Ухвала суду № 37116022, 30.01.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" січня 2014 р. м. Київ К/9991/27055/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

суддівОстровича С.Е. Степашка О.І. Федорова М.О.секретаря судового засідання Волошина В.М.,

представник позивача не з'явився

представник відповідача Труба А. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТТО Сервіс" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТТО Сервіс" до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби про скасування частково податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТТО Сервіс" (далі - ТОВ "ОТТО Сервіс") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Чернігові) в якому просить частково скасувати податкове повідомлення-рішення.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2011 року позов ТОВ "ОТТО Сервіс" задоволено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2012 року апеляційну скаргу ДПІ у Святошинському районі задоволено частково. Скасовано постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2011 року та прийнято нову постанову, якою відмовлено ТОВ "ОТТО Сервіс" в задоволенні позову.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції ТОВ "ОТТО Сервіс" подало касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2012 року та залишити в силі постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2011 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ у м. Чернігові проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "ОТТО Сервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.06.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.06.2011 року. За результатами перевірки складено акт від 05.10.2011 року №2882/23/14246035.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 5.3.9 п. 53, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування на загальну суму 1139,309,00 грн., у т. ч. за І квартал 2011 року у розмірі 99341, 00 грн., за II квартал 2011 року - 1039 968,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем не було винесено податкове повідомлення-рішення від 19.10.2011 року №0004912320, яким позивачеві зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1139 309,00 грн. (в т. ч. за І квартал 2011 року - 99341,00 грн., за II квартал 2011 року -1039968,00 грн.), частина якого (1039968, 00 грн.).

Суд першої інстанції задовольнивши позовні вимоги та скасувавши податкове повідомлення-рішення дійшов до висновку про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача, але суд апеляційної інстанції скасовуючи постанову суду першої інстанцій та відмовляючи позивачеві в задоволенні позову дійшов до висновку, що відповідач правомірно виніс податкове повідомлення-рішення.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 27.07.2011 року позивачем було подано до відповідача податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року, в якій в рядку 06.6 були відображені збитки на загальну суму 1155345, 00 грн. При цьому, прибуток позивача за ІІ квартал 2011 року склав 16036, 00 грн., в т. ч. збитки від патентованої діяльності - 1950, 00 грн.

Відповідно до пп. 54.3 ст. 53 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до п. 1 підр. 4 розд. XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України норми розділу III Кодексу застосовуються під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

У 2010 році норми пункту 6.1 статті 6 діяли з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", якими, зокрема, передбачалося, що у звітних податкових періодах 2010 року у складі валових витрат платника податку враховувалося 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. У I кварталі 2011 року сума збитків з податку на прибуток, які утворилися станом на 01.01.2010 року та не були враховані у складі валових витрат у 2010 році, та збитки, які утворилися у 2011 році, включаються до складу валових витрат першого календарного кварталу 2011 року та, відповідно, стають від'ємним значенням I кварталу 2011 року.

Статтею 6.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", передбачено, що сума від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року включається до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року та, відповідно, стає витратами I календарного кварталу.

Починаючи з II кварталу 2011 року до доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, застосовуються норми Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу пункт 150.1 статті 150 цього Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

- якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Положенням пункту 150.1 ст. 150 Кодексу передбачено, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Суд касаційної інстанції зазначає, що пункт 3 підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України не містить заборони на врахування у 2011 та 2012 роках збитків, які виникли до 01.01.2011 року, а отже, такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення. Тобто, обмеження складу витрат, що мають бути враховані у ІІ кварталі 2011 року пункт 3 підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України не містить.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджує рішення суду першої інстанції про скасування податкового повідомлення-рішення від 19.10.2011 року №0004912320.

Виходячи із викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про необхідність скасування постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2012 року та залишення в силі постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2011 року у даній справі.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТТО Сервіс" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2012 року - скасувати.

Залишити в силі постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2011 року.

Ухвала є остаточною, проте може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров