Ухвала суду № 37116010, 30.01.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" січня 2014 р. м. Київ К/9991/43920/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М. О.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми Сумської області Державної податкової служби на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Неохим В" до Державної податкової інспекції в м. Суми про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА

Товариство з обмеженою відповідальністю "Неохим В" (далі - ТОВ "Неохим В") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми (далі - ДПІ в м. Суми) в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2011 року у задоволенні позову ТОВ "Неохим В" відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2012 року апеляційну скаргу ТОВ "Неохим В" задоволено. Скасовано постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2011 року та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ТОВ "Неохим В" задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції ДПІ в м. Суми подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2012 року та залишити в силі постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2011 року.

ТОВ "Неохим В" подало до суду письмові заперечення на касаційну скаргу ДПІ в м. Суми.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

З матеріалів справи слідує, що відповідач дійшов висновку про безпідставне віднесення до валових витрат 324000, 00 грн. по оплаті бухгалтерських послуг та 270000, 00 грн. по оплаті консалтингових і юридичних послуг через неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій позивачем, оскільки зазначені витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.

Також податковий орган дійшов висновку про безпідставне завищення валових витрат на суму 92417,34 грн. через нікчемність операцій по придбанню ємностей у ТОВ «Авакс 2006», яка була встановлена актом перевірки 29.06.2010 року за №1472/23-2/34076821, складеного ДПІ в м. Черкаси за результатами проведеної невиїзної документальної перевірки ПП "Авакс-2006" з питань повноти та правомірності декларування податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.01.2008 року по 31.03.2010 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ в м. Сумах проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Неохим В» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.09.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.09.2010 року. За результатами перевірки складено акт №188/2312/33813241/4 від 19.01.2011 року.

Перевіркою встановлено порушення вимог п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме позивачем віднесено до валових витрат суму 324000, 00 грн. по оплаті бухгалтерських послуг отриманих від ПП ОСОБА_1 та суму 270000, 00 грн. по оплаті консалтингових і юридичних послуг, отриманих від ФО-П ОСОБА_2, у зв'язку з чим позивачу було донараховано податку на прибуток в сумі 168750, 00 грн.; порушення вимог п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме було позивачем віднесено до складу валових витрат суму 92417,34 грн. з операції по придбанню ємкостей у ТОВ «Авакс 2006», які відповідно до закону є нікчемними, не пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та ці витрати на момент перевірки не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

На підставі акту перевірки ДПІ в м. Суми прийнято податкові повідомлення - рішення від 09.02.2011 року №000062312/0/9157, про донарахування податку на додану вартість в розмірі 23104, 00 грн., в тому числі: основного платежу - 18483, 00 грн., штрафної санкції - 4621, 00 грн. та №0000523112/0/9148, про донарахування податку на прибуток в розмірі 293943, 00 грн., в тому числі: 235154, 00 грн. основного платежу і 58789, 00 грн. штрафних санкцій.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Неохим В» в період з 01.07.2009 року по 30.09.2010 року отримано бухгалтерських послуг на загальну суму 324000, 00 грн. згідно договору №3 від 02.01.2009 року та договору №3 від 04.01.2010 року укладених між ТОВ «Неохим В» та ФО-П ОСОБА_1 Бухгалтерські послуги приймалися позивачем за актами прийому-здачі послуг. Позивачем до складу валових витрат у вигляді бухгалтерських послуг були віднесені витрати в сумі 324000, 00 грн.

Крім того, ТОВ «Неохим В» за період з 01.07.2009 року по 30.09.2010 року було отримано консалтингових та юридичних послуг на загальну суму 270000, 00 грн. від ФО-П ФО-П ОСОБА_2, за договором на консалтингові послуги №30/03/5-2 від 01.07.2009 року. Згідно вказаного договору, ФО-П ОСОБА_2 приймає на себе обов'язок по організації та виконанню робіт з консультаційного проекту «Стратегія розвитку компанії». Консалтингові послуги товариством «Неохим В» отримувалися на підставі актів прийому-здачі послуг.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що первинні документи по зазначеним вище договорам відповідають вимогам передбачених п.7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

Пунктом 5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.1.32. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно з п.п.5.2.1 п.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. З положень наведеної норми закону слідує, що з-поміж витрат, які за своєю суттю відповідають законодавчо наведеному визначенню валових витрат, до складу валових витрат обігу та виробництва можуть бути віднесені ті витрати, понесення яких є об'єктивно необхідним.

Підпунктом 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що всі витрати, які були включені позивачем до складу валових витрат по операціях з ПП ОСОБА_3, ФО-П ОСОБА_2 та ПП «Авакс-2006» підтверджені документально належним чином.

Суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що позивачем валові витрати сформовано за господарськими операціями, фактичне виконання яких підтверджено письмовими доказами, послуги та товар, в ціні якого позивачем сплачені суми податку, використані в господарській діяльності позивача. Документи, що підтверджують фактичне здійснення господарських операцій оформлені у відповідності до вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог ТОВ "Неохим В".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми Сумської області Державної податкової служби залишити без задоволення, постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М. О. Федоров