Рішення № 37118949, 31.12.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.02.14р. Справа № 904/9456/13

За позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго",

м. Дніпропетровськ

до Комунального закладу "Дніпропетровська міська багатопрофільна клінічна лікарня №4" Дніпропетровської обласної ради", м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості за договором про постачання електроенергії

Суддя Петрова В.І.

Представники:

від позивача: Козак Т.В., дов. від 18.05.13р.

від відповідача: Карабаза Ю.П., дов. від 16.12.13р.

Рязанова Н.І., дов. від 27.01.14р.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального закладу "Дніпропетровська міська багатопрофільна клінічна лікарня № 4" Дніпропетровської обласної ради" про стягнення заборгованості за активну електроенергію у розмірі 162 772,12грн., заборгованості за перевищення договірної величини споживання електроенергії у розмірі 68 852,84грн., пені у розмірі 5 778,88грн., 3% річних у розмірі 1 348,50грн.

Позовні вимоги обгрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання електричної енергії за державні кошти №004047 від 04.02.2013р., укладеного між сторонами, в частині повної та своєчасної оплати активної електроенергії, а також перевищення договірної величини споживання електроенергії.

Відповідач проти позову заперечує частково, зазначає, що після подачі позову до суду погасив заборгованість за активну електроенергію у розмірі 162 772,12грн. Крім того, зазначає, що заборгованість утворилась у зв"язку із недостатністю кошторисних призначень. До того ж, відповідач, посилаючись на тяжкий фінансовий стан, просив суд зменшити розмір пені.

06.02.2014року по даній справі оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

04.02.2013р. між Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Дніпрообленерго" (постачальник) та Комунальним закладом "Дніпропетровська міська багатопрофільна клінічна лікарня №4" Дніпропетровської обласної ради" (споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії за державні кошти №004047, за умовами якого постачальник зобов"язався у 2013 році постачати споживачу електричну енергію у точку (точки) продажу електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 2345,2кВт, величини якої по об"єктах споживача визначені додатком "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач - оплатити постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно договору.

Відповідно до п.10.1. договору договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2013р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов"язань за договором. Сторони домовились, що відповідно до ст.631 ЦК України, умови цього договору в частині постачання електричної енергії застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладання і діють з 01.02.2013р. по 31.12.2013р. включно.

Згідно п.1.2. договору кількість обсягу електричної енергії, яку постачальник зобов"язується постачати споживачу, визначається згідно із додатком до договору "Обсяги постачання електричної енергії споживачу", "Порядок розрахунків" та "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії".

За п.3.1. договору ціна договору становить 2 052 000,00грн., в т.ч. ПДВ - 410 400,00грн. з урахуванням вартості активної, реактивної електроенергії та інших видів нарахувань, визначених умовами договору.

Відповідно до п.3.2. договору вартість фактично спожитої електроенергії визначається як добуток обсягу електричної енергії, визначеного за фактичними показами розрахункових засобів обліку у розрахунковому періоді та підтверджених актом прийняття-передавання товарної продукції на тариф, що діяв протягом розрахункового періоду.

Згідно п.4.1. договору розрахунки за придбану електроенергію проводяться споживачем на підставі рахунка на оплату спожитої у розрахунковому періоді електроенергії. Порядок проведення розрахунків наведений у додатку "Порядок розрахунків".

Пунктом 4.2. договору визначено, що на підставі показів засобів обліку електроенергії та умов додатку "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" оформлюються такі документи: акт прийняття-передавання товарної продукції, акт результатів замірів електричної потужності.

Відповідно до ч.1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач поставив відповідачу активну електроенергію у липні 2013р. та у серпні 2013р., що підтверджується актами про використану електричну енергію (а.с.19-20, 26).

За п.2. додатку №3 до договору "Порядок розрахунків" споживач здійснює повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії за розрахунковий період один раз за фактичними показами засобів обліку електричної енергії згідно з виписаним та самостійно отриманим у постачальника рахунком.

Згідно п.2.1. додатку №3 до договору "Порядок розрахунків" оплата рахунків за активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, рахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії, пеня, 3% річних, індекс інфляції та інші платежі згідно з умовами договору, здійснюється на рахунки постачальника, зазначені у договорі, на підставі самостійно отриманих у постачальника рахунків протягом 5 операційних днів з дня їх отримання.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідач 18.07.2013р. отримав рахунок спожитої активної електроенергії за липень 2013р. №4-47/09/7/1 на суму 158 165,57грн. та за серпень 2013р. №4-47/09/8/1 на суму 170 259,28грн. - 16.08.2013р. (а.с.16-18, 21-22, 24, 40).

Враховуючи умови договору, відповідач повинен був оплатити рахунок за липень 2013р. до 25.07.2013р. включно, а за серпень 2013р. - до 23.08.2013р. включно.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач до подачі позову до суду із простроченням частково розрахувався за спожиту активну електроенергію липня 2013р. у розмірі 148 086,43грн., а також за спожиту активну електроенергію серпня 2013р. у розмірі 17 566,30грн. Загальний розмір заборгованості за спожиту активну електроенергію липня та серпня 2013р. складав 162 772,12грн.

Після подачі позову до суду відповідач у повному обсязі сплатив заборгованість за активну електроенергію у розмірі 162 772,12грн.

Як вбачається із додатку №1 до договору "Обсяги постачання електричної енергії споживачу", відповідачу було узгоджено наступні обсяги постачання електроенергії (договірну величину електроспоживання) у 2013 році: на квітень у розмірі 160 000 кВт*год; на серпень у розмірі 87 414 кВт*год.

Однак, фактичне споживання електроенергії відповідача склало: у квітні 2013р. - 174 733 кВт*год (а.с.13-14); у серпні 2013р. - 137 430 кВт*год (а.с.26).

Таким чином, відповідач перевищив договірну величину споживання електроенергії: у квітні 2013р. на 14 733 кВт*год на суму 17 545,24грн.; у серпні 2013р. на 50 016 кВт*год на суму 61 963,82грн.

Згідно п.п. 7.2.2. п.7.2. договору за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужностей, визначених згідно із вимогами договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50000 кВт*год і більше.

Відповідно до п.11.1.6. договору перевищення споживачем договірних величин споживання електричної енергії визначається постачальником як різниця фактично спожитої активної електричної енергії за розрахунковий період, підтвердженої додатком "Акт прийняття-передавання товарної продукції", та договірною величиною споживання електричної енергії, встановленою на цей розрахунковий період, згідно з умовами договору.

Відповідач 18.04.2013р. одержав рахунок №4-47/09/4/5 за перевищення договірної величини споживання електричної енергії у квітні 2013р. на суму 53 271,64грн., а також 16.08.2013р. одержав рахунок №4-47/09/8/5 за перевищення у серпні 2013р. на суму 61 963,82грн. (а.с.10-12, 23-24).

Однак, відповідач частково оплатив лише рахунок за квітень 2013р. у розмірі 10 656,22грн. (а.с.101).

Станом на момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за перевищення договірної величини споживання електричної енергії квітня та серпня 2013р. становить 68 852,84грн., що підтверджується матеріалами справи та визнається відповідачем.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до приписів статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання.

За ч.1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно абз.1 п.7.2.2. договору за внесення платежів, передбачених пунктами 6.1.6 - 6.1.7 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком "Порядок розрахунків", споживач сплачує постачальнику пеню у розміру 0,1% від суми заборгованості за кожний день простроченні платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в той період, та 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов'язання за цим договором повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 5 778,88грн. за спожиту активну електроенергію в липні 2013р. за період з 26.07.2013р. по 01.12.2013р. та у серпні 2013р. за період з 24.08.2013р. по 01.12.2013р.

Як вбачається із матеріалів справи, прострочення зобов"язання з оплати за спожиту активну електроенергію в липні 2013р. почалось з 26.07.2013р., а в серпні 2013р. з 24.08.2013р.

Відповідно до п.2.5. постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" (далі - Постанова №14) умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Отже, оскільки договором про постачання електричної енергії за державні кошти №004047 від 04.02.2013р. не встановлено інший строк, за який нараховується пеня, застосуванню підлягає ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Згідно п.1.9. Постанови №14 день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Розрахунок суми пені здійснений позивачем по кожному періоду окремо, з дотриманням обмежень, встановлених ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, за подвійною обліковою ставкою НБУ, розмір пені за якою менше розміру пені за ставкою 0,1%. Суми та періоди для нарахування пені позивачем взяті правильно.

Господарський суд, перерахувавши пеню, встановив, що пеня за спожиту активну електроенергію в липні 2013р. за період з 26.07.2013р. по 01.12.2013р. складає 464,47грн., а за серпень 2013р. за період з 24.08.2013р. по 01.12.2013р. складає 5 384,00грн., що разом становить 5 848,47грн.

Стягнення пені у розмірі 5 848,47грн. призведе до виходу суду за межі позовних вимог, в той час, як п.2 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України такий вихід можливий, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивача і про це є клопотання сторони. У зв"язку з цим суд вважає, що до стягнення підлягає пеня у розмірі 5 778,88грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 1 348,50грн. за спожиту активну електроенергію в липні 2013р. за період з 26.07.2013р. по 01.12.2013р. та у серпні 2013р. за період з 24.08.2013р. по 01.12.2013р.

Господарський суд, перерахувавши 3% річних, встановив, що вони розраховані правильно.

Відповідач, посилаючись на тяжкий фінансовий стан, просив суд зменшити розмір пені.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

За п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи часткове виконання відповідачем своїх зобов"язань, його тяжкий фінансово-економічний стан, а також те, що сплата штрафних санкцій у повному обсязі у даному випадку зачіпає інтереси не лише відповідача, а й інші інтереси, зокрема, можливість надання медичної допомоги населенню м. Дніпропетровська та області, суд вважає за можливе зменшити розмір пені на 50% та стягнути 2 889,44грн.

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню - стягненню з відповідача на користь позивача заборгованості за перевищення договірної величини споживання електроенергії у розмірі 68 852,84грн., пені у розмірі 2 889,44грн., 3% річних у розмірі 1 348,50грн., в частині стягнення з відповідача заборгованості за активну електроенергію у розмірі 162 772,12грн. провадження у справі припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального закладу "Дніпропетровська міська багатопрофільна клінічна лікарня №4" Дніпропетровської обласної ради" (49102, м. Дніпропетровськ, вул. Ближня, 31, ЄДРПОУ 01280527) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" (49107, м. Дніпропетровськ, Запорізьке шосе, 22, ЄДРПОУ 23359034) заборгованість за перевищення договірної величини споживання електроенергії у розмірі 68 852,84грн. (шістдесят вісім тисяч вісімсот п"ятдесят дві грн. 84коп.), пеню у розмірі 2 889,44грн. (дві тисячі вісімсот вісімдесят дев"ять грн. 44коп.), 3% річних у розмірі 1 348,50грн. (одна тисяча триста сорок вісім грн. 50коп.) та 4 775,05грн. (чотири тисячі сімсот сімдесят п"ять грн. 05коп.) судового збору.

Припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості за активну електроенергію у розмірі 162 772,12грн. на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 11.02.2014р.

Суддя В.І. Петрова