Ухвала суду № 37117671, 11.02.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" лютого 2014 р. м. Київ К/800/63088/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенко М.І., Муравйова О.В.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області

на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2010 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2013 року

у справі №2а-8001/09/1770 (20637/10)

за позовом Державної податкової інспекції у м.Рівне (надалі - ДПІ у м.Рівне )

до Науково-інноваційного підприємства «Техноцентр» (надалі - НІПП «Техноцентр»)

про арешт коштів на рахунках, -

встановив:

Позивач звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про застосування арешту коштів на рахунках НІПП "Техноцентр".

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2010 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2013 року, у задоволені позову відмовлено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та прийняття нового рішення про задоволення позову.

У письмових запереченнях на касаційну скаргу відповідач зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, НІПП «Техноцентр» просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, наказом №641 від 17 листопада 2009 року ДПІ у м.Рівне було призначено проведення позапланової виїзної документальної перевірки НІПП «Техноцентр» щодо обчислення достовірності задекларованих та повноти сплачених обов'язкових податкових платежів при здійсненні фінансово-господарських операцій з Приватним підприємством "Корекспо-Р". Одночасно з наказом було виписано направлення на проведення даної перевірки №2403/23-400, згідно якого її доручено проводити головному державному податковому ревізору інспектору раднику податкової служби 3 рангу Гловацькій Т.С.

27 листопада 2009 року директор НІПП "Техноцентр" був ознайомлений з наказом та отримав направлення на проведення перевірки. Крім того, директору було доведено до відома лист ДПІ у м.Рівне №50432/23-423 від 17 листопада 2009 року з вимогою надати для проведення перевірки копії первинних документів.

01 грудня 2009 року старшим оперуповноваженим з особливо важливих справ Лютком А.Ф. було складено акт відмови платника податків від проведення позапланової перевірки.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія суддів апеляційної інстанції, цілком вірно та обґрунтовано виходив з наступного.

В силу приписів п.п.г) пп.9.1.2 п.9.1 ст.9 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" арешт активів може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів або пов'язані з отриманням інших об'єктів оподаткування, електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку або з використанням карток платіжних систем, вагокасових комплексів, систем та засобів штрихового кодування.

Стаття 112 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачає, що посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності визначених законом підстав для їх проведення та за умови надання платнику податків під розписку:

- направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку; направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

- копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Податковий орган стверджує, що наказ, направлення та лист про надання документів було доведено до відома керівникові НІПП "Техноцентр" Дубасу М.Д.. А оскільки останнім документів для проведення перевірки так і не було надано, то її проведення не представлялося можливим.

Але поряд з цим, позивачем не було долучено до матеріалів справи доказів вручення або доведення до відома директора НІПП "Техноцентр" наказу №667 від 01 грудня 2009 року на продовження терміну проведення позапланової перевірки та направлення №2669/23-400 від 01 грудня 2009 року.

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій вірно зазначили, що під час продовження терміну проведення перевірки податковим органом не було дотримано вимог приписів ст.112 Закону України "Про державну податкову службу в Україні". Відповідно до цього, судами обґрунтовано не взято до уваги акт б/н від 01 грудня 2009 року.

Положеннями п.5.4 Розділу 5 Порядку застосування адміністративного арешту активів платників податків передбачено, що в разі виникнення обставини, коли платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень, слід установити факт відмови платника податку від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав її проведення, зафіксувати його актом відмови, який складається оперативним працівником податкової міліції за місцезнаходженням такого платника податку, підписується працівником податкової інспекції, який повинен проводити перевірку та понятими особами, а в разі незнайдення платника податку обов'язково скласти акт факт його незнайдення.

Отже, акт про факт незнайдення платника повинен складатися оперативним працівником за місцезнаходженням такого платника підписуватися працівником, який повинен проводити перевірку та понятими особами.

Матеріалами справи підтверджено, що в актах №184/23-400/25322213 від 26 листопада 2009 року, №186/23-400/25322213 від 30 листопада 2009 року, №187/23-400/25322213 від 01 грудня 2009 року, складених працівниками ДПІ у м.Рівне, відсутні підписи понятих осіб, у зв'язку з чим судами попередніх інстанцій вірно не прийнято їх як належних доказів через не відповідність вимогам розділу 5 Порядку застосування адміністративного арешту активів платників податків.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо відмови у застосуванні арешту коштів на рахунках НІПП «Техноцентр».

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області - залишити без задоволення.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ М.І. Костенко

____ О.В.Муравйов