Рішення № 37114619, 11.02.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.02.14р. Справа № 904/9440/13

За позовом Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача: Комунальне підприємство "Житлове господарство Самарського району" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

про стягнення 3 415 грн. 83 коп.

Суддя Первушин Ю.Ю.

Секретар судового засідання Мартиненко І.Ю.

Представники:

від позивача: Ковальчук Д.Ю. - представник, довіреність № 10/3-146 від 30.12.2013 року;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати у сумі 2 638 грн. 30 коп. та пені у сумі 777 грн. 53 коп., Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача: Комунальне підприємство "Житлове господарство Самарського району" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ. Також, Позивач просить суд стягнути з Відповідача суму судового збору у розмірі 1 720 грн. 50 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем взятих зобов'язань за договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста №923-УКВ/08 від 22.12.2008 року.

Ухвалою господарського суду від 05.12.2013 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 30.12.2013 року.

Ухвалою господарського суду від 30.12.2013 року розгляд справи відкладено на 13.01.2013 року у зв'язку з неявкою представника відповідача та за необхідності витребування додаткових доказів.

У судовому засіданні 13.01.2014 року оголошувалась перерва до 22.01.2014 року.

У судовому засіданні 22.01.2014 року представник Відповідача подав клопотання про продовження строку розгляду спору до 18.02.2014 року у зв'язку з необхідністю додаткового часу для підготовки правової позиції та подання доказів та клопотання про долучення до матеріалів справи копії довідки про відбування Відповідачем покарання (а. с. 66-67).

Представник Позивача подав у судовому засіданні 22.01.2014 року клопотання про долучення до матеріалів справи розрахунки суми позовних вимог (а. с. 63-65).

Ухвалою господарського суду від 22.01.2014 року продовжено строк розгляду справи до 18.02.2014 року, розгляд справи відкладено на 10.02.2014 року.

Представник Відповідача та третьої особи у судове засідання 10.02.2014 року не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надіслали.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18).

Суд вважає можливим розглянути спір по суті за відсутності представників відповідача та третьої особи, згідно ст. 75 ГПК України, оскільки в матеріалах справи достатньо документів необхідних господарському суду для прийняття правомірного та обґрунтованого рішення.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представниками сторін не заявлялось.

У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 10.02.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, оцінивши надані до матеріалів справи докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

22.12.2008 року між Управлінням комунальної власності Дніпропетровської міської ради, правонаступником якого є Департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради (далі - Позивач/Орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (далі - Відповідач/Орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста №923-УКВ/08 від 22.12.2008 року (далі - Договір), згідно умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування комунальне нерухоме майно - нежитлове приміщення загальною площею 30,60 кв.м. (далі - об'єкт оренди), розташований за адресою: АДРЕСА_2 у цокольному поверсі чотирьохповерхового будинку для використання під майстерню з ремонту взуття, що перебуває на балансі КВ ЖРЕП Самарського району (п.1.1 Договору).

На виконання умов Договору позивачем передано об'єкт оренди в користування відповідачу за актом прийому-передачі від 22.12.2008 року (а.с.22).

Відповідно до п. 3.4 Договору орендна плата визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Згідно до п. 3.5. Договору оренди відповідач зобов'язаний щомісяця перераховувати орендну плату за договором не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

З моменту підписання договору оренди № 923-УКВ/08 від 22.12.2008 року орендар зобов'язаний сплачувати 50% орендної плати до загального фонду міського бюджету, та 50% орендної плати на рахунок балансоутримувача - КВЖРЕП Самарського району (п. 3.3. Договору).

Відповідно до п. 10.1 Договору, строк дії даного Договору з 22.12.2008 року по 07.12.2011 року.

Додатковою угодою № 1 від 22.03.2010 року (а.с. 24-25) до Договору оренди було внесено зміни, зокрема у зв'язку зі збільшенням вартості об'єкту оренди змінено розмір орендної плати. Пункт 3.2 договору оренди викладено у наступній редакції "Розмір орендної плати відповідно до розрахунку орендної плати, що є невід'ємною частиною цього договору, становить 899, 28 грн. без ПДВ/базова за лютий місяць 2010 року". Крім того, сторони у даній додатковій угоді погодили, що положення щодо розміру орендної плати діють з моменту підписання додаткової угоди.

Також, Додатковою угодою № 2 від 02.04.2010 року (а.с. 27) до Договору оренди було доповнено договір оренди п. 3.2.1, в якому встановлено, що орендна плата визначена п. 3.2 Договору в період до 01.01.2011 року включно повинна була сплачуватись Орендарем в обсязі 45% встановленого розміру. З 01.01.2011 року орендна плата сплачується Орендарем у повному обсязі відповідно до умов Договору оренди.

Як свідчить з матеріалів позовної заяви, що рішенням господарського суду від 31.10.2011 року по справі №13/5005/11214/2011 (а.с. 75-78) договір оренди розірвано, зобов'язано відповідача повернути об'єкт оренди та стягнуто з відповідача на користь позивача 6 176 грн. 24 коп. - заборгованості по орендній платі, 1 515 грн. 65 коп. - пені, але сума заборгованості з орендної плати була стягнута за період з 01.04.2010 року по 25.06.2011 року та пеня за період з 17.12.2009 року по 25.06.2011 року. Позивач у позовній заяві зазначає, що орендна плата яка нарахована за період з червня 2011 року по листопад 2011 року за вказаним рішенням суду не стягувалась.

Відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконав, внаслідок чого за період з червня 2011 року по листопад 2011 року у нього утворилась заборгованість перед позивачем зі сплати орендних платежів на суму 2 638 грн. 30 коп. (розрахунок - а.с. 65), що підтверджується матеріалами справи. На час розгляду справи Відповідачем доказів зазначеної заборгованості суду не надано.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку ( ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що передбачено ст. 611 ЦК України.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 2 638 грн. 30 коп.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі у вигляді обов'язку сплатити неустойку.

Відповідно до положень ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 9.2 Договору сторони погодили, що за несвоєчасну сплату суми орендної плати Орендар зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від несплаченої суми орендної плати за кожен день прострочення платежу у співвідношенні, визначеному у п. 3.3 Договору.

За порушення строків розрахунків, позивачем на підставі п. 9.2 Договору, нарахована на суму спірної основної заборгованості пеня за період з 26.06.2011 року по 02.09.2013 року, яка згідно доданого розрахунку (а.с. 13), становить суму 777 грн. 53 коп.

Ухвалою господарського суду від 30.12.2013 року Позивача зобов'язано надати до суду детальний розрахунок суми пені. Позивач у судовому засіданні 22.01.2014 року надав витребуваний розрахунок (а.с. 64) згідно якого сума пені становить 202 грн. 63 коп.

Перевіривши здійснені позивачем нарахування розміру пені (розрахунок - а.с. 13, розрахунок - а.с. 64), відповідно до вимог чинного законодавства, суд дійшов висновку, що Позивачем здійснено невірний розрахунок суми пені. Після перерахунку відповідно до вимогам чинного законодавства, судом встановлено, що загальна сума пені становить 229 грн. 67 коп.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення пені підлягають задоволенню частково, а саме у розмірі 229 грн. 67 коп.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.

Позивачем, в силу положень ст. 33 ГПК України, документально доведено ті обставини, на які останній посилався в обґрунтування заявлених вимог.

Викладене є підставою для задоволення позову частково: стягненню підлягає основна заборгованість у розмірі 2 638 грн. 30 коп., пеня в розмірі 229 грн. 67 коп., в решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ч. 4 п. 4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року правило статті 49 ГПК України щодо розподілу сум судового збору у справах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, пропорційно розміру задоволених позовних вимог застосовується також і у випадках, коли судовий збір сплачено за мінімальною (визначеною Законом) ставкою.

Cуд дійшов висновку про стягнення з Відповідача суму судового збору у розмірі 1 444, 55 грн. пропорційно обґрунтованої суми вимог, оскільки Позивачем визначено невірний розмір пені, яка підлягає стягненню з Відповідача.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 66, 67, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (49000, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради (49000, місто Дніпропетровськ, проспект Карла Маркса, 75, ЄДРПОУ 37454258) 2 638 грн. 30 коп. - заборгованості по орендній платі, 229 грн. 67 коп. - пені, та судовий збір у розмірі 1 444 грн. 55 коп.

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 11.02.2014 року.

Суддя Ю.Ю. Первушин