Рішення № 3711757, 19.12.2008, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2008 р. Справа № 17/638/08

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при секретарі Колесниковій В.В.,

з участю представників сторін:

від позивача –Байдиченко Б.М., довіреність № 09/011 від 08.01.2008 року;

від відповідача –не з’явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/638/08

за позовом відкритого акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль», м. Миколаїв, вул. Каботажний узвіз, 18,

До державного підприємства «Житлово-експлуатаційна дільниця «Будівельник», м. Миколаїв, пр. Миру, 22,

про: стягнення заборгованості за договором № 2146 від 01.10.2000 року,-

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство «Миколаївська теплоелектроцентраль»(надалі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом до державного підприємства «Житлово-експлуатаційна дільниця «Будівельник» (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором № 2146 від 01.10.2000 року.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги наступним:

01.12.2003 року рішенням Господарського суду Миколаївської області у справі № 1/324 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль»до Державного підприємства «Житлово-експлуатаційна дільниця «Будівельник» про стягнення боргу за договором № 2146 від 01 жовтня 2000 року про постачання теплової енергії в гарячій воді (надалі - договір) стягнуто з Відповідача 45 194 грн. 44 коп. основного боргу.

Зазначене рішення вступило в законну силу і підтверджує факт укладання сторонами договору № 2146 від 01.10.2000 року.

Договір відповідно до п.10.4 щоразу було пролонговано, так як від жодної з сторін не надходило повідомлення про його припинення.

Відповідно до п. 1 Договору, Позивач узяв на себе зобов'язання постачати Відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних обсягах, а Відповідач зобов'язаний оплатити одержану теплову енергію в терміни, передбачені цим Договором.

За умовами пункту 5.1. Договору, облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку або розрахунковим способом. Оскільки у Відповідача відсутній прилад обліку теплової енергії, нарахування відбувалося розрахунковим способом.

Пункт 6.2. Договору встановлює, що розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно з п. 6.3. Договору, Споживач за 20 днів до початку розрахункового періоду сплачує Енергопостачальній організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

За період з грудня 2003 року по квітень 2008 року Відповідачу нараховано до сплати 11 665 грн., з яких Відповідач сплатив 1 678 грн. 44 коп.

Таким чином, Відповідач порушив порядок оплати спожитої теплової енергії, не виконавши умови договору в повному обсязі, внаслідок чого заборгував Позивачу 11 641 грн.

У зв'язку із наявністю боргу за спожиту теплову енергію, Відповідачу направлялась претензія за № 324-Ю від 14.05.2008 року, але відповідь не надходила та сума боргу не сплачена.

Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, що відповідно складає: інфляційні 25 101 грн. 65 коп., річні - 5 100 грн. 13 коп.

Відповідно до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. У відповідності до п.7.2.3 Договору, за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію Споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожен день прострочення але не більше подвійної ставки НБУ, що діє в період, за який нараховується пеня. Сума пені, розрахована згідно з зазначеними нормами, становить 5 006 грн. 88 коп.

Враховуючи вищевикладене позивачем, останній просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач, повідомлений належним чином, про час та місце судового засідання, у судові засідання не з’явився, відзив та заперечення на позов не надав. Таким чином, справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку:

Відповідно до умов спірного договору позивач зобов’язався поставляти відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних обсягах, а останній оплатити ці обсяги.

За умовами пункту 5.1. Договору, облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку або розрахунковим способом. Оскільки у Відповідача відсутній прилад обліку теплової енергії, нарахування відбувалося розрахунковим способом.

Пункт 6.2. Договору встановлює, що розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно з п.6.3. Договору, споживач за 20 днів до початку розрахункового періоду сплачує Енергопостачальній організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

За період з грудня 2003 року по квітень 2008 року відповідачу нараховано до сплати 11 665 грн., з яких останній сплатив 1 678 грн. 44 коп., що підтверджується розрахунком суми основного боргу.

Крім того, позивач нарахував у відповідності до приписів ст. 625 Цивільного кодексу України, 3 % річних та інфляційні, у сумі 5 100 грн. 13 коп. та 25 101 грн. 65 коп. відповідно.

Судом було перераховано розмір заборгованості з урахуванням індексу інфляції за період листопад-грудень 2005 року, за ставкою 101,2 та 100,9 % відповідно, оскільки позивачем було помилково зазначено -101,5 та 101,5 % відповідно.

Таким чином, інфляційні за період листопад-грудень 2005 року становлять суму 24 633 грн. 82 коп.

Крім того, відповідачу нараховано суму пені відповідно до п.7.2.3 спірного договору, яка за розрахунками позивача становить 5 006 грн. 88 коп. та відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до приписів ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України сплачене держмито слід віднести на рахунок сторін пропорційно задоволеним вимогам позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги відкритого акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» задовольнити частково.

2. Стягнути з державного підприємства «Житлово-експлуатаційна дільниця «Будівельник» (м. Миколаїв, пр. Миру, 22, код 24779442) борг в сумі 11 641 грн., збитки від інфляції - 24 633 грн. 82 коп., 3 % річних - 5 100 грн. 13 коп., пеню в розмірі 5 006 грн. 88 грн., держмито в сумі 464 грн. 41 коп. та 116 грн. 97 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь відкритого акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль», м. Миколаїв, вул. Каботажний узвіз, 18 (код 30083966).

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.М.Коваль