Ухвала суду № 37118735, 12.02.2014, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 750/70/14 Провадження № 22-ц/795/432/2014 Головуючий у I інстанції -Рахманкулова І. П. Доповідач - Позігун М. І.Категорія -цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2014 року м.ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіПозігуна М.І.суддів:Висоцької Н.В., Мамонової О.Є.при секретарі:Халимон Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу судді Деснянського районного суду м.Чернігова від 09 січня 2014 року про повернення позовної заяви ОСОБА_5 до Чернігівської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 січня 2014 року, якою їй повернуто позовну заяву до Чернігівської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії, передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Незаконність судового рішення апелянт обгрунтовує невідповідністю висновку суду щодо наявності підстав для повернення їй позову фактичним обставинам справи. ОСОБА_5 вважає помилковим висновок суду, що в даній справі виник спір з приводу нерухомого майна, оскільки позивач зазначеного майна (а саме земельної ділянки) в наявності ще не має. В даному випадку йде спір про бездіяльність органу місцевого самоврядування, який відмовляється в установлений законом термін розглянути на своїй сесії заяву позивача щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою. Отже, за доводами апелянта, суд має керуватись ч.2 ст.109 ЦПК України і розглядати спір за місцезнаходженням відповідача - юридичної особи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до такого висновку.

По справі встановлено, що ОСОБА_5 у січні 2014 року звернулась до суду з позовом в порядку цивільного судочинства, в якому просила зобов'язати Чернігівську міську раду на найближчій сесії розглянути в межах норм закону її заяву від 12 листопада 2013 року щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 орієнтовною площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель.

Повертаючи зазначену позовну заяву позивачу, суддя суду першої інстанції прийшов до висновку, що дана справа не підсудна Деснянському районному суду м. Чернігова, оскільки спір виник з приводу нерухомого майна (земельної ділянки), яка не знаходиться на території Деснянського району м. Чернігова.

Такий висновок суду грунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам закону.

Так, згідно роз'яснень, викладених в п.7 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01 березня 2013 року „Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ", оскільки земельні відносини, суб'єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а об'єктами - землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), регулюються земельним і цивільним законодавством, то захист судом прав на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними статтями 16, 21, 393 ЦК, статтею 152 ЗК, у тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, зокрема й щодо видання дозволу на виготовлення (розроблення) проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, вирішення інших питань, що відповідно до закону необхідні для набуття і реалізації права на землю чи невирішення цих питань.

Питання територіальної підсудності цивільних справ регулюються главою 1 розділу III ЦПК України.

Зокрема, статтею 114 ЦПК визначено виключну підсудність для окремих категорій справ.

Відповідно до ч.1 ст.114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Тобто, в даній статті мова йде про спори з приводу нерухомого майна, а не про саме це майно. Таке формулювання дозволяє віднести до спорів з приводу нерухомого майна будь-які спори, що виникають у зв'язку із створенням та зміною об'єктів нерухомості, їх цивільним обігом, виникненням, зміною, припиненням та виконанням зобов'язань, які пов'язані із нерухомістю.

До нерухомих речей належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення - ч.1 ст.181 ЦК України.

В даній справі позивачем хоча і заявлялись вимоги про зобов'язання Чернігівської міської ради розглянути заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, проте цей спір виник саме з приводу перешкод органу місцевого самоврядування у набутті земельної ділянки і за правилами ч.1 ст.114 ЦПК України повинен розглядатися за місцезнаходженням такого нерухомого майна.

Доводи апелянта про те, що вона ще не має в наявності земельної ділянки, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки спір стосується отримання позивачем речових прав на нерухоме майно (земельну ділянку) і для вирішення питання, що відповідно до закону необхідні для набуття і реалізації права на землю, вона і звернулась до органу місцевого самоврядування.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про необхідність застосування до спірних правовідносин виключної підсудності та необхідності подання позовної заяви за місцезнаходженням нерухомого майна (земельної ділянки).

Доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують, ухвалу постановлено з додержанням вимог закону і підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312 ч.1 п.1, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Ухвалу судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 січня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: