Рішення № 37106793, 11.02.2014, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2014 р. Справа № 923/73/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Бєловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс-1" м. Львів

до товариства з обмеженою відповідальністю "Плодоовочевий комбінат "Херсон" с.Зеленівка м. Херсон

про стягнення 22500грн. 00коп.

за участю представників сторін:

від позивача - не прибули

від відповідача – не прибули

Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс-1" (позивач) звернулося з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Плодоовочевий комбінат" (відповідач) 22500грн. 00 коп. вартості наданих послуг за договорами перевезення вантажів № 15.03.2013 від 15.03.2013року, №29.03.2013-2 від 29.03.2013року, №04.04.2013-2 від 04.04.2013року.

Листом від 03.02.2014року, отриманого судом 06.02.2014року, позивач надіслав до суду додаткові пояснення та докази з обґрунтуванням позовних вимог, якими підтверджує існування заборгованості з боку відповідача станом на день вирішення спору.

Відповідач своїм правом на судовий захист не скористався. В засідання суду його представник не з’явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, надіславши клопотання про відкладення розгляду справи з посиланням на зайнятість представників в іншому судовому процесі.

Розглядаючи клопотання відповідача суд враховує те, що відповідно до статті 77 ГПК України суд відкладає розгляд справи, але в межах строку вирішення спору, встановленого статтею 69 ГПК України, коли спір не може бути вирішено в даному засіданні, в тому числі і через неявку в засідання суду представників сторін. Відкладення розгляду справи є правом, а не обов’язком суду і використовується ним, якщо неявка представника сторони дійсно перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає, у зв’язку з тим, що зайнятість певної посадової особи відповідача в іншому судовому процесі не позбавляє права відповідача надіслати в засідання суду іншого представника відповідно до ст.. 28 ГПК України та надати до суду відзив на позов і обґрунтування викладених у відзиві обставин.

До того ж зайнятість представника відповідача у розгляді іншої справи не є перешкодою надання до суду відзиву на позов і витребуваних судом доказів. При цьому, суд зауважує, що факт зайнятості не підтверджено відповідачем жодними належними доказами в розумінні статті 34 ГПК України.

Крім того, відкладення розгляду справи призведе до затягування судового процесу і є порушенням приписів статті 22 ГПК України стосовно рівності сторін в судовому процесі, їх обов’язку добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що неявка представника відповідача в засідання суду не є перешкодою для вирішення спору, а тому відхиляє його клопотання про відкладення розгляду справи і відповідно до статті 75 ГПК України вважає можливим розглянути справу без участі представника відповідача та позивача, за наявними в ній доказами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, суд -

в с т а н о в и в:

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс-1" (позивач по справі) та товариством з обмеженою відповідальністю "Плодоовочевий комбінат" (відповідач) укладено договори перевезення вантажу, а саме: договір № 15.03.2013 від 15.03.2013року (договір №1); договір №29.03.2013-2 від 29.03.2013року (договір №2); договір №04.04.2013-2 від 04.04.2013року (договір №3).

Згідно з вищезазначеними договорами відповідач, як відправник, доручає, а позивач, як перевізник, приймає на себе обов’язки власним автомобільним транспортом доставити переданий відповідачем вантаж до пункту призначення, а також надати транспортно-експедиційні та інші послуги, пов’язані з виконанням договорів, а відповідач зобов’язується сплатити вартість наданих послуг в сумі, зазначеній пунктами 1.1 договорів перевезення.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов’язана доставити довірений їй іншою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачу), а відправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (ч.1 ст. 909 ЦК України).

Частиною 3 ст. 909 ЦК України встановлено, що укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України, укладені між позивачем і відповідачем договори перевезення вантажів №15.03.2013 від 15.03.2013року, №29.03.2013-2 від 29.03.2013року, №04.04.2013-2 від 04.04.2013року є обов’язковими для виконання сторонами, а зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України, передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому відповідно до ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним лише належним чином.

Належним виконанням є виконання, що відповідає умовам договору та вимогам закону, тобто виконання його належними суб’єктами, у належному місці, в належний строк (термін), щодо належного предмета і належним способом.

Наданими до матеріалів справи копіями товарно-транспортних накладних, актів виконаних робіт, які підписані представниками обох сторін, рахунками на оплату підтверджується виконання позивачем обов’язків за вищезазначеними договорами по перевезенню вантажів на загальну суму 32800грн.00коп.

Відповідно до пунктів 1.1 договорів перевезення відповідач зобов’язаний здійснити розрахунки на протязі 10 робочих днів після отримання товарно-транспортної накладної, акта виконаних робіт, рахунку, а також оригіналів документів, які були отримані при кожному перевезенні.

Розрахунки відповідач здійснив частково, в сумі 10300грн.00коп.

18.11.2013року позивач звернувся до відповідача з претензією №181113-С, якою просив відшкодувати суму боргу - 22500грн.00коп. з зазначенням, що усі необхідні документи для розгляду претензії наявні у відповідача (аркуші справи 19 - 22). Однак зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Заборгованість відповідача в сумі 22500грн.00коп., серед іншого, підтверджується також і підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків станом на 30.09.2013року (аркуш справи 18), відповідно до якого за даними первинного бухгалтерського обліку відповідача значиться заборгованість перед позивачем в сумі 22500грн.00коп.

З огляду на зазначені норми законодавства та умови договору, оскільки доказів перерахування позивачу суми позову, або будь-яких заперечень проти позовних вимог з поясненням причин невиконання обов'язків за договорами перевезення відповідач і в засідання суду не надав, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Витрати, понесені позивачем на оплату судового збору відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Плодоовочевий комбінат "Херсон" с.Зеленівка м. Херсон, вул. Лесі Українки, № 4, р/рахунок 26004000063437 в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023, ідентифікаційний код 33824405 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс-1" Львівська область, Пустомитівський район, с. Ставчани, р/рахунок 26006962499792 банк ПАТ «ПУМБ», МФО 334851, ідентифікаційний код 32602104 – 22500грн. 00 коп. основного боргу та 1827грн. 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12 лютого 2014р.

Суддя З.І. Ємленінова