Постанова № 37109073, 06.02.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

06 лютого 2014 р. № 820/12439/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді - Лук'яненко М.О.,

суддів: Чудних С.О., Зоркіної Ю.В.,

за участю секретаря Гайворонського В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом судді військового суду Харківського гарнізону - ОСОБА_1 до державної судової адміністрації України, військового суду Харківського гарнізону, державної казначейської служби України про стягнення недоотриманого щомісячного грошового утримання, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, суддя військового суду Харківського гарнізону - ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд: зобов'язати державну судову адміністрацію України виділити та перерахувати на рахунок військового суду Харківського гарнізону 82860,42 грн. щомісячного грошового утримання разом з податком на доходи фізичних осіб в сумі 10807,88 грн.; військовий суд Харківського гарнізону нарахувати та виплатити позивачу щомісячне грошове утримання за червень-грудень 2005р. в сумі 82860,42 грн..

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на Закони України "Про статус суддів", "Про судоустрій", постанови КМ України №513, №514 від 30.06.2005 року, зазначив, що право на перерахування грошового утримання виникло внаслідок відповідного підвищення посадових окладів Голови, першого заступника Голови та заступника Голови Верховного Суду України.

Представник відповідача - державна судова адміністрація України в судове засідання не прибув, надав суду письмові заперечення в яких вказав, що згідно звітів військового суду Харківського гарнізону про заборгованість за бюджетними коштами та про надходження та використання коштів загального фонду за 2005 рік, ДСА України повністю профінансував військовий суд, тобто бюджетна заборгованість у цього суду відсутня. Додаткові асигнування для збільшення посадових окладів суддям не передбачались у Державному бюджеті на 2005 рік, відповідно не були передбачені необхідні суми у кошторисах видатків відповідних бюджетних установ. Постановою Вищого адміністративного суду України від 16.05.2007 року пункт 5 Постанови Кабінету Міністрів України "Про оплату праці суддів" № 865 від 03.09.2005 року визнано незаконним та встановлено допустити поворот виконання вказаної Постанови Кабінету Міністрів України, визнавши, що вона підлягає застосуванню одночасно з Постановами № 513 та № 514, тобто з 01.06.2005 року, проте в Постанові Вищого адміністративного суду України від 16.05.2007 року не встановлені обставини щодо неправомірності дій чи бездіяльності Державної судової адміністрації України з цього питання. Окрім іншого просив суд слухати справу за його відсутності.

Відповідачі - державна казначейська служба України, військовий суд Харківського гарнізону в судове засідання своїх представників не направили з невідомих суду причин, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином та своєчасно, про причини своєї неявки суду не повідомили, заяви про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за їх відсутністю не надавали.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Згідно довідки від 28.12.2010 року №496, ОСОБА_1 з 17.07.1981 року по 08.05.1986 року був членом військового трибуналу Іркутського гарнізону - Забайкальський військовий округ, з 08.05.1986 року по 27.06.1996 року член військового трибуналу Харківського гарнізону - Київський військовий округ (стосовно директиви начальника Головного штабу першого заступника МО України, першого заступника №115/1/0328, військовий трибунал перейменований у військовий суд Харківського гарнізону), з 27.06.1996 року по 17.05.2001 року заступник голови військового суду Харківського гарнізону, з 17.05.2001 року по 17.04.2002 року суддя військового суду Центрального регіону України, з 17.04.2002 року по 31.07.2006 року перебував на посаді судді військового суду Харківського гарнізону, з 31.07.2006 року по 28.12.2010 року заступник голови військового місцевого суду Харківського гарнізону (т. 2 а.с. 19).

Відповідно до положень ч.4 ст. 43 Конституції України, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату не нижчу від визначеної законом.

Згідно ч.1 ст.126 Конституції України незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.

Визначальним актом, який регулював оплату праці суддів на час виникнення спірних правовідносин, був Закон України "Про статус суддів", який в свою чергу встановлював гарантії незалежності суддів, включаючи їх матеріальне та соціальне забезпечення, у тому числі гарантії права щодо оплати праці.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 44 Закону України "Про статус суддів" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) було передбачено, що заробітна плата суддів складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок. Розміри посадових окладів суддів встановлюються у відсотковому відношенні до посадового окладу Голови Верховного Суду України і не можуть бути меншими від 50 відсотків його окладу. Посадовий оклад судді не може бути меншим від 80 відсотків посадового окладу голови суду, в якому працює суддя.

Згідно з вказаною нормою, гарантований мінімальний посадовий оклад судді не може бути меншим встановленого ст. 44 вказаного Закону в співвідношенні до окладу Голови Верховного Суду України. Недодержання цього принципу є порушенням конституційного права суддів на отримання заробітної плати не нижче, від визначеної законом, та порушенням конституційних гарантій щодо незалежності та недоторканності суддів.

30 червня 2005 року Кабінет Міністрів України в межах своїх повноважень прийняв постанову № 513 "Про оплату праці Голови та заступників Голови Конституційного Суду України" та постанову № 514 "Про оплату праці Голови та заступників Голови Верховного Суду України", якими підвищив оклади, зокрема, Голові Конституційного Суду України та Голові Верховного Суду України. В свою чергу, приймаючи вищезазначену постанову, Кабінет Міністрів України не привів посадові оклади суддів у відповідність з вимогами статті 44 Закону України "Про статус суддів".

Проте, 3 вересня 2005 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 865 "Про оплату праці суддів", якою затверджено схеми посадових окладів інших керівників та суддів Конституційного Суду України, керівників та суддів інших судів загальної юрисдикції, приведено оклади суддів у відповідність з встановленим частиною другою статті 44 Закону України "Про статус суддів" співвідношенням до посадових окладів Голови Верховного Суду України та голови суду, в якому працює суддя.

Тобто, приймаючи дану постанову, Кабінет Міністрів України не усунув порушення вимог ч. 2 ст. 44 Закону України "Про статус суддів" та не привів оклади суддів усіх судів України до встановленого цією нормою співвідношення, одночасно з окладами Голови Верховного Суду України та Голови Конституційного Суду України, а саме з 1 червня 2005 року, оскільки постанова "Про оплату праці суддів" від 3 вересня 2005 року № 865 набирала чинності з 1 січня 2006 року (пункт 5 Постанови).

Крім того, постановою Вищого адміністративного суду України від 16.05.2007 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Держави Україна в особі Кабінету Міністрів України, визнано незаконним пункт 5 постанови Кабінету Міністрів України "Про оплату праці суддів" від 3 вересня 2005 року № 865. Цією ж постановою суду допущено поворот виконання постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865. Визнано, що вона підлягає застосуванню одночасно з постановами Кабінету Міністрів України від 30 червня 2005 року № 513 і № 514 з питань оплати праці керівників судів, тобто з 1 червня 2005 року.

Суд зазначає, що відповідно до положень ч. 3 ст. 44 Закону України "Про статус суддів" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) грошове утримання судді військового суду складається з посадового окладу, окладу за військове звання, доплат за кваліфікаційний клас судді та за вислугу років військовослужбовця.

Вищезазначений перелік складових частин грошового забезпечення судді військового суду, визначений для потреб цього Закону, є вичерпним, а тому для встановлення розміру заборгованості по грошовому забезпеченню військових суддів з урахуванням вимог ч. 2 ст.44 Закону України "Про статус суддів" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) необхідно застосовувати розмір грошового забезпечення судді військового суду, обчислений відповідно до вимог частини 3 даної статті Закону.

Крім того, лише у випадку, коли розмір грошового забезпечення судді військового суду, обчислений у зазначеному порядку з урахуванням посадового окладу судді у розмірі 50% посадового окладу Голови Верховного Суду України (ч. 2 ст. 44 Закону України "Про статус суддів") та без урахування п'ятдесятивідсоткової надбавки, встановленої Указом Президента України від 19 вересня 1996 року №856, стовідсоткової надбавки, встановленої Указом Президента України від 23 лютого 2002 року №173, премії та інших надбавок, буде більшим від суми грошового забезпечення, фактично отримуваного суддею у спірний період, різниця у зазначених сумах підлягає стягненню на користь судді військового суду.

Враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку, що у період з 1 червня 2005 року до 31 грудня 2005 року оклад позивача, не відповідав вимогам статті 44 Закону України "Про статус суддів".

Таким чином, оскільки Постановою КМ України № 865 від 03.09.2005р. було порушено право позивача на оплату праці, то воно підлягає захисту та відновленню, згідно з принципами верховенства права, рівності, справедливості та законності.

Вищевикладене підтверджується позицією колегії суддів касаційної інстанції, яка викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 24.10.2012 року по справі № К-54296/09, висновки якої є обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді справи.

Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.06.2005 року № 514 "Про оплату праці Голови та заступників Голови Верховного Суду України", було визначено, що посадовий оклад Голови Верховного Суду України становить 15 розмірів мінімальної заробітної плати.

Мінімальна заробітна плата - законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може проводитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт) (стаття 95 Кодексу законів про працю України; стаття 3 Закону України "Про оплату праці").

До мінімальної заробітної плати не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати.

Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється і переглядається відповідно до статей 9 і 10 Закону України "Про оплату праці" та не може бути нижчим від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п.п.5-2, п. 5 ст. 38 Бюджетного кодексу України визначено, що розмір мінімальної заробітної плати на плановий бюджетний період визначається Законом України про Державний бюджет України.

Згідно із ст. 83 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" було встановлено з 1 січня 2005 року розмір мінімальної заробітної плати 262 гривні на місяць, з 1 квітня 2005 року - 290 гривень на місяць, з 1 липня 2005 року - 310 гривень на місяць, з 1 вересня 2005 року - 332 гривні.

Відповідно до вищезазначених положень, розмір посадового окладу Голови Верховного Суду України у грошовому еквіваленті складав: з 1 січня 2005 року по 31 березня 2005 року - 3930 грн. (265 грн. х 15), з 1 квітня 2005 року по 30 червня 2005 року - 4350 грн. (290 грн. х 15), з 1 липня 2005 року по 31 серпня 2005 року - 4650 грн. (310 грн. х 15), з 1 вересня 2005 року по 31 грудня 2005 року - 4980 грн. (332 грн. х 15).

Таким чином, з урахуванням вимог ч. 2 ст.44 Закону України "Про статус суддів" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), розмір посадового окладу Голови військового суду Харківського гарнізону у 2005 році в грошовому еквіваленті повинен був складати: з 1 січня 2005 року по 31 березня 2005 року - 1965 грн. (3930 грн./2), з 1 квітня 2005 року по 30 червня 2005 року - 2175 грн. (4350 грн./2), з 1 липня 2005 року по 31 серпня 2005 року - 2325 грн. (4650 грн./2), з 1 вересня 2005 року по 31 грудня 2005 року - 2490 грн. (4980 грн. /2).

А отже, розмір грошового забезпечення позивача враховуючи, що в цей період він був суддею військового суду Харківського гарнізону, у відповідності до вимог ч. 2 ст.44 Закону України "Про статус суддів" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), за період з червня 2005 року по грудень 2005 року, обчислений з урахуванням посадового окладу судді у розмірі 50% посадового окладу Голови Верховного Суду України та без урахування п'ятдесятивідсоткової надбавки, встановленої Указом Президента України від 19 вересня 1996 року №856, стовідсоткової надбавки, встановленої Указом Президента України від 23 лютого 2002 року №173, премії та інших надбавок, повинен був складати загалом 23797,20 грн., у т.ч. у червні 2005 року - 3150 грн. (посадовий оклад (1740,00 грн.) + надбавка за в/звання (135,00 грн.) + надбавка за клас (375,00 грн.) + надбавка за вислугу років (900,00 грн.); у липні 2005 року - 3318 грн. (посадовий оклад (1860,00 грн.) + надбавка за в/звання (135,00 грн.) + надбавка за клас (375,00 грн.) + надбавка за вислугу років (948,00 грн.); у серпні 2005 року - 3318 грн. (посадовий оклад (1860,00 грн.) + надбавка за в/звання (135,00 грн.) + надбавка за клас (375,00 грн.) + надбавка за вислугу років (948,00 грн.); у вересні 2005 року - 3502,80 грн. (посадовий оклад (1992,00 грн.) + надбавка за в/звання ( 135,00 грн.) + надбавка за клас ( 375,00 грн.) + надбавка за вислугу років (1000,80 грн.); у жовтні 2005 року - 3502,80 грн. (посадовий оклад (1992,00 грн.) + надбавка за в/звання (135,00 грн.) + надбавка за клас (375,00 грн.) + надбавка за вислугу років (1000,80 грн.); у листопаді 2005 року - 3502,80 грн. (посадовий оклад (1992,00 грн.) + надбавка за в/звання (135,00 грн.) + надбавка за клас (375,00 грн.) + надбавка за вислугу років (1000,80 грн.); у грудні 2005 року - 3502,80 грн. (посадовий оклад (1992,00 грн.) + надбавка за в/звання (135,00 грн.) + надбавка за клас (375,00 грн.) + надбавка за вислугу років (1000,80 грн.).

В свою чергу, матеріалами справи підтверджено, що розмір фактично отриманого позивачем грошового забезпечення за період з червня 2005 року по грудень 2005 року складає загалом 8348,10 грн., у т.ч. у червні 2005 року - 1192,60 грн. (посадовий оклад (449,00 грн.) + надбавка за в/звання (135,00 грн.) + надбавка за клас (375,00 грн.) + надбавка за вислугу років (233,60 грн.); у липні 2005 року - 1192,60 грн. (посадовий оклад (449,00 грн.) + надбавка за в/звання (135,00 грн.) + надбавка за клас (375,00 грн.) + надбавка за вислугу років (233,60 грн.); у серпні 2005 року - 1192,60 грн. (посадовий оклад (449,00 грн.) + надбавка за в/звання (135,00 грн.) + надбавка за клас (375,00 грн.) + надбавка за вислугу років (233,60 грн.); у вересні 2005 року - 1192,60 грн. (посадовий оклад (449,00 грн.) + надбавка за в/звання ( 135,00 грн.) + надбавка за клас ( 375,00 грн.) + надбавка за вислугу років ( 233,60 грн.); у жовтні 2005 року - 1192,50 грн. (посадовий оклад (449,00 грн.) + надбавка за в/звання (135,00 грн.) + надбавка за клас (375,00 грн.) + надбавка за вислугу років (233,50 грн.); у листопаді 2005 року - 1192,60 грн. (посадовий оклад (449,00 грн.) + надбавка за в/звання (135,00 грн.) + надбавка за клас (375,00 грн.) + надбавка за вислугу років (233,60 грн.); у грудні 2005 року - 1192,60 грн. (посадовий оклад (449,00 грн.) + надбавка за в/звання (135,00 грн.) + надбавка за клас (375,00 грн.) + надбавка за вислугу років (233,60 грн.) (т. 2 а.с. 7).

Тобто, загальна сума різниці між розміром грошового забезпечення, яке повинно бути виплачено позивачу за період з червня 2005 року по грудень 2005 року (23797,20 грн.) та розміром фактично виплаченого (8348,10 грн.), складає - 15449,10 грн..

З урахуванням вищенаведеного, приймаючи до уваги висновки колегії суддів Вищого адміністративного суду України, які відповідно до п. 5 ст. 227 КАС України є обов'язковими при розгляді справи, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на отримання суми щомісячного грошового утримання за період з червня 2005 року по грудень 2005 року у загальному розмірі 15449,10 грн., та як наслідок, обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Поряд з цим, за умови чинності постанови Вищого адміністративного суду України від 16 травня 2007 року, колегія суддів доходить до висновку, що з 1 червня 2005 року по 31.12.2005 року включно суддя військового суду Харківського гарнізону ОСОБА_1 мав право на отримання довічного грошового утримання відповідно до вимог ч. 2 ст. 44 Закону України №2862-XII та постанов Кабінету Міністрів України №514 і №865.

Відтак, ОСОБА_1, як судді військового суду Харківського гарнізону належить до виплати сума довічного грошового утримання у розмірі 21417,48 грн..

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Конституційний Суд України у своєму рішенні від 15.10.2013 року №8-рп/2013 дійшов висновку, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, що йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем таких виплат.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про перерахування державною судовою адміністрацією України грошового утримання разом з податком на доходи з фізичних осіб, суд зазначає наступне.

За правилами ч.7 ст. 22 Прикінцевих положень Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 року № 889-IV суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Крім того, з доказів наданих до суду, колегією суддів встановлено, що з позивача було утримано і одразу ж компенсовано податок з доходів фізичних осіб.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що податок з доходів фізичних осіб із заборгованості по грошовому утриманню військового судді та довічного грошового утримання військового судді утриманню не підлягає, а отже, позовні вимоги в частині виплати грошового утримання військового судді та довічного грошового утримання військового судді разом із податком з доходів фізичних осіб підлягають задоволенню.

Також, колегія суддів зазначає, що враховуючи той факт, що Військовий місцевий суд Харківського гарнізону 06.12.2012 року ліквідовано, проте держава через створювані нею органи несе обов'язок щодо повної виплати бюджетних коштів у розмірах, визначених нею та закріплених на законодавчому рівні, враховуючи те, що Державна судова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює організаційне забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції, а також інших органів та установ судової системи відповідно до Закону України "Про судоустрій України", на яку покладено обов'язок по здійсненню заходів щодо фінансування суддів відповідно до вказаного Закону України, матеріального забезпечення суддів, суд дійшов висновку зобов'язати відповідача - державну казначейську службу України перерахувати на рахунок Державної судової адміністрації України щомісячне грошове утримання судді військового суду Харківського гарнізону ОСОБА_1 за червень - грудень 2005 року разом з податком на доходи з фізичних осіб в сумі 15449,10 грн. та довічне грошове утримання у розмірі 21417,48 грн., а Державну судову адміністрацію України виплатити позивачу зазначені кошти.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч. ч. 1, 2 ст. 160, ст.161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов судді військового суду Харківського гарнізону - ОСОБА_1 до державної судової адміністрації України, військового суду Харківського гарнізону, державної казначейської служби України про стягнення недоотриманого щомісячного грошового утримання - задовольнити частково.

Зобов'язати Державну казначейську службу України перерахувати на рахунок Державної судової адміністрації України щомісячне грошове утримання судді військового суду Харківського гарнізону ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за червень - грудень 2005 року разом з податком на доходи фізичних осіб в сумі 15449,10 грн. та довічне грошове утримання у розмірі 21417,48 грн..

Зобов'язати Державну судову адміністрацію України виплатити судді військового суду Харківського гарнізону ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) щомісячне грошове утримання за червень - грудень 2005 року разом з податком на доходи фізичних осіб в сумі 15449,10 грн. та довічне грошове утримання у розмірі 21417,48 грн..

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 11.02.2014 року.

Головуючий суддя М.О. Лук'яненко

Судді: С.О.Чудних

Ю.В.Зоркіна