Постанова № 3710507, 23.07.2008, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2008 р.

11:30

Справа № 1/320/08

м. Миколаїв

За позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю “РУСАЛ - Автоматизація”

/54051, Миколаївська обл., Жовтневий р-н, с. Галіцинове, вул. Набережна, 48/

До відповідача: Державна податкова інспекція у

Жовтневому районі Миколаївської області

/54050, м. Миколаїв, вул. Торгова, 63А/

про: визнання противоправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.05.2008р.: № 0000522301/0; № 0000532301/0.

Суддя Васильєва Л.І.

Секретар судового засідання Сорогіна А.В.

Представники:

Від позивача: Міндров В.В., довіреність від 06.06.2008р.

Від відповідача: Станько Н.Б., довіреність від 05.06.2008р.

Позивач звернувся з позовом до відповідача про визнання противоправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.05.2008р.: № 0000522301/0 визначення зобов’язання по податку на додану вартість в сумі 49 300 грн. та застосування штрафної санкції в сумі 24 650 грн. ; № 0000532301/0 про застосування штрафної санкції в сумі 134, 90 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що послуги по харчуванню працівників є послугами, що придбані з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, отже податок на додану вартість відповідно пункту 7.4.1. статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” підлягає включенню до податкового кредиту; позивачем не була допущено факту заниження податкового зобов’язання, а потім самостійного виявлення помилки. Відповідно до пункту 4.5.1. статті 4 Закону України “Про податок на додану вартість” постачальник здійснював коригування обсягу наданих послуг, а позивач відповідне коригування суми податкового кредиту.

Відповідач проти позову заперечує з тих підстав, що позивачем порушено вимоги абзац 2 пункту 7.4.1. статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” в частині визначення податкового кредиту – безпідставне віднесення до податкового кредиту податку на додану вартість по господарським операціям з надання послуг харчування; порушено пункт 17.2. статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” –не сплачено 5% штрафу від суми самостійно виявленої недоплати податку ( а.с.32-34).

Дослідивши надані сторонами докази, заслухавши доводи представників сторін у судовому засіданні, суд

встановив:

відповідач здійснив виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання ним податкового, валютного та іншого законодавства, про що склав акт від 12.05.2008року (а.с.11-25).

За результатами перевірки відповідач направив позивачу податкові повідомлення-рішення від 19.05.2008р.: № 0000522301/0 визначення зобов’язання по податку на додану вартість в сумі 49 300 грн. та застосування штрафної санкції в сумі 24 650 грн. ; № 0000532301/0 про застосування штрафної санкції в сумі 134, 90 грн., яке позивач просить скасувати.

Позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:

По податковому повідомленню-рішенню від 19.05.2008р.: № 0000522301/0 про визначення зобов’язання по податку на додану вартість в сумі 49 300 грн. та застосування штрафної санкції в сумі 24 650 грн.

На сторінках 25-26 акту перевірки від 12.05.2008 року (а.с.21-22) відповідачем зазначено про завищення позивачем податкового кредиту на загальну суму 49 300 грн. за відповідні податкові періоди з червня 2006 року по грудень 2007 року по господарським операціям з ТОВ “Корпус груп Миколаїв” по наданню послуг харчування працівникам позивача, що на думку відповідача є порушенням пункту 7.4.1. статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, оскільки вартість цих послуг придбана не з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Суд вважає вказаний висновок акту помилковим, а доводи відповідача такими, що не заслуговують на увагу, з огляду на наступне:

пунктом 5.1. статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Приписом пунктом 5.6.1 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” встановлено, що до складу валових витрат платника податку відносяться витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на виплату авторських винагород та виплат за виконання робіт (послуг), згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-які інші виплати в грошовій або натуральній формі, встановлені за домовленістю сторін.

В перевіряємий період позивачем укладались колективні договори з трудовим колективом, якими передбачено надання дотацій на харчування працівників, що харчуються в їдальнях та кафе підприємства (а.с.26-31). Вказані дотації перераховувались оператору харчування ТОВ “Корпус груп Миколаїв”, який саме й надавав послуги працівникам відповідно договору. В акті перевірки підтверджено факт надання послуг на суму 295 795, 22 грн., в тому числі податок на додану вартість 49 299, 72 грн.(а.с.21).

За таких обставин, надані послуги в сумі 295 795, 22 грн., підлягають віднесенню до валових витрат відповідно до пункту 5.6.1 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” , як такі, що придбані з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 7.4.1. статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Отже, позивач, відповідно до вимог пункту 7.4.1. статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” правомірно відніс до податкового кредиту перевіряємого періоду 49 299, 72 грн. податку на додану вартість, в зв’язку з чим у відповідача відсутні підстави для визначення податкового зобов’язання в сумі 49 299, 72 грн. та застосування штрафної санкції відповідно до пункту 17.1.3. статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” в сумі 24 650 грн.

По податковому повідомленню-рішенню від 19.05.2008 року № 0000532301/0 про застосування штрафної санкції в сумі 134, 90 грн.

Як свідчить акт перевірки (а.с.17-21) позивачем здійснювалось в період з серпня 2006 року по жовтень 2007 року коригування показників декларації шляхом зменшення сум податку на додану вартість в зв’язку зі зменшенням суми податкового кредиту, що відповідачем розцінено як самостійне виявлення факту заниження платником податку податкового зобов’язання минулих податкових періодів, що відповідно тягне за собою сплату штрафу в розмірі 5% від суми недоплати відповідно до вимог пункту 17.2. статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Суд вважає висновок акту перевірки помилковим, а доводи відповідача стосовно правомірності оспорюваного рішення такими, що не заслуговують на увагу:

Пунктом 4.5. та підпунктом 4.5.1. статті 4 Закону України “Про податок на додану вартість” встановлено наступне:

Якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів (послуг).

Саме на виконання вказаної вище норми закону позивачем здійснювалось коригування показників декларацій(коригування постачальником обсягу наданих послуг), що підтверджується актом перевірки, а не самостійне виявлення факту заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, як це стверджує відповідач.

Отже, застосування відповідачем штрафної санкції, передбаченої пунктом 17.2 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, є безпідставним.

Позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 87, 94, 160, 162-163, 167, 254, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, - суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати противоправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19.05.2008р.: № 0000522301/0; № 0000532301/0.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління державного казначейства України у Миколаївській області /54055, м. Миколаїв, пр-т. Леніна, 141 В, код ЄДРПОУ 23613047/ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “РУСАЛ - Автоматизація” /54051, Миколаївська обл., Жовтневий р-н, с. Галіцинове, вул. Набережна, 48, код ЄДРПОУ 34375844/ судовий збір в сумі 3,40 грн. (три гривні 40 коп.).

Постанова у відповідності зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя

Л.I.Васильєва