Постанова № 37114685, 03.02.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" лютого 2014 р. Справа№ 910/16907/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Федорчука Р.В.

суддів: Авдеєва П.В.

Майданевича А.Г.

при секретарі судового засідання Марчуку О.Л.,

в судове засідання представники сторін не з'явились;

розглянувши матеріали апеляційної скарги

державного підприємства «Дирекція з будівництва об'єктів до Євро 2012 у м. Львові»

на рішення господарського суду міста Києва від 30.10.2013 року

у справі №910/16907/13 (суддя Нечай О.В.)

за позовом публічного акціонерного товариства «Львівобленерго»

до державного підприємства «Дирекція з будівництва об'єктів до Євро 2012 у м. Львові»

про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію в розмірі 5 876,44 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 30.10.2013 року у справі №910/16907/13 позов задоволено. Вирішено стягнути з ДП «Дирекція з будівництва об'єктів до Євро 2012 у м. Львові» на користь ПАТ «Львівобленерго» заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 5 619,04 грн., пеню в розмірі 209,75 грн., інфляційні втрати в розмірі 5,62 грн. та 3% річних в розмірі 42,03 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 30.10.2013 року у справі №910/16907/13 повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2013 року апеляційну скаргу ДП «Дирекція з будівництва об'єктів до Євро 2012 у м. Львові» прийнято до провадження та призначено її до розгляду в судовому засіданні 22.01.2014 року за участю уповноважених представників сторін.

17.12.2013 року до Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив, в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Представники сторін у судове засідання 03.02.2014 року не з'явились, про причини неявки колегію суддів апеляційної інстанції не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

З врахуванням викладеного, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 30.08.2013 року між ПАТ «Львівобленерго» (далі - постачальник) та ДП «Дирекція з будівництва об'єктів до Євро 2012 у м. Львові» (далі - споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії №52079 (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку №9 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії», а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п. 1. договору).

Відповідно до п .5. додатку №2 до договору «Порядок розрахунків» сторонами передбачено, що остаточний розрахунок споживача за електричну енергію спожиту протягом розрахункового періоду здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначених за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених ПКЕЕ.

Згідно з п. 7. додатку №2 до договору встановлено, що тривалість періоду для оплати отриманих рахунків має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку.

Як слідує із матеріалів справи, позивач належним чином виконав взяті на себе обов'язки щодо постачання електроенергії відповідачу, проте останнім не виконано свої зобов'язання за договором щодо своєчасної та повної сплати вартості спожитої енергії за березень 2013 року, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість по сплаті за активну електроенергію на суму 5 597,85 грн. та реактивну електроенергію на суму 21,19 грн., що підтверджується актами про обсяги спожитої (переданої) споживачу електричної енергії (а.с. 36-37) та рахунками №303303/45783-1 від 27.03.2013 року, №303303/45783-2 від 27.03.2013 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України та ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Однак, матеріали справи не містять будь-яких доказів погашення вказаної вище заборгованості відповідачем перед позивачем відповідно до умов договору.

З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги щодо стягнення з ДП «Дирекція з будівництва об'єктів до Євро 2012 у м. Львові» на користь ПАТ «Львівобленерго» заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 5 619,04 грн.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 209,75 грн. пені, 42,03 грн. інфляційних та 5,62 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 8 додатку №2 до договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати платежів, обумовлених даним договором, постачальник електричної енергії проводить споживачу нарахування пені, суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3 % річних від простроченої суми.

Враховуючи факт прострочення відповідачем виконання зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати використаної електричної енергії, колегія суддів дійшла висновку про правомірність стягнення судом першої інстанції з відповідача на користь позивача 209,75 грн. пені, 42,03 грн. інфляційних та 5,62 грн. 3% річних. При цьому, судом апеляційної інстанції перевірено розрахунки пені, інфляційних та 3% річних, здійснені місцевим господарським судом, та встановлено їх арифметичну правильність.

Доводи скаржника про залучення до участі у справі в якості третіх осіб ТОВ «Альткомкиївбуд», Кабінет Міністрів України та Державну казначейську службу України, колегією суддів відхиляються, оскільки заборгованість у даній справі виникла на підставі укладеного договору про постачання електричної енергії №52079 від 30.08.2012 року саме між ДП «Дирекція з будівництва об'єктів до Євро 2012 у м. Львові» та ПАТ «Львівобленерго».

Зокрема, колегія суддів зазначає, що п.п. 2.3.3. та 2.3.4. договору передбачено, що саме споживач (відповідач) зобов'язаний оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №2 «Порядок розрахунків» та №9 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії»; здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком №7а (7б) «Порядок розрахунків перетікання реактивної електроенергії».

Посилання скаржника на те, що єдиним фактичним споживачем електричної енергії є ТОВ «Альткомкиївбуд» спростовується наявним в матеріалах справи договором про постачання електричної енергії №52079 від 30.08.2012 року укладеного між позивачем та відповідачем.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доводи скаржника зводяться до намагань надати їм перевагу над встановленими судом першої інстанції обставинами, та переоцінити ці обставини, що не впливає на результат розгляду справи.

Отже, враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення господарського суду міста Києва від 30.10.2013 року у справі №910/16907/13 відповідає обставинам справи, є законним та обгрунтованим, а тому не підлягає скасуванню. У зв'язку з цим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу державного підприємства «Дирекція з будівництва об'єктів до Євро 2012 у м. Львові» на рішення господарського суду міста Києва від 30.10.2013 року у справі №910/16907/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 30.10.2013 року у справі №910/16907/13 залишити без змін.

3. Справу №910/16907/13 повернути до господарського суду міста Києва.

4. Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Р.В. Федорчук

Судді П.В. Авдеєв

А.Г. Майданевич