Справа № 359/62/14-п Головуючий у І інстанції Криворучко І.В. Провадження № 33/780/86/14 Доповідач у 2 інстанції ГабрієльКатегорія 138 10.02.2014
ПОСТАНОВА
Іменем України
10 лютого 2014 року м. Київ
Апеляційний суд Київської області в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Габрієля В.О., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 січня 2014 року -
в с т а н о в и в :
Постановою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 січня 2014 року
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1,
визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та призначено йому стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що 06.12.2013 р. о 12 год. 30 хв. на а/д Гора-Требухів водій, керуючи автомобілем «BMW» д.н.з. НОМЕР_1, рухаючись заднім ходом, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «Mersedes» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4, чим порушив п. 10.9 ПДР України. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, потерпілих немає.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить змінити постанову, а саме замінити позбавлення права керування всіма видами транспорту на строк 1 (один) рік на накладення штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Свої вимоги обґрунтовує тим, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою в частині застосування адміністративного стягнення. Суд першої інстанції, при винесенні оскаржуваної постанови допустив порушення закону, а саме ч. 1 ст. 30 КУпАП, оскільки застосував такий вид адміністративного стягнення, як позбавлення права керувати транспортними засобами строком на один рік, хоча скоєне за своєю природою та розміром завданої шкоди грубим не є та вчинене вперше. В порушення ч. 3 ст. 252 КУпАП, його, як особу яка притягається до адміністративної відповідальності, не було взагалі повідомлено про час і місце розгляду справи і у зв'язку з цим ОСОБА_3 був позбавлений можливості користуватись правами передбаченими ч. 2 ст. 252 КУпАП, й зокрема подати до суду нові докази.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_3, який підтримав апеляційну скаргу з посиланням на зазначені у ній доводи, вивчивши матеріали адміністративної справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Викладені у постанові висновки судді про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, правильності кваліфікації його дій за ст. 124 КУпАП є обґрунтованими та правильними.
Однак судом першої інстанції при накладенні адміністративного стягнення не враховані наступні обставини.
У відповідності до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
За змістом ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Зазначені вимоги закону суддею, при розгляді справи про притягнення ОСОБА_3 до відповідальності за ст. 124 КУпАП не були дотримані у повній мірі. Судом першої інстанції не з'ясовано та не враховано в сукупності всі обставини, зокрема те, що механічні пошкодження спричинені автомобілю потерпілого ОСОБА_4 є незначними, а згідно пояснень наданих ОСОБА_3 при складенні протоколу, останній своєї вини у вчиненні ДТП не заперечував. Зважаючи на дані обставини, застосування до ОСОБА_3 адміністративного стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на 1 (один) рік, слід вважати занадто суворим та таким, що не відповідає особі правопорушника.
Доводи ОСОБА_3 в апеляційній скарзі, щодо неналежного його повідомлення про місце та час розгляду справи є такими, що спростовуються матеріалами справи, оскільки відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АГ2 № 132312 від 06.12.2013 року останній повідомлений про час та місце розгляду справи, про що є його підпис.
З огляду на вищезазначене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню, а постанова Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 січня 2014 року зміні в частині накладення адміністративного стягнення із застосуванням до ОСОБА_3 стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
Керуючись ст. 294 КУпАП апеляційний суд,
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 січня 2014 року щодо ОСОБА_3 змінити в частині накладення стягнення.
За вчинення правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП застосувати до ОСОБА_3 адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в сумі 425 (чотириста двадцять п'ять) гривень.
В іншій частині постанову залишити без змін.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Київської області / підпис / В.О. Габрієль
З оригіналом згідно.
Суддя В.О. Габрієль
Судове рішення № 37120415, Апеляційний суд Київської області було прийнято 10.02.2014. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 359/62/14-п. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: