреса для листування: вул. Фрунзе ,39, м. Київ 04080

представник Позивача: Тафіїв Василь Федорович

вул. Фрунзе ,39, м. Київ 04080

до відповідача: Підприємця Ласіци Михайла Андрійовича

вул. Івасюка, буд. 16,м. Тлумач,Тлумацький район, Івано-Франківська область,78001

про стягнення заборгованості в сумі 242213,83грн , яка виникла внаслідок неналежного виконання договірних зобов'язань за договором кредитної лінії №НКЛ-2008123 від 20.12.11

за участю представників сторін:

Від позивача: Лисенко В.В. - представник, (довіреність № 48-2-08д/115/13 від 15.10.13р.)

Від відповідача: Ласіца М. А. - підприємець, (паспорт серія - № 228518 виданий Тлумацьким РВ УМВС в Івано-Франківській області 31.01.1997)

Встановив:

В судовому засіданні 28.01.14 оголошена перерва до 04.02.14 о 10:00год.

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою про стягнення з Відповідача, Підприємця Ласіци Михайла Андрійовича заборгованості в сумі 242213,83 грн. , яка виникла внаслідок неналежного виконання договірних зобов'язань за договором кредитної лінії №НКЛ-2008123 від 20.12.11.

Як вбачається із змісту позовної заяви та встановлено в судовому засіданні, між ПАТ "Дельта Банк" та підприємцем Ласіца Михайло Андрійович, 20.12.2011, укладено договір кредитної лінії №НКЛ-2008123.

Відповідно до умов вказаного договору, Позивач зобов"язувався надати Відповідачу у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності, забезпеченості та цільового характеру використання грошові кошти в межах невідновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 200000,00 грн., зі сплатою відсотків за користування грошовими коштами в розмірі 24,99%, та кінцевим терміном повернення до 19.12.2014.

Відповідач, в свою чергу зобов"язувався використовувати кошти за цільовим призначенням та повернути отримані грошові кошти відповідно до графіку погашення кредиту.

Згідно п.1.1.1 Договору, у випадку невиконання Позичальником будь-якого із зобов"язань, передбачених п.5.11-5.12 цього договору, плата за користування кредитом встановлюється в розмірі 30% річних починаючи з дня невиконання зазначених зобов"язань.

Пунктом 3.1 Договору, передбачено, що Позичальник сплачує Кредитору проценти за користування кредитом виходячи із розміру процентної ставки, встановленої в п.1.1 або зміненої відповідно до п.3.5-3.7 , цього Договору.

Нарахування та сплата процентів за користування кредитом здійснюється за фактичну кількість днів користування кредитом в період (28-29-30-31/365) на непогашену суму кредиту, починаючи з дати видачі кредиту до дати його повернення. При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення кредиту.(п.3.2 Договору).

Відповідно до п.2.6 Договору, погашення заборгованості Позичальника перед кредитором здійснюється в наступній черговості:

- прострочена заборгованість за нарахованими процентами;

- прострочена заборгованість за нарахованими кредитом;

- строкова заборгованість за кредитом;

- пені та штрафи.

На виконання договірних зобов"язань Позивач надав Відповідачу кредит в межах невідновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 200000,00грн., зі сплатою відсотків за користування грошовими коштами в розмірі 24,99%, та кінцевим терміном повернення до 19.12.2014.

Однак, в порушення договірних зобов"язань, Відповідач не проводив сплату кредиту та процентів за його користування, а тому станом на 12.09.2013, утворилась заборгованість в сумі 163717,40грн., з яких 149630,45грн. - заборгованість по кредиту; 14086,95грн.- заборгованість по простроченим процентам.

З метою досудового врегулювання спору, Позивачем надіслано Відповідачу претензію №02.01-6675 від 22.01.2013 про необхідність погашення заборгованості та сплати відсотків за користування кредитом. Однак вона залишена Відповідачем без належного виконання.

Пунктом 6.2 договору передбачено, що за прострочення строків повернення кредитних коштів та/або сплати процентів Позичальник сплачує кредитору пеню із розрахунку 3,0 проценти від простроченої суми за кожний день прострочення. Вказана пеня сплачується у випадку порушення Позичальником строків платежів передбачених п.1.1, 1.3, 2.3, 2.5, 3.3, 3.8 цього договору, а також будь-яких інших строків платежів передбачених цим договором. Сплата пені не звільняє Позичальника від зобов"язання сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитом.

На підставі наведеної договірної умови, Відповідачу нарахована пеня за прострочення сплати кредиту та процентів за користування кредитом в сумі 78496,43грн., з яких 58621,03грн. - пеня за прострочення сплати кредиту; 19875,40грн. пеня - за прострочення сплати процентів за користування кредитом.

Таким чином, загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем за Договором кредитної лінії №НКЛ-2008123 від 20.12.11, станом на 12.09.2013, за розрахунком Позивача складає 242213,83 грн., що і є ціною позову.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві та просить суд позов задоволити.

Відповідач відзив на позов не подав, представник в судовому засіданні позовні вимоги визнав, однак вказав, що ним частково сплачено кредитну заборгованість в сумі 30000,00грн., а тому в цій частині позовних вимог просить суд в позові відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні підтвердив факт сплати Відповідачем частини заборговнаості у розмірі 30000,00грн., щодо відмови в задоволенні позову в цій частині позовних вимог не заперечив.

Заслухавши в судовому засіданні доводи представників сторін в обгрунтування позовних вимог та їх заперечень, дослідивши обставини у справі і подані сторонами докази в порядку ст. 43 ГПК України , суд вважає позовні вимоги обгрунтованими і такими, що підлягають частковому задоволенню із слідуючих підстав:

Згідно статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Між сторонами у даній справі, 20.12.2011, укладено договір кредитної лінії №НКЛ-2008123.

Відповідно до умов вказаного договору, Позивач зобов"язувався надати Відповідачу у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності, забезпеченості та цільового характеру використання грошові кошти в межах невідновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 200000,00грн., зі сплатою відсотків за користування грошовими коштами в розмірі 24,99%, та кінцевим терміном повернення до 19.12.2014.

Відповідач, в свою чергу зобов"язувався використовувати кошти за цільовим призначенням та повернути отримані грошові кошти відповідно до графіку погашення кредиту.

Відповідно до статті 15 та 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого порушеного права або інтересу.

За змістом ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Згідно ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку

Статтею 526 ЦК України визначено , що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Однак, в порушення договірних зобов"язань, Відповідач не проводив сплату кредиту та процентів за його користування, а тому станом на 12.09.2013, утворилась заборгованість в сумі 163717,40грн., з яких 149630,45грн. - заборгованість по кредиту; 14086,95грн.- заборгованість по простроченим процентам.

В період розгляду судом спору Відповідачем частково сплачено кредитну заборгованість в сумі 30000,00грн.

Відповідно до п.2.6 Договору, погашення заборгованості Позичальника перед кредитором здійснюється в наступній черговості:

- прострочена заборгованість за нарахованими процентами;

- прострочена заборгованість за нарахованими кредитом;

- строкова заборгованість за кредитом;

- пені та штрафи.

Враховуючи наведено договірну умову суд вважає, що в задоволенні 14086,95грн.- заборгованість по простроченим процентам та 15913,05грн. - заборгованість по кредиту слід відмовити, оскільки вона сплачена Відповідачем в процесі розгляду спору.

Позивач, щодо відмови в задоволенні позову в цій частині не заперечив.

Таким чином, заборгованість Відповідача перед Позивачем за розрахунком здійсненим судом, складає 133717,40грн.

Вказана заборгованість підтверджена документально, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Пунктом 6.2 договору передбачено, що за прострочення строків повернення кредитних коштів та/або сплати процентів Позичальник сплачує кредитору пеню із розрахунку 3,0 проценти від простроченої суми за кожний день прострочення. Вказана пеня сплачується у випадку порушення Позичальником строків платежів передбачених п.1.1, 1.3, 2.3, 2.5, 3.3, 3.8 цього договору, а також будь-яких інших строків платежів передбачених цим договором. Сплата пені не звільняє Позичальника від зобов"язання сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитом.

На підставі наведеної договірної умови, Позивачем правомірно нараховано Відповідачу пеню за прострочення сплати кредиту та процентів за користування кредитом в сумі 78496,43грн., з яких 58621,03грн. - пеня за прострочення сплати кредиту; 19875,40грн. пеня - за прострочення сплати процентів за користування кредитом.

Отже, загальна сума заборгованості за кредитним договором №НКЛ-2008123 від 20.12.2011 , становить 212213,83грн., є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Оскільки, часткова сплата Відповідачем кредитної заборговнаості відбулась в період розгляду судом спору , то відповідно до ст.49 ГПК України, судові витрати слід стягнути з Відповідача на користь Позивача в повному обсязі.

На підставі викладеного , відповідно до ст. 124 Конституції України, ст. 11, 15, 16, 509, 526, 1049, 1054 ЦК України , керуючись ст. 33, 43, 49, 75, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Частково задовольнити позов Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до Відповідача, Підприємець Ласіца Михайло Андрійович про стягнення заборгованості в сумі 242213,83 грн. , яка виникла внаслідок неналежного виконання договірних зобов'язань за договором кредитної лінії №НКЛ-2008123 від 20.12.11.

Стягнути з Відповідача, Підприємця Ласіца Михайло Андрійович ( вул. Івасюка, буд. 16,м. Тлумач,Тлумацький район, Івано-Франківська область, код 2009313573) на користь Позивача, Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (вул. Щорса, 36-Б, м. Київ, код 34047020) заборгованість, що виникла з неналежного виконання зобов"язань за Договором кредитної лінії №НКЛ-2008123 від 20.12.11 в сумі 212213,83грн., з яких:133717,40грн. заборгованість по кредиту; 78496,43грн. - пеня.

Стягнути з Відповідача, Підприємця Ласіца Михайло Андрійович ( вул. Івасюка, буд. 16,м. Тлумач,Тлумацький район, Івано-Франківська область, код 2009313573) на користь Позивача, Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (вул. Щорса, 36-Б, м. Київ, код 34047020) 4844,26 грн.- судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили та направити Позивачу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 13.02.14

Суддя Калашник В. О.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Попович В. В. 13.02.14