Постанова № 37097015, 23.01.2014, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

23 січня 2014 р. Справа № 802/3435/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Поліщук Ірини Миколаївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Кошевого Богдана Анатолійовича

представника позивача: Тихонюка С.Л.

представника відповідача: Міровського В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: приватного підприємства "Роял Паб"

до: Вінницької об`єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Вінницькій області

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.07.2013 року № 0003552203

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось приватне підприємство "Роял Паб" (далі - ПП "Роял Паб", позивач) з адміністративним позовом до Вінницької об`єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Вінницькій області (далі - Вінницька ОДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.07.2013 року № 0003552203.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 15.07.2013 року Вінницькою ОДПІ за наслідками проведеної фактичної перевірки ПП "Роял Паб" прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003552203 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на суму 7520 грн. Позивач не погоджується з прийнятим податковим повідомленням рішенням та обґрунтовує свою позицію наступним. Так, за наслідками проведеної перевірки перевіряючими в тому числі встановлено порушення, яке полягало у здійсненні позивачем продажу товару, який не облікований у встановленому законодавством порядку за місцем (реалізації) зберігання. Однак, як зазначає позивач у позовній заяві, відповідач не мав права застосовувати до нього штрафні (фінансові) санкції, оскільки Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг", а саме, статтею 20, на яку відповідач послався в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні, передбачена відповідальність за здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку, в той час, як під час перевірки не було встановлено факту реалізації.

Також, у позовній заяві представником позивача зазначено, що в акті перевірки посадовими особами відповідача зазначено, що позивачем здійснюється торгівля не облікованим товаром, однак документи на походження даного товару перебували в бухгалтерії, яка на момент проведення перевірки (19 годину) вже не працювала.

З огляду на викладене, позивач дане податкове повідомлення-рішення вважає таким, що суперечить чинному законодавству, є протиправним, не ґрунтується на жодних законних підставах та просить його скасувати.

Ухвалою суду від 26.09.2013р. зупинено провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням у справі № 802/3436/13-а за позовом приватного підприємства "Роял Паб" до регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, в зв`язку з тим, що оскаржуване в адміністративній справі № 802/3436/13-а рішення прийняте на підставі матеріалів перевірки, на підставі яких прийнято і оскаржуване у даній адміністративній справі податкове повідомлення-рішення від 15.07.2013 року № 0003552203.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 23.10.2013р., прийнятою за результатами розгляду адміністративної справи № 802/3436/13-а, відмовлено ПП "Роял Паб" в задоволенні адміністративного позову. Як слідує з відмітки інформаційного відділу Вінницького окружного адміністративного суду вказана постанова набрала законної сили 11.11.2013 року (а.с. 87-89).

За вказаних обставин, ухвалою суду від 21.01.2014 року (а.с. 92) поновлено провадження у справі за позовом ПП "Роял Паб" до Вінницької ОДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.07.2013 року № 0003552203.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та пояснення, надані у судових засіданнях, просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні не погодився із заявленими позовними вимогами з підстав, викладених у письмових запереченнях від 22.08.2013 року № 104-10/03-08, в яких зазначено, що Вінницька ОДПІ приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, діяла згідно із нормами чинного законодавства, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, оцінивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку, що позов є необґрунтованим та не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено судом, 06.06.2013 року державними податковими ревізорами-інспекторами Вінницької ОДПІ проведена фактична перевірка кафе-бару, розташованого за адресою м. Вінниця, вул. Коцюбинського, 39, де здійснює свою господарську діяльність ПП "Роял Паб".

За результатами перевірки складено акт № 053/02/21/3-36310417 про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог законодавства в частині виробництва, обігу, зберігання, транспортування, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами від 06.06.2013 року (а.с. 6-7), в якому зазначено, що перевіркою встановлено порушення ПП "Роял Паб" ст. 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а саме, зберігання позивачем алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка, а також п. 12 ст. 3, ст. 6 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг", а саме, здійснення продажу товару, який не облікований у встановленому законодавством порядку за місцем реалізації (зберігання): відсутні накладні на товар. Загальна вартість не облікованого товару - 3760 грн.

В заявленому адміністративному позові позивач оскаржує податкове повідомлення-рішення від 15.07.2013 року № 0003552203 (а.с. 8), яким до нього застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 7520 грн. за здійснення продажу товару, який не облікований у встановленому законодавством порядку за місцем реалізації (зберігання).

Визначаючись щодо заявленого позову суд виходив із наступного.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", дія якого поширюється на усіх суб'єктів господарювання та їх господарські одиниці, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Так, п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" встановлено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Статтею 6 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачено, що облік товарних запасів фізичною особою - підприємцем ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Тобто, з урахування викладених положень законодавства, з метою встановлення факту продажу (зберігання) облікованих товарів, необхідним є встановлення факту в підтвердження такої господарської операції, як придбання таких товарів з подальшим їх обліком.

Представником позивача до позовної заяви додано первинні документи, а саме, податкові, видаткові та товарно-транспортні накладні, які на його думку, підтверджують факт придбання товарів.

Як слідує з даних первинних документів, датованих 2012 роком, позивачем придбавалися алкогольні напої, зокрема, у ТОВ "Баядера Логістик", ТОВ "Кондитер-С", ТОВ "Арта-Трейдинг", ТОВ "Метро Кеш енд Кері Україна".

Однак, з такими твердженнями представника позивача суд не погоджується з огляду на наступне.

В судовому засіданні судом досліджувались матеріали справи № 802/3436/13-а.

Так, в даній справі міститься акт про огляд речових доказів від 23.10.2013 року, підписаний головуючим суддею, працівниками Вінницького окружного адміністративного суду та представниками сторін без зауважень, зі змісту якого слідує, що на двох із восьми пляшок наявні залишки цінників з написами "eur" та "duty".

Дані написи свідчать про придбання ПП "Роял Паб" вказаних алкогольних напоїв в мережі магазинів безмитної торгівлі, про що зроблено висновок в постанові Вінницького окружного адміністративного суду від 23.10.2013р. по справі № 802/3436/13-а.

При цьому, як слідує з акту про огляд речових доказів, на інших пляшках взагалі відсутні написи в підтвердження факту придбання товарів.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в даному випадку, представником позивача до матеріалів справи додано документи, що не підтверджують факт придбання товарів, які підлягали подальшому обліку.

Крім того, в постанові Вінницького окружного адміністративного суду від 23.10.2013р. по справі № 802/3436/13-а зроблено висновок, що зазначені представником позивача документи, а саме, податкові, видаткові та товарно-транспортні накладні не стосуються пляшок з алкогольними напоями, які було вилучено в ході проведення перевірки, оскільки, приймаючи до уваги показання свідка ОСОБА_4, в частині великих обсягів реалізації спиртних напоїв в " Роял Паб ", суд зазначив, що надані позивачем документи свідчать про придбання спиртних напоїв в кількості 1-2 пляшки ще в 2012 році, тобто понад півроку тому. Також, у даній постанові суд відмічає, що не співпадає ємність та штрих коди вилучених пляшок та зазначені в документах, що надані позивачем.

Частиною 1 статті 72 КАС України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи те, що постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 23.10.2013 року, прийнятою за результатами розгляду адміністративної справи № 802/3436/13-а, встановлено обставини, що підтверджують факт порушення позивачем п. 12 ст. 3, ст. 6 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг", і дана постанова набрала законної сили, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 15.07.2013 року № 0003552203, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 7520 грн. прийняте Вінницькою ОДПІ на підставі, в межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на все вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає.

При ухваленні рішення в даній адміністративній справі суд також керувався наступним.

Частина друга статті 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до положень ч.3 ст.2 КАС України 3. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В судовому засіданні встановлено, що всі дії відповідача, пов'язані з предметом даного позову, відповідають критеріям щодо правомірності в контексті статті 2 КАС України.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані представником позивача, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Вінницької ОДПІ від 15.07.2013 року № 0003552203, а тому заявлений адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Зважаючи на відсутність в матеріалах справи документів на підтвердження відповідних судових витрат, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Поліщук Ірина Миколаївна