Постанова № 37101177, 15.01.2014, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 січня 2014 р. Справа №801/7398/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Калініченко Г.Б., за участю секретаря Колосової Ю.В., представника позивача Матяш С.Ф., представника позивача Мельник М.О., представника відповідача Макієнко Н.Ю., представника третьої особи Гончарова В.М., прокурора Аметової Є.Л. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства " Кримський ТИТАН"

до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим податкової служби

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Республіканського комітету з охорони навколишнього природного середовища АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство " Кримський ТИТАН" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим та просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Красноперекопської ОДПІ від 14.04.2009 р. № 0000562310/2 про визначення податкового зобов'язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища на загальну суму 8954759,17грн., в тому числі: основний платіж 4571598,16 грн.; штрафні (фінансові) санкції - 4383161,01грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Красноперекопська ОДПІ під час здійснення перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, на підставі висновків якої прийняте податкове повідомлення - рішення, неправильно застосувала норми діючого законодавства, що привело до незаконного донарахування збору за забруднення навколишнього природного середовища за 2 півріччя 2007 року в сумі 4571598,16грн та застосування штрафних санкцій в розмірі 4383161,01грн.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечує, просить у задоволенні позову відмовити. Відповідач зазначив, що податкове повідомлення - рішення, оскаржуване позивачем, було прийнято відповідно до діючого законодавства України, тому підстав для його скасування немає.

В обґрунтування правової позиції відповідач посилається на те, що позивачем неправильно застосований коригуючий коефіцієнт, який встановлюється залежно від місця розміщення відходів. Відповідач вважає, що для позивача такий коефіцієнт " 3", тоді як позивачем застосований коефіцієнт " 1", в зв'язку з чим неправильно визначена сума збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Представник третьої особи у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував та пояснив, що відповідно до Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №303 від 01.03.1999 року підвищений коефіцієнт «3» застосовується до місць видалення відходів, якщо відходи розташовуються на звалищах, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об'єктів.

Факт надходження до атмосферного повітря забруднюючих речовин приводить до забруднення атмосферного повітря, що в свою чергу покладає обов'язок на суб'єктів господарювання сплачувати нормативи збору за забруднення навколишнього природного середовища застосовуючи підвищений коефіцієнт «3».

Прокурор у судовому засіданні, проти задоволення позовних вимог заперечував.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступного.

Судом встановлено, що Красноперекопською об'єднаною державною податковою інспекцією в АР Крим була проведена виїзна планова перевірка ЗАТ «Кримський ТИТАН» ЄДРПОУ 32785994 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 по 30.06.2008, за результатами якої 16.12.2008р. був складений акт перевірки №1553/23-0/32785994.

Відповідно акту перевірки №1553/23-0/32785994 перевіряючими були встановлені порушення, у тому числі, п. 2, 3, 4, 5, 6, 7 "Інструкції про порядок обчислення і сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища", уведеної Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999р. № 303, затвердженої спільним Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України, ДПА України 19.07.99 р. №162/379, зареєстрованої Мін'юстом Україні 09.08.1999р. під №544/383, що призвело до безпідставного заниження позивачем податкового зобов'язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища за 2 півріччя 2007 року на суму 4571598,16 грн.

На підставі акту перевірки, після оскарження позивачем рішень податкового органу в адміністративному порядку, відповідач направив на адресу позивача податкове повідомлення - рішення від 14.04.2009р. № 0000562310/2, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по збору за забруднення навколишнього природного середовища в розмірі 4571598,16 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 4383161,01 грн., всього 8954759,17грн.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Актом перевірки встановлено, що позивач 24.06.2008р. та 14.07.2008р. надав до Армянського відділення Красноперекопської ОДПІ уточнюючі розрахунки збору за забруднення навколишнього природного середовища за 2007 рік з урахуванням уточнюючих коефіцієнтів. В розрахунках збору за забруднення навколишнього природного середовища за ІІІ квартал 2007р. та жовтень, листопад 2007р. в розділі "Розміщення відходів" при розрахунку речовин, що скидалися в кислотонакопичувач застосовувався коефіцієнт, який встановлюється залежно від місця розміщення відходів -1 замість 3, в результаті сума несплаченого збору за забруднення навколишнього природного середовища за 2 півріччя 2007р. склала 4571598,16 грн.

Висновок відповідача про неправомірне застосування позивачем корегуючого коефіцієнту "1" при розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища за 2 півріччя 2007р. ґрунтується на тому, що ПАТ "Кримський "Титан" є промисловим підприємством по випуску хімічної продукції: пігментного двоокису титана, мінеральних добрив, залізоокисних пігментів та сірчаної кислоти і в процесі виробництва продукції утворюються рідкі відходи у вигляді промислових стоків та шламопастообразних відходів. Частина цих відходів, що не утилізуються, знаходяться в спеціально організованому кислотонакопичувачі, який є місцем видалення відходів.

Кислотонакопичувач, як об'єкт видалення відходів виробництва не забезпечує повного виключення забруднення атмосферного повітря (здійснюється випаровування газів в атмосферу), а тому слід застосовувати корегуючий коефіцієнт - 3 (Таблиця 2.5 "Інструкції про порядок обчислення та справляння збору за забруднення навколишнього природного середовища", уведеної Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 р. № 303).

Суд не погоджується з таким висновком відповідача виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ПрАТ «Кримський ТИТАН» є промисловим підприємством з випуску хімічної продукції і в процесі виробництва продукції утворюються відходи, які розміщуються позивачем у кислотонакопичувачі, що є місцем видалення відходів. Відповідно до вимог природоохоронного законодавства позивачем отримано ліміт на утворення відходів та дозвіл на розміщення відходів № 430001 від 08.08.2006р.

Згідно статті 1 Закону України «Про відходи» від 05.03.1998р. № 187/98-ВР розміщення відходів це зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах. Спеціально відведені місця чи об'єкти - місця чи об'єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами.

У таблиці 2.5 додатку №2 до Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999р. №303 «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору» встановлювалися корегуючи коефіцієнти "1" або "3", які застосовувалися залежно від характеру місця розміщення відходів, зокрема:

- за розміщення відходів на спеціально створених місцях складування (полігонах), що забезпечують захист атмосферного повітря та водних об'єктів від забруднення - «1»;

- за розміщення відходів на звалищах, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об'єктів - «3».

Виходячи з зазначеної норми Порядку, умовами застосування коефіцієнту «3» є:

- розміщення відходів на звалищах;

- забруднення атмосферного повітря або водних об'єктів внаслідок такого розміщення.

У межах господарської діяльності ПрАТ «Кримський ТИТАН» сукупність визначених законодавством на час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення умов застосування коефіцієнту «3» відсутня.

Статтею 28 Закону України «Про відходи» визначено, що з метою повного обліку та опису функціонуючих, закритих та законсервованих місць видалення відходів, їх якісного і кількісного складу, а також здійснення контролю за впливом відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини ведеться реєстр місць видалення відходів.

Реєстр місць видалення відходів ведеться на підставі відповідних паспортів, звітних даних виробників відходів, відомостей спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами. Дані реєстру підлягають щорічному уточненню.

Частиною 3 статті 28 Закону України «Про відходи» передбачено, що порядок ведення реєстру місць видалення відходів визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 р. № 1216 затверджено Порядок ведення реєстру місць видалення відходів, в пункті 20 якого зазначено, що на підставі даних паспортів органи Мінекоресурсів на місцях разом з місцевими державними адміністраціями готують висновки щодо рівня екологічної безпеки МВВ (місць видалення відходів), визначають категорію їх екологічної безпеки для навколишнього природного середовища та здоров'я людини. Висновки надсилаються власникам МВВ для вжиття ними заходів, спрямованих на забезпечення екологічно безпечного функціонування МВВ.

Отже, підставою для визначення категорії екологічної безпеки місця видалення відходів для навколишнього природного середовища, є виключно дані паспортів, які складаються відповідно до пункту 5 Порядку ведення реєстру місць видалення відходів на кожне місце видалення відходів.

Експлуатація кислотонакопичувача здійснюється позивачем відповідно до Інструкції з експлуатації кислотонакопичувача, розробленої Українським державним проектним конструкторсько-технологічним інститутом «УКРГІДРОСПЕЦБУДПРОЕКТ» у 1995 році на підставі проекту. Термін дії Інструкції продовжено до 2011 року протоколом технічної наради від 21.11.2001 року.

До матеріалів справи позивачем надані Паспорта місця видалення відходів, які в установленому порядку затверджені: Радою міністрів АР Крим (реєстраційний № 16, дата реєстрації 22.12.2004 р.) та Херсонською облдержадміністрацією (реєстраційний № 34, дата реєстрації 19.11.2008р.).

Згідно зазначених паспортів та проектного завдання кислотонакопичувач є спеціально створеним і обладнаним місцем видалення відходів, призначеним для скиду промислових стоків позивача, які представляють собою сірчану і інші неорганічні кислоти, а також сульфати їх солей. Разом з цим, у Паспортах не міститься жодних даних про те, що кислотонакопичувач є звалищем, яке не забезпечує повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об'єктів від забруднення.

Обґрунтовуючи свою позицію щодо віднесення кислотонакопичувача до звалища відповідач та третя особа посилаються на постанову КМУ від 03.08.98р. №1216 «Про затвердження Порядку ведення реєстру місць видалення відходів».

Суд не погоджується з доводами відповідача та третьої особи, оскільки зазначена постанова не містить визначення поняття «звалище». Термін «звалище» використовується у постанові КМУ від 03.08.1998р. №1216 при розмежовуванні операцій з видалення відходів за видами та кодами, а саме: код операції «D1» - вид операції «Поховання в землі чи скидання на землю (наприклад на звалище тощо)»; код операції «D5» - вид операції «Скидання на спеціально обладнані звалища (наприклад скидання в окремі відсіки з прокладкою і поверхневим покриттям, які ізолюють їх один від одного і від навколишнього середовища, тощо)».

Згідно Розділу 2 «Загальна характеристика МВВ» паспортів МВВ, кодом та видом операції з видалення відходів, яка здійснюється позивачем, є «Д4» - скид (розміщення) у поверхневу природну водойму, що спростовує висновки відповідача та третьої особи щодо розміщення ПрАТ «Кримський ТИТАН» відходів на звалищі.

Відповідно до паспортів МВВ, кислотонакопичувач відноситься до категорії ММВ, яке захищає підземні води (п.4 розділ 3, а.с.28 т.с.1) та не призводить до газових викидів (п.4 розділ 5, а.с.31 т.с. 1).

Звіт про інвентаризацію викидів забруднюючих речовин на кислотонакопичувач, розроблений ВТП "СВ-2" від 26.11.2007р не містить даних про забруднення атмосферного повітря від розміщення відходів в кислотонакопичувачі. Дослідження звіту свідчить про неоднозначність його висновків, оскільки він містить такі фрази: «…концентрация сероводорода, выделение которого возможно…», «…Выполнить расчет выбросов ЗВ от кислотонакопителя ЗАО «Крымский ТИТАН» по методикам, предложенным в «Сборнике методик по расчету содержания загрязнения атмосферы», ОАО «УкрНТЭК», Донецк, 2004г., стр. 33-64 не представляется возможным…», «…Образование сероводорода возможно…», «…определить качественный и количественный состав водного раствора кислотонакопителя невозможно…».

Звіт про інвентаризацію викидів забруднюючих речовин від кислотонакопичувача ЗАТ «Кримський ТИТАН», розроблений ВТП "СВ-2" від 26.11.2007р., затверджений директором з охорони праці та екології ЗАТ «Кримський ТИТАН» Грендач В.М. 06.12.2007 р., також не містить даних про те, що кислотонакопичувач є звалищем, яке не забезпечує повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об'єктів.

Так, згідно статті 1 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» забрудненням атмосферного повітря визнається змінення складу і властивостей атмосферного повітря в результаті надходження або утворення в ньому фізичних, біологічних факторів і (або) хімічних сполук, що можуть несприятливо впливати на здоров'я людини та стан навколишнього природного середовища.

Зазначеною статтею також надано визначення «нормативу екологічної безпеки атмосферного повітря» як групи нормативів, дотримання яких запобігає виникненню небезпеки для здоров'я людини та стану навколишнього природного середовища від впливу шкідливих чинників атмосферного повітря.

Нормативом якості атмосферного повітря визнається критерій якості атмосферного повітря, який відображає гранично допустимий максимальний вміст забруднюючих речовин в атмосферному повітрі і при якому відсутній негативний вплив на здоров'я людини та стан навколишнього природного середовища.

Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09.07.1997р. №201 затверджено державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними та біологічними речовинами) (надалі - Правила).

Пунктом 1.6. Правил встановлено, що зазначені державні санітарні правила визначають вимоги щодо попередження несприятливого впливу (на здоров'я людей та санітарно-побутові умови їх проживання) хімічних і біологічних речовин, які розповсюджуються в атмосферному повітрі від джерел їх надходження.

Згідно п.8.4. Правил, при оцінці забруднення атмосферного повітря населених місць допустимим та безпечним для здоров'я людей приймається рівень, при якому концентрації окремих забруднюючих речовин а також сумарні показники забруднення не перевищують встановлені гігієнічні нормативи допустимого вмісту (ГДК, ОБРД, ГДЗ).

Відповідно до п.8.7. Правил гранично допустимою концентрацією (ГДК) забруднюючої речовини в атмосферному повітрі населених місць визнається максимальна концентрація, при дії якої протягом усього життя людини не виникає прямого або опосередкованого несприятливого впливу на теперішнє і майбутнє покоління, не знижується працездатність людини, не погіршується її самопочуття та санітарно-побутові умови життя. ГДК встановлюється на основі тривалих досліджень за спеціальною методикою у підрозділах гігієнічного профілю, акредитованих Комітетом з питань гігієнічної регламентації МОЗ України, та затверджується головним державним санітарним лікарем України.

За змістом Звіту про інвентаризацію викидів забруднюючих речовин від кислотонакопичувача ЗАТ «Кримський ТИТАН» від 26.11.2007р., викиди від кислото-накопичувача не перевищують граничнодопустимих концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі, про що зазначено у розділі 4 Звіту та розрахунках, які наведені в таблицях, доданих до Звіту.

Викиди забруднюючих речовин здійснювалися на підставі отриманого позивачем дозволу №433301 на викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 14.02.2006 р., дію якого було подовжено до 31.12.2008 року згідно листу голови Рескомприроди Криму від 23.03.2007 №1633/4-4.

Здійснення викидів забруднюючих речовин відповідно до дозволів на викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря, відсутність перевищення встановлених підприємству нормативів та лімітів викидів підтверджується висновками, викладеними у Акті по результатам комплексної перевірки природоохоронної діяльності №12/05-14/05/2008 г..

З урахуванням визначення терміну «забруднення атмосферного повітря», наведеного у Законі України «Про охорону атмосферного повітря», відомостей, які містяться у Звіті про інвентаризацію викидів забруднюючих речовин від кислотонакопичувача ЗАТ «Кримський ТИТАН» від 26.11.2007р., Акті по результатам комплексної перевірки природоохоронної діяльності №12/05-14/05/2008г, суд вважає висновки відповідача про забруднення позивачем атмосферного повітря внаслідок розміщення відходів у кислотонакопичувачі помилковими, оскільки матеріалами звіту підтверджено дотримання позивачем вимог екологічної безпеки щодо захисту та стану атмосферного повітря під час розміщення відходів у кислотонакопичувачі, що свідчить про недоведеність факту забруднення атмосферного повітря внаслідок такого розміщення.

Посилання ДПІ на інші документи суд до уваги не приймає, оскільки вони не були підставою для висновків акту перевірки, прийняття податкового повідомлення-рішення, а також не спростовують висновків суду щодо недоведеності факту розміщення відходів на звалищі, забруднення атмосферного повітря внаслідок такого розміщення.

З огляду на викладене, у ПрАТ «Кримський ТИТАН» відсутні підстави для застосування коефіцієнту «3» при розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища за 2-е півріччя 2007р., що вказує на правомірність застосування позивачем коефіцієнту «1» та протиправність оскаржуваного повідомлення-рішення.

Аналогічну позицію викладено у судовому рішенні Вищого адміністративного суду України від 12.11.2013 за наслідками розгляду справи № 2а-7961/09/10/0170, в якому зазначено про неправомірність застосування до ЗАТ «Кримський ТИТАН» коригуючого коефіцієнту «3», та правомірність застосування позивачем при розрахунку збору за розміщення відходів на спеціально створених місцях складування (полігонах), що забезпечують захист атмосферного повітря та водних об'єктів від забруднення, коригуючого коефіцієнту «1».

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Крім того, суд зазначає, що ні Законами України «Про відходи», «Про охорону навколишнього природного середовища», ні будь-яким іншим нормативно-правовим актом не визначено зміст поняття «звалище», що припускає неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів.

Згідно п. 4.4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-III, діючого на час прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення, у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги факти, встановлені під час розгляду справи № 2а-7961/09/10/0170, суд вважає висновки, зроблені відповідачем в акті перевірки від 16.12.2008 № 1553/23-0/32785994 про порушення позивачем п. 2, 3, 4, 5, 6, 7 Порядку встановлення збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.99р. № 303 необґрунтованими, в зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі встановлених актом перевірки порушень, є протиправним та підлягає скасуванню, що є підставою для задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Приймаючи до уваги, що суд задовольнив позовні вимоги, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 3,40 грн.

Під час судового засідання, яке відбулось 15.01.2014 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 20.01.2014 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-164 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим ДПС від 14.04.2009р. №0000562310/2, яким Приватному акціонерному товариству "Кримський ТИТАН" визначено податкове зобов'язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у загальному розмірі 8954759,17 грн. (в тому числі за основним платежем 4571598,16 грн. та штрафні (фінансові) санкції у сумі 4383161,01 грн.).

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Кримський ТИТАН" (96012, АР Крим, м. Армянськ, Північна промзона, ЄДРПОУ 32785994) судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Калініченко Г.Б.