Ухвала суду № 37117335, 27.01.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

27 січня 2014 року м. Київ В/800/25/14

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бившева Л.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А., Шипуліна Т.М.,

розглянувши заяву державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ) про перегляд Верховним Судом України

ухвали Вищого адміністративного суду України від 03.10.2013

у справі № 826/2236/13-а

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Асоціація «Українсько-Ізраїльська торгова палата»

до ДПІ

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 13.03.2013, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2013, позов задоволено; оспорювані податкові повідомлення-рішення скасовано.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.10.2013 зазначені судові акти попередніх інстанцій залишено без змін.

ДПІ звернулася із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 03.10.2013, в якій просить зазначену ухвалу скасувати та направити справу на новий касаційний розгляд, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права (зокрема, підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»), внаслідок чого ухвалені різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Як доказ неоднакового правозастосування заявником подано постанову Вищого адміністративного суду України від 16.02.2012 у справі № 28/41-А.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України, враховуючи таке.

Відповідно до статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

У пункті 4 постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 № 2 «Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України» передбачено, що ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

При вирішенні питання допуску справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Як вбачається зі змісту ухвали від 03.10.2013, про перегляд якої подано заяву, у прийнятті цього рішення Вищий адміністративний суд України погодився з висновком попередніх судових інстанцій про те, що за умови реального виконання господарської операції та відсутності доказів узгодженості дій платника та його контрагента з метою перенесення податкового навантаження на особу, яка не виконує свої податкові зобов'язання, порушення контрагентом-постачальником податкової дисципліни не може слугувати підставою для позбавлення платника-покупця права на формування податкового кредиту та валових витрат за такою операцією.

Водночас у прийнятті постанови від 16.02.2012 у справі № 28/41-А, на яку посилається заявник, Вищий адміністративний суд України виходив з того, що установлені у судовому вироку обставини свідчать про відсутність факту виконання операцій з поставки підрядних робіт позивачу у справі, належні докази на підтвердження зворотного платником не представлено, у зв'язку з чим підстави для включення останнім до податкового кредиту ПДВ у ціні придбаних робіт відсутні.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать про різні обставини справ щодо дійсного виконання господарських операцій, за наслідками оцінки яких суд касаційної інстанції дійшов різних правових висновків.

З огляду на викладене відсутні підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 236-240 КАС, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити державній податковій інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві у допуску справи № 826/2236/13-а до провадження Верховного Суду України.

Ухвала не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:Л.І. Бившева Н.Є. Маринчак Є.А. Усенко Т.М. Шипуліна