Постанова № 37104577, 31.01.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 січня 2014 року 16 год. 14 хв. № 826/20630/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., при секретарі судового засідання Артеменко Я.С., за участю представників: позивача - Марцина І.В. (довіреність від 29.10.2013р. б/н), відповідача - Манікало І.М. (довіреність від 29.08.2013р. № 1008/9/10.1-05), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПідприємства з іноземними інвестиціями «МакДональдз Юкрейн Лтд»доМіжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 22 жовтня 2013 року № 0000833910, -В С Т А Н О В И В:

Підприємством з іноземними інвестиціями «МакДональдз Юкрейн Лтд» (далі - позивач, Підприємство «МакДональдз Юкрейн Лтд») заявлені позовні вимоги до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі - відповідач, Міжрегіональне ГУ Міндоходів) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 22 жовтня 2013 року № 0000833910.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що у Міжрегіонального ГУ Міндоходів не було достатніх правових підстав для обрахунку на власний розсуд розмірів орендної плати за землі державної та комунальної власності спірним податковим повідомлення-рішенням. Позивач зазначає, що ним у відповідності до норм чинного законодавства України були задекларовані та сплачені суми орендної плати за земельні ділянки державної власності, що знаходяться за адресами: м. Київ, Дніпровський район, просп. Юрія Гагаріна, буд. 2-а, та просп. Броварський (біля станції метро «Дарниця»), - у розмірах визначених відповідно до умов нотаріально посвідчених договорів оренди земельної ділянки від 31.05.2000р. та від 28.07.2003р., укладеного із Київською міською радою (Орендодавець). Зокрема, орендна плата була визначена Сторонами цих Договорів в розмірах, передбаченому нормативними актами, що діяли на час його укладення (а саме: Закон України «про оренду землі», Закону України «Про плату за землю»), - у розмірі 2% від нормативної грошових оцінок земельних ділянок. При цьому як зазначає позивач, жодних змін до вказаних Договорів оренди земельної ділянки, зокрема, в частині розмірів орендної плати з моменту їх укладення та на час прийняття спірного податкового повідомлення-рішення Сторонами не вносилося. Нормами п. 288.1, п. 288.4 та п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України чітко визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, а розмір та умови внесення орендної плати встановлюються саме у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. В силу вказаних норм права позивач не може бути змушений сплачувати орендну плату в розмірі, що перевищує розмір орендної плати, передбачений у договорі оренди земельної ділянки (тобто у розмірі більше 2% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки), оскільки це прямо суперечитиме нормам цього ж Кодексу. З вищенаведеного виливає, що як у платника орендної плати (позивача), так і у податкового органу відсутні інші підстави для нарахування сум податку, ніж відповідний договір оренди земельної ділянки, положення якого, в свою чергу, регулюються нормами Цивільного кодексу України.

Крім того, в своєму позові підприємство посилається на відсутність у відповідача передбачених законом підстав для призначення та проведення позапланової перевірки відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Відповідач проти позову заперечував, надавши до суду письмові заперечення від 25.01.2014р. № 257/9/28-10-10-10-25. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на правомірність висновків Акта позапланової невиїзної перевірки від 03.10.2013р. за № 1181/39-10/23744453. Зокрема, відповідач наголошував на тому, що Підприємством «МакДональдз Юкрейн Лтд» в порушення вимог пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України занижено суми податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за період з 01.01.2011р. по 31.08.2013р. А саме у своїй податковій звітності з орендної плати за земельну ділянку державної та комунальної власності за 2011 - 2013 роки позивач визначав суми податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності менші за встановлений мінімальний річний розмір орендної плати. Так, згідно даних перевірки мінімальний розмір орендної плати за використання земельної ділянки площею 2630 м2, розташованої за адресою: м. Київ, просп. Ю. Гагаріна, 2а, та земельної ділянки площею 521 м2, розташованої за адресою: м. Київ, просп. Броварський, 27 (біля ст.м. Дарниця), - для перевіряємого підприємства становить 3% від її нормативної грошової оцінки. Таким чином, недотримання позивачем норм Податкового кодексу України стало причиною заниження ним податкових зобов'язань з орендної плати за землі державної власності за перевіряємий період на загальну суму 222 977, 87 грн.

В судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судових засіданнях заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що 31 травня 2000 року між позивачем (Орендарем) та Київською міською радою (Орендодавцем) був укладений нотаріально посвідчений договір оренди земельної ділянки (реєстраційний запис за № 1790), відповідно до якого позивачу передавалась у строкове платне користування (строком на 49 років) земельна ділянка загальною площею 0,2630 га (кадастровий номер 80 000 000 00:66:057:0013), що знаходиться в Дніпровському районі міста Києва на проспекті Юрія Гагаріна, буд. 2-а, - для будівництва та експлуатації ресторану швидкого обслуговування. В подальшому вказаний Договір було зареєстровано Київським міським управлінням земельних ресурсів, про що зроблено запис від 12.06.2000р. за № 66-4-00004 у книзі записів державної реєстрації договорів.

Відповідно до п. 3 цього Договору грошова оцінка земельної ділянки згідно довідки № 223 від 26.04.2000р., виданої Київським міським управлінням земельних ресурсів, становить 2 249 705, 68 грн.

За умовами п. 2.1, 2.2 і 2.4 зазначеного Договору Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі. Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі двох відсотків від її грошової оцінки. При цьому зміна грошової оцінки земельної ділянки та її індексація провадиться без внесення змін та доповнень до цього Договору у порядку та у випадках, передбачених законодавством України.

Розмір орендної плати може змінюватися за згодою сторін (шляхом внесення змін до цього Договору), за винятком випадку, передбаченого пунктом 5 цього Договору (п. 2.3 Договору).

Одночасно в п. 5 Договору передбачено, що орендодавець має право в односторонньому порядку (шляхом надсилання Орендареві повідомлення через податкові органи або через інший уповноважений на це орган) збільшити розмір орендної плати у випадку, коли внаслідок зміни у законодавстві орендна плата стане меншою від розміру земельного податку.

За даними наявних в матеріалах даної справи копій Податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2011 рік та Податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 - 2013 роки протягом цих років Підприємством «МакДональдз Юкрейн Лтд» було нараховано (та в подальшому сплачено, крім листопада та грудня 2013 року, строк сплати за які ще не настав) орендну плату за орендовану ним земельну ділянку відповідно до описаного вище Договору оренди № 66-4-00004 у розмірі 130 177, 27 грн. за кожен рік (тобто 2% від нормативної грошової оцінки, яка відповідно до Витягу з технічної документації від 17.01.2011р. № Ю-31138/2011 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки становить 6 508 863, 50 грн.), що не заперечується відповідачем.

Також, 28 липня 2003 року між позивачем (Орендарем) та Київською міською радою (Орендодавцем) був укладений нотаріально посвідчений договір оренди земельної ділянки (реєстраційний запис за № 809) аналогічний Договору оренди № 66-4-00004, відповідно до якого позивачу передавалась у строкове платне користування (строком на 5 років з подальшим поновлення строку дії даного Договору згідно ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі») земельна ділянка загальною площею 0,0521 га (кадастровий номер 80 000 000 00:66:099:0072), яка знаходиться в Дніпровському районі м. Києва на просп. Броварському (біля станції метро «Дарниця»), - для будівництва, експлуатації та обслуговування закладу громадського харчування з паркувальним майданчиком для автотранспорту. В подальшому вказаний Договір було зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, про що зроблено запис від 02.09.2003р. за № 66-6-00096 у книзі записів державної реєстрації договорів.

Відповідно до п. 3 цього Договору грошова оцінка земельної ділянки згідно довідки № 491 від 06.06.2003р., виданої Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, становить 134 064, 08 грн.

За даними наявних в матеріалах даної справи копій Податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2011 рік та Податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 - 2013 роки протягом цих років Підприємством «МакДональдз Юкрейн Лтд» було нараховано (та в подальшому сплачено, крім листопада та грудня 2013 року, строк сплати за які ще не настав) орендну плату за орендовану ним земельну ділянку відповідно до описаного вище Договору оренди № 66-6-00096 у розмірі 37 056,12 грн. за кожен рік (тобто 2% від нормативної грошової оцінки, яка відповідно до Витягу з технічної документації від 13.01.2011р. № Ю- 30942/2011 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки становить 1 852 806, 17 грн.), що не заперечується відповідачем.

За результатами проведення 30 та 31 грудня 2011 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Києві, правонаступником якої являється Міжрегіональне ГУ Міндоходів, звірок розрахунків платника податків-позивача з бюджетом про орендній платі з юридичних осіб за період з 01.01.2011р. по 31.12.2012р., будь-яких розбіжностей між даними податкового органу та підприємства виявлено не було, про що складені відповідні акти.

Надалі, протягом періоду з 09.09.2013р. по 27.09.2013р. на підставі Наказу від 05.09.2013р. № 414, працівником Міжрегіонального ГУ Міндоходів була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Підприємства «МакДональдз Юкрейн Лтд» (ідентифікаційний код 23744453) з питань дотримання вимог чинного законодавства з повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум плати за землю за період з 01.01.2011р. по 31.08.2013р., за результатами якої складений Акт від 03.10.2013р. за № 1181/39-10/23744453 (далі - Акт перевірки).

В ході проведення вказаної перевірки перевіряючим встановлено, що річний розмір орендної плати за земельні державної та комунальної власності в Податкових деклараціях платника податків є меншим за мінімальний розмір такої плати, встановлений нормами чинного законодавства України, в т.ч. щодо земельних ділянок, які розташовані за адресами: м. Київ, Дніпровський район, просп. Юрія Гагаріна, буд. 2-а, та просп. Броварський (біля станції метро «Дарниця»).

Починаючи з 01.01.2011р. у відповідності до норм ст. 274, п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України мінімальний розмір орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності та грошову оцінку яких встановлено, становить 3% їх грошової оцінки.

При цьому, на думку перевіряючого, відносини оподаткування не можуть регулюватися на засадах угоди між учасниками, та не передбачають укладення договорів щодо використання податкового зобов'язання, оскільки сплата обов'язкових платежів не може залежати від умов договору. Так як збільшення мінімального розміру орендної плати за землю в даному випадку відбулося у зв'язку зі зміною ставки податку відповідно до закону, необхідність сплати земельного податку у розмірі 3% виникла у Підприємства «МакДональдз Юкрейн Лтд» з 1 січня 2011 року, тобто після введення в дію Податкового кодексу України, незалежно від внесення змін до договорів оренди з ініціативи сторін таких договорів.

Таким чином, за перевіряємий період підприємство повинно було нараховувати та сплачувати до бюджету орендну плату саме в розмірі 3% від грошової оцінки земельних ділянок, в т.ч.:

- за земельну ділянку загальною площею 0,2630 га (кадастровий номер 80 000 000 00:66:057:0013), що знаходиться в Дніпровському районі міста Києва на просп. Юрія Гагаріна, буд. 2-а., та нормативна грошова оцінка якої становить 6 508 863, 50 грн.: за 2011 рік - 195 265, 91 грн., за 2012 рік - 195 265, 91 грн., за січень-серпень 2013 року - 130 177, 28 грн.;

- за земельну ділянку загальною площею 0,0521 га (кадастровий номер 80 000 000 00:66:099:0072), яка знаходиться в Дніпровському районі м. Києва на просп. Броварському, 27 (біля станції метро «Дарниця»), та нормативна грошова оцінка якої становить 1 852 806, 17 грн.: за 2011 рік - 55 584, 19 грн., за 2012 рік - 55 584, 19 грн., за січень-серпень 2013 року - 37 056, 13 грн.

В розділі 4 «Висновок» Акта перевірки від 03.10.2013р. за № 1181/39-10/23744453 перевіряючий встановив порушення Підприємства «МакДональдз Юкрейн Лтд» вимог норм пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, що призвело до заниження підприємством податкового зобов'язання з орендної плати за спірні в даній справі земельні ділянки державної та комунальної власності за період з 01.01.2011р. по 31.08.2013р. на загальну суму 222 977, 87 грн., в т.ч. за 2011 рік в сумі 83 616, 71 грн., за 2012 рік - 83 616, 71 грн., за 2013 рік - 55 744, 45 грн.

Не погоджуючись з висновками Акта документальної перевірки позивач подав до канцелярії податкової інспекції письмові заперечення від 11.10.2013р. № 12 на висновки вказаного Акта перевірки з обґрунтуванням своєї позиції.

Своїм листом від 18.10.2013р. № 9506/10/39.1-12 відповідач залишив висновки Акта перевірки без змін, а заперечення Підприємства «МакДональдз Юкрейн Лтд» - без задоволення.

22 жовтня 2013 року Міжрегіональне ГУ Міндоходів на підставі вказаного Акта документальної перевірки і згідно розрахунку податкових зобов'язань та штрафних (фінансових) санкцій прийняла спірне податкове повідомлення-рішення № 0000833910, яким згідно з підпунктом 54.3.2 п. 54.3.ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 цього Кодексу за порушення вимог пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України визначила позивачу суму грошового зобов'язання за платежем «орендна плата з юридичних осіб» в розмір 268 271, 26 грн., в тому числі 222 977, 87 грн. - основного платежу, 45 293, 39 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Згідно рішення Міністерства доходів і зборів України від 11.12.2013р. № 17291/6/99-99-10-01-15 скарга Підприємства на податкове повідомлення-рішення від 22.10.2013р. № 0000833910 була залишена без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - відповідно без змін.

При вирішення даного спору суд виходить з наступного.

У відповідності до приписів норми ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Положеннями ст. 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 9.1.10 п. 9.1 ст. 9 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин)(далі - ПК України) плата за землю відноситься до загальнодержавних податків і зборів.

Справляння плати за землю здійснюється у відповідності до положень Податкового кодексу України з урахуванням критеріїв, визначених у розділі XIII «Плата за землю».

В силу норм п. 269.1 ст. 269 цього Кодексу платниками плати за землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності (п. 270.1 ст. 270 ПК України).

Базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено (п. 271.1 ст. 271 ПК України).

Відповідно до п. 274.1 ст. 274 ПК України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 і 278 цього Кодексу.

В розумінні пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України «орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності» - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно п. 288.1 ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

У відповідності до п. 288.2, 288.3 і 288.4 ПК України платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Статтею 15 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998р. № 161-XIV (в редакції, що діяла на момент укладення договорів оренди землі) визначено, що, однією з істотних умов договору є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно ст. 21 цього ж Закону (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) під орендною платою розуміється платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін (ст. 23 цього ж Закону).

Одночасно п. 288.7 ст. 288 зазначеного Кодексу визначено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Пунктом 288.5 ст. 288 ПК України передбачено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою:

- для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

- для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

В силу норми п. 56.21 ст. 56 ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Отже, положеннями ПК України передбачено, що питання щодо встановлення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності вирішується за згодою сторін договору оренди земельної ділянки із закріпленням розміру орендної плати в такому договорі оренди, тому саме умови договору (включаючи і умову щодо розміру орендної плати) є обов'язковими для виконання сторонами і орендодавець (відповідна рада) має право вимагати сплати, а орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою, що є предметом такого договору, у визначеному договором розмірі.

Слід зауважити, що вимоги пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України щодо мінімального розміру орендної плати стосуються узгодження розміру орендної плати при укладенні договору або ж при внесенні змін до нього, але ніяк не можуть вважатися зобов'язанням орендаря, встановленим Податковим кодексом України, оскільки у самому Податковому кодексі України вказано, що підставою для нарахування орендної плати є договір, а не Кодекс.

Отже, органи державної податкової служби як контролюючі органи з питань правильності визначення та сплати податків мають право перевіряти правильність визначення та сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності лише на підставі договорів оренди таких земельних ділянок.

Те, що п. 288.5 ст. 288 ПК України закріплює мінімальне та максимальне значення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності означає лише те, що орендна плата за такі земельні ділянки є регульованою законодавством ціною та не тягне автоматичного підвищення розміру орендної плати, встановленого в договорі оренди.

Однак, ні ПК України, ні будь-який інший нормативно-правовий акт не містить норм, які б зобов'язували орендаря сплачувати орендну плату у розмірі, що не відповідає розміру, визначеному в договорі оренди, і сплачувати її в більшому розмірі в разі законодавчої зміни граничного розміру цієї плати до внесення змін до самого договору оренди.

Відповідно до вимог ст. 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Отже, умови договору (включаючи і умову щодо розміру орендної плати) є обов'язковими для виконання сторонами. Відповідно, підприємство зобов'язане сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою, що є предметом вказаного договору, у визначеному договором розмірі.

Згідно із ч. 2 ст. 632 ЦК України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

При цьому ст. 654 ЦК України передбачено, що зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.

Згідно із ч. 3 ст. 653 ЦК України у разі зміни договору зобов'язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Щодо договорів, укладених до внесення у законодавство відповідних змін, то така зміна можлива лише на умовах та з підстав, передбачених договором, або якщо законом встановлена відповідна умова, при настанні якої орендна плата підлягає перегляду.

Аналіз наведених законодавчих приписів дає підстави для висновку про те, що зміна коефіцієнтів до ставок земельного податку може бути підставою для перегляду установленого розміру орендної плати шляхом укладення сторонами додаткової угоди до договору.

Правову позицію з даного питання було викладено у постанові Верховного Суду України від 11 червня 2013 року по справі 21-443а12, де, зокрема, зазначено, що договір оренди землі є цивільно-правовим, а отже, йому притаманні такі ознаки, як свобода договору, обов'язковість його виконання сторонами тощо. Суб'єкт владних повноважень, який не є учасником договору, не може здійснювати владні управлінські функції шляхом втручання у відносини сторін договору, але має право контролювати належність виконання договору та відповідність його умов чинному законодавству України, зокрема стежити, щоб такі умови не суперечили інтересам суспільства. Якщо ж договір пов'язаний зі сплатою податків і, на думку суб'єкта владних повноважень, спрямований на ухилення від їх сплати, останній, за допомогою адміністративних заходів, уповноважений відновити публічний порядок.

Відповідно до ч. 1 ст. 2442 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Згідно із ст. 18 Закону «Про оренду землі» договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Таким чином, обов'язок позивача сплачувати більший розмір орендної плати виникає з моменту: набрання чинності додатковою угодою про внесення змін до договору (в разі досягнення сторонами взаємної згоди щодо збільшення розміру орендної плати); набрання законної сили рішенням суду про зміну договору (в разі вирішення спору щодо зміни розміру орендної плати в судовому порядку).

Як видно з наявних матеріалів справі та не заперечується сторонами, будь-які зміни до договорів оренди земельної ділянки від 31.05.2000р. та від 28.07.2003р. сторонами цих договорів (тобто, позивачем і Київською міською радою) внесені не були, а письмові повідомлення про збільшення розміру орендної плати за тим чи іншим договором, - на адресу підприємства також не надходили.

З огляду на вищевикладене, судом вбачається, що нарахування та сплата позивачем орендної плати за землю у розмірах встановлених у договорах оренди земельної ділянки від 31.05.2000р. та від 28.07.2003р. є правомірним та повністю відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Підприємства «МакДональдз Юкрейн Лтд» та вважає за необхідне на підставі ч. 2 ст. 11 та п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України визнати протиправним та скасувати спірне по справі податкове повідомлення-рішення від 22.10.2013р. № 0000833910.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує з Державного бюджету України на користь позивача фактично здійснені та документально підтверджені судові витрати в розмірі 458, 80 грн. відповідно до задоволених майнових вимог.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Підприємства з іноземними інвестиціями «МакДональдз Юкрейн Лтд» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 22 жовтня 2013 року № 0000833910.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Підприємства з іноземними інвестиціями «МакДональдз Юкрейн Лтд» (місцезнаходження: 02140, м. Київ, вул. М. Гришка, буд. 7, ідентифікаційний код 23744453) 458 (чотириста п'ятдесят вісім) грн. 80 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст.ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова