Ухвала суду № 37117561, 06.02.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" лютого 2014 р. м. Київ К/800/40001/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г., Голяшкіна О.В., Леонтович К.Г.,

розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу ОСОБА_4

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05 березня 2013року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2013року

у справі №816/90/13-а

за позовом 1) ОСОБА_4,

2) ОСОБА_5

до 1) Відділу держкомзему у Котелевському районі Полтавської області,

2) провідного спеціалісту ОСОБА_6 відділу

держкомзему у Котелевецькому районі Полтавської області,

треті особи 1) приватне підприємство "Арт-Ю",

2) державне підприємство "Центр державного земельного кадастру",

про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії та

відшкодувати моральну шкоду,-

ВСТАНОВИЛА:

В січні 2013 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулись до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу держкомзему у Котелевському районі Полтавської області, провідного спеціалісту ОСОБА_6 відділу держкомзему у Котелевському районі Полтавської області (далі по тексту провідний спеціаліст ОСОБА_6), яким просили визнати протиправними дії відповідачів, зобов'язати їх вчинити певні дії та відшкодувати моральну шкоду.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 05 березня 2013року у справі №816/90/13-а, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2013року у зазначеній справі, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

При ухваленні рішень суди першої та апеляційної інстанцій виходили з необґрунтованості позивачами своїх вимог, оскільки при ухваленні протоколів перевірки та відмові у видачі державних актів на землю відповідачі діяли на підставі, в порядку та межах повноважень, передбачених діючим законодавством України.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_4 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить вищезазначені судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відділ держкомзему у Котелевському районі Полтавської області подав до Вищого адміністративного суду України заперечення на касаційну скаргу, в якому наголошувало на відповідність судових рішень обставинам справи та вимогам законодавства України. Відповідач-1 просив залишити касаційну скаргу без задоволення, судові рішення - без змін.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, встановленого пунктом 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і наданої ними правової оцінки обставин у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 11.07.2012 року та 12.07.2012 року позивачі звернулись до Відділу держкомзему у Котелевському районі Полтавської області із заявами та додатками про визначення кадастрових номерів двох земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства площею 0.35 га., розташованої в с. Шевченкове, та земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0.25 га, розташованої в АДРЕСА_1.

Згідно протоколів №ПП00451011462012, №ПП00451011452012 від 10.08.2012 року спеціалістом ОСОБА_6 встановлено, що обмінні файли заповнено частково, відсутні обов'язкові дані місцезнаходження земельної ділянки, підстави набуття права власності у другого співвласника.

24.10.2012 року позивачами до відповідача-1 подано заяви про державну реєстрацію вказаних вище земельних ділянок.

Відповідно до протоколів №ПП00451011462012, №ПП00451011452012 від 24.12.2012 року за результатами перевірки документації із землеустрою та обмінного файлу, встановлено, що обмінні файли заповнені частково, а саме не містять обов'язкових даних (місцезнаходження земельної ділянки, підстав набуття права власності у другого співвласника).

Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням доводів касаційної скарги, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.

Відповідно до пункту 11 Тимчасового порядку присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.08.2010року №749, для визначення кадастрового номера земельної ділянки замовник (уповноважена ним особа) або розробник документації із землеустрою, якщо інше не передбачено договором, подає до територіального органу Держземагентства за місцем розташування земельної ділянки: заяву про визначення кадастрового номера земельної ділянки; копію документа, що посвідчує особу набувача права на земельну ділянку або її власника, а у разі подання заяви уповноваженою ними особою - також копію документа, що підтверджує його повноваження діяти від імені таких осіб; документацію із землеустрою, яка містить документи, зазначені в підпунктах 4 і 5 пункту 9 цього Тимчасового порядку; файл обміну даними про результати робіт із землеустрою в електронному вигляді (далі - обмінний файл), який складається на кожну земельну ділянку та оформлюється відповідно до вимог, установлених Держземагентством; копію реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера) згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів - для фізичної особи, крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття номера та повідомили про це відповідному органу державної податкової служби, ідентифікаційного коду згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податкового номера - для юридичної особи.

В процесі розгляду справи судами встановлено, що надані позивачем документи, зокрема обмінні файли були заповнені частково, не мали обов'язкових реквізитів місцезнаходження земельних ділянок та підстав набуття права власності.

Таким чином, висновки судів попередніх інстанцій з приводу правомірності ухвалення протоколів перевірки та відмові у видачі державних актів на землю є обґрунтованими.

В касаційній скарзі позивачами порушується питання порушення судами норм процесуального права, а саме - не прийняття до уваги заяви про зміну і уточнення позовних вимог від 16.01.2013 року. Однак, з постанови Полтавського окружного адміністративного суду вбачається, що 16.01.2013 року ОСОБА_4 подав заяву про зміну (уточнення) позовних вимог, яка врахована при ухваленні судового рішення.

Посилання в касаційній скарзі на протиріччя Тимчасового порядку присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.08.2010 року №749 статті 19 Конституції України, не стосуються предмету розгляду у справі.

Також слід зазначити, що провідний спеціаліст ОСОБА_6 займає посаду головного спеціаліста сектору державного земельного кадастру відділу держкомзему у Котелевському районі Полтавської області. На відповідача-2 покладена відповідальність за проведення перевірки заяв про визначення кадастрових номерів двох земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства площею 0.35 га., розташованої в с. Шевченкове, та земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0.25 га, розташованої в АДРЕСА_1. Колегія суддів вважає, що спірні у справі протоколи підписані належною посадовою особою.

Посилання в касаційній скарзі на незастосування судами попередніх інстанцій частини 4 статті 26 Закону України «Про землеустрій» також є необґрунтованим, оскільки з матеріалів справи вбачається, що технічні документи на земельні ділянки а також обмінні файли до них надавались не приватним підприємством "Арт-Ю", а позивачем ОСОБА_4

Отже, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що окружний та апеляційний адміністративні суди дійшли обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених в оскаржуваних судових рішеннях, вони ґрунтуються на вимогах норм матеріального та процесуального законодавства, підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 - залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05 березня 2013року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2013року у справі №816/90/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам і може переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та у порядку, передбачені статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: