Постанова № 37099450, 11.02.2014, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2014 року

Справа № 803/174/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Каленюк Ж.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Фенікс груп Україна" про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Володимир-Волинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Волинській області (далі - Володимир-Волинська ОДПІ, позивач) звернулася з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Фенікс груп Україна" (далі - ТзОВ "Інтер-Фенікс груп Україна", відповідач) про стягнення коштів у сумі 14052,00 грн. з рахунків у банках на погашення податкового боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності, як платник податків перебуває на обліку у Володимир-Волинській ОДПІ та зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, визначені законодавством. За відповідачем рахується податковий борг з податку на прибуток у сумі 14052,00 грн. Вжиті податковим органом заходи стягнення податкового боргу, зокрема, надіслання податкової вимоги, не спричинили його погашення, а тому позивач просить стягнути вказану суму заборгованості із відповідача.

У судове засідання представник позивача не прибув, у письмовому клопотанні просив розгляд справи здійснювати за його відсутності (а.с.20).

Представник відповідача в судове засідання також не прибув, про причини неприбуття не повідомив. Відповідач з урахуванням вимог частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) вважається таким, що був належним чином повідомлений по дату, час і місце су довго розгляду (а.с.23).

Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Згідно із частиною четвертою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. За правилами частини шостої статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Як передбачено частиною першою статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, оскільки в судове засідання особи, які беруть участь у справі, не прибули (при цьому від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності), що не перешкоджає судовому розгляду, а дану справу можливо розглянути і вирішити на основі наявних матеріалів, тому судовий розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ "Інтер-Фенікс груп Україна" зареєстроване у встановленому порядку як юридична особа, що підтверджується копією довідки АА №910057 від 17 жовтня 2013 року з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.4, 29). Згідно з листом позивача від 16 січня 2014 року №233/18-011 відповідач перебуває на податковому обліку у Володимир-Волинській ОДПІ (а.с.5).

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (ПК України) встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. При цьому, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1 статті 36 ПК України). Відповідно до пункту 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

З довідки позивача від 16 січня 2014 року №252/15-06 вбачається, що ТзОВ "Інтер-Фенікс груп Україна" має податковий борг з податку на прибуток у сумі 14052,00 грн. (а.с.6). Як встановлено судом, податковий борг з податку на прибуток виник за рахунок несплати грошових зобов’язань, визначених відповідачем самостійно у податковій декларації з податку на прибуток.

Податковою декларацією з податку на прибуток позивача від 06 лютого 2013 року за звітний (податковий) період - 2012 рік, визначено авансовий внесок, що підлягатиме сплаті щомісяця у березні-грудні 2013 року та січні-лютому 2014 року – 5684,00 грн.

Згідно із пунктом 54.1. статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1. статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації. У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань. При цьому дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається починаючи з березня поточного звітного (податкового) року по лютий наступного звітного (податкового) року включно. Податкова декларація та розрахунок щомісячних авансових внесків за базовий звітний (податковий) рік подаються протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Як свідчить облікова картка відповідача за платежем "податок на прибуток" останнє частково сплатило авансові внески з податку на прибуток, а саме 14 жовтня 2013 року у сумі 3000,00 грн. (а.с.21). Однак, грошові зобов’язання зі строком сплати: до 30 жовтня 2013 року у сумі 2684,00 грн., до 30 листопада 2013 року у сумі 5684,00 грн., до 30 грудня 2013 року у сумі 5684,00 грн. відповідачем сплачені не були.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків – сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Згідно з підпунктом 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 ПК України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

Позивач у встановлені строки визначені самостійно у податковій декларації узгоджені грошові зобов’язання з податку на прибуток не сплатив, отже, вони набули статусу податкового боргу, який становить 14052,00 грн. Розмір податкового боргу підтверджується довідкою позивача про податковий борг відповідача (а.с.6).

Пунктом 59.1. статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктами 59.4, 59.5. статті 59 ПК України визначено, що податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог статті 59 ПК України Володимир-Волинською ОДПІ відповідачу надсилалась податкова вимога від 07 листопада 2013 року №51-15, яка залишились без належного реагування (а.с.7-8).

Згідно зі статтею 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Таким чином, оскільки за відповідачем рахується податковий борг, щодо наявності та розміру якого відповідачем не подано до суду письмових заперечень, вжиті податковим органом заходи не призвели до його погашення, тому позовні вимоги про стягнення з ТзОВ "Інтер-Фенікс груп Україна" податкового боргу в сумі 14052,00 грн. підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 122, 160, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі статей 16, 38, 54, 57, 95 Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Фенікс груп Україна" (44700, Волинська область, місто Володимир-Волинський, вулиця Луцька, будинок 13, кімната 1, ідентифікаційний код 34434972) у банках, що його обслуговують, в дохід Державного бюджету України кошти у сумі 14052,00 грн. (чотирнадцять тисяч п’ятдесят дві грн. 00 коп.) для погашення податкового боргу.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ж.В. Каленюк