Рішення № 37099745, 04.02.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22843/13 04.02.14За позовом Міського комунального підприємства "Дніпропетровські теплові мережі"

до Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру"

про стягнення заборгованості у розмірі 6933,26 грн.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: Куць О.Т. (дов.)

У судовому засіданні 04.02.14 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Міське комунальне підприємство "Дніпропетровські теплові мережі" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача -Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" 6933,26 грн. заборгованості за договором про постачання теплової енергії № 010159 від 17.11.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2013р. порушено провадження у справі № 910/22843/13 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 18.12.2013р.

13.12.2013р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Міського комунального підприємства "Дніпропетровські теплові мережі" надійшли письмові пояснення по справі, в яких просить суд розглядати справу без участі представника позивача.

18.12.2013р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача - Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про продовження строку розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2013р. продовжено строки вирішення спору у справі №910/22843/13.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2013р. розгляд справи відкладено на 04.02.2014р.

27.01.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Міського комунального підприємства "Дніпропетровські теплові мережі" надійшла заява, в якій позивач повідомив, що відповідачем - ДП "Центр державного земельного кадастру" 30.09.2013р. та 10.10.2013р. було здійснено погашення заборгованості за договором про постачання теплової енергії № 010159 від 17.11.2011р. у розмірі 6483,60 грн., та було сплачено пеню у розмірі 449,66 грн. згідно платіжного доручення №1511 від 13.12.2013р. Також, в даній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 1720,50 грн.

Представник позивача - Міського комунального підприємства "Дніпропетровські теплові мережі" в судове засідання 04.02.2014р. не з'явився.

Представник відповідача - Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" в судовому засіданні 04.02.2014р. надав суду оригінали платіжних доручень №1116 від 30.09.2013р., №1179 від 10.10.2013р., №1511 від 13.12.2013р. в підтвердження оплати заборгованості в розмірі 6483,60 грн. за договором про постачання теплової енергії № 010159 від 17.11.2011р. та пені у розмірі 449,66 грн.

Враховуючи те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, в судовому засіданні 04.02.2014р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

17.11.2011р. між Міським комунальним підприємством "Дніпропетровські теплові мережі" (енергопостачальна організація) та Дніпропетровською регіональною філією Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" (споживач) в особі начальника філії Бондаря О.В., що діяв на підставі довіреності №1094 від 08.08.2011 року, укладено Договір №010159 про постачання теплової енергії (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, за цим Договором енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленим тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що теплова енергія постачається в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору у вигляді: гарячої води на такі потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону (175 діб); гаряче водопостачання - протягом 350 діб; технологічні потреби - відповідно з виробничою програмою; кондиціювання повітря - по мірі необхідності.

Згідно з п. 3.2.2. Договору, споживач зобов'язаний виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені цим договором.

Відповідно до п. 7.3. Договору, споживач зобов'язаний не пізніше ніж за 5 діб до початку розрахункового періоду сплачувати енергопостачальній організації вартість теплової енергії згідно з її кількістю, передбаченою у додатку №1до цього договору, по власним платіжним дорученням з указанням періоду, за який він сплачує.

Відповідно до п. 11.1. Договору, цей Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 17.11.2014 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що ним належним чином виконувалися зобов'язання за Договором № №010159 про постачання теплової енергії від 17.11.2011 року, тоді як відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого за період з 01.10.2012р. по 01.09.2013р. (у період з 01.05.2013р. по 01.09.2013р. нарахування не здійснювались) у відповідача утворилась заборгованість за надані позивачем послуги у розмірі 6483,60 грн., що підтверджується рахунками та актами прийому-передачі виконаних робіт за спірний період.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Проаналізувавши положення Договору №010159 про постачання теплової енергії від 17.11.2011 року, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою зазначений договір є договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно наданого позивачем розрахунку, що проведений відповідно до умов договору, рахунків №010159 від 31.10.2012р., №010159 від 31.11.2012р., №010159 від 31.12.2012р., №010159 від 31.01.2013р., №010159 від 28.02.2013р., №010159 від 30.04.2013р., актів прийому-передачі виконаних робіт за жовтень 2012 року, за листопад 2012 року, за грудень 2012 року, за січень 2013 року, за лютий 2013 року, за березень 2013 року, підтверджується факт поставки позивачем відповідачу теплової енергії протягом спірного періоду на загальну суму 12150,46 грн., факт користування відповідачем цією тепловою енергію, а також, факт наявності заборгованості за Договором №010159 про постачання теплової енергії від 17.11.2011 року у розмірі 6483,60 грн.

З наданих суду доказів вбачається, що позивач, взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо відпуску теплової енергії від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений Договором, строк, оплату за спожиту теплову енергію в повному обсязі не здійснив, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 6483,60 грн.

Під час розгляду справи, відповідачем та позивачем надано суду платіжні доручення №1116 від 30.09.2013р., №1179 від 10.10.2013р., згідно з яким вбачається, що ДП "Центр державного земельного кадастру" здійснено оплату заборгованості за Договором №010159 про постачання теплової енергії від 17.11.2011 року у розмірі 6483,60 грн. Зазначені обставини підтверджуються платіжними дорученнями №1116 від 30.09.2013р., №1179 від 10.10.2013р.

Враховуючи те, що відповідачем здійснено оплату заборгованості, що підлягає стягненню у розмірі 6483,60 грн., до звернення позивачем до суду з позовною заявою та порушення провадження у справі, то позовні вимоги позивача - Міського комунального підприємства "Дніпропетровські теплові мережі" в частині стягнення основного боргу задоволенню не підлягають.

Позивачем, також в позовній заяві заявлено про стягнення пені у розмірі 449,66 грн., що нарахована в періоди: з 16.12.2012р. по 09.06.2013р., з 10.06.2013р. по 16.06.2013р., з 16.01.2013р. по 09.06.2013р., з 10.06.2013р. по 16.07.2013р., з 16.02.2013р. по 09.06.2013р., з 10.06.2013р. по 12.08.2013р., 13.08.2013р. по 16.08.2013р., з 16.03.2013р. по 09.06.2013р., з 10.06.2013р. по 12.08.2013р., з 13.08.2013р. по 16.09.2013р., з 16.04.2013р. 09.06.2013р., з 10.06.2013р по 17.06.2013р., з 18.06.2013р. по 12.08.2013р., з 13.08.2013р. по 25.09.2013р., з 16.05.2013р. 09.06.2013р., з 10.06.2013р. по 12.08.2013р., 13.08.2013р. по 25.09.2013р.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Під час розгляду справи, відповідачем та позивачем надано суду платіжне доручення №1511 від 13.12.2013р. згідно з яким відповідачем було сплачено заявлену до стягнення позивачем пеню у розмірі 449,66 грн.

Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи наведене, провадження у справі № 910/22843/13 в частині позовних вимог щодо стягнення 449,66 грн. пені підлягає припиненню, в зв'язку з, відсутністю предмету спору.

З огляду на те, що пеня у розмірі 449,66 грн. нарахована позивачем за загальний період з 16.12.2012р. по 25.09.2013р., основна заборгованість була сплачена відповідачем 30.09.2013р. та 10.10.2013р., враховуючи положення ч. 2 ст. 49 ГПК України, якою визначено, що якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору, суд покладає судовий збір у розмірі 1720,50 грн. на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову в частині стягнення основного боргу в розмірі 6483,60 грн. відмовити.

2. Провадження у справі № 910/22843/13 в частині стягнення пені в розмірі 449,66 грн. припинити.

3. Стягнути з Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" (юридична адреса: 03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, будинок 3, код ЄДРПОУ 21616282) на користь Міського комунального підприємства "Дніпропетровські теплові мережі" (49044, м. Дніпропетровськ, проспект Карла Маркса, будинок 37, код ЄДРПОУ 32082770) 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 10.02.2014р.

Суддя О.В. Гулевець