Ухвала суду № 37104632, 03.02.2014, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 765/5810/13-а

03.02.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Єланської О.Е.,

суддів Кучерука О.В. ,

Кукти М.В.

секретар судового засідання Даніліна К.В.

за участю сторін:

позивач, ОСОБА_2, паспорт серії НОМЕР_1 виданий Нахімовським РО УМВД України в м. Севастополі від 19 вересня 1995 року- ,

представник позивача, ОСОБА_3, ОСОБА_2- ОСОБА_11, довіреність № б/н від 01.08.13

представник відповідача, Управління праці та соціального захисту населення Нахімовської районної державної адміністрації м.Севастополя- не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача, Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя- Леганькова Наталя Олексіївна, довіреність № 2 від 09.01.14

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Нахімовського районного суду м.Севастополя (суддя Семенуха Т.Б. ) від 10.10.13 у справі № 765/5810/13-а

за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1,Севастополь,99002)

ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)

до Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя (вул. Дзігунського, 19,Севастополь,99001)

Управління праці та соціального захисту населення Нахімовської районної державної адміністрації м.Севастополя (вул. Робоча, 3,Севастополь,99001)

про визнання дій протиправним, визнання розпорядження недійсними та зобов`язання здійснити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до суду із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м.Севастополя, Управління праці та соціального захисту населення Нахімовської районної державної адміністрації м.Севастополя і, уточнивши позовні вимоги у суді першої інстанції просили:

- визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м.Севастополя щодо видання розпоряджень № 165510 від 24.12.2012 року та № 143194 від 24.12.2012 року та визнати вказані розпорядження недійсними;

- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м.Севастополя здійснити позивачам перерахунок пенсії з 01.01.2013 року, зарахувавши до пенсії надбавку до пенсії та зобов'язати сплатити позивачам заборгованість, що виникла внаслідок скасування надбавки з 01.01.2013 року.

- поновити строк звернення до суду з адміністративним позовом.

Постановою Нахімовського районного суду м.Севастополя від 10.10.13 у справі № 765/5810/13-а в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя, Управління праці та соціального захисту населення Нахімовської районної державної адміністрації м.Севастополя про визнання дій протиправним, визнання розпорядження недійсними та зобов`язання здійснити певні дії - відмовлено.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні 03.02.2014 позивач та представник позивача підтримали доводи апеляційної скарги з підстав, зазначених в ній. Представник відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя проти задоволення апеляційної скарги позивача заперечував.

Представник відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Нахімовської районної державної адміністрації м.Севастополя не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 знаходяться на обліку в Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м.Севастополя та отримують пенсію за віком на загальних умовах.

До 01.01.2013 року позивачам виплачувалося підвищення до пенсії як членам сім'ї загиблого військовослужбовця, згідно до ст.15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

24.12.2012 року розпорядженнями №143194 та № 165610 був проведений перерахунок пенсії без врахування 25% підвищення пенсії, та з 01.01.2013 року доплата підвищення була припинена.

Не погодившись з даними розпорядженнями позивачі і звернулись до суду.

Судом першої інстанції також встановлено, що позивачам у 1997 та 1998 роках був наданий статус батька та матері (відповідно) військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби. У зв'язку з цим при призначенні пенсії їм нараховувалось підвищення згідно до ст.15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Отже, відповідно до п.1 ст.10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», дія цього Закону поширюється на сім'ї військовослужбовців, партизанів, підпільників, учасників бойових дій на території інших держав, прирівняних до них осіб, зазначених у статтях 6 і 7 цього Закону, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), а також внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби чи на території інших держав під час воєнних дій та конфліктів.

Як вбачається з матеріалів справи - виписки з протоколу засідання Військово-лікарської комісії Кримського регіону м. Севастополь по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв (протокол № 15 від 15.02.2013) причиною смерті сина позивачів - ОСОБА_8 стала травма, отримана в результаті нещасного випадку, пов'язана з проходженням військової служби.

Згідно архівної копії наказів командира військовій частині 31375 за № 530 від 10.06.1991, виданою архівним відділом Центрального архіву на Чорноморському флоті м. Севастополя (про грубе порушення військової дисципліни у військовій частині 33768, що привело до загибелі ОСОБА_8, а саме самостійного сходу з борту УТС (ОС-90) з метою купання на причалі № 4).

Таким чином, слідує, що загибель настала не при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), що не відповідає статті 10 п.1 Закону України ст.10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»

Позивачам був наданий статус членів сім'ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби, що не є тотожним статусу члена сім'ї військовослужбовця, який загинув при виконання обов'язків військової служби, оскільки для набуття статусу згідно до ст.10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» необхідно, щоб смерть військовослужбовця була безпосередня пов'язана з виконанням військових обов'язків, а тому смерть військовослужбовця в наслідок утоплення не при виконання військового обов'язку хоча і наступила під час проходження військової служби, однак не може надавати членам його сім'ї статусу, передбаченого п.1 ст.10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції правильно дійшов до висновку, що дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не розповсюджується на позивачів; проводивши перерахунок пенсії позивачам у грудні 2012 року Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя діяло цілком правомірно.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Нахімовського районного суду м.Севастополя від 10.10.13 у справі № 765/5810/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Нахімовського районного суду м.Севастополя від 10.10.13 у справі № 765/5810/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 10 лютого 2014 р.

Головуючий суддя підпис О.Е.Єланська

Судді підпис О.В.Кучерук

підпис М.В. Кукта

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.Е.Єланська