Рішення № 37101035, 22.01.2014, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/8637/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2014 року Хмельницький міськрайонний суд в складі:

головуючого-судді Палінчака О.М.

при секретарі Антосєві В.П.

з участю представника позивача

Галюка В.В.

представника відповідачів ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості по кредитному договору,

встановив:

29 грудня 2005 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №29/12/2005/840-К/09 відповідно до умов якого банком надано позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти в сумі 8 000 дол. США на придбання автотранспортного засобу з терміном погашення до 28 грудня 2010 року.

В забезпечення повернення кредиту, 29 грудня 2006 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, з кожним окремо, було укладено договори поруки, згідно з яким останні зобов'язались відповідати по зобов'язаннях ОСОБА_3, що випливають з кредитного договору №29/12/2005/840-К/09 від 29 грудня 2005 року.

В квітні 2013 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Надра», що є правонаступником ВАТ КБ «Надра» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості в солідарному порядку за кредитним договором в сумі 11 523 дол. 88 центів посилаючись на те, що останні не виконують взяті на себе зобов'язання по поверненню грошових коштів.

13 листопада 2013 року позивач зменшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідачів в солідарному порядку 10 726 дол. США 88 центів та судові витрати по праві, подавши уточнений розрахунок заборгованості.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представник відповідачів в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову щодо поручителів, оскільки їх порука припинена та просив зменшити суму пені.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом об'єктивно встановлено, що 29 грудня 2005 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №29/12/2005/840-К/09 відповідно до умов якого банком надано позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти в сумі 8 000 дол. США на придбання автотранспортного засобу з терміном погашення до 28 грудня 2010 року.

В забезпечення повернення кредиту, 29 грудня 2006 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, з кожним окремо, було укладено договори поруки, згідно з яким останні зобов'язались відповідати по зобов'язаннях ОСОБА_3, що випливають з кредитного договору №29/12/2005/840-К/09 від 29 грудня 2005 року.

Станом на 01 квітня 2013 року по кредиту утворилась заборгованість, а саме:5 310 дол. США 10 центів - заборгованість по тілу кредиту;2 583 дол. США 07 центів - відсотки; 1 165 дол. США 40 центів - пеня за прострочення сплати кредиту; 1 668 дол. США 31 цент - плата за управління кредитом, а всього - 10 726 дол. США 88 центів.

Ці обставини підтверджуються: кредитним договором №29/12/2005/840-К/09 від 29 грудня 2005 року; договорами поруки б/н від 29 грудня 2005 року; розрахунком заборгованості.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову(субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 цього ж Кодексу порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

З урахуванням викладеного та враховуючи, що у позивача право на пред'явлення вимоги до поручителів щодо виконання зобов'язання виникло 28 грудня 2010 року (п.1.1 Договорів поруки) - строк погашення кредиту, позивач звернувся до суду з позовом до суду 29 квітня 2013 року, будь-яких інших доказів пред'явлення вимоги до поручителів про погашення кредиту суду не надано, за таких обставин суд приходить до висновку, що порука ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 по договорах поруки від 29 грудня 2005 року є припиненою в силу закону на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України, а тому в задоволенні позову позивача в цій частині слід відмовити з цих підстав.

З урахуванням наявності заборгованості по кредиту ОСОБА_3 перед банком, суд рахує, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, зокрема підлягають до стягнення: 5 310 дол. США 10 центів - заборгованість по тілу кредиту; 2 583 дол. США 07 центів - відсотки; 1 165 дол. США 40 центів - пеня за прострочення сплати кредиту; 1 668 дол. США 31 цент - плата за управління кредитом. При цьому суд не вбачає підстав для зменшення пені, оскільки її розмір є допустимим по відношенню до суми заборгованості.

В частині що стосується стягнення судово виконавчих витрат в розмірі 2 403 грн. 67 коп., суд приходить до висновку що слід задовольнити частково, а саме стягнути з відповідача на користь банку 857 грн. 39 коп. сплаченого судового збору, в решті відмовити, оскільки суду не надано доказів та підстав їх здійснення.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст.526, 536,559,610,612, 625,1046,1048-1050,1054 ЦК України, суд -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» заборгованість по кредитному договору №29/12/2005/840-К/09 від 29 грудня 2005 року в розмірі 10 726 дол. США 88 центів та 857 грн. 39 коп. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

На рішення, через суд першої інстанції, який його ухвалив, може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів до апеляційного суду Хмельницької області.

Суддя: О.М. Палінчак