Рішення № 37099835, 05.02.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/23317/13 05.02.14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Державного комунального підприємства "Житлоремфонд"

про стягнення 94134,42 грн.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача: Кучкова Ю.В. (дов.)

Від відповідача: не з'явився

У судовому засіданні 25.12.2013 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача - Державного комунального підприємства "Житлоремфонд" 94134,42 грн. заборгованості за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1640402 від 01.12.2000 року, з яких 90365,20 грн. - основний борг, 3769,22 грн. - 3% річних, а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2013р. порушено провадження у справі № 910/23317/13 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 24.12.2013р.

12.12.2013р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача - Державного комунального підприємства "Житлоремфонд" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

24.12.2013р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Публічного акціонерного товариства "Київенерго" надійшло клопотання про продовження строку розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 24.12.2013р. продовжено строк вирішення спору у справі № 910/23317/13.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2013р. розгляд справи №910/23317/13 відкладено на 05.02.2014р.

16.01.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача - Державного комунального підприємства "Житлоремфонд" надійшло клопотання в якому відповідач просить суд здійснювати розгляд справи без участі представника відповідача.

03.02.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Публічного акціонерного товариства "Київенерго" надійшли документи по справі.

Представник позивача - Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в судовому засіданні 05.02.2014р. позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача - Державного комунального підприємства "Житлоремфонд" в судове засідання 05.02.2014р. не з'явився, проте від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Враховуючи те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, в судовому засіданні 05.04.2014р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.12.2000р. між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" (постачальник), що перейменоване, відповідно до Статуту ПАТ "Київенерго", у Публічне акціонерне товариство "Київенерго", та Державним комунальним підприємством "Житлоремфонд" (споживач) укладено Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №1640402 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язався отримати її та оплатити відповідно до вимог викладених в Договорі.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що при виконанні умов даного договору, а також при вирішенні всіх питань, що необумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією (КМДА), чинним законодавством України, правилами користування тепловою енергією, нормативними актами з питань користування, обліку та взаєморозрахунків за енергоносії.

Відповідно до пункту 2.2.1 Договору, постачальник зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем (додатки 3, 4) для потреб опалення -в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року, згідно з заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку 1.

Згідно з 2.3.1 пунктом Договору, споживач зобов'язується дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно оплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2 до цього Договору.

Пунктом 2 додатку № 2 до Договору визначено, що у разі встановлення у споживача будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії - кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається відповідно до показників цих приладів, встановлених на межі балансової належності (додатки 3,4).

Згідно з пунктом 3 додатку № 2 до Договору у разі встановлення будинкових приладів обліку теплової енергії споживача не на межі балансової належності, до обсягів теплової енергії, визначених цими приладами обліку, споживачем додаються теплові витрати на дільниці тепломережі з межі поділу балансової належності до місця встановлення приладів обліку згідно з пунктом 1.3. додатку 1.

Відповідно до пунктів 4 та 5 додатку № 2 до Договору, дата зняття споживачем показників будинкових приладів обліку - по 25 число поточного місяця; споживач, що має будинкові прилади обліку, щомісячно надає постачальнику звіт по фактичному споживанню теплової енергії - не пізніше 28 числа поточного місяця.

У випадку підключення декількох споживачів без будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії до центрального теплового пункту (ЦТП) - від загального споживання теплової енергії, визначеної за комерційними приладами обліку встановленими на ЦТП, віднімаються обсяги споживання теплової енергії, визначені по будинкових комерційних приладах обліку споживачів, а залишок обсягу спожитої теплової енергії розподіляється між споживачами без будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії пропорційно до їх договірних навантажень (пунктом 7 додатку № 2 до Договору).

Пунктом 8 додатку № 2 до Договору визначено, що у разі відсутності у споживача будинкових комерційних приладів обліку, кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається:

- на опалення - як множення кількості годин споживання теплової енергії за місяць на величину годинного теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія;

- на гаряче водопостачання - як множення кількості діб споживання за місяць на величину добового теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія.

Відповідно до пункту 9 додатку №2 до Договору, споживач щомісячно з 12 по 15 число отримує в МВРТ-6 за адресою: м. Київ, вул. Меліоративна, 11 оформлену постачальником платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.

Пунктом 10 додатку № 2 до Договору передбачено, що споживач щомісячно: забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА; до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком.

Відповідно до п. 4.1., п. 4.3. Договору, даний Договір, набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2001 року. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про його припинення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що ним належним чином виконувалися зобов'язання за Договором № 1640402 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.12.2000 року, тоді як відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого за період з 01.10.2011р. по 01.11.2013р. у відповідача утворилась заборгованість за надані позивачем послуги у розмірі 90365,20 грн., що підтверджується обліковими картками (табуляграмами) за спірний період.

Відповідачем під час розгляду справи заявлено клопотання про зупинення провадження у справі, в якому відповідач просить суд зупинити провадження у справі №910/20164/13 до проведення реорганізації по процедурі припинення Державного комунального підприємства "Житлоремфонд" шляхом приєднання до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс", оскільки відповідно до рішення Київської міської ради №396/6612 від 27.10.2011 року Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" визнано правонаступником всіх майнових прав та обов'язків Державного комунального підприємства "Житлоремфонд". Також, в своєму клопотанні відповідач зазначає, що з 2002 року заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у гарячій воді за Державним комунальним підприємством "Житлоремфонд" не рахується.

Однак, статтею 79 ГПК України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним. Таким чином, враховуючи зазначене та те, що обставини, на які посилається відповідач як на підставу зупинення провадження у справі не відносяться до підстав, у розумінні ст. 79 ГПК України, для зупинення провадження у справі, то заявлене клопотання про зупинення провадження у справі №910/23317/13 задоволенню не підлягає.

Також, суд зазначає, що згідно з умовами Договору № 1640402 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.12.2000 року обов'язок щодо оплати за надану теплову енергію покладено на відповідача.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Проаналізувавши положення Договору № 1640402 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.12.2000 року, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою зазначений договір є договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно наданого позивачем розрахунку, що проведений відповідно до умов договору на підставі даних облікових карток (табуляграм) підтверджується факт поставки теплової енергії позивачем відповідачу протягом спірного періоду з 01.10.2011р. по 01.11.2013р. за Договором № 1640402 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.12.2000 року, а також факт користування відповідачем цією тепловою енергію.

З наданих суду доказів вбачається, що позивач, взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо відпуску теплової енергії від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений Договором та Додатками до нього, строк, оплату за спожиту теплову енергію в повному обсязі не здійснив.

Частинами 1 і 2 статті 528 Цивільного кодексу України визначено, що виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

У разі невиконання або неналежного виконання обов'язку боржника іншою особою цей обов'язок боржник повинен виконати сам.

З позовної заяви та доданих до неї документів, вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем за Договором № 1640402 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.12.2000 року за період з 01.10.2011р. по 01.11.2013р. складала 90365,20 грн.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 3769,22 грн.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

За розрахунком позивача, розмір 3% річних за розрахунком позивача складає 3769,22 грн. Розрахунок відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних у розмірі 3769,22 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п. п. 2 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а із позовних заяв немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" від 06.12.2012 року №5515-VI станом на 01.01.2013 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1147,00 грн.

Розмір позовних вимог складає 94134,42 грн., таким чином, розмір судового збору за дану позовну заяву складає 1882,68 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем в якості доказів сплати судового збору було надано суду платіжне доручення №31709 від 14.11.2013р. на суму 1883,40 грн., тобто в більшому розмірі, ніж передбачено законом.

Згідно п. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається, зокрема, в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

З огляду на зазначене, позивачу підлягає поверненню зайво сплачений судовий збір у розмірі 0,72 грн.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України у розмірі 1882,68 грн. покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного комунального підприємства "Житлоремфонд" (юридична адреса: 02217, м. Київ, вул. Закревського, 15, код ЄДРПОУ 04543683) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 90365 (дев'яносто тисяч триста шістдесят п'ять) грн. 20 коп. - основного боргу, 3769 (три тисячі сімсот шістдесят дев'ять) грн. 22 коп. - 3% річних, а також 1882 (одну тисячу вісімсот вісімдесят дві) грн. 68 коп. судового збору.

3. Повернути Публічному акціонерному товариству "Київенерго" (01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) з Державного бюджету України 0 (нуль) грн. 72 коп. судового збору, сплаченого платіжним дорученням №31709 від 14.11.2013р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи №910/23317/13.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 10.02.2014р.

Суддя О.В. Гулевець