Рішення № 37111409, 11.02.2014, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2014 р. Справа № 916/3190/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Бєловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства компанія "Райз" м. Київ

до приватного підприємства «МТС» м. Херсон

про стягнення 22786грн.65коп.

за участю представників сторін:

від позивача - уповноважена особа Мусієнко Л.П.

від відповідача - не прибув

Публічне акціонерне товариство компанія "Райз" (позивач по справі), з урахуванням заяви від 20.12.2013 року поданої відповідно до ст.22 ГПК України (аркуші справи 24-29), звернулося з позовом про стягнення з приватного підприємства «МТС» (відповідач) 53902грн.97коп. основного боргу та 270грн.25коп. річних відсотків, посилаючись на невиконання відповідачем обов'язків про своєчасних розрахунках за отриманий товар за видатковими накладними № ВН-10045-01023 від 24.05.2013року, № ВН-10045-01299 від 10.06.2013року, № ВН-10045-01454 від 27.06.2013року, № ВН-10045-01514 від 27.06.2013року, № ВН-10045-01818 від 16.07.2013року, № ВН-10045- 01820 від 16.07.2013року.

Ухвалою від 30.01.2014 року розгляд справи відкладався у зв'язку з неявкою в засідання представників сторін та за їх клопотанням.

В засідання суду 11.02.2014року позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог. Він просить стягнути всього 22786грн.65коп., із них: 22490грн.37коп. основного боргу та 296грн.28коп. 3 % річних .

Зазначена заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, тому вона приймається судом, у зв'язку з чим має місце нова ціна позову - 22786грн. 65коп. в межах якої і вирішується спір між сторонами.

Відповідач своїм правом на судовий захист не скористався, в засідання суду вдруге не з'явився, відзив на позов і витребувані судом документи не надав.

Відповідно до ст. 77 ГПК України неявка в засідання суду представника сторони не є для суду обов'язковою підставою відкладення розгляду справи.

За таких підстав, оскільки клопотання про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, про причини неявки суд не було повідомлено, відзив на позов суду не надіслано, справа відповідно до статті 75 ГПК України розглядається без участі представника відповідача, за наявними в справі доказами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази заслухавши пояснення представника позивача, суд -

в с т а н о в и в:

Між публічним акціонерним товариством компанія "Райз" (позивач) та приватним підприємством «МТС» (відповідач) згідно з ч.1 ст.173, ч.1 ст.175 Господарського Кодексу України склалися господарські зобов'язання з поставки товару, які відповідно до частини 1 статті 181 ГК України оформлені у спрощений спосіб - шляхом підписання видаткових накладних.

Матеріалами справи підтверджується, що за видатковими накладними № ВН-10045-01023 від 24.05.2013року, № ВН-10045-01299 від 10.06.2013року, № ВН-10045-01454 від 27.06.2013року, № ВН-10045-01514 від 27.06.2013року, № ВН-10045-01818 від 16.07.2013року, № ВН-10045- 01820 від 16.07.2013року позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 108555грн.12 коп., на доказ чого надав суду засвідчені копії видаткових накладних.

Факт отримання продукції відповідачем підтверджується підписом представника відповідача Тищенко О.М. на видаткових накладних, який діяв від імені відповідача на підставі довіреностей №055 від 24.05.2013року, № 058 від 06.06.2013року, № 063 від 25.06.2013року, №065 від 11.07.2013року.

Оригінали зазначених накладних надавалися представником позивача на огляд в засіданні суду.

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язання закріплені і в статті 526 ЦК України.

Як зазначено вище, між сторонами склалися господарські зобов'язання з поставки товару.

Відповідно до частини 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший порядок оплати товару.

Отже, якщо інше не встановлено договором, перебіг строку виконання грошового зобов'язання у відповідача починається з моменту прийняття товару, або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

При цьому факт підписання відповідачем, як покупцем, видаткових накладних, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Представник позивача в засіданні суду посилався на відсутність між сторонами договору, укладеного шляхом оформлення одного письмового документу та виникнення господарських зобов'язань з поставки товару саме на підставі видаткових накладних, оскільки передані для належного оформлення відповідачу 2 екземпляри договору від 15.05.2013року останній не повернув.

При цьому необхідно враховувати, що відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. (ст. 205 ЦК України).

Стаття 207 ЦК України закріплює, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Згідно зі ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як зазначено вище, матеріалами справи підтверджено, що між сторонами склалися господарські зобов'язання з поставки продукції, на підставі яких виникли взаємні права та обов'язки. Обов'язки позивача полягають у поставці товару відповідачеві, а обов'язки відповідача - у отриманні товару і оплаті його.

У наданих до матеріалів справи витратних накладних зазначено найменування товару, кількість, ціна, загальна вартість, тобто всі відомості, які необхідні при такому виді угоди, як купівля-продаж, яка застосовується до правовідносин поставки.

Відповідач взятих на себе зобов'язань по оплаті вартості товару в повному обсязі не виконав, і за обліковими даними позивача має борг в сумі 22490грн.37коп.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, однак відповідачем не спростовано факт отримання ним товару від позивача, та не надано доказів його повернення, що свідчить про те, що товар, зазначений позивачем в позовній заяві, з урахуванням зменшення позовних вимог заявою від 11.02.2014року, використаний ним для господарських потреб. Не надано ним і належних доказів на підтвердження причин невиконання обов'язків по остаточних розрахунках.

Матеріалами справи доведено, що розрахунки за отриманий від позивача товар за вищевказаними видатковими накладними на загальну суму 108555грн.12коп. відповідач здійснив частково, перерахувавши в період з 16.05.2013року по 18.06.2013року 51854грн.91коп.

Крім того за накладною №31 від 05.06.2013року відповідач повернув позивачу товар на суму 2797грн.24коп., а за накладною №38 від 25.11.2013року відповідачем повернено товару на 31412грн.60коп.

Таким чином, борг відповідача становить 22490грн.37коп. (108555грн.12 коп. -51854грн.91коп. - 2797грн.24коп. - 31412грн.60коп.).

Доказів погашення боргу в сумі 22490грн.37коп., або будь-яких заперечень проти суми позову відповідач суду не надав ні в перше засідання, ні станом на день розгляду спору по суті, тому позовні вимоги про стягнення 22490грн.37коп підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За вимогами частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, тому з відповідача на користь позивача також стягується 296грн.28коп. - 3% річних, які нараховані позивачем за прострочку виконання грошового зобов'язання з 20.10.2013року по 07.02.2014року.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на відповідача.

В засіданні оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємства "МТС" м. Херсон, проспект Будівельників № 14 кв. 4, ідентифікаційний код 30527429, інші реквізити суду не відомі на користь публічного акціонерного товариства компанія "Райз" м. Київ, вул. проспект Перемоги №121-В, ідентифікаційний код 13980201, інші реквізити суду не відомі - 22490грн. 37коп. основного боргу, 296грн.28коп. - 3% річних, 1720грн. 50 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12 лютого 2014р.

Суддя З.І. Ємленінова