Постанова № 37104563, 30.01.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 січня 2014 року 09 год. 40 хв. № 826/20301/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справуза позовомПідприємства з іноземними інвестиціями «МакДональдз Юкрейн Лтд» доДержавної податкової інспекції у місті Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 04 вересня 2013 року № 0003001503/5614, -В С Т А Н О В И В:

Підприємством з іноземними інвестиціями «МакДональдз Юкрейн Лтд» (далі - позивач, Підприємство «МакДональдз Юкрейн Лтд») заявлені позовні вимоги до Державної податкової інспекції у місті Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі - відповідач, ДПІ у м. Сумах ГУ Міндоходів у Сумській області) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 04 вересня 2013 року № 0003001503/5614.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що у ДПІ у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби, правонаступником якої є ДПІ у м. Сумах ГУ Міндоходів у Сумській області, не було достатніх правових підстав для обрахунку на власний розсуд розміру орендної плати за землі державної та комунальної власності спірним податковим повідомлення-рішенням. Позивач зазначає, що ним у відповідності до норм чинного законодавства України були задекларовані та сплачені суми орендної плати за земельні ділянки державної власності, що знаходяться за адресою: м. Суми, Червона площа, 15а, - у розмірах визначених відповідно до умов нотаріально посвідченого договору оренди земельної ділянки від 15.02.2001р. (номер в реєстрі 371), укладеного із Сумською міською радою (Орендодавець). Зокрема, орендна плата була визначена Сторонами цього Договору в розмірі, передбаченому нормативними актами, що діяли на час його укладення, а саме у розмірі 1, 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. При цьому як зазначає позивач, жодних змін до вказаного Договору оренди земельної ділянки, зокрема, в частині розміру орендної плати з моменту його укладення та на час прийняття спірного податкового повідомлення-рішення Сторонами не вносилося. Нормами п. 288.1, п. 288.4 та п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України чітко визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, а розмір та умови внесення орендної плати встановлюються саме у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. В силу вказаних норм права позивач не може бути змушений сплачувати орендну плату в розмірі, що перевищує розмір орендної плати, передбачений у договорі оренди земельної ділянки (тобто у розмірі більше 1,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки), оскільки це прямо суперечитиме нормам цього ж Кодексу. З вищенаведеного випливає, що як у платника орендної плати (позивача), так і у податкового органу відсутні інші підстави для нарахування сум податку, ніж відповідний договір оренди земельної ділянки, положення якого в свою чергу регулюються нормами Цивільного кодексу України.

В судових засіданнях представники позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представник відповідача у судові засідання, призначені по даній справі, не з'явився, належним чином повідомлений про дати, час і місце судових засідань, та надіслав на адресу суду письмові заперечення проти позову від 16.01.2014р. б/н. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на правомірність висновків Акта камеральної перевірки від 20.08.2013р. за № 333/152/23744453. Зокрема, відповідач наголошував на тому, що Підприємством «МакДональдз Юкрейн Лтд» в порушення вимог пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України у своїй податковій декларації з орендної плати за земельну ділянку державної та комунальної власності за 2013 рік (вх. № 9002682405 від 28.01.2013р.) визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності меншу за встановлений мінімальний річний розмір орендної плати. Згідно даних перевірки мінімальний розмір орендної плати за використання земельної ділянки площею 3 456,0 м2, розташованої за адресою: м. Суми, Червона площа, 15а, - для перевіряємого підприємства становить 3% від її нормативної грошової оцінки, яка, в свою чергу, станом на 01 січня 2013 року складає 4 468 746, 24 грн. Таким чином, недотримання позивачем норм Податкового кодексу України стало причиною заниження ним податкового зобов'язання з орендної плати за землі державної власності за червень 2013 року на суму 5 585, 94 грн.

16 січня 2014 року в судовому засіданні судом було ухвалено перейти до письмового провадження на підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що 15 лютого 2001 року між позивачем (Орендарем) та Сумською міською радою (Орендодавцем) було укладено нотаріально посвідчений договір оренди землі терміном до 05 квітня 2024 років (реєстраційний запис за № 371), відповідно до якого позивачу передавалась у строкове платне користування земельна ділянка загальною площею 3 456,0 м2, що розташована за адресою: м. Суми, Червона площа, 15а, - для несільськогосподарського використання під розміщення ресторану.

Відповідно до п. 1.2 цього Договору грошова оцінка земельної ділянки згідно довідки № 324 від 12.12.2000р., виданої Сумським міським управлінням земельних ресурсів, становить 1 496 448, 00 грн.

Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі. Розмір орендної плати становить 1 870, 56 грн. на місяць. При цьому розмір орендної плати переглядається у випадках і з моменту: зміни умов господарювання або цілі використання орендованої земельної ділянки, визначеної цим Договором; підвищення цін, тарифів, тощо, в т.ч. внаслідок інфляційних процесів; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документально; у разі невиконання Орендодавцем обов'язку повідомити Орендарю про права третіх осіб на орендовану земельну ділянку; збільшення розмірів ставки земельного податку, в інших випадках, передбачених законодавством України (п. 2.3 цього Договору).

У відповідності до п. 4.1 Договору Орендодавець, зокрема, має право вимагати від Орендаря своєчасне внесення орендної плати, збільшення розміру орендної плати у випадках зміни умов господарювання або цілі використання орендованої земельної ділянки, визначеної цим Договором, підвищення цін, тарифів, тощо, збільшення відповідно до законодавства України розмірів земельного податку.

Пунктами 5.5 і 5.6 вказаного Договору передбачено, що будь-які зміни або доповнення до цього Договору здійснюються в письмовій формі та підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню. При цьому у випадках, коли будь-яке положення цього Договору втратило юридичну силу, сторони невідкладно розпочинають переговори для того, щоб змінити це положення таким чином, щоб у зміненому вигляді воно стало чинним та законним, і у максимально можливому обсязі відбивало початкові наміри сторін щодо суті зазначеного положення.

28 січня 2013 року Підприємство «МакДональдз Юкрейн Лтд» (ідентифікаційний код 23744453) подало до ДПІ у м. Сумах Сумської області ДПС податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2013 рік (далі - Податкова декларація), в якій задекларувало суму податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної власності, що підлягає сплаті, у розмірі 67 031, 19 грн. за рік (в т.ч. 5 585, 93 грн. - щомісячно).

Згідно додатку 1 «Відомості про наявні земельні ділянки» в користуванні Підприємства «МакДональдз Юкрейн Лтд» на підставі договору оренди земельної ділянки від 15.02.2001р. (терміном дії до 25 квітня 2024 року, дата державної реєстрації Договору - 10 квітня 2001 року) знаходиться земельна ділянка площею 3 456,0 м2, що розташована за адресою: м. Суми, Червона площа, 15а, - Орендодавець - Сумська міська рада, категорія земель, на яких розташована земельна ділянка та її цільове призначення - землі громадського призначення, будівництво та подальша експлуатація тимчасово літнього майданчика біля існуючого кафе, нормативна грошова оцінка одиниці площі земельної ділянки з коефіцієнтом індексації - 12 930 400, 00 грн.

Протягом всього часу з моменту укладення згаданого Договору оренди земельної ділянки, в т.ч. за червень 2013 року, позивачем сплачувались до державного бюджету суми орендної плати за вказану земельну ділянку у розмірах, передбачених цим Договорами, що не заперечується відповідачем.

20 серпня 2013 року ДПІ у м. Сумах Сумської області ДПС провела камеральну перевірку податкової звітності Підприємства «МакДональдз Юкрейн ЛТД» (ідентифікаційний код 23744453) з плати за землю - податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2013 рік (вх. № 9002682405 від 28.01.2013р.) з додатком № 1 «Відомості про наявні земельні ділянки» до неї (далі - Податкова декларація).

В ході проведення вказаної перевірки перевіряючим встановлено, що річний розмір орендної плати за земельні державної та комунальної власності в Податковій декларації платника податків є меншим за мінімальний розмір такої плати, встановлений нормами чинного законодавства України. А самостійно визначене платником податків податкове зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за червень 2013 року становить 1,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що призвело до заниження податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки за червень 2013 року на суму 5 585, 94 грн., чим порушено вимоги пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу, яким встановлено мінімальний річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності для всіх категорій земель, крім сільськогосподарського призначення, на рівні трикратного розміру відповідного земельного податку.

У відповідності до ст. 274 Податкового кодексу, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 і 278 цього Кодексу.

Таким чином, на думку перевіряючого, мінімальний розмір орендної плати за використання земельної ділянки площею 3 456,0 м2 за адресою: м. Суми, Червона площа, 15а, - для Підприємства «МакДональдз Юкрейн ЛТД» становить 3 відсотки від її нормативної грошової оцінки, яка станом на 01 січня 2013 року складає 4 468 746, 24 грн. Відповідно належна до нарахування та сплати сума орендної плати за зазначену земельну ділянку за червень 2013 року складає 11 171, 87 грн.

На підставі вищевикладеного в Акті камеральної перевірки були зроблені висновки про те, що Підприємства «МакДональдз Юкрейн ЛТД» занижено суму податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за червень 2013 року, заявлену платником податків у Податковій декларації за 2013 рік (вх. № 9002682405 від 28.01.2013р.) на суму 5 585, 94 грн.

04 вересня 2013 року ДПІ у м. Сумах ГУ Міндоходів у Сумській області на підставі вказаного Акта камеральної перевірки та згідно розрахунку штрафних (фінансових) санкцій прийняла спірне податкове повідомлення-рішення № 0003001503/5614, яким згідно з підпунктом 54.3.2 п. 54.3.ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 цього Кодексу за порушення вимог пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України визначила позивачу суму грошового зобов'язання за платежем «орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб» в розмір 8 378, 91 грн., в тому числі 5 585, 94 грн. - основного платежу, 2 792, 97 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Згідно рішень Головного управління Міндоходів у Сумській області від 07.10.2013р. № 7400/10/18-28-10-01-105-105/114/ск і Міністерства доходів і зборів України від 11.12.2013р. № 17293/6/99-99-10-01-15 первинна та повторна скарги Підприємства на податкове повідомлення-рішення від 04.09.2013р. № 0003001503/5614 були залишені без задоволення, а спірне податкове повідомлення-рішення - відповідно без змін.

При вирішення даного спору суд виходить з наступного.

У відповідності до приписів норми ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Положеннями ст. 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 9.1.10 п. 9.1 ст. 9 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин)(далі - ПК України) плата за землю відноситься до загальнодержавних податків і зборів.

Справляння плати за землю здійснюється у відповідності до положень Податкового кодексу України з урахуванням критеріїв, визначених у розділі XIII «Плата за землю».

В силу норм п. 269.1 ст. 269 цього Кодексу платниками плати за землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності (п. 270.1 ст. 270 ПК України).

Базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено (п. 271.1 ст. 271 ПК України).

Відповідно до п. 274.1 ст. 274 ПК України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 і 278 цього Кодексу.

В розумінні пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України «орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності» - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно п. 288.1 ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

У відповідності до п. 288.2, 288.3 і 288.4 ПК України платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Статтею 15 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998р. № 161-XIV (в редакції, що діяла на момент укладення договорів оренди землі) визначено, що, однією з істотних умов договору є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно ст. 21 цього ж Закону (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) під орендною платою розуміється платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін (ст. 23 цього ж Закону).

Одночасно п. 288.7 ст. 288 зазначеного Кодексу визначено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Пунктом 288.5 ст. 288 ПК України передбачено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою:

- для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

- для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

В силу норми п. 56.21 ст. 56 ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Отже, положеннями ПК України передбачено, що питання щодо встановлення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності вирішується за згодою сторін договору оренди земельної ділянки із закріпленням розміру орендної плати в такому договорі оренди, тому саме умови договору (включаючи і умову щодо розміру орендної плати) є обов'язковими для виконання сторонами і орендодавець (відповідна рада) має право вимагати сплати, а орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою, що є предметом такого договору, у визначеному договором розмірі.

Слід зауважити, що вимоги пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України щодо мінімального розміру орендної плати стосуються узгодження розміру орендної плати при укладенні договору або ж при внесенні змін до нього, але ніяк не можуть вважатися зобов'язанням орендаря, встановленим Податковим кодексом України, оскільки у самому Податковому кодексі України вказано, що підставою для нарахування орендної плати є договір, а не Кодекс.

Отже, органи державної податкової служби як контролюючі органи з питань правильності визначення та сплати податків мають право перевіряти правильність визначення та сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності лише на підставі договорів оренди таких земельних ділянок.

Те, що п. 288.5 ст. 288 ПК України закріплює мінімальне та максимальне значення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності означає лише те, що орендна плата за такі земельні ділянки є регульованою законодавством ціною та не тягне автоматичного підвищення розміру орендної плати, встановленого в договорі оренди.

Однак, ні ПК України, ні будь-який інший нормативно-правовий акт не містить норм, які б зобов'язували орендаря сплачувати орендну плату у розмірі, що не відповідає розміру, визначеному в договорі оренди, і сплачувати її в більшому розмірі в разі законодавчої зміни граничного розміру цієї плати до внесення змін до самого договору оренди.

Відповідно до вимог ст. 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Отже, умови договору (включаючи і умову щодо розміру орендної плати) є обов'язковими для виконання сторонами. Відповідно, підприємство зобов'язане сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою, що є предметом вказаного договору, у визначеному договором розмірі.

Згідно із ч. 2 ст. 632 ЦК України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

При цьому ст. 654 ЦК України передбачено, що зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.

Згідно із ч. 3 ст. 653 ЦК України у разі зміни договору зобов'язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Щодо договорів, укладених до внесення у законодавство відповідних змін, то така зміна можлива лише на умовах та з підстав, передбачених договором, або якщо законом встановлена відповідна умова, при настанні якої орендна плата підлягає перегляду.

Аналіз наведених законодавчих приписів дає підстави для висновку про те, що зміна коефіцієнтів до ставок земельного податку може бути підставою для перегляду установленого розміру орендної плати шляхом укладення сторонами додаткової угоди до договору.

Правову позицію з даного питання було викладено у постанові Верховного Суду України від 11 червня 2013 року по справі 21-443а12, де, зокрема, зазначено, що договір оренди землі є цивільно-правовим, а отже, йому притаманні такі ознаки, як свобода договору, обов'язковість його виконання сторонами тощо. Суб'єкт владних повноважень, який не є учасником договору, не може здійснювати владні управлінські функції шляхом втручання у відносини сторін договору, але має право контролювати належність виконання договору та відповідність його умов чинному законодавству України, зокрема стежити, щоб такі умови не суперечили інтересам суспільства. Якщо ж договір пов'язаний зі сплатою податків і, на думку суб'єкта владних повноважень, спрямований на ухилення від їх сплати, останній, за допомогою адміністративних заходів, уповноважений відновити публічний порядок.

Відповідно до ч. 1 ст. 2442 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Згідно із ст. 18 Закону «Про оренду землі» договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Таким чином, обов'язок позивача сплачувати більший розмір орендної плати виникає з моменту: набрання чинності додатковою угодою про внесення змін до договору (в разі досягнення сторонами взаємної згоди щодо збільшення розміру орендної плати); набрання законної сили рішенням суду про зміну договору (в разі вирішення спору щодо зміни розміру орендної плати в судовому порядку).

Як видно з наявних матеріалів справі та не заперечується сторонами, будь-які зміни до договору оренди земельної ділянки від 15.02.2001р. сторонами цих договорів (тобто, позивачем і Сумською міською радою) внесені не були, а письмові повідомлення про збільшення розміру орендної плати за вказаним договором, - на адресу підприємства також не надходили.

З огляду на вищевикладене, судом вбачається, що нарахування та сплата позивачем орендної плати за землю у розмірах встановлених у договорі оренди земельної ділянки від 15.02.2001р. є правомірним та повністю відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Підприємства «МакДональдз Юкрейн Лтд» та вважає за необхідне на підставі ч. 2 ст. 11 та п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України визнати протиправним та скасувати спірне по справі податкове повідомлення-рішення від 04 вересня 2013 року № 0003001503/5614.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує з Державного бюджету України на користь позивача фактично здійснені та документально підтверджені судові витрати в розмірі 172, 05 грн. відповідно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Підприємства з іноземними інвестиціями «МакДональдз Юкрейн Лтд» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області від 04 вересня 2013 року № 0003001503/5614.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Підприємства з іноземними інвестиціями «МакДональдз Юкрейн Лтд» (місцезнаходження: 02140, м. Київ, вул. М. Гришка, буд. 7, ідентифікаційний код 23744453) 172 (сто сімдесят дві) грн. 05 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова