Ухвала суду № 37099873, 11.02.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

_______________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

11.02.14 № 910/2075/14. Суддя Гумега О.В., розглянувши

позовну заяву Інститута газу Національної академії наук України

до Товариства з обмеженою віджповідальністю "ЄВРОДИЗЕЛЬ"

про стягнення 45 006,23 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позовна заява № б/н від 31.01.2014 р. і додані до неї документи (в т.ч. заява про повернення позовної заяви на доопрацювання від 11.02.2014 р.) повертаються заявникові без розгляду з наступних підстав:

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" станом на 01.01.2014 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1218,00 грн.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону встановлені розміри ставок судового збору, зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1827,00 грн.) та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (73080,00 грн.).

Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі виключно через установи банків чи відділення зв'язку (ч. 1 ст. 6 Закону).

Банківські реквізити для сплати судового збору до Господарського суду міста Києва (лист Головного управління Державного казначейства України у м. Києві від 30.01.2012 р. № 06-08/327-1049) наступні:

ОдержувачГоловне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (ГУ ДКСУ у м. Києві)Банк одержувачаГоловне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (ГУ ДКСУ у м. Києві)ЄДРПОУ37993783МФО820019Рахунок31215206783001Код платежу22030001Призначення платежуСудовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Господарський суд м. Києва (назва суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ 05379487 (суду, де розглядається справа)

Враховуючи викладене, при зверненні до Господарського суду міста Києва з позовною заявою № б/н від 31.01.2014 р. (ціна позову: 45006,23 грн.), позивач за вказану майнову вимогу повинен був сплатити судовий збір в розмірі 1827,00 грн. (1,5 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2014 р.), за наведеними вище банківськими реквізитами. Проте, до позовної заяви № б/н від 31.01.2014 р. позивачем додано платіжне доручення № 27 від 05.02.2014 р., яке свідчить про сплату останнім судового збору на суму 900,12 грн., а отже в меншому розмірі, ніж передбачено приписами Закону України "Про судовий збір".

Суд також звертає увагу, що вищенаведене платіжне доручення не містить зазначення коду платежу (22030001), а в "Призначенні платежу" відсутні відомості про те, ким подається позовна заява та до якого суду (за позовом (назва установи, організації позивача) до (назва установи, організації відповідача), (назва суду, де розглядається справа)), а також не вказано код ЄДРПОУ Господарського суду міста Києва (05379487).

Отже, платіжне доручення № 27 від 05.02.2014 р. не приймається судом у якості належного доказу сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Згідно ч. 1 ст. 56 ГПК України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

При цьому, вказана правова норма не ставить обов'язок позивача направити відповідачу копії доданих до позовної заяви документів в залежність від того чи є у відповідача в наявності ці документи, а містить імперативну норму щодо обов'язковості надіслання сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Доданими до позовної заяви фіскальним чеком № 7010 від 10.02.2014 р. та описом вкладення у цінний лист № 0103024131436 від 10.02.2014 р. позивач підтверджує надсилання копії позовної заяви і доданих до неї документів відповідачу.

Натомість, згідно опису вкладення у цінний лист № 0103024131436 від 10.02.2014 р. вбачається, що позивачем направлено відповідачу не всі додані до позовної заяви документи.

Так, до позовної заяви додані й інші документи ("додатки" № 5 - 13), які відсутні у відповідача, а доказів про їх направлення відповідачеві до даного позову не додано, що порушує вимоги ст. 57 ГПК України, якою передбачено надавати докази, що підтверджують відправлення відповідачеві як копії позовної заяви, так і всіх доданих до неї документів.

Крім того, суд звертає увагу, що згідно абз. 6 п.п. 3.1 п. 3 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадках, передбачених статтею 56 ГПК України, місцезнаходження (місце проживання) відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб"єкта господарювання.

У позовній заяві у якості місцезнаходження відповідача вказано наступну адресу: 01024, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 4, кв. 125.

В той же час, до позовної заяви додано копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців (серія АГ № 877756) стосовно відповідача станом на 11.12.2013 р., згідно даних якого місцезнаходженням відповідача є інша, ніж зазначена у позовній заяві, адреса: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 18-А. При цьому докази направлення копії позовної заяви і доданих до неї документів на адресу місцезнаходження відповідача позивачем до позовної заяви не додані.

За таких обставин, суду не доведено підставність зазначення позивачем у позовній заяві у якості місцезнаходження відповідача саме адреси: 01024, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 4, кв. 125, а рівно у суду відсутні підстави вважати фіскальний чек № 7010 від 10.02.2014 р. та опис вкладення у цінний лист № 0103024131436 від 10.02.2014 р. в якості належних доказів на підтвердження виконання позивачем вимог ч. 1 ст. 56, п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому суд приймає до уваги правову позицію Вищого господарського суду України, викладену в абз. 1 п.п. 3.5 п. 3 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", згідно якої недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК. Крім того, в абз. 7 п.п. 3.5 п. 3 наведеної постанови Пленуму ВГСУ визначено, що у разі коли до позовної заяви додано докази надсилання відповідачеві копії лише самої заяви, але відсутні докази надсилання йому копій доданих до неї документів, така заява підлягає поверненню на загальних підставах згідно з пунктом 6 частини першої статті 63 ГПК України.

За наведених обставин, позовна заява № б/н від 31.01.2014 р. та додані до неї документи підлягають поверненню заявникові без розгляду. До того ж, представником Інститута газу Національної академії наук України 11.02.2014 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подано заяву про повернення позовної заяви на доопрацювання.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.

Суддя О.В.Гумега