Рішення № 3711159, 23.09.2008, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2008 р. Справа № 17/472/08

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при секретарі Чернявській Я.А.,

з участю представників сторін:

від позивача – Череватий С.І., довіреність № 03/09 юр від 03.09.2008 року;

від відповідача –не з”явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/472/08

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Гопак», м. Київ, вул. Юрія Гагаріна, 15,

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-інвестиційна компанія «Мегагруп», м. Миколаїв, вул. Нікольська, 25,

про: стягнення заборгованості у розмірі 25 500 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гопак»(надалі-позивач) звернулося до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-інвестиційна компанія «Мегагруп» (надалі-відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 25 500 грн.

Позивач обгрунтовує позовні вимоги наступним:

Протягом 2006 - 2007 років відповідач відповідно до видаткових накладних, які знаходяться в матеріалах справи, № 260920 від 26.09.2006 року, № 20109 від 20.10.2006 року, № 221120 від 22.11.2006 року, № 221215 від 22.12.2006 року, № 1901 від 19.01.2007 року, № 19028 від 19.02.2007 року, № 26037 від 26.03.2007 року отримав товар на загальну суму 149 312 грн. 54 коп.

За видатковою накладною № 206 В від 20.06.2007 року відповідач повернув позивачу товар на загальну суму 4 662 грн. 36 коп.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов 'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов 'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з п. 1 ч. 1 ст. 208 Цивільного кодексу України у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами.

Частиною 1 статті 207 Цивільного кодексу України, встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв 'язку.

Відповідач приймав таку форму договору купівлі-продажу, але вартість товару оплативчастково у сумі 120 647 грн. 72 коп., що підтверджується банківськими виписками, які знаходяться у матеріалами справи.

15.05.2008 року позивачем було направлено на адресу відповідача письмову вимогу про оплату заборгованості за № 15/05-8, яка залишена без відповіді та задоволення.

Таким чином сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 24 002 грн. 16 коп.

Крім того, на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних та збитки від інфляції, які відповідно до наданого наданого розрахунку відповідно становлять 127 грн. 93 коп. та 192 грн. 02 коп. та підлягають задоволенню за рахунок відповідача.

Також позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 5% від суми заборгованості у розмірі 1 177 грн. 89 коп. Дані позовні вимоги не підлягають задоволенню оскількі: відповідно до ст. ст. 546, 547, 549 Цивільного кодексу України штраф є одним із видів забезпечення зобов’язань; правочин щодо забезпечення виконання зобов’язань вчиняється у письмовій формі, недодержання письмової форми тягне за собою нікчемність такого правочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору; одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Відповідач, повідомлений належним чином про час та місце судового засідання, у судове засідання не з‘явився, відзив на позов не надав. Про день, час і місце розгляду справи всі учасники процесу були належним чином повідомлені, але відповідач в судове засідання не з'явився та не скористався своїм правом на участь в розгляді справи. Таким чином, в порядку ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відпоівдно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України сплачене держмито слід віднести на рахунок сторін пропорційно задоволеним вимогам позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Гопак» задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-інвестиційна компанія «Мегагруп», м. Миколаїв, вул. Нікольська, 25 (код 33730600) суму основної заборгованості у розмірі 24 002 грн. 16 коп., збитки від інфляції у розмірі 192 грн. 02 коп., 3% річних у розмірі 127 грн. 93 коп., держмито у розмірі 243 грн. 22 коп. та 112 грн. 55 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Гопак», м. Київ, вул. Юрія Гагаріна, 15 (код 30312864).

3. В іншій частині позовних вимог –відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.М.Коваль