Ухвала суду № 37116167, 27.01.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2014 року м. Київ К/9991/9292/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Житомирському районі

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 28.12.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2011

у справі №2а-5810/09/0670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика Класум»

до Державної податкової інспекції у Житомирському районі

про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 28.12.2009, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2011, позов задоволено. Визнано нечинним рішення ДПІ у Житомирському районі про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 26.08.2009 №00001022301/3.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову в позові, з підстав невірного застосування норм матеріального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено виїзну планову перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 по 30.09.2008, за результатами якої складено акт №440/23-01/31106292 від 27.03.2009.

Перевіркою встановлено, що у періоді, що перевірявся, в порушення ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від нерезидентів оплата за відвантажену продукцію надійшла на поточний рахунок позивача в уповноваженому банку ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» (філія у м.Житомирі) з порушенням термінів розрахунків в іноземній валюті, що стало підставою для прийняття рішення №00001022301/0 від 08.04.2009, яким згідно ст.4 вищезазначеного Закону застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 65822,12 грн.

За результатами адміністративного оскарження, прийнято остаточне рішення №00001022301/3 від 26.08.2009 на суму 65822,12 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що висновки акта перевірки про те, що на виконання зовнішньоекономічних контрактів №1 від 22.04.2003 з ТОВ «Торговий дім «Евролюкс», №5/Р/М від 01.02.2005 з ТОВ «Релай 2001», №2/2005 від 18.11.2005 з ТОВ «Интерстиль-М», №6/Р/М від 30.07.2007 з ТОВ «Релай 2001» оплата за відвантажену продукцію на поточний валютний рахунок №2600301525010 ТОВ «Фабрика Класум» в уповноваженому банку ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» (філія в м.Житомирі) надійшла з порушенням термінів розрахунків в іноземній валюті (від 1 до 24 днів), знайшли своє підтвердження.

Відповідно до ст. 4 вищевказаного Закону порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Однак, граничні терміни надходження виручки за вказаними вище зовнішньоекономічними контрактами на поточний валютний рахунок ТОВ «Фабрика Класум», передбачені ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», настали в період з 04 жовтня 2006 року по 27 грудня 2007 року, у той час як рішення про застосування штрафних фінансових санкцій №00001022301/0, яким до позивача було застосовано штрафну (фінансову) санкцію на підставі ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», було прийнято 08.04.2009.

Відповідно до статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідації його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Пеня за порушення встановлених статтями 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, нарахування якої передбачено статтею 4 цього Закону, підпадає під законодавче визначення адміністративно-господарської санкції та є такою санкцією за своєю юридичною сутністю, у зв'язку з чим її застосування має відбуватися із дотриманням строків, установлених статтею 250 Господарського кодексу України.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про наявність підстав для скасування оспорюваного рішення.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування чи порушення норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що суди першої та апеляційної інстанції, повно та правильно встановивши обставини справи, дали їм належну оцінку з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Підстав для скасування судових рішень, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Житомирському районі відхилити, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 28.12.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2011 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун