Постанова № 37110800, 30.01.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-15352/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б.

Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 січня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Бистрик Г.М., Федотова І.В.,

при секретарі - Січкаренко Т.М.,

за участю представника позивача - Дозорець О.В., представника відповідача - Мірошниченко М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2012 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Свєго" до державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва державної податкової служби про визнання протиправними дій, скасування наказу,

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Свєго" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва державної податкової служби про визнання протиправним і скасування наказу №1437/2240 від 16.10.2012 року; визнання противоправними дії щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Свєго", яка оформлена актом перевірки за №1721/2240/37729190 від 23.10.2012 року; визнання протиправними дії щодо визнання правочину укладеного ТОВ "Свєго" з ТОВ «Ліга - Груп» таким, що має ознаки нікчемності та є нікчемним в силу припису закону.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2012 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до наказу державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва №1437/2240 від 16.10.2012 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки TOB «Свєго», керуючись пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.4 ст.78, п. 79.1, п. 79.2 ст.79 Податкового кодексу України вирішено провести документальну позапланову невиїзну перевірку TOB «Свєго» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з TOB «Ліга Груп» за 2011 рік та з 16 жовтня 2012 року по 22 жовтня 2012 року, про що позивачу було направлено повідомлення, яке було отримано останнім 16 жовтня 2012 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 23.10.2012 р. №1721/2240/37729190 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Свєго» в частині дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з TOB «Ліга Груп» за період з 01 жовтня 2011 року по 30 листопада 2011 року.

За висновками вказаного акту встановлено порушення TOB «Свєго» п. 198.2, п. 198.6 ст.198, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст.188, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України; п.5 ст.203, п.1, п.2 ст. 215, п.1 ст. 216, ст. 228, ст. 626, ст. 629, ст. 650, ст. 655, ст. 658, ст. 662 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених контрагентами TOB «Свєго» при визначенні податкових зобов'язань та податкового кредиту, у зв'язку з чим підлягають зменшенню податкового кредиту, який задекларований контрагентом-покупцем за період жовтень, листопад 2011 року.

Не погоджуючись із вказаними діями та актом перевірки, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ про проведення даної перевірки та визнати протиправними дії щодо її проведення.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що перевірка ДПІ у Шевченківському районі м. Києва стосовно позивача була проведена з порушенням норм закону, за відсутності підстав для її проведення.

Проте, колегія суддів не погоджується з вказаним висновком судом першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 75.1. статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2. пункту 75.1. статті 75 Податкового кодексу визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до підпункту 78.1.1. пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно до пункт 78.4. статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до пунктів 79.1 та 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для призначення та проведення перевірки позивача стало отримання відповідачем акту ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області від 13 січня 2012 року № 19/23-3/36449011 про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Ліга Груп» з питань дотримання вимог податкового законодавства. За висновками акта встановлено порушення TOB «Ліга-Груп» ч. 5 ст. 203, ч.1, 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених при придбанні та продажу товарів (послуг).

Зокрема, у вказаному акті зазначено, що за адресою реєстрації ТОВ «Ліга Груп» не знаходиться. Також встановлено, що у ТОВ «Ліга-Груп» відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби.

Крім того, громадянином ОСОБА_5, що значиться директором ТОВ «Ліга Груп» надано пояснення співробітгикам ВПМ ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області стосовно того, що він документів фінансово-господарської діяльності, первинних документів, податкових, видаткових накладних, актів виконаних робіт жодного разу не підписував, звітності до органів ДПІ не підписував, не складав та не подавав. Печатку на будь-яких звітних та первинних документах не ставив. Довіреності на представлення інтересів від свого імені та від імені TOB «Ліга-Груп» не видавав, коштів з рахунку у банку не знімав та нікому не передавав, фінансово-господарську діяльність не проводив.

Згідно висновку спеціаліста Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру сектору техніко-криміналістичного забезпечення роботи Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві від 29.09.2011 р. № 1641, податкову звітність за липень 2011 року та серпень 2011 року гр. ОСОБА_5 не підписував.

Постановою старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Київській області підполковника Московченко О.С. від 16.01.2012 року у відношенні невстановлених осіб, які зареєстрували ТОВ «Ліга Груп» за допомогою підставних осіб, порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України.

Таким чином, оскільки позивач здійснював господарську діяльність із ТОВ «Ліга Груп», за результатами якої формував податковий кредит у 2011 році, у податкового органу були наявні правові підстави, встановлені Податковим кодексом України, для направлення інформаційного запиту позивачу та винесення спірного наказу.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції, як на підставу для задоволення позовних вимог, посилається на те, що відповідачем не надано належних доказів того, чи витребовувалася у позивача первинна документація, чи надсилалися запити.

Проте, суд апеляційної інстанції відмічає, що як вбачається з акту перевірки та позовної заяви, позивачем не заперечується той факт, що на його адресу було направлено запит про надання пояснень та їх документального підтвердження по взаємовідносинах з ТОВ «Ліга Груп» за період з 01.10.2011 року по 30.11.2011 року, в результаті чого ним до ДПІ у Шевченківському районі було надано пояснення та документальне підтвердження з ТОВ «Ліга Груп», а саме: договір, накладні та розрахункові документи, податкові накладні, реєстри отриманих та виданих податкових накладних за відповідні періоди, податкові декларації.

Колегія суддів також зазначає, що відповідачем додержано умови пунктів 79.1 та 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, зокрема, перевірка призначена на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС за № 1437/2240 від 16 жовтня 2012 року.

При цьому, перевірка проведена за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки, що свідчить про виконання відповідачем обов'язкових умов для початку проведення документальної перевірки.

Таким чином, документальна позапланова невиїзна перевірка, оформлена актом перевірки № 1721/2240/37729190, є правомірною, оскільки її призначено і проведено на підставі і у відповідності до вимог податкового законодавства України.

Суттєвих порушень які б могли вплинути на права, свободи чи інтереси позивача під час перевірки судом не встановлено, а ті, на які посилається позивач не є суттєвими і не тягнуть за собою правових наслідків.

Крім того, колегія суддів зазначає, що формальні помилки в оскаржуваному наказі, не є підставою для визнання його протиправним та скасування.

Щодо вимог позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо визнання правочинів, укладених ТОВ «Свєго» з ТОВ «Ліга Груп», за період жовтень-листопад 2011 року такими, що мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, статтею 20 ПК України серед прав органів державної податкової служби не передбачено зокрема право на визнання в актах перевірок правочинів нікчемними.

Частинами 1 та 5 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України - підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена Законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена Законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст. 228 ЦК України, згідно якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Інших підстав для визнання правочину нікчемним чинним законодавством України не передбачено.

Таким чином, відповідно до презумпції правомірності правочину, всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена Законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину.

Правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлені цим правочином, про що йдеться в акті, визначається законом як фіктивний (ст. 234 ЦК України). Фіктивні правочини не віднесено законом до нікчемних, їх недійсність визнається тільки судом.

Водночас, при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається у намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідачем будь-яких доказів щодо винесення вироку за вчинення будь-якого злочину, пов'язаного з господарською діяльністю позивача та вказаного контрагента не надано.

В свою чергу, державним податковим інспекціям надано право подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами (ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»), а не самостійно вирішувати дане питання.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України № К-1470/09 від 15.04.2009 року.

Також колегією суддів взято до уваги лист Державного комітету України з питань регуляторної політки та підприємництва № 7319 від 16.09.2011 року, де зазначено, що головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом, а не актами податкової перевірки. Вказані ж в актах податкових органів недоліки, допущені суб'єктами господарювання при укладенні та виконанні договорів, не є підставою для визнання правочинів нікчемними, оскільки чинне законодавство не встановлює таких підстав нікчемності правочину.

З наведеного слідує, що висновки про нікчемність правочинів відноситься до компетенції судів а не податкових органів.

У зв'язку з цим слід зазначити, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків.

Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Акт перевірки не містить конкретних посилань, з яких підстав відповідач вважає угоди, укладені позивачем, нікчемними правочинами, в чому саме такі угоди порушують публічний порядок.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано суду жодних доказів, які б підтверджували те, що укладені договори, на підставі яких виникли взаємовідносини між позивачем та контрагентом, не відповідали дійсним намірам сторін.

Отже, доводи відповідача щодо нікчемності (фіктивності) правочинів, укладених між позивачем та контрагентом, колегією суддів вважаються необґрунтованими, а тому позовні вимоги в частині визнання протиправними дій державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва щодо визнання правочину укладеного ТОВ «СВЄГО» з постачальником ТОВ «Ліга - Груп» таким, що має ознаки нікчемності та є нікчемним в силу припису закону підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з порушенням норм матеріального права, то колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2012 року - скасуванню.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва державної податкової служби - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2012 року - скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Свєго" задовольнити частково.

Визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва державної податкової служби щодо визнання правочину укладеного ТОВ "Свєго" з постачальником ТОВ «Ліга - Груп» таким, що має ознаки нікчемності та є нікчемним в силу припису закону.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: О.М. Оксененко

Судді:

Г.М. Бистрик

І.В. Федотов

Постанову в повному тексті виготовлено 04.02.2014 року.

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Бистрик Г.М.

Федотов І.В.