Рішення № 37115114, 07.02.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________Провадження: № 22-ц/790/1379 / 14 Доповідач Кукліна Н.О.

Справа №626/3187/13-ц Головуючий 1 інстанції - Тарасенко Л.І.

Категорія: стягнення аліментів

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2014 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого Кукліної Н.О.

С у д д і в Черкасова В.В.

Пономаренко Ю.А.

При секретарі Каплоух Н.Б.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, та додаткових витрат

по апеляційній скарзі ОСОБА_4

на рішення Красноградського районного суду Харківської області від 16 грудня 2013 року

В С Т А Н О В И Л А :

В листопаді 2013 року ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання , та додаткових витрат. В обґрунтування позовних вимог зазначала, що їх дочка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, продовжує навчання в Полтавському нафтовому геологорозвідувальному технікумі Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка на першому курсі денної форми навчання, за контрактом, термін навчання з 01.09.2013 року по 30.06.2016 року. У зв'язку з навчанням дочка потребує матеріальної допомоги від батька, а він має змогу надавати таку допомогу, оскільки працює та має стабільний заробіток. Також донька потребує додаткових витрат , понесених нею на оплату навчання та на оплату проживання у гуртожитку . Тому просить стягувати з відповідача додаткові витрати по 455 грн. щомісячно до закінчення навчання дочки. Стягнення аліментів та додаткових витрат позивачка просить проводити з 26.11.2013 року по 30.06.2016 року, але не більше ніж досягнення донькою 23 років.

Рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 16 грудня 2013 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, та додаткових витрат задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 на утримання дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку, щомісячно, на період навчання, починаючи з 26.11.2013 року по 30.06.2016 року, але не більше ніж досягнення донькою 23 років. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 додаткові витрати, пов'язані з навчанням повнолітньої ОСОБА_5 , у розмірі 1365 грн., стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 понесені судові витрати на оплату судового збору та правової допомоги у розмірі 389,70 грн., стягнуто з ОСОБА_4 судовий збір в розмірі 229 грн.40 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухваленні судом апеляційної інстанції нового рішення в частині стягнення додаткових витрат на повнолітню дочку та судових витрат. В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що стягуючи з нього додаткові витрати на оплату навчання та проживання у гуртожитку суд фактично застосував положення ст.185 СК України, яка поширюється лише на правовідносини щодо обов'язків батьків по утриманню неповнолітніх дітей і правила цієї статті не можуть бути розповсюджені на правовідносини щодо повнолітніх дітей. До того ж судом першої інстанції неправильно вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішення Красноградського районного суду Харківської області від 16 грудня 2013 року в частині вирішення позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, сторонами не оскаржується і судом апеляційної інстанції згідно до ст. 303 ЦПК України не переглядається.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення осіб, зо з'явилися в судове засідання, обговоривши наведені в скарзі доводи та заперечення, перевіривши матеріали справи знаходить апеляційну скаргу підлягаючою частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується матеріалами справи , що сторони мають дочку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка є повнолітньою і навчається в Полтавському нафтовому геологорозвідувальному технікумі Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка на першому курсі денної форми навчання, за контрактом, термін навчання з 01.09.2013 року по 30.06.2016 року.

Присуджуючи до стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 додаткові витрати, пов'язані з навчанням повнолітньої доньки , одноразово у розмірі 1365 грн., суд першої інстанції виходив із доведеності обов'язку відповідача приймати нарівні з позивачкою участь у додаткових витратах на оплату навчання та проживання їх дитини на час навчання в гуртожитку.

Проте з таким висновком суду першої інстанції погодитися не можна.

Згідно з ст.ст. 213 ,214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, котрі були досліджені в судовому засіданні. Під час ухвалення рішення суд вирішує чи мали місце обставини, якими обгрунтовувалися позивачем вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин , яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина та його виконання визначено положеннями глави 16 СК України. Відповідно до ст. 201 СК України до відносин між батьками і повнолітніми дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього кодексу.

Застосування вимог ст. 185 СК України про обов'язок участі батьків у додаткових витратах на неповнолітню дитину, що викликані особливими обставинами, як то розвитком дитини, її хворобою, каліцтвом , тощо, на правовідносини між батьками і повнолітніми дочкою, сином не поширюється.

Суд першої інстанції при стягненні з відповідача додаткових витрат , понесених позивачкою на утримання повнолітньої доньки, не перевірив , яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин, та чи передбачено положеннями СК України обов'язок батьків надавати додаткове утримання повнолітнім дітям.

Також питання розподілу судових витрат судом першої інстанції вирішено з порушенням ст. 88 ЦПК України.

Матеріали справи свідчать , що при подачі позову позивач сплатила 239 грн. судового збору .( а.с.1)

Відповідно підстав для додаткового стягнення з відповідача на користь держави 229 грн. судового збору у суду першої інстанції не було.

Виходячи з наведеного колегія суддів, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції,визнає, що суд першої інстанції правильно встановивши обставини у справі, ухвалив рішення в частині стягнення додаткових витрат з порушенням норм матеріального та процесуального права, що згідно до ст.. 309 ЦПК України є підставою для скасування в цій частині рішення та ухваленні нового про відмову у позові про стягнення додаткових витрат, пов'язаних з навчанням повнолітньої дочки ОСОБА_5.

Керуючись ст.ст. 303,304,307, 309, 313, 317, 319, 323, 324 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Красноградського районного суду Харківської області від 16 грудня 2013 року в частині стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 додаткових витрат,пов'язаних з навчанням у розмірі 1365 грн., стягненні з ОСОБА_4 судових витрат скасувати.

В позові ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення додаткових витрат , пов'язаних з навчанням повнолітньої дитини , відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 понесені судові витрати в розмірі 229 грн.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді