Ухвала суду № 37117592, 10.02.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2014 року м. Київ К/800/20400/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Кіцманської міжрайонної державної податкової інспекції Чернівецької області Державної податкової служби

на ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.03.2013

та постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 18.12.2012

у справі № 2а/2470/1473/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Граніт»

до Кіцманської міжрайонної державної податкової інспекції Чернівецької області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Граніт» звернулось до суду, з урахуванням уточнення позовних вимог, з позовом про визнання протиправними дій Кіцманської міжрайонної державної податкової інспекції Чернівецької області Державної податкової служби стосовно ТОВ «Граніт» та скасування податкового повідомлення-рішення № 24/2300-14260331 від 22.06.2011.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 18.12.2012, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.03.2013, позов задоволено; визнано протиправними дії відповідача стосовно ТОВ «Граніт» та скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з підстав обґрунтованості позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної планової виїзної перевірки ТОВ «Граніт» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 по 31.03.2011, складено акт № 5/23-00/14260331 від 07.06.2011, в якому зафіксовано порушення: п. 4.1 ст. 4, п. 6.1 ст. 6, абз. 12 пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, пп. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 310 374 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 22.06.2011 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 24/2300-14260331 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 310 374 грн. основного платежу та 39 758,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Донараховуючи грошове зобов'язання спірним податковим повідомленням-рішенням податковий орган виходив з того, що позивачем безпідставно застосовано « 0» ставку оподаткування при визначенні податкових зобов'язань, що виникли в результаті взаємовідносин між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Соснина», Агропромисловою фірмою «Злак», що виступали в ролі комісіонерів при реалізації товару (напівфабрикату хромового вет-блу із шкур ВРХ) за межі митної території України нерезидентам ART LEATHER GROUP LLP (ВМД №20604000/2010/001643 від 19.05.2010) та IMPORTCROSS INC (ВМД №206040000/2011/000165 від 20.01.2011).

Також судами встановлено, що між ТОВ «Граніт» (покупець) та ТОВ «ЛММ Сервіс» (продавець) укладено договори №2010-04 від 15.03.2010 та №2010-02 від 15.10.2010 про продаж напівфабрикату хромового вет-блу із шкур ВРХ (товар).

Господарські операції підтверджуються податковими та видатковими накладними, з яких вбачається факт передачі напівфабрикату хромового вет-блу із шкур ВРХ від ТОВ «ЛММ Сервіс» до ТОВ «Граніт».

Отриманий товар, позивач передав комісіонеру - ТОВ «Соснина» на підставі договору комісії № 2604-2 від 08.04.2010 та комісіонеру - АФ «Злак» на підставі договору комісії № 15-10/2010К від 15.10.2010.

За умовами вказаних договорів комісіонери зобов'язуються за дорученням та в інтересах комітента (ТОВ «Граніт») здійснити від свого імені продаж напівфабрикату вет-блу/вет-вайт із шкур ВРХ за межі митної території України. ТОВ «Граніт» було передано товар комісіонерам для здійснення продажу на експорт, що підтверджується актами приймання-передачі товару, договорами на відповідальне зберігання, актами здачі-приймання на відповідальне зберігання.

Комісіонерами, на виконання умов договорів комісії було поставлено напівфабрикат вет-блу із шкур ВРХ: на підставі контракту № 04 від 31.03.2010 ТОВ «Соснина» передано у власність ART LEATHER GROUP LLP напівфабрикат вет-блу із шкур ВРХ, що підтверджується ВМД №206040000/2010/001643 від 19.05.2010; на підставі контракту №10 від 24.11.2010 АФ «Злак» передано у власність IMPORTCROSS INC напівфабрикат вет-блу із шкур ВРХ, що підтверджується ВМД №206040000/2011/000165 від 20.01.2011.

Відповідно до договорів комісії, укладених позивачем та ТОВ «Соснина», АФ «Злак», комісіонери зобов'язуються: здійснити комерційно-маркетингову роботу; знайти покупця та укласти з ним від свого імені контракт купівлі-продажу товару, враховуючи вигідні для комітента умови; прийняти у комітента товар, призначений для продажу, та вжити усіх необхідних заходів для його збереження; здійснити усі необхідні дії для оформлення експорту продукції, надати комітенту оригінал ВМД із відміткою органу ДМСУ про вивезення товару за межі митної території України; у разі експорту товару вказати реквізити комітента у графі 9 ВМД, відповідно до наказу ДМСУ №380 від 30.06.1998р. та №1414 від 16.12.2008, а також вказати номер Договору у графі 44 ВМД і т.д.

Відповідно ВМД №206040000/2010/001643 від 19.05.2010 в графі 9 особою, відповідальною за фінансове регулювання, є ТОВ «Соснина», в цій графі також міститься запис «Див.доп.», а в доповненні наводяться відомості про комітента - ТОВ «Граніт». Крім того, в графі 44 вказаної ВМД, під кодовим номером 4201 зазначено внутрішній договір комісії №2604-2 від 08.04.2010.

ВМД №206040000/2011/000165 від 20.01.2011, в доповненні до графи 9 є посилання на комітента - ТОВ «Граніт», а в графі 44 під кодом 4201 також міститься запис про договір комісії №15-10/2010К від 15.10.2010.

Виконання договорів комісії підтверджується актами приймання-передачі виконаних робіт.

Задовольняючи позовні вимоги суди обох інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить « 0» відсотків до бази оподаткування.

Товари вважаються експортованими платником податку в разі, якщо їх експорт засвідчений належно оформленою митною вантажною декларацією (абз. 12 пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 зазначеного Закону).

Згідно з пп. 7.3.1 п. 7.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до пп. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу України За нульовою ставкою оподатковуються операції з: експорту товарів (супутніх послуг), якщо їх експорт підтверджений митною декларацією, оформленою відповідно до вимог митного законодавства

Згідно зі ст. 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням іншої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну (ч. 3 ст. 1012 Цивільного кодексу України).

Поширена практика укладення зовнішньоекономічних угод шляхом посередницьких послуг, зокрема за договорами комісії, свідчить про потребу продавця (комітента) оптимізувати за сприяння комісіонера вирішення багатьох проблем, пов'язаних із самостійними пошуками контрагентів, оформленням i виконанням укладених з ними угод, митного оформлення товару тощо.

Аналіз вказаних норм дає підстави вважати, що за вищеперерахованими договорами саме комісіонери ТОВ «Соснина» та АФ «Злак», а не комітент (ТОВ «Граніт») безпосередньо контактували з покупцями від свого імені, що призвело до виникнення прав та обов'язків комісіонера-посередника щодо третіх осіб (компаній-нерезидентів: ART LEATHER GROUP LLP, IMPORTCROSS INC), якими є покупці.

Таким чином, оскільки добросовісне виконання комітентом ТОВ «Граніт» умов договорів комісії, зовнішньоекономічних угод (реальність яких не оскаржується), підтвердження реальності вивезення товару на підставі оформлених вантажних митних декларацій, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку щодо правомірності застосування позивачем нульової ставки податку на додану вартість при визначенні бази оподаткування з вартості зазначених операцій.

Враховуючи викладене, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Кіцманської міжрайонної державної податкової інспекції Чернівецької області Державної податкової служби відхилити.

Ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.03.2013 та постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 18.12.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний