Ухвала суду № 37114383, 08.05.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" травня 2013 р.справа № А27/288-09

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Туркіної Л.П. Дурасової Ю.В.

за участю секретаря судового засідання: Антіповій В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області

на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 28 січня 2010р. у справі №А27/288-09

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація Аркада»

до Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Корпорація Аркада» (далі по тексту - позивач) звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі (далі - відповідач, податковий орган) від 02.09.2005р. №0002592340/0, №0002612340/0 і №0002602340/0. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що акт перевірки, на підставі якого прийнято спірні податкові повідомлення-рішення, складений з порушенням вимог чинного законодавства. Позивач наполягає на тому, що безпідставними є твердження податкового органу про порушення корпорацією пп.12.1.2, 12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у вигляді заниження валового доходу на 874631грн. за періоди І, II, IV кварталів 2004р., І, II кварталів 2005р., а також п.4.5 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо заниження податку на додану вартість на 163557грн. за періоди березня, травня, листопада 2004р., січня-квітня 2005р. Позивач стверджує про відсутність підстав для визнання будь-якої дебіторської або кредиторської заборгованості безнадійною. Позивач також спростовує порушення з свого боку пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що могло привести до заниження валового доходу на вартість безоплатно отриманих товарів в розмірі 10630грн., оскільки відповідні товари були отримані позивачем від ВАТ Кривбасрудоремонт» на оплатній основі; вважає неправомірним висновок податкового органу щодо порушення п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» і пп.3.1.1 п.3.1 ст.З, п.4.2 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: за результатами відображення в податковій звітності господарської операції з ТОВ «Балі» було встановлено заниження валового доходу на 16894грн., а також ПДВ за березень 2005р. на 3379грн. Вважає відсутнім порушення п.7.4 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» при наданні приміщення в оренду ПП ОСОБА_1, оскільки податковою інспекцією не були враховані фактичні обставини справи та не дотримано законодавчо встановленого порядку визначення рівня звичайних цін; правомірність включення до податкового кредиту вересня 2004 року 1167грн. за податковою накладною ТОВ «Ельбрус» №32 від 30.09.2004р. підтверджується первинними документами. Позивач також не погоджується з висновком податкового органу щодо порушення товариством пп.5.4.10 п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» і пп.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» у вигляді завищення валових витрат на 8365грн., а також завищення податкового кредиту за вересень 2004 року на 1674грн. в результаті віднесення до таких витрат 2004 року витрат на пальне для легкових автомобілів в повному обсязі; позивач зазначає, що сума заниження ТОВ «Корпорація Аркада» валових витрат за 2004 рік в розмірі 181824,79грн. є більшою ніж сума убутку балансової вартості товарів за вказаний період - 39681грн., що виключає можливість нарахування податкових зобов'язань; позивачем проводились ремонти основних засобів, а тому відповідні витрати згідно з пп.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» підлягають амортизації. Позивач також наполягає на дотримання ним пп.8.2.1 п.8.2 ст.8 вказаного Закону, з урахуванням цих норм позивачем було віднесено до складу основних фондів об'єкти, придбані для використання у фінансово-господарській діяльності підприємства.

Справа розглядалася судами неодноразово. Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2005р. позов ТОВ «Корпорація Аркада» було задоволено, визнано протиправними та скасовано спірні податкові повідомлення-рішення відповідача.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.01.2006р. вказана постанова залишена без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.01.2007р. за результатом розгляду касаційної скарги податкового органу рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасовані з направленням справи на новий розгляд. Підставами для скасування судових рішень стало недотримання судами статей 86, 159 КАС України.

Постановою суду першої інстанції за результатом нового розгляду позов задоволено. Суд в своїй постанові зазначив, що висновки податкового органу щодо вищеперелічених порушень відповідачем не доведено та спростовуються матеріалами справи.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення та прийняти нове, якім відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. На думку відповідача суд не врахував, що більшість первинних документів були надані позивачем лише в ході судового розгляду справи, не досліджувались податковим органом під час перевірки. Вважає постанову суду необґрунтованою, прийнятою з порушенням процесуальних норм та невірним застосуванням норм матеріального права.

В ході розгляду апеляційної скарги відповідача за клопотанням останнього здійснено процесуальне правонаступництво у зв'язку з реорганізацією в органах податкової служби.

Колегією суддів у зв'язку з клопотаннями відповідача розгляд справи неодноразово відкладався. Проте в кожне наступне судове засідання представник податкового органу не з'являвся, додаткових документів до суду не надавав. Останнє клопотання відповідача про відкладення розгляду справи колегією відхилено; розгляд справи здійснено за наявними у ній доказами відповідно до п.4 ст.128 КАС України.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, податковим органом здійснено перевірку платника податку - позивача щодо дотримання останнім вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2004р. по 30.06.2005р. За результатами перевірки складено акт №169/230/19433463 від 25.08.2005р., в якому зазначається про порушення позивачем:

- пп.12.1.2, 12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.4.5 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: не збільшено валовий дохід відповідного податкового періоду на суму безнадійної заборгованості, за якою минув строк позовної давності, що призвело до заниження валового доходу на 874631грн., а також до заниження податку на додану вартість (ПДВ) на 163557грн.;

- пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: в II кварталі 2004 року занижений валовий доход на суму вартості безоплатно отриманих товарів в розмірі 10630грн.;

- п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» і пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.2 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», - занижений валовий доход на 16894грн., а також ПДВ за березень 2005р. на 3379грн. за результатами відображення в податковій звітності господарської операції з ТОВ «Балі»;

- п.7.4 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» і пп.3.1.1 п.3.1 ст.З, п.4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», - надавалась нерухомість в оренду ПП ОСОБА_1 за цінами нижчими звичайних, що призвело до заниження валового доходу на 1504грн., а також до заниження ПДВ на 298грн.; пп.5.4.10 п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» і пп.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» завищені валові витрати на 8365грн., а також завищений податковий кредит за вересень 2004 року на 1674грн. в результаті віднесення до таких витрат 2004 року витрат на пальне для легкових автомобілів в повному обсязі;

- п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», - завищений убуток балансової вартості товарів та матеріалів за 2004 рік на 39681грн.;

- пп.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», - товариство амортизувало неіснуючі (або вже продані) основні засоби 1 групи (ремонт офісу, ремонт фотостудії, ремонт магазину) та основні засоби 2-3 груп, які не використовуються у фінансово-господарській діяльності;

- пп.8.1.3 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», - товариство амортизувало основні засоби, які були придбані підприємством у ТОВ «Кривбасрудоремонт» та продані ВАТ «ЦГЗК», в результаті чого завищені амортизаційні відрахування на 62242грн.;

- п.3.1 ст.З, п.10.1 ст.10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», - завищені збитки на 146200грн., занижений оподатковуваний прибуток на 899947грн., не нарахований та не сплачений податок на прибуток в сумі 224987грн.;

- пп.7.2.1 п.7.2, п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», - завищений податковий кредит за вересень 2004р. на 1167грн. у зв'язку з тим, що попередня оплата на адресу ТОВ «Ельбрус» не проводилась і в отриманій податковій накладній №32 від 30.09.04р. відсутній відтиск печатки продавця.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- від 02.09.2005р. №0002592340/0, яким ТОВ «Корпорація Аркада» визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 301334,30грн., в тому числі: 224987грн. - основний платіж і 76347,30грн. - штраф;

- від 02.09.2005р. №0002612340/0 з визначенням податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 222477грн., з яких: 150142грн. - основний платіж і 72335грн. - штрафні санкції;

- від 02.09.2005р. №0002602340/0, яким виявлено завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за 1 місяць 2004р - 56грн., 2 місяць 2004р. - 27грн., 5 місяць 2004р. - 19070грн., 6 місяць 2004р. - 210грн., 7 місяць 2004р. - 203грн. і 1 місяць 2005р. - 348грн.

Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне. З метою повного та всебічного встановлення фактичних обставин спору та їх об'єктивного дослідження судом першої інстанції були призначені судово-економічні експертизи, висновки яких були враховані судом поряд з іншими доказами у справі.

Так, щодо висновку податкового органу про порушення ТОВ «Корпорація Аркада» пп.12.1.2, 12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.4.5 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: заниження валового доходу на суму безнадійної заборгованості - 874631грн., за якою минув строк позовної давності та заниження ПДВ на 163557грн., суд першої інстанції становив, що відповідачем взяті дані позивача станом на 01.03.2004р., а не на час складання акту перевірки, тобто не з'ясовано фактичний стан заборгованості. Крім того додаток №3 до акту перевірки, складений відповідачем, містить перелік дебіторської та кредиторської заборгованості, яка залишилась незмінною станом з 01.01.2003р. по 01.07.2005р. Тобто, зазначені в акті перевірки дані не свідчать про наявність безнадійної заборгованості. Більш того, матеріали справи спростовують висновок відповідача. Так, на час проведення перевірки:

фактична заборгованість ТОВ ТД «Новобугський» станом на 01.12.2003р. складала 71735,82грн. згідно з актом звірки від 16.12.2003р. і погашена шляхом розрахунку у вексельній формі 18.12.2003р. (векселі №3218427290 від 28.03.2002р. на суму 22300грн. і №3218427291 від 28.03.2002р. на суму 49700грн.);

заборгованість ТОВ «Каббалкопт» станом на 01.01.2004р. була відсутня, що підтверджується довідками вказаного товариства №28 від 03.10.2005р. та КФ АКІБ «УкрСиббанк» від 03.10.2005р. №6711;

про відсутність заборгованості Криворізьким художньо-реставраційним об'єднанням станом на 01.01.2004р. свідчить довідкою вказаного об'єднання №5 від 30.09.2005р.;

заборгованість ПП «Рарітет» станом на 01.01.2004р. відсутня згідно з розрахунком коригування №01 від 09.22.2001р., актом невідповідності якості товару №01 від 09.11.2001р., податковою накладною №230 від 08.11.2001р., рахунком №239 від 02.11.2001р. і накладною №230 від 08.11.2001р.;

по ТОВ «Ексімтрейд» заборгованість в сумі 51098,94грн. була поточною з урахуванням додатку №2 від 28.03.2002р. до договору №13 від 24.01.2002р.;

по ТОВ «Регул» заборгованість в сумі 205000грн. була поточною з урахуванням додатку №2 від 01.11.2004р. до договору №185 від 10.12.2001р., акту звірки від 01.11.2004р., а саме: заборгованість станом на 01.04.2005р. погашена згідно з протоколом про залік взаємних розрахунків від 31.03.2005р.;

по ЗАТ «Баштанський сирзавод» заборгованість в сумі 24000грн. станом на 01.01.2004р. була відсутня згідно з довідкою заводу від 01.11.2005р. №1188;

по ВАТ «ПВП «Кривбасвибухпром» заборгованість в сумі 63322,50грн. була поточною (акт звірки №24 від 01.02.2005р.);

по ТОВ «Балі» заборгованість в сумі 169548грн. станом на 27.06.2003р. повністю погашена (акт приймання-передачі векселів від 27.06.2003р., вексель №3218427292 номінальною вартістю 170000грн, договірною вартістю 169548грн., векселедавець ТОВ «Дідич»);

по ЗАТ «Данко» заборгованість в сумі 103200грн. станом на 01.01.2004р. була відсутня (довідка від 05.10.2005р. і угода про припинення обов'язків заліком від 20.06.2003р.);

щодо товариства «Енергія Сервіс» відсутні докази наявності заборгованості в сумі 186795грн. станом на 01.01.2004р., оскільки між вказаним підприємством та ТОВ «Корпорація Аркада» були відсутні договірні відносини. Фактично згідно договору №139 від 25.09.2001р. ТОВ «Корпорація Аркада» отримало від ПП «Алманс» простий вексель №65306834491590 від 20.09.2001р. на суму 35000 доларів США (векселедавець ВАТ «ЦГЗК», векселеотримувач АS «ЕNERIA SЕRVIS» (м. Рига. Латвія). Відповідно до висновку №1569/1570-09 судово-економічної експертизи від 25.09.2009р. висновок Центральної МДПІ, викладений в акті перевірки від 25.08.2005р. №169/230/19433463 щодо завищення ТОВ «Корпорація Аркада» від'ємного значення ПДВ на загальну суму 19914грн. у січні, лютому, травні, червні, липні 2004 року, січні 2005 року; заниження ПДВ до сплати на суму 150142грн. у березні, квітні, серпні, вересні, жовтні, листопаді, грудні 2004 року, січні, лютому, березні, квітні, травні 2005 року в результаті проведеного дослідження документально не підтверджується.

Податкові зобов'язання ТОВ «Корпорація Аркада» з ПДВ за період з січня 2004 року червень 2005 року складають 581379,44грн., в тому числі: за 2004 рік - 442084,35грн., за січень-червень 2005 року - 139292,09грн.

З урахуванням Закону №2505, що набув чинності 31.03.2005р., з пункту 4.5 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР вилучено норму, яка передбачала можливість проведення коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту при збільшенні суми валових витрат або валового доходу внаслідок проведення врегулювання сумнівної або безнадійної заборгованості. Нова редакція цього пункту вже не містить підстав для коригування ПДВ у разі визнання боргу покупця безнадійним і в разі проведення процедури врегулювання сумнівної заборгованості. Тобто, висновок акту перевірки щодо порушення ТОВ «Корпорація Аркада» п.4.5 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» після 31.03.2005р. не підтверджується.

Крім того, судом враховано лист ДПА України від 09.03.2006р. №4343/7/16-1517-1, згідно з яким, п.4.5 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» у редакції, чинній з 31.03.2005р., не передбачає коригування податкових зобов'язань податкового кредиту з податку на додану вартість у разі проведення процедур з врегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а тому після 31.03.2005р. податковий кредит та податкові зобов'язання з ПДВ у разі проведення процедур з врегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості не підлягають коригуванню.

Також є необгрунтованим твердження податкової інспекції про порушення позивачем пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у вигляді заниження валового доходу в II кварталі 2004 року на суму вартості безоплатно отриманих товарів в розмірі 10630грн.

Так, відповідно до п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно з пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України «Про списання вартості несплачених обсягів природного газу».

Проте матеріали справи не підтверджують доводи податкового органу про те, що позивач безоплатно отримав товари від ВАТ «Кривбасрудоремонт». Так, 29.01.2004р. між ВАТ «Кривбасрудоремонт» (Продавець) та ТОВ «Корпорація Аркада» (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу №171/2004. Відповідно до п.1.1 вказаного договору продавець зобов'язався поставити і передати у власність, а покупець прийняти і оплатити обладнання виробничого призначення, що було у вжитку, згідно специфікації (додаток №1 до даного договору) на умовах, викладених в договорі.

Ціна товару визначена згідно із специфікацією та складає 211883,50грн. з урахуванням ПДВ (п.2.1 договору). Крім того, сторонами договору підписано специфікацію до вказаного договору та акт приймання-передачі від 06.02.2004р. 69 одиниць товару на суму 211883,50грн., в тому числі вулканізаційний прес «Вагнер» (25240грн.). При цьому загальна сума отриманого позивачем від ВАТ «Кривбасрудоремонт» товару за податковою накладною від 06.02.2004р. співпадає з вартістю товару, зазначеною в договорі купівлі-продажу від 29.01.2004р., специфікацією та актом приймання-передачі від 06.02.2004р.

Щодо порушення позивачем п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.2 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: заниження валового доходу на 16894грн., а також ПДВ за березень 2005р. на 3379грн. за результатами відображення в податковій звітності господарської операції з ТОВ «Балі», слід зазначити, що висновок податкового органу зроблено без врахування того, що в декларації позивача з податку на прибуток підприємства за І квартал 2005 року вказано 41,6тис.грн. балансових збитків, а тому невірне відображення убутку варів на 01.04.2005р. зменшує збитки підприємства до 24,7тис.грн. та не знижує оподатковуваний валовий доход.

Суд вірно визначився щодо безпідставності висновку податкового органу стосовно порушення позивачем п.7.4 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» у вигляді заниження валового доходу на 1504грн., а також заниження ПДВ на 298грн. при наданні нерухомості в оренду ПП ОСОБА_1 за цінами нижчими за звичайні.

Так, 03.08.2004р. між ТОВ «Корпорація Аркада» (Орендодавець) та ПП ОСОБА_1 (Орендар) укладено договір №54 оренди нежилого приміщення, відповідно до п.1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в платне володіння нежиле приміщення загальною площею 123,2кв.м., розташоване на 1 поверсі 9-ти поверхової будівлі за адресою: АДРЕСА_1. Пунктом 3.1 договору сторони встановили, що орендар сплачує за оренду приміщення 100грн. на місяць.

Порядок визначення звичайної ціни встановлено Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств». За пп.1.20.8 п.1.20 ст.1 вказаного Закону обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту. При цьому, згідно з пп. 1.20.1 п.1.20 ст.1 даного Закону, якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

За визначеннями даного Закону справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціна, яка склалася на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг);

ринок товарів (робіт, послуг) - сфера обігу товарів (робіт, послуг), яка визначається виходячи з можливості покупця (продавця) реально і без значних додаткових витрат придбати (продати) товар (роботу, послугу) на найближчій стосовно будь-якої із сторін договору території;

ідентичні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. Під час визначення ідентичності товарів беруться до уваги, зокрема, їх фізичні характеристики, які не впливають на їх якісні характеристики і не мають суттєвого значення для визначення ознак товару, якість і репутація на ринку, країна походження та виробник. Незначні відмінності в їх зовнішньому вигляді можуть не враховуватися;

однорідні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), які не є ідентичними, мають подібні характеристики і складаються зі схожих компонентів, що дозволяє їм виконувати однакові функції та (або) бути взаємозамінними. Під час визначення однорідності товарів (робіт, послуг) беруться до уваги, зокрема, їх якість, наявність товарного знака, репутація на ринку, країна походження та виробник.

Підпунктом 1.20.2 пункту 1.20 статті 1 Закону встановлено, що для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

При цьому, якщо товари (роботи, послуги), ідентичні (за їх відсутності - однорідні) товарам (роботам, послугам), стосовно яких визначається звичайна ціна, прилюдно пропонуються до продажу, або мають ціни, встановлені на організованому ринку цінних паперів, або мають біржову ціну (біржове котирування), визначення звичайної ціни у встановленому в абзаці першому цього підпункту порядку здійснюється із врахуванням таких факторів.

Матеріали справи не підтверджують дотримання податковим органом законодавчо встановленого порядку визначення звичайної ціни на послуги оренди вказаного приміщення, з огляду на що факт заниження позивачем валового доходу на 1504грн. і ПДВ на 298грн. при наданні нерухомості в оренду ПП ОСОБА_1 за цінами, нижчими за звичайні, не доведено.

Суд також дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності порушення ТОВ «Корпорація Аркада» пп.5.4.10 п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» і пп.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» у вигляді завищення валових витрат на 8365грн. та завищення податкового кредиту за вересень 2004 року на 1674грн. в результаті віднесення до таких витрат 2004 року витрат на пальне для легкових автомобілів в повному обсязі.

Так, згідно з пп.5.4.10 п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не включаються до складу валових витрат витрати платника податку (крім витрат на оплату праці) на утримання і експлуатацію приміщень житлового фонду (крім житлового фонду, визначеного у підпункті 5.4.9 цієї статті), побутових літальних апаратів, моторних човнів, катерів і яхт, призначених для відпочинку, що використовуються з іншими цілями, ніж зазначені у цьому підпункті, або іншими платниками податку, ніж зазначені у цьому підпункті; витрати, пов'язані з стоянкою та паркуванням легкових автомобілів, а також 50 відсотків витрат на придбання пально-мастильних матеріалів для легкових автомобілів та оперативну оренду легкових автомобілів. При цьому платник податку звільняється від обов'язків доведення зв'язку таких витрат з його господарською діяльністю.

Доводи податкової інспекції спростовуються наявними в матеріалах справи розрахунками валових витрат позивача, а також висновком №738/739-08 судово-економічної експертизи від 30.05.2008р. Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз, згідно з яким валові витрати за витратами на пальне для легкових автомобілів ТОВ «Корпорація Аркада» за І квартал 2004 року, І півріччя 2004 року, 9 місяців 2004р. та за 2004 рік підлягають збільшенню на 737,88грн. Загальна сума витрат на пальне, яка повинна відноситись до складу валових витрат - 10583,93грн. Зазначене свідчить про відсутність в діяльності підприємства порушень пп.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» у вигляді завищення податкового кредиту за вересень 2004 року на 1674грн.

Щодо висновків податкового органу про порушення ТОВ «Корпорація Аркада» п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме - завищення убутку балансової вартості товарів та матеріалів за 2004 рік на 39681грн. слід зазначити, що відповідно до п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Згідно з висновком №738/739-08 судово-економічної експертизи від 30.05.2008р. за результатами дослідження валові витрати ТОВ «Корпорація Аркада» відображені в декларації з податку на прибуток (рядок 04.2) за І квартал 2004р., І півріччя 2004р., 9 місяців 2004р. та за 2004 рік підлягають збільшенню на 181086,91грн. В рядку 04.2 К1 декларації з податку на прибуток ТОВ «Корпорація Аркада» за 2004 рік відображено приріст (убуток) балансової вартості покупних товарів, матеріалів. За даними наданих на дослідження оборотних відомостей по рахунку 28 «Товари» за 2004р. маються залишки товарно-матеріальних цінностей на початок та кінець звітних періодів, за якими відповідно до п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначається приріст (убуток); при дослідженні експертом включені залишки товарно-матеріальних цінностей до скоригованих валових витрат. При цьому, пояснити розбіжності між актом перевірки та дослідженням приросту (убутку) балансової вартості покупних матеріалів не є можливим у зв'язку з відсутністю в акті перевірки цифрової аргументації витрат на пальне, які відносяться на валові витрати згідно даним первинних документів.

Згідно з висновком №738/739-08 судово-економічної експертизи від 30.05.2008р. Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз не підтверджуються висновки відповідача, які викладені в акті перевірки від 25.08.2005р. №169/230/1933463 щодо завищення валових витрат ТОВ «Корпорація Аркада» у 2004 році на суму 48046грн. у тому числі:

I квартал 2004 року - 62983грн.;

II квартал 2004 року - 35303грн.;

III квартал 2004 року - 9107грн.; За рік - 48046грн.

Експерт зазначає, що в обсязі наданих на дослідження документів, підтверджується заниження валових витрат по приросту (убутку) балансової вартості покупних товарів та витрат на пальне за 04 рік в розмірі 181824,79грн. вт.ч.:

I квартал 2004 року - 3098,95грн.;

II квартал 2004 року - 132023,39грн.;

III квартал 2004 року - 44193,09грн.;

IV квартал 2004 року - 2509,36грн.

З приводу твердження відповідача про порушення товариством пп.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у вигляді амортизації неіснуючих (або вже проданих) основних засобів 1 групи (ремонт офісу, ремонт фотостудії, ремонт магазину) та основних засобів 2-3 груп, які не використовувались у фінансово- ісподарській діяльності суд зазначає наступне.

Відповідно до пп.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під терміном «амортизація» основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

Згідно з пп.8.1.2 п.8.1 ст.8 вказаного Закону, амортизації підлягають витрати на: придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення; самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів; проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів; капітальні поліпшення землі, не пов'язані з будівництвом, а саме: іригація, осушення, збагачення та інші подібні капітальні поліпшення землі.

Тобто чинним законодавством передбачена можливість амортизації витрат на проведення всіх видів ремонту основних фондів. Таким чином, позивачем правомірно здійснювались амортизаційні відрахування у зв'язку з ремонтами офісу, фотостудії і магазину.

Відповідно до пп.8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції до 01.07.2004р.) під терміном «основні фонди» слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Згідно з нормою даного підпункту в редакції після 01.07.2004р. під терміном «основні фонди» слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для користання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Витрати на придбання будь-яких матеріальних цінностей, вартість яких не перевищує 1000 гривень, що призначені для використання у господарській діяльності платника податку, включаються до складу валових витрат платника податку в загальному порядку та враховуються для цілей застосування пункту 5.9 статті 5 цього Закону.

Такі об'єкти, як дитячі машинки, торгівельне обладнання, пилососи та інші використовувались позивачем у фінансово-господарській діяльності як інвентар для дитячого магазину «Синдерелла», і які відносились до складу основних фондів.

Суд також обґрунтовано не погодився з твердженням відповідача про те, що товариством безпідставно включено до податкового кредиту вересня 2004 року 1167грн. за податковою накладною ТОВ «Ельбрус» №32 від 30.09.2004р. щодо попередньої оплати сиру «Буковинський» з огляду на те, що такої попередньої оплати не проводилось і в податковій накладній відсутній відтиск печатки підприємства.

Так, в матеріалах справи міститься виписка Дзержинського відділення 7806 Ощадбанку України від 30.09.2004р., згідно з якою ТОВ «Корпорація Аркада» було здійснено на користь ТОВ «Ельбрус» оплату за сир в сумі 7000грн. (ПДВ - 1166,67грн). Матеріали справи також містять копію належним чином оформленої податкової накладної ТОВ «Ельбрус» №32 від 30.09.2004р.

З огляду на встанолене, податковим органом не спростовано дані позивача. Висновки суду першої інстанції повністю підтверджуються матеріалами справи, судове рішення є законним та обгрунтованим, підстав для скасування постанови не вбачається. Апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 28 січня 2010р. у справі №А27/288-09 залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 28 січня 2010р. у справі №А27/288-09 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена згідно зі ст..212 КАС України.

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: Л.П. Туркіна

Суддя: Ю.В. Дурасова