Постанова № 37105027, 03.02.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 лютого 2014 року № 826/18060/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Управління по будівництву тунелів і підземних споруд спеціального призначення»доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києвіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002232280 від 19.07.2013

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

14 листопада 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Управління по будівництву тунелів і підземних споруд спеціального призначення» (далі - позивач, Товариство) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченкіському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002232280 від 19.07.2013.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що висновки, які містяться в акті перевірки №1741/22-80/04013382 від 05.06.2013 (далі - Акт), на підставі якого винесені оскаржувані повідомлення-рішення, є необґрунтованими.

Представник відповідача адміністративний позов заперечував.

У судовому засіданні 16.12.2013, з урахуванням вимог статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Управління по будівництву тунелів і підземних споруд спеціального призначення» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правильності визначення, повноти нарахування на своєчасності сплати податку на прибуток при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Інженерно-будівельне об'єднання» за весь період взаємовідносин.

За результатами перевірки складено акт №1741/22-80/04013382 від 05.06.2013, згідно висновків якого за позивачем встановлені порушення п. 3.1 ст. 3, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток за 3 квартали 2010 року на суму 167 369 грн.

На підставі зазначеного Акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0002232280 від 19.07.2013 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за основним платежем у розмірі 167 369 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 41 842 грн.

За результатами адміністративного оскарження висновки Акту перевірки та податкове повідомлення-рішення №0002232280 від 19.07.201 залишені без змін, а скарги без задоволення.

Позивач не погоджується із оскаржуваним повідомленнями-рішеннями та в обґрунтування своєї позиції зазначає, що відомості, які містяться в Акті перевірки є необґрунтованими, оскільки позивачем виконані всі вимоги, передбачені податковим законодавством, а господарські операції ТОВ «Управління по будівництву тунелів і підземних споруд спеціального призначення» з ТОВ «Інженерно-будівельне об'єднання» були реальними.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши доводи сторін, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» зазначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 вказаного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, виходячи зі сказаного, для підтвердження включення витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат підприємства, необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Однак, якщо фактичного здійснення господарської операціі не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарськоії операції.

Як вбачається з матеріалів справи, за перевіряємий період позивач мав господарські відносини з ТОВ «Інженерно-будівельне об'єднання».

Так, між ТОВ «Управління по будівництву тунелів і підземних споруд спеціального призначення» та ТОВ «Інженерно-будівельне об'єднання» укладені договори субпідряду №286 від 18.02.2010, №287 від 18.02.2010, №288 від 18.02.2010, відповідно до яких ТОВ «Інженерно-будівельне об'єднання» (субпідрядник) бере на себе зобов'язання виконати і здати позивачу (підрядник) роботи з будівництва на об'єкті, та договір про надання послуг машин і механізмів №289 від 18.02.2010. На виконання вказаних договорів сторонами складено відповідну первинну документацію.

В матеріалах справи міститься службова записка слідчого відділу ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС №244/10/09 від 04.03.2013 та постанова слідчого від 04.03.2013 про призначення податкової перевірки ТОВ «Управління по будівництву тунелів і підземних споруд спеціального призначення» в рамках кримінального провадження №32012110060000017 від 05.12.2012, відкритого за фактом скоєння ОСОБА_1 фіктивного підприємництва, шляхом створення (придбання) ТОВ «Інженерно-будівельне об'єднання» за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України та підробки реєстраційних документів ТОВ «Інженерно-будівельне об'єднання» за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 358 Кримінального кодексу України.

Згідно вище наведених документів, ТОВ «Управління по будівництву тунелів і підземних споруд спеціального призначення» безпідставно формувало податковий кредит та суми валових витрат за рахунок ТОВ «Інженерно-будівельне об'єднання».

Відповідно до п. 86.9 ст. 86 ПК України У разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Також, згідно з ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Так, відповідно до ухвали Печерського районного суду м. Києва від 25.04.2013 у справі №757/8859/13-к ОСОБА_1 на прохання невстановленої особи, за грошову винагороду, перереєстрував на своє ім'я суб'єкт підприємницької діяльності - ТОВ «Інженерно-будівельне об'єднання».

Після реєстрації TOB «Інженерно-будівельне об'єднання» ОСОБА_1 самостійно підприємницьку діяльність не здійснював, угод фінансового характеру не складав, печаткою підприємства не користувався, реєстраційні і установчі документи зазначеного підприємства та банківські документи передав невстановленій досудовим слідством особі, що надало змогу невстановленим особам вести незаконну господарську діяльність, а саме: складати від імені ОСОБА_1, як директора TOB «Інженерно-будівельне і об'єднання», необхідні документи фінансово-господарської діяльності договори, податкові, видаткові накладні, акти виконаних робіт та інші документи), звітні документи підприємства по сплаті податків, які зовні складені вірно, але фактично не відповідали дійсності та надало змогу перераховувати грошові кошти без фактичного проведення фінансово-господарських операцій, тобто в подальшому, невстановлена слідством особа використала печатку, статутні документи та реквізити рахунку TOB «Інженерно-будівельне об'єднання» для здійснення «безтоварних» операцій та незаконного одержання доходів.

З урахуванням вимог ст. ст. 12, 49 Кримінального кодексу України ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності передбаченої ч.1 ст. 205 КК України, у зв'язку зі спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Виходячи зі сказаного, ТОВ «Інженерно-будівельне об'єднання» фактично здійснювало діяльність, що полягала у складанні фіктивних господарських угод та фіктивних первинних документів з метою надання податкової вигоди третім особам.

Суд звертає увагу на те, що у даному випадку дослідженню підлягає факт реального вчинення господарської операції. Формування валових витрат на підставі правочинів, у межах яких було здійснено виключно обмін документами первинного бухгалтерського обліку та перерахування грошових коштів, чинним законодавством не передбачено.

Виходячи зі сказаного, суд вважає, що надані позивачем документи не можуть бути достатніми та беззаперечними доказами фактичного отримання Товариством робіт чи послуг від ТОВ «Інженерно-будівельне об'єднання». Наведені обставини та досліджені судом документальні докази у їх сукупності, суд вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції фактично не мали реального характеру, їх виконання оформлено лише документально без мети реального настання правових наслідків.

Наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку. Зокрема, якщо наведені у договорах роботи чи послуги фактично не надавалися, то придбання таких робіт або послуг не відбулося, хоч і вбачаються певні результати. Відповідно, право на формування валових витрат у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права - фактичного придбання робіт (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

Отже, висновок Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про порушення позивачем норм податкового законодавства, є таким, що відповідає фактичним обставинам, а тому підстав для визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002232280 від 19.07.2013 немає.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 9, 11, 69, 70, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.М. Клименчук