Рішення № 37118793, 11.02.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.02.14р. Справа № 904/10281/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Адатранссервіс", м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область

до Виконавчого комітету Заводської районної у м. Дніпродзержинську ради, м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область

про стягнення 17 000,00 грн.

Суддя Коваленко О.О.

Представники:

від позивача - Солодовник Ю.С., адвокат, посвідчення №2201 від 11.06.12р., довіреність за №б/н від 16.10.13р.;

від відповідача - не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Адатранссервіс", м.Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область (далі по тексту - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до Виконавчого комітету Заводської районної у м.Дніпродзержинську ради, м.Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область (далі по тексту - відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача 17000,00грн. основної заборгованості на підставі укладеного між сторонами договору №42/2013 від 18.06.13р.

Судові витрати по справі, а саме судовий збір та витрати на оплату послуг адвоката позивач просить суд стягнути з відповідача.

За результатами розгляду позовної заяви за вих. № 391 від 27.12.13р. ухвалою суду від 31.12.13р. порушено провадження по справі та призначено слухання на 23.01.14р.

Відповідно до п.3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідача належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, що підтверджується клопотанням за вих.№03 від 17.01.14р. про відкладення розгляду справи. Відповідач в жодне судове засідання не з'явився, відзив на позов та доказів належного виконання зобов'язань за укладеним між сторонами договором суду не надав.

23.01.14р. в судове засідання представники сторін не з'явилися, представники сторін звернулися до суду з клопотаннями про відкладення розгляду справи на іншу дату. За результатами судового засідання клопотання сторін судом задоволені, розгляд справи відкладено до 06.02.14р.

За результатами судового засідання, яке відбулося 06.02.14р. справу було розглянуто за участю повноважного представника позивача за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих сторонами додатково на вимоги суду в судове засідання в обґрунтування своїх позовних вимог. У судовому засіданні, в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення та сторін повідомлено про дату складення повного тексту рішення. Фіксація судового процесу технічними засобами не проводилася.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

18.06.13р. між позивачем та відповідачем укладено договір №42/2013 надання послуг (далі по тексту - договір), відповідно до п.1.1 умов якого виконавець (позивач) зобов'язується надати замовнику (відповідачу) послуги з збирання безпечних відходів непридатних для вторинного використання (вивіз сміття) по вулицям району, а замовник (відповідач) зобов'язується своєчасно здійснювати оплату за надані послуги на умовах даного договору.

Відповідно до п.2.2 договору виконавець (позивач) забезпечує виконання послуг відразу після отримання заявки від замовника (відповідача).

Вартість послуг за пунктом 1.1 договору відповідно до пункту 3.1 договору складає 17000,00грн. у т.ч. ПДВ у сумі 2833,33грн.

Відповідно до п.3.2 договору оплата наданих послуг проводиться за рахунок коштів замовника (відповідача), згідно з актами здачі-приймання.

Відповідно до п.3.3 договору оплата послуг здійснюється щомісячно, не пізніше 28 числа кожного поточного місяця на підставі рахунку та акту здачі-приймання. Допускається відстрочка платежу залежно від реального фінансування.

Відповідно до п.3.5 договору розрахунки за надані послуги здійснюються на підставі п.7 ст.51 Бюджетного кодексу України на умовах відстрочки платежу. В разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за надані послуги здійснюється протягом трьох банківських днів з дати отримання замовником (відповідачем) бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій бюджетний рахунок.

Здача-приймання наданих послуг щомісячно оформляється відповідним актом (пункт 4.1 договору).

Пунктом 4.2 договору визначено, що замовник (відповідач) протягом десяти календарних днів після закінчення попереднього місяця та отримання акта здачі-приймання, повинен його підписати або надати вмотивовану письмову відмову від прийняття.

Позивач належним чином виконав умови укладеного між сторонами договору, що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт (послуг) від 26.06.13р. (а.с.11), який підписано представниками сторін та скріплено їхніми печатками. Відповідач в свою чергу свої зобов'язання з оплати отриманих послуг належним чином не виконав, відповідних доказів суду не надав без поважних причин.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

У відповідності до ст. ст. 32, 34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих позивачем на вимогу суду в судове засідання та заслухавши повноважного представника позивача в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача, слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, такими, що не суперечать чинному законодавству України, а отже є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 2500,00грн. витрат на послуги адвоката.

Пунктом 6.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.13р. за № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 Господарського процесуального кодексу України. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум. За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 Господарського процесуального кодексу України у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. Аналогічну правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 N 6-рп/2013 у справі N 1-4/2013.

Позивач, як доказ отримання послуг адвоката надав суду копію договору про надання правової допомоги №88 від 26.12.13р. (а.с.34); акт №01 приймання-передачі виконаних юридичних робіт до договору про надання правової допомоги №88 від 26.12.13р. (а.с.35); рахунок від 26.12.13р. на оплату у розмірі 2500,00грн. (а.с.36); копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №2523 від 15.06.12р. (а.с.37), копію довіреності від 16.10.13р. на адвоката Солодовнік Юлію Сергіївну (а.с.63); оригінал платіжного доручення №632 від 27.12.13р. на суму 2500,00грн. з призначенням платежу "оплата послуг адвоката по дог.№88 від 26.12.13р.".

Господарський суд вирішив стягнути з відповідача витрати на оплату послуг адвоката частково у розмірі 1250,00грн. посилаючись на наступне. По-перше, витрати на оплату послуг адвоката не співрозмірні з ціною позову; по-друге, складність справи мінімальна; по-третє, витрати на оплату послуг адвоката в даній справі перебільшують судовий збір, що суд вважає неправильним; по-четверте, відповідач державна установа; по-п'яте, представник позивача з двох судових засідань з'явився лише в одне; по-шосте, витрати позивача за цивільно-правовою угодою про отримання юридичної допомоги не знаходяться в безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з фактом неналежного виконання відповідачем спірного зобов'язання і ці витрати не мають обов'язкового характеру.

Відповідно до абз.7 ч.1 ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір при задоволенні позову покладається на відповідача.

З урахуванням абз.7 ч.1 ст.49 Господарського процесуального кодексу України стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1720,50грн.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст.1,22,33,43,44,49,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Стягнути з Виконавчого комітету Заводської районної у м.Дніпродзержинську ради (51925, Дніпропетровська область, м.Дніпродзержинськ, пр.Леніна, 2/1; ідентифікаційний код 04052519) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Адатранссервіс" (51915, Дніпропетровська область, м.Дніпродзержинськ, вул.Широка, 26; ідентифікаційний код 34683720) 17000,00грн. (сімнадцять тисяч грн. 00 коп.) - основна заборгованість; 1250,00грн. (одна тисяча двісті п'ятдесят грн. 00 коп.) - витрати на оплату послуг адвоката; 1720,50грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.) - судовий збір, видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

10.02.14р.

Суддя О.О. Коваленко Згiдно з оригіналом Помічник судді В.С. Лисаченко