Вирок № 37100520, 07.02.2014, Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 149/2956/13-к Провадження №1-кп/149/141/13

Номер рядка звіту 18

В И Р О К

і м е н е м У к р а ї н и

07.02.2014 року Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Вергелеса В. О. ,

з участю секретаря Лисої В.В.,

за участю сторін кримінального провадження:

сторони обвинувачення прокурора Морого Я.В.,

сторони захисту :

захисника адвоката ОСОБА_1,

обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмільнику в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Качанівка Хмільницького району Вінницької області, громадянина України, освіта середня, одруженого, на утриманні двоє малолітніх дітей, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, проживаючого АДРЕСА_3, судимого - 6 грудня 2013 року Хмільницьким міськрайонним судом Вінницької області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3-х років шести місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на один рік шість місяців, -

у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013010330000448 24.07.2013 року, за № 12013010330000585 03.10.2013 року ;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця с. Качанівка Хмільницького району Вінницької області, громадянина України, освіта середня, вдівця, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_4, раніше не судимого,-

у вчиненні кримінального правопорушеня - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013010330000448 24.07.2013 року;

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця с. Семки Хмільницького району Вінницької області, громадянина України, освіта середня-спеціальна, одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,-

у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013010330000448 24.07.2013 року,

В С Т А Н О В И В:

у середині березня місяця 2013 року у нічний час ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, перебуваючи на території домогосподарства розташованого по АДРЕСА_5, що належить ОСОБА_7, таємно умисно, з метою крадіжки чужого майна, за попередньою змовою, шляхом зняття шибки вікна, проникли до приміщення сараю, звідки скоїли крадіжку 2 мішки ячменю вагою 50 кг один мішок, вартістю 2 грн. за 1 кг ячменю та вартістю 1 грн. за 1 б/в полімерний мішок, чим завдали останній матеріального збитку на суму 202 гривень.

На наступний день у вечірню пору, після вищевказаної крадіжки, ОСОБА_2, ОСОБА_4 перебуваючи на території домогосподарства розташованого по АДРЕСА_5, що належить ОСОБА_7, таємно умисно, з метою крадіжки чужого майна, за попередньою змовою, шляхом зняття шибки вікна, проникли до приміщення сараю, звідки скоїли крадіжку 2 мішки ячменю вагою 50 кг один мішок, вартістю 2 грн. за 1 кг ячменю та вартістю 1 грн. за 1 б/в полімерний мішок, чим завдали останній матеріального збитку на суму 202 гривень.

ОСОБА_2, будучи 12.08.2013 року повідомленим про підозру в скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, на шлях виправлення не став та знову скоїв злочин. Близько 10.00 години 2.10.2013 року ОСОБА_2, повторно таємно, умисно, з метою крадіжки чужого майна, шляхом вільного доступу, проник до будинку де проживає гр. ОСОБА_9 за адресою АДРЕСА_6, звідки викрав телевізор моделі LG вартістю 400 грн., DVD-програвач моделі Samsung вартістю 100 грн., шуруповерт моделі Einhell LE-AS 14.4 вартістю 150 грн., електродрель моделі Einhell LE-BM 500Е вартістю 100 грн. та два покривала вартістю 50 грн. за 1 шт. в результаті чого завдав останньому матеріального збитку на загальну суму 850 грн.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у скоєнні кримінальних правопорушеннь визнав повністю та показав, що дійсно в середині березня місяця 2013 року, точну дату не пам"ятає, у вечірній час, він разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_3, у нього вдома випили горілки, повечеряли, потім хтось запропонував залізли до сараю ОСОБА_7, що в с. Качанівка, так як ще раніше знали, що там зберігається зерно. Через вікно залізли до сараю, взявши 2 мішки ячменю. Везли його велосипедом до зупинки Жданівка. Потім він здав це зерно ОСОБА_10 за 80 чи 90 гривень, точну суму вже не пам"ятає. На ці гроші купили сигарет для всіх трьох, випивку і закуску і в нього вдома випили. На другий день, він разом з ОСОБА_4, ще раз аналогічним способом та шляхом, у ввечері, з цього ж с араю ОСОБА_7, знявши шибки вікна, витягнули знову 2 мішки ячменю, які продали, а кошти використали для себе. У мішках було по кілограм 50 зерна. 2 жовтня 2013 року біля 10 години він ішов повз будинок свого дядька ОСОБА_9, це в АДРЕСА_6. Знаючи, що в цей час дядько знаходиться в лікарні і в будинку нікого немає, він скориставшись незамкненими дверями, з метою крадіжки зайшов до будинку звідки викрав телевізор, DVD-програвач, шуруповерт, електродрель та два покривала. Все це сховав в садку, потім поїхав на роботу в інше село, а коли повернувся, то дізнався що міліція шукає злодія, після чого повернув дядькові все викрадене.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у скоєнні кримінального правопорушення визнав повністю та показав, що в середині березня 2013 року у темну пору, він разом з ОСОБА_4 та з ОСОБА_2, проникли на територію домогосподарства ОСОБА_7, що в с. Качанівка, де з хліва, знявши шибки вікна, взяли 2 мішки ячменю. До хліва ходили ОСОБА_4 і ОСОБА_2, а він в цей час відходив в туалет. Коли вони витягнули два мішка з зерном, то погрузили на велосипед ОСОБА_2 і разом повезли до зупинки Жданівка. Він і ОСОБА_4 залишилися, а ОСОБА_2 повіз здавати зерно ОСОБА_10. За скільки він не знає точно. На виручені гроші купили сигарет, випивку і закуску, які всі разом спожили.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у скоєнні кримінальних правопорушень визнав повністю та показав, щов середині березня 2013 року, точну дату не пам"ятає, у темну пору, він разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, у будинку ОСОБА_2 випили горілки, повечеряли, потім хтось запропонував залізли до хліва ОСОБА_7, що в с. Качанівка, так як він раніше знав, що там зберігається зерно. Колись раніше він допомогав ОСОБА_7 по господарству і знав, що в хліві вона зберігає зерно. Через вікно залізли в хлів, взявши 2 мішки ячменю. Він залазив і подавав мішки ОСОБА_2. Всі втрьох везли мішки велосипедом ОСОБА_2 до зупинки Жданівка. Потім ОСОБА_2 здав це зерно ОСОБА_10 за 90 гривень. На ці гроші купили сигарет для всіх трьох, випивку і закуску, яку знову у будинку ОСОБА_2 випили і з"їли. На другий день, він разом з ОСОБА_2 ще раз аналогічним способом та шляхом, у ввечері, з цього ж хліва ОСОБА_7, знявши шибки вікна, витягнули знову 2 мішки ячменю, які продали тому ж чоловікові, а кошти використали для себе. У мішках було по кілограм 50 зерна.

Потерпіла ОСОБА_7 претензій до обвинувачених не має, оскільки їй повністю відшкодовано шкоду, спричинену злочином. Вона не наполягає на суворій мірі покарання та просить призначити обвинуваченим покарання не пов"язане з реальним позбавленням волі.

Потерпілий ОСОБА_9 претензій до обвинуваченого ОСОБА_2 не має, оскільки йому повністю відшкодовано шкоду, спричинену злочином. Він не наполягає на суворій мірі покарання та просить призначити покарання не пов"язане з реальним позбавленням волі.

При визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та прорядку їх дослідження, суд заслухавши думку учасників кримінального провадження, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, вважає за недоцільне досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Також судом з'ясовано чи правильно розуміють обвинувачені ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 зміст цих обставин, чи не має сумнівів у добровільності їх позиції. Одночасно, обвинуваченим ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 роз'яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Крім повного визнання вини обвинуваченими під час судового розгляду, їх вина у вчиненні кримінального правопорушення доведена доказами, добутими в установленому законом порядку в ході досудового розслідування, які за заявою обвинувачених, крім показів самих обвинувачених наданих ними в судовому засіданні, матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинувачених, в судовому засіданні не досліджувались, оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорюються.

Аналізуючи покази обвинувачених, суд вважає, що винуватість обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушеннь, знайшла своє підтвердження у судовому засіданні під час судового розгляду. Так, обвинувачені надали чіткі та послідовні покази стосовно обставин вчинення інкримінованих їм кримінальних правопорушеннь, вказуючи на способи, мотиви їх вчинення. Надані обвинуваченими покази повністю узгоджуються зі встановленими судом фактичними обставинами справи.

Згідно ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

За таких обставин суд вважає, що:

- дії обвинуваченого ОСОБА_2 охоплюються складом кримінального правопорушення - злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, а тому суд кваліфікує їх за ч. 3 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), кваліфікуючими ознаками якої є проникненням в приміщення та крадіжка скоєна за попередньою змовою групою осіб, вчинена повторно;

- дії обвинуваченого ОСОБА_3 охоплюються складом кримінального правопорушення - злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, а тому суд вкаліфікує їх за ч. 3 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), кваліфікуючими ознаками якої є проникненням в приміщення та крадіжка скоєна за попередньою змовою групою осіб;

- дії обвинуваченого ОСОБА_4 охоплюються складом кримінального правопорушення - злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, а тому суд вкаліфікує їх за ч. 3 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), кваліфікуючими ознаками якої є проникненням в приміщення та крадіжка скоєна за попередньою змовою групою осіб, вчинена повторно.

Суд враховує, що вироком Хмільницького міськрайонного суду у справі № 149/3972/13-к обвинуваченого ОСОБА_2 6.12.2013 року визнано винним у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців за крадіжку скоєну ним 16.08.2013 року. На підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік 6 місяців.

Вирішуючи питання про призначення покарання овбинуваченому ОСОБА_2, суд вважає, що необхідно призначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_2 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого. Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_2 відповідно до ст. 67 КК України суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп"яніння.

Також при призначенні покарання суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_2 посередньо характеризується за місцем проживання, на його утриманні та вихованні перебувають двоє малолітніх дітей 2012 та 2014 років народження та дружина.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи обвинуваченого ОСОБА_2, суд вважає, що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому слід призначити покарання, в межах санкції ч.3 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі та звільнити його від відбування призначеного покарання з випробовуванням, що буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого. При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує те, що він позитивно характеризується за місцем проживання, вчинив злочин вперше.

Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України суд визнає вчинення ним злочину в стані алкогольного сп"яніння.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи обвинуваченого ОСОБА_4, суд вважає, що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому слід призначити покарання, в межах санкції ч.3 ст. 85 КК України у вигляді позбавлення волі, та звільнити його від відбування призначеного покарання з випробовуванням, що буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України суд визнає щире каяття обвинуваченого. При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує те, що він позитивно характеризується за місцем проживання, вчинив злочин вперше.

Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України суд визнає вчинення ним злочину в стані алкогольного сп"яніння.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи обвинуваченого ОСОБА_3, суд вважає, що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому слід призначити покарання, в межах санкції ч. 3 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі, та звільнити його від відбування призначеного покарання з випробовуванням, що буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Запобіжні заходи відносно обвинувачених під час досудового розслідування та судового розгляду не обиралися, підстав для застосування запобіжних заходів відносно обвинувачених немає.

Цивільні позови у кримінальному провадженні потерпілими не за"являлися.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 183, 369, 370, 373, 374-376, 395, 484-493 КПК України, ст.ст. 11, 65, 66, 67, 70, 71, 75, 76, ч.3 ст. 185 КК України, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчинені кримінальних правопорушень - злочинів передбачених ч. 3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді 4-х років позбавлення волі.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного вироком Хмільницького міськрайонного суду від 6.12.2013 року у виді 3-х років 6-ти місяців позбавлення волі, більш суворим, остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_2 призначити у виді 4-х років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку терміном два роки не вчинить нового злочину.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи чи навчання, періодично з"являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

ОСОБА_3 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення - злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді 3-х років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку терміном 1 рік 6 місяців не вчинить нового злочину.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи чи навчання, періодично з"являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

ОСОБА_4 визнати винним у вчинені кримінальних правопорушень - злочинів передбачених ч. 3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді 3-х роки 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку терміном 1 рік 6 місяців не вчинить нового злочину.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи чи навчання, періодично з"являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається прокурору і обвинуваченим.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області через Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Суддя Вергелес В. О.