Постанова № 37096472, 10.02.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2014 року Справа № 5023/615/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Черленяк М.І., суддя Івакіна В.О., суддя Шепітько І.І.

при секретарі Деппа-Крівіч А.О.

за участю представників сторін:

заявника (стягувача) - не з'явився

боржника - Закаблукова А.С. за дорученням від 27.01.2014 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтобаз України" (вх. № 236Х/1-32) на ухвалу господарського суду Харківської області від 14 січня 2014 року у справі

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до Ізюмського комунального підприємства теплових мереж, м.Ізюм, Харківської обл.

про стягнення 7 822325,13 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14 січня 2014 року (суддя Смірнова О.В.) в задоволенні заяви про відновлення пропущеного строку пред'явлення наказу від 10.04.2012 року у справі № 5023/615/12 до виконання та видачу дублікату наказу від 10.04.2012 року відмовлено.

Стягувач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу господарського суду Харківської області від 14 січня 2014 року скасувати та задовольнити заяву ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України". Вказує на на те, що оскаржувану ухвалу прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Боржник відзив на апеляційну скаргу не надав, у судовому засіданні його представник зазначив, що оскаржена ухвала прийнята при повному та всебічному з'ясуванні обставин справи, вона є обґрунтованою, відповідає як фактичним обставинам, так і вимогам чинного законодавства, просить ухвалу господарського суду Харківської області від 14 січня 2014 року залишити без змін, а апеляційну скаргу боржника залишити без задоволення. Вказує на те, що стягувач не пропустив строк для пред"явлення наказу до виконання, оскільки наказ був пред"явлений до виконавчої служби вчасно, та докази втрати наказу стягувачем не надано.

Стягувач в судове засідання не з'явився, 03.02.2014 року надіслав телеграму (вх.№ 969), в якій просить у зв'язку з неможливістю прибуття у судове засідання, розгляд апеляційної скарги відкласти.

Колегія суддів вважає, що судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.20002 р. за №75. Відповідно до ст.102 Господарського процесуального кодексу України встановлений 15-ти денний строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, вийти за межі якого Господарським процесуальним кодексом України не передбачено. Крім того, представник стягувача, був присутній у судовому засіданні під час винесення господарським судом Харківської області оскаржуваної ухвали та мав можливість та час підготувати та направити апеляційному суду обґрунтовані пояснення по апеляційній скарзі.

Розглянувши клопотання стягувача та вислухавши думку представника боржника, колегія суддів відмовила в його задоволенні у зв'язку з необґрунтованістю.

Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів вважає можливим відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України розглянути справу за наявними в ній матеріалами без участі представника стягувача.

Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом Харківської області норм процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів встановила наступне.

Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Харківської області від 22.03.2012 року у справі № 5023/615/12 позовні вимоги задоволено частково, зменшено розмір пені на 50%, відстрочено виконання рішення на три місяці - до 01.07.2012 року та стягнуто з Ізюмського комунального підприємства теплових мереж на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Харківської філії основний борг за поставлений природний газ в розмірі 6832688,27грн., пеню в розмірі 267984,70грн., три відсотки річних в розмірі 170577,32грн., інфляційні витрати в розмірі 283090,13грн. та 64380,00грн. судового збору (т.1 а.с.53-56).

10 квітня 2012 року на виконання вказаного рішення господарським судом Харківської області видано наказ про стягнення з Ізюмського комунального підприємства теплових мереж на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Харківської філії основний борг за поставлений природний газ в розмірі 6832688,27грн., пеню в розмірі 267984,70грн., три відсотки річних в розмірі 170577,32грн., інфляційні витрати в розмірі 283090,13грн. та 64380,00грн. судового збору. У наказаі зазначено, що він набирає чинності 10 квітня 2012 року та дійсний для пред'явлення до виконання до 11 квітня 2013 року (т.1 а.с.59).

З матеріалів справи вбачається, що стягувач 04.05.2012 року подав до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області заяву про відкриття виконавчого провадення за вказаним наказом (т.2 а.с.8-10).

20.09.2013 року стягувач завернувся до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області із заявою щодо надання інформації про хід виконавчого провадження (т.2 а.с.11).

Листом № 6802/08.01/В-6 від 02.10.2013 року Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області повідомив стягувача про те, що за даним наказом виконавче провадження виконувалось в межах зведеного виконавчого провадження. Згідно Рішення Ізюмської міської ради № 1489 від 30.11.2012 року прийнято Рішення про припинення Ізюмського комунального підприємства теплових мереж шляхом ліквідації та створено ліквідаційну комісію, у зв'язку з чим, державним виконавцем відповідно до ст. 67 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про закінчення виконавчого провадження та наказ направлено ліквідаційній комісії (т.2 а.с.12-15).

З матеріалів справи вбачається, що 21.10.2013 року стягувач направив Голові ліквідаційної комісії Ізюмського комунального підприємства теплових мереж заяву про повернення на адресу ДК «Газ України» наказу господарського суду Харківської області від 10.04.2012 року у справі № 5023/615/12 (т.2 а.с.19,20).

05 грудня 2013 року стягувач подав до господарського суду Харківської області заяву, в якій просить суд поновити строк для пред"явлення наказу господарського суду Харківської області від 10.04.2012 року у справі №5023/615/12 до виконання та видати дублікат наказу господарського суду Харківської області від 10.04.2012 р. у справі №5023/615/12 (т.2 а.с.1-3).

В обґрунтування заявленого клопотання посилається на те, що на його звернення від 21.10.2013 року Ліквідаційною комісією Ізюмського комунального підприємства теплових мереж наказ господарського суду Харківської області від 10.04.2012 року у справі № 5023/615/12 не повернуто, що на думку стягувача свідчить про втрату вказаного наказу.

Надаючи правову кваліфікацію обставинам справи та доводам стягувача, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому цим Кодексом та законом України «Про виконавче провадження».

Згідно з ч.1 ст.116 Господарського процесуального кодексу України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження». Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.

Відповідно до ч.1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з ч. 2 ст. 24 Законом України «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Наведені норми чинного законодавства свідчать про те, що стягувач має право звернутись до господарського суду з відповідною заявою про видачу дублікату наказу, втім він має право звернутись з відповідною заявою про видачу дублікату наказу в межах строку, встановленого для пред"явлення наказу до виконання. Якщо цей строк пропущено, він повинен на підставі ст. 119 ГПК України звернутись до господарського суду з заявою про відновлення строку для пред"явлення наказу до виконання, а після того, як суд винесе ухвалу про відновлення строку, стягувач має право подати заяву про видачу дублікату наказу.

Як вже зазначалось, стягувач 04.05.2012 року подав до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області заяву про відкриття виконавчого провадення за вказаним наказом (т.2 а.с.8-10).

З Листа виконавчої служби про хід виконавчого провадження № 31/10-4300 від 20.09.2013 року вбачається, що наказ був пред"явлений стягувачем до виконання у встановлені чинним законодавством строки, постановою державного виконавця від 17.05.2012 року було відкрито виконавче провадження за вказаним наказом, яке у подальшому було закрито у зв'язку з ліквідацією боржника і наказ направлено ліквідаційній комісії (т.2 а.с.12,13).

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що наказ стягувачем пред"явлений до виконання вчасно без пропуску встановленого законодавством строку, у зв'язку з чим відсутні підстави для його відновлення.

Враховуючи викладене, господарський суд Харківської області обґрунтовано відмовив стягувачу у задоволенні заяви про відновлення пропущеного строку пред'явлення наказу від 10.04.2012 року у справі № 5023/615/12 до виконання.

Що стосується вимог стягувача про видачу дублікату вказаного наказу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

У ст. 120 ГПК України зазначено, що у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання. До заяви про видачу дубліката наказу мають бути додані: довідка установи банку, державного виконавця чи органу зв'язку про втрату наказу; при втраті наказу стягувачем - довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено.

В обґрунтування заяви про відновлення пропущеного строку та видачі дубліката наказу стягувач посилається на те, що 28.12.2012 року рішенням Ізюмської міської ради № 1598 припинено повноваження ліквідаціної комісії, у зв'язку з чим 21.10.2013 року він звернувся до Голови Ліквідаційної комісії Ізюмського комунального підприємства теплових мереж про повернення на адресу ДК «Газ України» наказу господарського суду Харківської області від 10.04.2012 року у справі № 5023/615/12. Проте, наказ не повернуто, що на думку стягувача свідчить про втрату вказаного наказу ліквідаційною комісією.

З Довідки № 31/10-5415 від 27.11.2013 року вбачається, що ДК "Газ України" наказ господарського суду Харківської області від 10.04.2012 року у справі № 5023/615/12 про стягнення з Ізюмського комунального підприємства теплових мереж на користь ДК «Газ України» заборгованості в сумі 7618720,42 грн. втратив та на виконання не пред'являв (т.2 а.с.22).

Колегія суддів вважає, що твердження стягувача спростовуються матеріалами справи, оскільки стягувач в обгрунтування заяви стверджує, що виконавчий документ втрачено іншою особою - ліквідаційною комісією.

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що вказана Довідка не може бути підтвердженням втрати наказу іншою особою, оскільки вона видається лишу у разі втрати наказу стягувачем. Проте, стягувач ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції не надав доказів в підтвердження втрати ним виконавчого листа.

Відповідно до ст. 33 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Приймаючи до уваги, що стягувач не надав ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції доказів втрати оригіналу наказу господарського суду Харківської області від 10.04.2012 року у справі № 5023/615/12, колегія суддів вважає, що господарський суд обґрунтовано відмовив стягувачу в задоволенні заяви про видачу дублікату наказу.

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в ухвалі місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що доводи апелянта про порушення і неправильне застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали не знайшли свого підтвердження.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийнята господарським судом ухвала відповідає вимогам щодо законності та обґрунтованості, підстав для її скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.

За таких обставин, ухвала господарського суду Харківської області від 14 січня 2014 року підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтобаз України" задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105, 106 ГПК України,

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про відкладення розгляду апеляційної скарги залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 14 січня 2014 року у справі № 5023/615/12 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Повна постанова складена 10.02.2014 року.

Головуючий суддя Черленяк М.І.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Шепітько І.І.