Ухвала суду № 37113235, 10.02.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

10.02.14р. Справа № 904/9568/13За позовом Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області, м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область

до Фізичної особи-підприємця Морозова Леоніда Андрійовича, м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Бондик Є.В.

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Дніпродзержинська міська рада Дніпропетровської області звернулася до господарського суду з позовом до Фізичної особи-підприємця Морозова Леоніда Андрійовича та просить внести зміни до пунктів 1.4 та 3.1 договору оренди земельної ділянки від 11.08.2005р. (державна реєстрація від 18.08.2005 року № 02582), виклавши їх в наступній редакції:

- "п. 1.4. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 16.11.2011 р. становить 1 080 741,17 грн.";

- "п. 3.1. Орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі на рахунок місцевого бюджету у трикратному розмірі земельного податку, що становить 32 422,23 грн/рік без ПДВ. З урахуванням пільги - розмірі 19 453,35 грн/рік без ПДВ, яка застосовується на умовах, визначених рішенням Дніпродзержинської міської ради від 25.06.2012р. № 475-24/VІ "Про плату за землю".

У судовому засіданні 13.01.2014р. розгляд справи відкладався до 03.02.2014р., 03.02.2014р. розгляд справи відкладався до 10.02.2014р.

Позивач у призначені судові засідання не з'явився, документи витребувані судом не надав, направив до суду клопотання про залишення позову без розгляду, у зв'язку з неможливістю надати до суду документи.

Відповідач у призначені судові засідання не з'явився, відзив на позов не надав, явку повноважного представника в судові засідання, призначені для розгляду справи, не забезпечив, про дату, час і місце проведення судових засідань відповідач повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи, у тому числі підтвердженим витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за адресою: 51928, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, пр. Металургів, 86 Б, кв. 39 (а.с. 26-27).

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались відповідачеві за адресою, зазначеною в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи та підтверджується копіями з реєстру поштових відправлень суду №100 та № 107 від 12.12.2013 р. (а.с. 37-38).

Відповідно до ст. 42 та ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, для чого господарський суд створює їм необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Згідно до пункту другого і четвертого частини третьої статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Спір повинен вирішуватися на користь тієї сторони, яка за допомогою відповідних процесуальних засобів переконала суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім сторонам у справі відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Принцип змагальності передбачає покладення тягаря доказування та відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень на сторони.

Сторони, які беруть участь у справі, активно впливають на судову діяльність, оскільки їхні розпорядчі волевиявлення можуть бути обов'язковими для суду.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Тобто, саме на позивача покладений обов'язок довести належними та допустимими доказами у справі ті обставини, на яких ґрунтуються заявлені ним вимоги.

Всупереч цьому позивач в жодне судове засідання не надав оригіналів документів для огляду та витребувані судом документи, що унеможливлює розгляд справи по суті позовних вимог та прийняття обґрунтованого рішення.

У пунктах 2.3., 3.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його не з'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, про залишення позову без розгляду, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України.

Після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду у загальному порядку.

Позивач у своєму клопотанні просить повернути йому судовий збір, сплачений за подання позовної заяви, мотивуючи це тим, що надати документи, витребувані судом він не може у зв'язку з напругою, яка триває у відділі Держземагенства у м. Дніпродзержинську з приводу видачі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок.

В пункті 4.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що у вирішенні питань розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що за змістом пунктів 4 і 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" припинення провадження у справі і залишення позову без розгляду тягнуть за собою повернення сплачених сум судового збору (за винятком випадку, коли позов залишено без розгляду в зв'язку з повторною неявкою представника позивача на виклик у засідання господарського суду, якщо таке нез'явлення перешкоджало вирішенню спору).

У зв'язку із залишенням позову без розгляду, сума судового збору сплачена позивачем при подані позову згідно платіжного доручення № 1072 від 22 листопада 2013 р., яке знаходиться в матеріалах справи (а.с. 7), в розмірі 1 147,00 грн. відповідно до п.4 ч. 1 ст. 7 Закону України " Про судовий збір" підлягає поверненню з держаного бюджету.

Керуючись п. 5 ч. 1, ч. 2 ст. 81, ст. 86 ГПК України, п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Позов залишити без розгляду.

Повернути позивачу у справі № 904/9568/13 - Дніпродзержинській міській раді Дніпропетровської області (51931, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, пл. Дзержинського, 2, код ЄДРПОУ 24604168) з Державного бюджету України в особі управління Державної казначейської Служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, код ЄДРПОУ 379 892 69, рахунок 312 142 067 830 05 в Відділенні банку ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, КБКД 220 300 01) судовий збір в розмірі 1 147,00 грн. (одна тисяча сто сорок сім грн. 00 коп.), сплаченого відповідно до платіжного доручення № 1072 від 22 листопада 2013 р., оригінал якої знаходиться в матеріалах справи № 904/9568/13.

Суддя Н.Г. Назаренко