Рішення № 37103136, 04.02.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2014 р. Справа № 911/4801/13

за позовом Приватного науково-виробничого підприємства «Яр-Степ»;

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрлізинг»;

про стягнення 447 442, 58 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

В засіданні приймали участь:

від позивача: Кірячок О.Ю. ( довіреність № 13/11-НСС від 21.11.2013 р.)

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Приватного науково-виробничного підприємства «Яр-Степ» (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрлізинг» (відповідач) про стягнення 447 442, 58 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.01.2014 року провадження у справі № 911/4801/14 відкладено на 21.01.2014 року.

В судове засідання, яке відбулось 21.01.2014 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 26.12.2013 року не виконав, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив. Розгляд справи відкладався до 04.02.2014 року.

В судове засідання 04.02.2014 року представник відповідача повторно не з'явився, про причини неявки господарський суд не повідомив.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні 04.02.2014 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані докази, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

12.08.2013 року між Приватним науково-виробничим підприємством «Яр-Степ» (позивач, Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрлізінг» (відповідач, Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу №109/13

Згідно з п. 1.1 Договору №109/13 від 12.08.2013 року позивач зобов'язується продати, а відповідач прийняти та оплатити на умова, визначених Договором, сільськогосподарську техніку, вартість, найменування, кількість якого зазначена в специфікації (Додатку №1) до договору, яка є невід'ємною його частиною.

Відповідно до п.1.2 Договору, оплата вартості здійснюється в гривнях згідно середнього курсу продажу Євро на міжбанківській валютній біржі на день, що передує дню оплати.

Згідно з п. 1.3. Договору відповідач зобов'язується прийняти товар та оплатити на умовах, вказаних в Договорі.

Згідно п.4.1 Договору оплата товару Покупцем здійснюється за договірною ціною шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця в формі 100 % оплати протягом 5-ти днів з моменту отримання товару.

29.08.2013 року позивачем на виконання умов Договору було передано відповідачеві товар (причіп кукурудзозбиральний комбайн ТОRNADO 80) вартістю 499100 грн., що еквівалентно 46000,00 Євро по курсу міжбанківської валютної біржі гривні до євро на день підписання договору, (курс гривні до євро на день підписання Договору складав 10,85 грн.).

Передача товару підтверджується видатковою накладною № 319/13 від 29.08.2013 року, відповідачем не заперечена та не спростована.

Однак, відповідач своєчасно та в повному обсязі отриманий товар не оплатив, сплативши частково протягом жовтня 2013 року 90000 грн., що еквівалентно 8186 Євро.

Таким чином, станом на дату звернення до суду сума заборгованості відповідача за отриманий товар складає 429945,18 грн., що еквівалентно 37814 Євро станом на день звернення до суду, що відповідачем не заперечено та не спростовано.

У зв'язку з простроченням відповідачем оплати отриманого товару, позивач просить стягнути з відповідача також 17497,40 грн. пені на підставі п. 5.1. Договору.

Відповідно до ст. 533 Цивільного кодексу України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Як передбачено п. 4 ч. 1 ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, ціна позову визначається у позовах про стягнення іноземної валюти - в іноземній валюті та у карбованцях відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову.

В ціну позову включаються також вказані в позовній заяві суми неустойки (штрафу, пені), а якщо вони не вказані, - суми їх, визначені суддею.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, у разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 Цивільного кодексу України.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача в сумі 429945,18 грн., що еквівалентно 37814 Євро станом на день звернення до суду.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 5.2. Договору передбачено, що за несвоєчасну або неповну оплату вартості товару Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Дослідивши наданий розрахунок, судом встановлено, що пеня нарахована на суми фактичного прострочення за відповідні періоди прострочення (з врахуванняи часткового погашення боргу) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, таким чином, вимога про стягнення 17497,40 грн. пені обґрунтована і підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 55, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрлізинг» (08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Толстого, 1а, код 34564930) на користь Приватного науково-виробничого підприємства «Яр-Степ» (79040, м. Львів, вул. Городоцька, 222, код 31729546) 429945,18 грн. основного боргу, 17497,40 грн. пені та 8948,85 грн. судових витрат.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 06.02.2014 р.

Суддя Т.П. Карпечкін