Постанова № 37118053, 10.02.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 лютого 2014 року 09:55 № 826/1040/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Кармазіна О.А., суддів Донця В.А. та Скочок Т.О., при секретарі судового засідання Руденко Н.В.,

за участі представників сторін:

від позивача: Бурлаченко С.С. (довіреність від 22.08.2013 р. № 10-4740/13),

від відповідача: Кушнір Л.В. (довіреність від 06.11.2013 р. № 4.4-03/4.4/1313)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом:Державної судової адміністрації УкраїнидоДержавної виконавчої служби України визнання дій протиправними та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась Державна судова адміністрація України з позовом до Державної виконавчої служби України, в якому позивач, з урахуванням наданих під час розгляду справи пояснень, просить суд:

- визнати протиправними дії ДВС України щодо накладення постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС України Кушнір Л.В. штрафу на ДСА України в розмірі 680 грн.,

- скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС України Кушнір Л.В. про накладення на ДСА України штрафу в розмірі 680 грн., яка винесена, як вбачається з матеріалів справи та зазначено представником позивача під час розгляду справи, 27.12.2012 у ВП № 11236847.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що оскаржуваною постановою, яка отримана позивачем 20.01.2014 р., на позивача накладено штраф у розмірі 680 грн. за невиконання без поважних причин рішення Печерського районного суду м. Києва від 23.04.2003 р. за виконавчим листом № 2-1806.

Позивач вважає оскаржуване рішення незаконним та зазначає, що відповідно до ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника.

Однак, як зазначає позивач, 11.12.2007 р. ОСОБА_3 (стягувачем) до Військового апеляційного суду Центрального регіону України була подана заява про відмову від перерахованої суми по виконавчому листу № 2-1806. На підставі чого до ДСА України надійшов лист, в якому Військовий апеляційний суд Центрального регіону України просив відкликати раніше профінансовані кошти на погашення заборгованості ОСОБА_3 за виконавчим листом 2-1806/03.

Отже, як зазначає позивач, ДСА України не мала підстав для виконання рішення суду, а тому й накладення на неї штрафу за порушення строку виконання рішення, є протиправним.

Крім того, як зазначає позивач, згідно статті 8 вищезгаданого Закону, сторонами у виконавчому провадженні є стягував і боржник. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом. Відповідно до виконавчого листа № 2-1806 боржником є Державне казначейство України, а не Державна судова адміністрація України.

Зазначене, на думку позивача, свідчить про протиправність дій державного виконавця щодо накладення штрафу на ДСА України та незаконність оскаржуваної постанови.

З урахуванням наведеного позивач просить задовольнити позов.

Відповідач, з підстав, викладених в оскаржуваній постанові та з урахуванням матеріалів виконавчого провадження, вважає спірне рішення законним та обґрунтованим, у задоволенні позову просить відмовити.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

Печерським районним судом м. Києва прийнято рішення від 23.04.2003 р. по справі № 2-1806/03 у справі за позовом ОСОБА_3 до Державної судової адміністрації та інших про перерахунок довічного утримання судді.

Згідно із цим рішенням суд вирішив зобов'язати Державну судову адміністрацію України здійснити перерахунок належного довічного утримання судді у відставці ОСОБА_3 в розмірі 986,40 грн. виходячи із розміру 90% грошового забезпечення судді військового суду Чернігівської області.

На підставі вказаного рішення видано виконавчий лист.

На підставі заяви стягувача від 20.01.2009 р. та згідно з постановою від 06.02.2009 р. державного виконавця відкрито виконавче провадження з виконання вказаного виконавчого документу, копії направлено стягувачу до відома, та боржнику до відома та виконання, а також встановлено ДСА України семиденний строк для добровільного виконання.

Боржником у постанові визначено Державну судову адміністрацію, що спростовує доводи позивача відносно іншого, а стягувачем - ОСОБА_3.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що вказана постанова прийнята за результатами оскарження стягувачем постанови державного виконавця від 23.01.2008 р. про відмову у відкритті виконавчого провадження, в контексті чого до матеріалів справи з ЄДРСР залучено копію ухвали Верховного Суду України від 10.12.2008 р., копію ухвали Апеляційного суду м. Києва від 14.05.2008 р., копію ухвали Печерського районного суду м. Києва від 18.03.2008 р.

Вищезгадана постанова від 06.02.2009 р. про відкриття виконавчого провадження надіслана боржнику з листом від 06.02.2009 р. за № К-2090-25. Отримання вказаної постанови боржником не спростовується.

З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що боржнику неодноразово направлялись вимоги про необхідність виконання судового рішення за виконавчим листом, зокрема, від 05.03.2012 р, 05.12.2012 р., 19.07.2012 р., отримання яких не спростовується позивачем.

При цьому, з матеріалів виконавчого провадження також вбачається, що виконавче провадження двічі зупинялося, а саме: постановами державного виконавця від 11.04.2013 р. та від 23.08.2013 р. у зв'язку із зверненням державного виконавця до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення суду.

У той же час, виконавче провадження відповідно двічі поновлювалось згідно із постановами державного виконавця від 06.08.2013 р. та від 06.11.2013 р. у зв'язку з тим, що ухвалою суду, що видав виконавчий документ, в задоволенні заяви державного виконавця про зміну способу та порядку виконання рішень відмовлено (ухвали Печерського районного суду від 31.05.2013 р. та від 28.10.2013 р.).

До матеріалів справи не надано доказів оскарження та скасування вказаних постанов державного виконавця.

До матеріалів справи не надано судового рішення, яке б набрало законної сили та відповідно до якого б було змінено спосіб та порядок виконання судового рішення, як і доказів скасування вищевказаних ухвал Печерського районного суду м. Києва.

Остання вимога, до прийняття оскаржуваного рішення, датована 12.11.2013 р. та отримана ДСА України 18.11.2013 р. У вимозі, крім іншого, зазначено про можливість надання пояснення відповідальної особи про причини невиконання рішення суду.

Старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Кушнір Л.В. в рамках виконавчого провадження ВП № 11236847 з виконання виконавчого листа Печерського районного суду м. Києва № 2-1806, прийнято постанову від 27.12.2013 р. про накладення штрафу у розмірі 680 грн.

Боржником у постанові визначено Державну судову адміністрацію, стягувачем - ОСОБА_3.

У постанові зазначено, що згідно з постановою державного виконавця від 06.02.2009 р. відкрито виконавче провадження та копія постанови направлена стягувачу та боржнику, отримання яким вказаної постанови не спростовується.

Рішення суду у строк, наданий для добровільного виконання, не виконано.

Як зазначається в оскаржуваній постанові, у зв'язку з прийняттям Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», який набрав чинності з 01.01.2013 р., та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 р. № 845, якою затверджений порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - Порядок; із змінами) державний виконавець відділу звернувся до суду, який видав даний виконавчий лист та ухвалою суду в задоволенні заяви державного виконавця відмовлено, оскільки вирішення питання щодо здійснення перерахунку належного довічного утримання судді у відставці ОСОБА_3 в розмірі 986,40 грн. виходячи із розміру 90% грошового забезпечення судді військового суду Чернігівської області відповідно до вимог чинного законодавства є компетенцією саме органів Державної судової адміністрації України.

Надалі, як зазначено в оскаржуваній постанові, вимогою державного виконавця від 12.11.2013 р. зобов'язано Державну судову адміністрацію України виконати рішення суду, про що повідомити відділ з наданням підтверджуючих документів.

Станом на 27.12.2013 р., рішення суду боржником не виконано.

З урахуванням наведеного та з посиланням на ч. 1 ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження» на позивача накладено штраф та встановлено новий строк виконання.

Вирішуючи з урахуванням наведеного спір по суті, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Під час розгляду справи позивачем не надано доказів виконання вимог державного виконавця в рамках вищезгаданого виконавчого провадження, як і будь-яких доказів надання державному виконавцю (у т.ч. після направлення останньої вимоги) документально підтверджених відомостей (повідомлень) про наявність поважних причин невиконання вимог державного виконавця в рамках виконавчого провадження, відкритого у 2009 році.

В матеріалах виконавчого провадження відсутні і будь-які повідомлення стягувача відносно виконання судового рішення в рамках виконавчого провадження, відкритого у 2009 році.

Враховуючи наведене, наявні обставини невиконання судового рішення без надання державному виконавцю навіть повідомлення про наявність таких причин, що у свою чергу зумовлює застосування державним виконавцем приписів ч. 1 ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження».

Що стосується доводів позивача про відсутність підстав для виконання рішення суду у зв'язку з наявністю заяви ОСОБА_3 від 11.12.2007 р., суд зазначає наступне.

Зазначена заява складена 11.12.2007 р. про відмову від перерахованих сум (5454 грн. та 936,40 грн.) у зв'язку із нездійсненням перерахунку, тобто складена до відкриття у 2009 році виконавчого провадження з виконання виконавчого листа про зобов'язання позивача здійснити перерахунок, та, крім того, адресована Голові військового апеляційного суду Центрального регіону України, а відтак не є підставою для нездійснення виконавчих дій в рамках вищезгаданого виконавчого провадження, відкритого, як вже зазначалося, у 2009 році.

Під час розгляду справи з боку позивача не надано доказів скасування вищевказаної постанови про відкриття у 2009 році виконавчого провадження.

Слід додати, що під час розгляду справи позивачем подано клопотання про перенесення судового засідання, яке мотивовано тим, що 04.02.2014 р. позивачем зроблено запит до Апеляційного суду м. Києва щодо надання інформації стосовно здійснення перерахунку судді у відставці ОСОБА_3

У той же час, враховуючи строки розгляду справи, визначені ст. 181 КАС України, те, що боржником за виконавчим листом є саме ДСА України, що зумовлює вчинення саме позивачем дій по виконанню судового рішення, а також беручи до уваги те, що вказаний запит зроблений вже після прийняття оскаржуваного рішення, тобто, в контексті дослідження обставин наявності поважних причин невиконання судового рішення, - факт його надіслання знаходиться поза межами оцінки відповідачем обставин, з якими пов'язано прийняття спірного рішення, у задоволенні вказаного клопотання відмовлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням наведеного в сукупності колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим, підстав для його скасування не має, та, відповідно, відсутні підстави для визнання протиправними дій щодо накладення штрафу, що належить до компетенції державного виконавця, а відтак, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Водночас, враховуючи наявну у справі заяву позивача, а також виходячи з положень статей 4, 8, 9 Закону України «Про судовий збір» та ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» суд прийшов до висновку про можливість відстрочення сплати позивачем судового збору до набрання постановою суду законної сили.

Керуючись вимогами статей 69-71, 88, 94, 158-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову Державної судової адміністрації України відмовити повністю.

Відстрочити Державній судовій адміністрації України (код з ЄДР 26255795; адреса: 01021, м. Київ, вулиця Липська, 18/5; адреса для листування: 01030, м. Київ, пров. Георгіїський, 7) сплату судового збору до набрання постановою суду законної сили.

Після набрання постановою суду законної сили стягнути з Державної судової адміністрації України (код з ЄДР 26255795; адреса: 01021, м.Київ, вулиця Липська, 18/5; адреса для листування: 01030, м. Київ, пров. Георгіїський, 7) до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 73,08 грн. (одержувач платежу: УДКСУ у Печерському р-ні м. Києва; код з ЄДР одержувача 38004897; банк одержувача: ГУДКСУ у м. Києві, МФО: 820019; рахунок 31218206784007, код бюджетної класифікації 22030001; код ЄДР суду 34414689).

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Головуючий суддя Кармазін О.А.

Судді: Донець В.А.

Скочок Т.О.

Повний текст постанови складено та підписано 11.02.2014 р.