Ухвала суду № 37097773, 06.02.2014, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 212/770/2012 Провадження № 22-ц/772/242/2014Головуючий в суді першої інстанції:Дернова В. В.Категорія: 27Доповідач: Копаничук С. Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2014 року м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючої: Копаничук С.Г.

Суддів: Нікушина В.П., Зайцева А.Ю.

при секретарі: Іщук О.В.

за участю представника відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором позики, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Ленінського районного суду м.Вінниці від 05 квітня 2012 року, -

В с т а н о в и л а :

В січні 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором позики, посилаючись на те, що 01.11.2010 року відповідач отримав у нього в позику 167333 доларів США та зобов'язався сплатити відсотки за користування даними коштами і повернути їх не пізніше 25.04.2011 року, про що написав розписку. Проте, взяті на себе зобов'язання не виконав, борг йому не повернув, тому просив стягнути з ОСОБА_5 заборгованість в сумі 255093 доларів США, що еквівалентно 2038143,01 грн., з яких: 167333 доларів США - борг за договором позики, 87760,12 доларів США - відсотки за користування коштами.

Рішенням Ленінського районного суду м.Вінниці від 05.04.2012 року стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 167333 доларів США, що еквівалентно 1336957,20 грн. за розпискою 01.11.2010 року. В іншій частині позовних вимог - відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 2239,76 грн. судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить рішення суду скасувати через порушення судом норм матеріального права, а по справі ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити. Зазначив, що суд не дослідив усі обставини справи, а саме: не виявив джерел отримання позивачем таких значних коштів та можливості ОСОБА_4 розпоряджатись сумою в розмірі 167333 доларів США.

Заслухавши доповідача, осіб ,що беруть участь в справі, перевіривши матеріали справи, рішення суду та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

За змістом ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошей. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

За правилами ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем грошової суми.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Ухвалюючи рішення про стягнення боргу в сумі 167333 доларів США, суд першої інстанції виходив з того, що 01.11.2010 року відповідач одержав від позивача гроші в сумі 167333 доларів США, які зобов'язався повернути до 25.04.2011 року, про що написав розписку. Проте, ОСОБА_5 взяті на себе зобов'язання не виконав, кошти у встановлений розпискою строк не повернув, а тому права ОСОБА_4 підлягають захисту шляхом стягнення коштів.

Суд вірно встановив обставини по справі ,належним чином перевірив їх доказами ,які оцінив відповідно до ст.212 ЦПК України, правильно визначив спірні правовідносини та правові норми ,що їх регулюють та дійшов до обґрунтованого висновку про необхідність стягнення суми боргу з ОСОБА_5

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 про те, що написання вказаної розписки було зумовлено не отриманням позики, а з інших підстав, що пов'язані з веденням спільного бізнесу, є безпідставними, так як з розписки, що підтверджує укладення договору позики, вказаного не вбачається, навпаки слідує, що ОСОБА_5 отримав грошові кошти, які мають бути повернуті.

Доводи скарги про недослідження судом обставин справи щодо джерел доходу ОСОБА_4 та його можливості передавати таку значну суму в позику, Не заслуговують на увагу оскільки вказані обставини правового значення для вирішення даної справи не мають і виходять за рамки обставин, що потребують з'ясуванню.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Рішення суду відповідає матеріалам справи і вимогам закону, постановлене з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а тому скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 315 ЦПК України ,-

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м.Вінниці від 05 квітня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

Згідно з оригяналом: