Вирок № 37104515, 10.02.2014, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 2604/15368/12

№ 1/755/30/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" лютого 2014 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Метелешко О.В.,

при секретарях Шморгун А.К., Сазоновій В.Г.,

Кравченко Н.П.,

за участю прокурорів Григоренко Л.Ю., Мороз О.В.,

захисника ОСОБА_2,

представника потерпілої ОСОБА_3,

потерпілої ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5, 03 травня 2012 року, приблизно о 17 годині 00 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння знаходився біля буд. 3-А по вул. Радунській в м. Києві, де у нього виник умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, а саме: автомобілем «Вольво», д.н.з. НОМЕР_1, який належав ОСОБА_4 та знаходився на території гаражного кооперативу по АДРЕСА_2 в м. Києві, в якому він неофіційно працював на посаді автослюсара. Так, 03 травня 2012 року, приблизно о 18 годині 05 хвилин, ОСОБА_5 з метою незаконного заволодіння вказаним вище транспортним засобом, що перебував у користуванні ОСОБА_4, на громадському транспорті доїхав до зазначеного гаражного кооперативу, на території якого був припаркований даний автомобіль. Реалізуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_5, скориставшись тим, що діє непомітно для оточуючих, таємно, без дозволу власника, заволодів ключами від автомобіля «Вольво», д.н.з. НОМЕР_1, які знаходилися в приміщенні гаража для збереження деталей по ремонту автомобілів, вийшов з приміщення гаража та підійшов до даного автомобіля «Вольво», після чого, за допомогою ключів відкрив його дверцята, сів за кермо, запустив двигун та поїхав у власних справах по м. Києву. Цього ж дня, 03 травня 2012 року, приблизно о 20 годині 40 хвилин, ОСОБА_5, який незаконно керував автомобілем «Вольво», д.н.з. НОМЕР_1, по вул. Мельника, 11, у с. Зазим'є, Київської області, не врахувавши дорожньої обстановки, не справився з керуванням автомобіля, скоїв дорожньо-транспортну пригоду, а саме: наїзд на електричну опору, внаслідок чого, пошкодив ряд вузлів та агрегатів автомобіля, який на праві власності належить ОСОБА_4, чим заподіяв останній значної матеріальної шкоди на суму 105863,21 коп.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_5, свою вину у пред'явленому обвинувачені не визнав та показав, що заявлений цивільний позов визнає у повному обсязі, оскільки дорожньо-транспортна пригода сталася дійсно з його вини, однак ніякого умислу заволодіти автомобілем «Вольво», д.н.з. НОМЕР_1, у нього не було, оскільки керував ним з дозволу свідка ОСОБА_6 та заперечив стан алкогольного сп'яніння. Зокрема, зазначив, що в той день він зустрівся з ОСОБА_7, з яким випили по 1-2 пляшки пива о 10 годині ранку. Увечері вони зустрілись з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на вул. Радунській та він запропонував поїхати на м. Дарниця погуляти. У подальшому, ОСОБА_8 стало погано і він запропонував відвезти її додому. Коли вони приїхали, то він попросив зачекати, пішов до кооперативного гаражу забрати автомобіль «Вольво», який йому раніше давав для керування ОСОБА_6, з яким він перебував у робочих відносинах та той його попереджав, щоб він не попадався працівникам ДАІ, чому останній йому говорив саме так, пояснити в суді не зміг. Так, він зайшов на територію гаражного кооперативу по АДРЕСА_2, взяв ключі від автомобіля, які були на СТО, оскільки він використовувався у службових цілях, сів за кермо та поїхав. У той день на стоянці охоронців було троє, один з яких спитав, хто буде платити за стоянку, на що він відповів, що заплатить ОСОБА_6 У той час, коли вони їхали, то їх почали зупиняти працівники ДАІ, однак він не зупинився, а продовжив рух, перевищуючи швидкість, у результаті чого, сталася дорожньо-транспортна пригода. Крім того, додав, що декілька разів даний автомобіль використовував і ОСОБА_10 у робочих цілях. Він особисто брав автомобіль для робочих цілей, їздив на авторинок на бул. Перова за запчастинами, а також додому на обід, а інколи, залишав авто на стоянці біля дому на вечір, а зранку їхав на ньому на роботу. Крім того, показав, що власника автомобіля він не знає, оскільки на ньому їздив ОСОБА_6, тому вважав, що він належить останньому. Техпаспорт лежав в бардачку завжди, його знайшли працівники ДАІ під час затримання. Зокрема, зазначив, що в той день права керування йому ніхто не давав.

Однак, будучи допитаний в якості обвинуваченого 04 травня 2012 року ОСОБА_5 свою вину у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, визнав повністю, щиро каявся, та показав, що 03 травня 2012 року, приблизно о 11 годині 30 хвилин, він з метою прогулятися вийшов у двір свого будинку, де зустрів ОСОБА_7, якому запропонував випити пива, після чого, вони придбали по дві пляшки об'ємом 0,5 л. пива. У той же день, приблизно о 19 годині 00 хвилин, він разом з ОСОБА_7, знаходячись біля буд. 3-А по вул. Радунській в м. Києві, випадково зустріли ОСОБА_9 та його дружину ОСОБА_8. Знаходячись у дворі будинку 3-А по вул. Радунській в м. Києві, він вирішив похвалитися перед своїми друзями та вирішив заволодіти автомобілем «Вольво», який належить ОСОБА_6 і знаходився на території СТО. У подальшому, він розповів ОСОБА_9, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 про те, що його начальник на період своєї відпустки дав йому дозвіл на керування його автомобілем та запропонував останнім поїхати разом з ним на СТО та забрати автомобіль. У подальшому, вони всі разом на маршрутному таксі № 50 доїхали до зупинки вул. Червоноткацька, після чого, пішки пішли в напрямку СТО. Підійшовши до входу гаражного кооперативу, він попросив ОСОБА_9, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 почекати його біля входу в кооператив, пояснивши це тим, що стороннім на територію входити заборонено. У подальшому, він пройшов на територію гаражного кооперативу і так, як всі охоронці його знають, він вільно пройшов до гаражів, в яких вони здійснюють ремонт, де за допомогою ключів, які знаходилися у нього при собі, відчинив гараж та зайшов до нього. Знаходячись у гаражі, він взяв зі стенду ключі від автомобіля «Вольво», після чого, зачинив гараж та вийшов на вулицю і, знаходячись на території кооперативу, за допомогою ключа відчинив автомобіль «Вольво», сів на водійське сидіння, завів двигун та почав рух. Виїхавши за територію кооперативу в салон автомобіля сіли ОСОБА_9, ОСОБА_8 та ОСОБА_7, а він керував автомобілем. Знаходячись в салоні автомобіля, він ще раз розповів своїм друзям про добрі відносини з власником автомобіля та наголосив на тому, що даним автомобілем він керує за його згодою, але насправді даний автомобіль він взяв без дозволу ОСОБА_6. Автомобілем «Вольво» він заволодів, щоб покататися та похвалитися перед своїми друзями. Виїхавши на бул. Перова в м. Києві він з дуже великою швидкістю став керувати автомобілем та знаходячись на бул. Перова в м. Києві помітив працівників ДАІ, які зупиняли автомобіль, тому він злякався, що його затримають та викриють у скоєнні злочину, став тікати на автомобілі від працівників міліції. ОСОБА_9, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 просили його зупинити автомобіль та заплатити штраф, однак він їх не слухав і продовжував рух. Під'їжджаючи до масиву «Троєщина», ОСОБА_9 відчинив двері та вискочив з автомобіля, після чого, він відразу прибавив швидкість і поїхав в напрямку села Зазим'є, Київської області, і так як автомобіль, яким він керував постійно переслідували працівники міліції він не впорався з керування та здійснив наїзд на бетонну огорожу й пошкодив автомобіль. Особисто власник автомобіля «Вольво» йому дозволу на керування автомобілем не давав, автомобіль він взяв без його дозволу з метою покататися та похвалитися перед друзями.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 суду показала, що 3 травня 2012 року вона знаходилася на роботі та їй зателефонував її чоловік, який повідомив, що її розшукують співробітники ДАІ. Приїхавши додому, вона зв'язалася зі співробітниками ДАІ та їй було повідомлено, щоб вона приїхала в село Зазим'є Київської області. Коли вона приїхала за вказаною адресою, то побачила свій автомобіль, впертий в електричний стовп, пошкоджений. В автомобілі було можливо десь чотири чоловіки, які перебували в стані алкогольного сп'яніння. На той час особи, які були затримані в автомобілі «Вольво», д.н.з. НОМЕР_1, їй були не знайомі. Вона підтвердила працівникам ДАІ, що даний автомобіль є її власністю. Також повідомила, що з жовтня 2011 року автомобілем «Вольво», д.н.з. НОМЕР_1 користувався її брат ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2. Зокрема, зазначила, що ОСОБА_6 не звертався до неї з питанням щодо надання у користування іншим особам даного автомобіля. Крім того, вказала, що в той день підсудний перебував у стані алкогольного сп'яніння та взагалі ледь розмовляв.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду показав, що підсудний ОСОБА_5 працював на СТО автослюсарем у АДРЕСА_2, співвласником якого він являється. Відносини у них були суто робочі. 03 травня 2012 року автомобіль «Вольво» знаходився на стоянці автомобільного кооперативу. Дозвіл підсудному на користування автомобілем він ніколи не давав, а якщо і просив відігнати автомобіль на СТО, то лише за присутності його самого на місті. Повідомив, що ключі від авто знаходилися на СТО в шафі, які він залишав після того, коли ставив автомобіль до гаражного кооперативу, який знаходився на одній території СТО. З приводу того, щоб взяти даний автомобіль, до нього ніхто не звертався, так само він нікому і не давав дозволу на керування ним. Про сам факт викрадення автомобіля та його пошкодження, він дізнався лише від сестри.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 суду показав, що він працює охоронцем у гаражному кооперативі, розташованому по АДРЕСА_2. Десь з квітня місяця 2012 року автомобіль «Вольво», д.н.з. НОМЕР_1, стояв на території гаражного кооперативу під парканом на ремонті, де його охороняли. Він не бачив, щоб до того часу на ньому хтось інший їздив, окрім ОСОБА_6 3 травня 2012 року на даному автомобілі їхав за кермом ОСОБА_5 Він подумав, що автомобіль повезуть до СТО. До того часу, він не бачив ОСОБА_5 та інших осіб, окрім ОСОБА_6 за кермом даного автомобіля. Коли він підійшов до автомобіля, то побачив ОСОБА_5, який сказав, що завтра з ним розрахується за стоянку ОСОБА_6, оскільки їм часто передають гроші інші особи, то він цьому значення не надав. Зокрема, зауважив, що до цього дня він не бачив, щоб хтось інший керував автомобілем, окрім ОСОБА_6

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_14 суду показав, що з 2007 року він працював слюсарем по ремонту автомобілів на СТО «Лесечко», розташованому по АДРЕСА_2. Станція СТО знаходиться на території гаражного кооперативу, який охороняється, ремонт автомобілів проводиться в основному в гаражах. ОСОБА_5 також працював автослюсарем, але рахувався як стажер. Він на СТО пропрацював 4 роки. Автомобіль «Вольво» перебував на території кооперативу з кінця березня 2012 року, впродовж півтора місяці. Коли відбулось викрадення, то автомобіль знаходився на стоянці, а ключі на території СТО в шафі. Зазначив, що окрім ОСОБА_6 автомобіль ніхто не використовував, лише могли перегнати автомобіль на інше СТО, але в присутності останнього. ОСОБА_5 автомобіль не використовував і ніхто такого дозволу не давав. З першого травня 2012 року він та всі інші працівники пішли на свята у відпустку, десь приблизно на 2 неділі, тому в день події він не був присутній на СТО, а вже потім йому зателефонував ОСОБА_6 та повідомив, що викрали автомобіль.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду показав, що 3 травня 2012 року зранку вони зустрілися з ОСОБА_5 та випили пива. По обіді зустріли знайомих ОСОБА_8 та ОСОБА_9. Разом з ними десь о 15 годині вирішили поїхати на Дарницю погуляти. Під час прогулянки ОСОБА_8 стало погано, тому ОСОБА_5 запропонував відвезти її додому. ОСОБА_5 попросив зачекати його біля гаражів, по АДРЕСА_2, доки він візьме автомобіль, а через хвилини три він вже виїхав на авто. У районі бул. Перова їх почав зупиняти працівник ДАІ, на що ОСОБА_5 не відреагував та почав тікати та вони зіткнулись з жовтим «бусом», однак підсудний продовжував рухатися не зупиняючись. На масиві Троєщина на перехресті вулиць Маяковського та Сабурова, ОСОБА_9 на ходу вибіг з машини. Потім вони поїхали далі, тікаючи від працівників ДАІ до села Зазим`є. На повороті ОСОБА_5 не впоравшись з управлінням, в'їхав у стовбур, вони всі вибігли та розбіглися по полю, але їх затримали. На їх питання чому не зупинився, ОСОБА_5 відповів, що боїться, щоб у нього не відібрали права. Зокрема, зазначив, що ОСОБА_5 їм повідомляв, що то робочий автомобіль, документів на нього вони не бачили.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що вони з підсудним знаходяться в сусідських відносинах. 3 травня 2012 року вони з ОСОБА_8 пішли гуляти. По обіді зустріли ОСОБА_5 та ОСОБА_7 і разом з ними поїхали на Дарницю погуляти. Під час прогулянки ОСОБА_8 стало погано, тому ОСОБА_5 запропонував відвезти її на машині. У подальшому, вони приїхали на АДРЕСА_2, де ОСОБА_5 поспілкувавшись з охороною, на стоянці забрав машину «Вольво». У районі бул. Перова їх почали зупиняти працівники ДАІ, на що ОСОБА_5 не відреагував та почав тікати. Вони продовжували тікати не зупиняючись. На масиві Троєщина, на перехресті вулиць Маяковського та Сабурова, ОСОБА_5 пригальмував та він, перебуваючи в стресовому стані, вибіг з машини. Через деякий час, ОСОБА_8 йому зателефонувала, повідомивши, де вони знаходяться. Він взяв таксі та поїхав до них в село Зазим'є. Зазначив, що він бачив раніше ОСОБА_5 на цьому автомобілі, так як той приїжджав на ньому на обід та ввечері з роботи. Кому належить даний автомобіль йому не відомо.

У судовому засіданні за згодою учасників процесу були оголошені показання свідка ОСОБА_8 (т. а а с. 99-101).

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_16, який працює у полку ДПС ДАІ на посаді інспектора, суду показав, що 3 травня 2012 року він ніс службу по бул. Перова, де побачив автомобіль «Вольво», д.н.з. НОМЕР_1, який рухався з перевищенням швидкості. На вимогу зупинитися, водій не відреагував. Вони сіли в авто та почали переслідування автомобіль «Вольво». Під час втечі, автомобіль «Вольво» врізався у бус та ще один автомобіль. У подальшому з автомобіля «Вольво» вибіг чоловік. У селі Зазим'є даний автомобіль проїхавши крутий поворот врізався у стовбур. Пасажири вибігли із авто і почали тікати, вони їх наздогнали та затримали. Затримані особи були з червоними очима, з сильним та різким запахом алкоголю, знервовані. Окрім паспорту в підсудного ОСОБА_5 ніяких документів не було. Під час огляду даного автомобіля у ньому був великий безлад, зокрема валялися пусті пляшки.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_17 суду показав, що вони працювали разом з підсудним і в них були лише робочі стосунки. 03 травня 2012 року він був вихідний. При ньому ОСОБА_5 ніколи автомобіль «Вольво» не брав. Автомобіль знаходився на стоянці СТО та ніхто з робочих його не використовував. За запчастинами їздили директора на своїх автомобілях. Ключі від автомобілів знаходилися у шафі на СТО. Автомобіль «Вольво» на СТО привіз ОСОБА_6, який є директором даного СТО. Машини, які знаходилися на СТО, не дозволялося нікому брати. Документів на даний автомобіль він не бачив і хто був його власником він не знає.

Не дивлячись на невизнання вини у вчиненні злочину підсудним ОСОБА_5, його вина підтверджується показаннями потерпілої ОСОБА_4, яка вказала, що вона є власником автомобіля «Вольво», яким у подальшому став керувати її брат ОСОБА_6, однак ніякого права керування іншим особам, тим більше ОСОБА_5, вона не надавала.

Крім того, свідок ОСОБА_6 суду показав, що автомобіль «Вольво» д.н.з. НОМЕР_1, належить його сестрі ОСОБА_4, яка надала йому право керування, однак ніякого дозволу підсудному ОСОБА_5 на право керування даним автомобілем він також не давав. Свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_17 суду показали, що на той час вони працювали на даному СТО разом з підсудним ОСОБА_5, однак ОСОБА_6 ніякого дозволу на право керування автомобілем «Вольво» нікому не давав.

Зокрема, під час досудового слідства 04 травня 2012 року ОСОБА_5, будучи допитаний як обвинувачений зазначав, що дійсно керував автомобілем «Вольво» без дозволу власника автомобіля у тому числі й ОСОБА_6, а взяв його з метою, щоб похвастатися перед друзями.

У подальшому, показання свої змінив зазначаючи про те, що керував автомобілем «Вольво» з дозволу ОСОБА_6, якого і вважав власником автомобіля.

Суд оцінує зміну показань підсудним ОСОБА_5 як намір уникнути кримінальної відповідальності за скоєне.

Що стосується стану алкогольного сп'яніння, то хоч експертиза з цього приводу і не проводилася, однак суд бере до уваги показання потерпілої ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_16, працівника ДАІ, які вказали, що ОСОБА_5 на той момент перебував у стані алкогольного сп'яніння, у нього були червоні очі, сильний, різкий запах алкоголю та не чітка мова. У суду не має підстав ставити під сумнів покази ОСОБА_4 та ОСОБА_16, тому вважає їх такими, що є правдивими й відповідають дійсності з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності.

Те, що свідки ОСОБА_20 та ОСОБА_7 не вказують на стан алкогольного сп'яніння підсудного ОСОБА_5 на момент скоєння злочину, суд розцінює як те, що вони є друзями та знайомими останнього.

Крім наведеного вище, вина підсудного ОСОБА_5 підтверджується й дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: даними, викладеними в протоколі очної ставки між підозрюваним ОСОБА_5 та свідком ОСОБА_6 (т.1 а.с. 126-128, 171-173); даними, викладеними в протоколі огляду місця події від 04.05.2012 року та фото таблицею до нього (т.1 а.с. 10-23); висновком експерта № 524 від 09.05.2012 року, згідно якого слід пальця руки (з поверхні внутрішньої сторони скла водійських дверей), що має геометричну форму, наближену до овалу, з найбільшими розмірами 38*18 мм, що перекопійовані на слідосприймаючу поверхню відрізку липкої стрічки «скотч», який наклеєний на аркуші паперу з розмірами сторін 47*59 мм, що вилучений 04.05.2012 року за адресою: с. Зазим'є, Київської області, вул. Мельникова, 11 (автомобіль «Вольво», д.н.з. НОМЕР_1), залишений великим пальцем правої руки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1 а.с. 29-40); даними, вкладеними в звіті № 2254 про оцінку майна (авто-товарознавче дослідження) від 08.05.2012 року та висновку експертів за результатами автотоварознавчої експертизи № 646/647/13-54 від 19 березня 2013 року щодо вартості ремонтних робіт автомобіля «Вольво», д.н.з. НОМЕР_1 (а (т. 1 а.с. 56-83, т. 2 а.с. 159-173).

Аналізуючи наведені докази в їх сукупності, суд вважає їх правильними, а це свідчить про повну доведеність вини підсудного ОСОБА_5 у вчиненні злочину за обставин, встановлених судом.

Суд вважає, що вина ОСОБА_5 у тому, що він своїми умисними діями скоїв незаконне заволодіння транспортним засобом, що завдало значної матеріальної шкоди, є доведеною і тому суд кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 289 КК України.

Відповідно до ст. 65 КК України, суд, при призначенні підсудному ОСОБА_5 виду та міри покарання, приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, дані про особу підсудного, який під наглядом у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває (т. 1 а.с. 202-203), не працюючого, за місцем проживання скарг не надходило (т. 1 а.с. 205), не одруженого, раніше не судимий.

Згідно зі ст. 66 КК України, обставин, які б пом'якшували покарання підсудного, судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання, відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого ОСОБА_5 злочину, який, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких, його ставлення до скоєного (вину не визнав, не вибачився перед потерпілою), відсутності пом'якшуючих обставин та наявність обтяжуючої, думку потерпілої сторони про призначення міри покарання, пов'язаної саме з позбавленням волі, суд вважає, що його перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства і тому не знаходить підстав для застосування ст. ст. 69, 75 КК України.

Зокрема, конфіскація майна не може бути застосована як додаткове покарання, якщо злочин вчинено не з корисливих мотивів.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 на суму 120 тис. 625 грн. 28 коп., з яких: 109 тис. 925 грн. 28 коп. вартість матеріального збитку, 10 тис грн. - відшкодування моральної шкоди, 700 грн. - сума витрат, понесених на автотоварознавче дослідження, задовольнити, оскільки визнаний підсудним у повному обсязі, однак без урахування 5 тис. грн., які ОСОБА_5 сплачено, про що було повідомлено суду в ході судових дебатів, тобто необхідно стягнути з ОСОБА_5 на користь потерпілої ОСОБА_4 115 тис. 625 грн. 28 коп. ( т. 2 а.с. 202-203).

Речовий доказ у справі, який передано на зберігання під розписку потерпілій ОСОБА_4, а саме: автомобіль «Вольво», д.н.з. НОМЕР_1 та ключі з брелком до даного автомобіля, залишити у її власності (т. 1 а.с. 42-43).

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Головному Управлінні МВС України в м. Києві (отримувач платежу НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві р/р 31253272210699 в ГУДКУ у Київській області, МФО 821018, код ЗКПО 25575285 призначення платежу - за проведення експертизи та дослідження, код 11110) - 2 тис. грн. 40 коп. (т. 1 а.с. 29-40, т. 2 а.с. 158-173).

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України (у ред. 1960 року), суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_5 залишити без змін - підписку про невиїзд.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_5 на користь потерпілої ОСОБА_4 115 тис. 625 грн. 28 коп.

Речовий доказ у справі, який передано на зберігання під розписку потерпілій ОСОБА_4, а саме: автомобіль «Вольво», д.н.з. НОМЕР_1 та ключі з брелком до даного автомобіля, залишити у її власності (т. 1 а.с. 42-43).

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Головному Управлінні МВС України в м. Києві (отримувач платежу НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві р/р 31253272210699 в ГУДКУ у Київській області, МФО 821018, код ЗКПО 25575285 призначення платежу - за проведення експертизи та дослідження, код 11110) - 2 тис. грн. 40 коп. (т. 1 а.с. 29-40, т. 2 а.с. 158-173).

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженим у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя: