Постанова № 3709573, 21.04.2009, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.2009 Справа №9/4

м. Полтава

за позовом Закритого акціонерного товариства Полтавська фірма "Ворскла" Виробництво одягу.Імпорт.Експорт, вул. Жовтнева, 72, м. Полтава, 36029

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві, вул. Фрунзе, 155, м. Полтава, 36008

про : скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Полтаві :

(1) від 19.04.2007 р. № 001022301/0, за яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у вигляді штрафної (фінансової) санкції в сумі 36 381,00 грн.;

(2) від 12.09.2007 р. № 0002882301/0, за яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у вигляді штрафної (фінансової) санкції в сумі 244,50 грн.,

Суддя Ківшик О.В.

Секретар судового засідання Марчевська М.О.

Представники

від позивача: Колісник Ю.І., Ручій В.В., Приходько Я.П. (див. журнал судового засідання);

від відповідача: Чала О.Д., Кустолова І.А. (див. журнал судового засідання);

судовий експерт : Петров С.С. (див. журнал судового засідання).

Справа прийнята до провадження суддею Ківшик на підставі ухвали від 10.07.2008 р. голови господарського суду Полтавської області Ціленка В.А..

У судовому засіданні 21.04.2009 р. відповідно до п. 3 ст. 160 КАС України оголошено вступну та резолютивну частину постанови, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення її повного тексту.

Суть спору : розглядається позов про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Полтаві : від 19.04.2007 р. № 001022301/0, за яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у вигляді штрафної (фінансової) санкції в сумі 36 381,00 грн., та від 12.09.2007 р. № 0002882301/0, за яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у вигляді штрафної (фінансової) санкції в сумі 244,50 грн..

Відповідач позов не визнає за мотивами заперечення № 622/9/10-016 від 25.04.2008 р., доповнення до заперечення № 652/9/10-016 та додаткових пояснень № 2794/10/10-012 від 17.12.2008 р., посилаючись на правомірність спірних податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи те, що первинні банківські та касові документи платника позивача відповідно до п. 2.10 акту виїзної планової комплексної документальної перевірки Закритого акціонерного товариства Полтавська фірма "Ворскла" Виробництво одягу.Імпорт.Експорт з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 р. по 30.09.2006 р. № 668/23-1/00309708 від 06.04.2007 р. перевірки були перевірені вибірковим методом, описання обставин щодо недотримання тих чи інших норм податкового законодавства приведено у цифровому вигляді в табличній формі, що потребувало дослідження первинної бухгалтерської документації, суд призначив судово-економічну експертизу.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 09.12.2008 р. провадження у даній справі зупинено в порядку ч. 3 п. 2 ст. 156 КАС України з огляду на призначення судово-економічної експертизи.

Полтавським відділенням Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С.Бокаріуса (експертом Петровим С.С.) на виконання вимог суду проведено експертне дослідження, результати якого у формі висновку № 1058 від 16.03.2009 р. разом з матеріалами справи № 9/4 повернуто до господарського суду Полтавської області.

Оскільки обставини, що зумовили зупинення провадження у цій справі, усунуті, ухвалою господарського суду Полтавської області від 20.03.2009 р. провадження у даній справі поновлено в порядку ч. 5 ст. 156 КАС України.

В запереченнях № 3966/9/10-228 від 16.04.2009 р. на вказаний висновок ДПІ у м. Полтаві фактично підтримує правомірність висновків працівників ДПС за актом перевірки, що ліг в основу оспорюваного податкового повідомлення-рішення, не спростовуючи самого висновку.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та судового експерта у судовому засіданні, оцінивши надані докази,

встановив :

За висновками виїзної планової комплексної документальної перевірки Закритого акціонерного товариства Полтавська фірма "Ворскла" Виробництво одягу.Імпорт.Експорт з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 р. по 30.09.2006 р., що набрали форму акту № 668/23-1/00309708 від 06.04.2007 р., ДПІ-відповідач констатувала завищення останнім скоригованого валового доходу за 2005 рік на 176 00,00 грн. та 9 місяців 2006 року на 201 272,00 грн. та завищення загальної суми валових витрат за 2005 рік на 330 400,00 грн. та 9 місяців 2006 року на 390 939,00 грн. при здійснення відображення у податковому обліку балансової вартості заборгованості в іноземній валюті, чим порушено пп. 7.3.3 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Наслідком таких висновків стало прийняття ДПІ у м. Полтаві податкового повідомлення-рішення від 19.04.2007 р. № 001022301/0, за яким Закритому акціонерному товариству Полтавська фірма "Ворскла" Виробництво одягу.Імпорт.Експорт визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у вигляді штрафної (фінансової) санкції в сумі 36 381,00 грн..

В результаті адміністративно-апеляційного оскарження позивачем зазначеного податкового повідомлення-рішення :

- рішенням ДПІ у м. Полтаві № 13042/10/25-038 від 22.06.2007 р. про результати розгляду первинної скарги сума податкового зобов'язання залишена без змін;

- рішенням ДПА у Полтавській області № 2052/10/25-017 від 31.08.2007 р. про результати розгляду повторної скарги остання залишена без задоволення, податкове повідомлення-рішення –без змін, збільшено штрафну санкцію з податку на прибуток на 244,5 грн., податкове повідомлення-рішення набрало форму податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві від 12.09.2007 р. № 0002882301/0, за яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у вигляді штрафної (фінансової) санкції в сумі 244,50 грн.;

- рішенням ДПА України № 11389/6/25-0515 від 14.11.2007 р. про результати розгляду повторної скарги скарга платник-позивача залишена без задоволення, податкові повідомлення-рішення –без змін.

Не погоджуючись з такими висновками, позивач звернувся до суду з даним позовом.

При прийнятті судового рішення суд виходив з наступного.

Оподаткування операцій із розрахунками в іноземній валюті регулюється за нормами п. 7.3 ст. 7 Закону України № 334/94-ВР від 28.12.94 р. "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції Закону № 283/97-ВР від 22.05.97 р. (що була чинна на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, відповідно до пп.. 7.3.3 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" балансова вартість заборгованості, основна сума якої (без процентів, комісій та винагород) виражена в іноземній валюті, відображається у податковому обліку платника податку шляхом перерахунку її суми в гривні за офіційним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату її оприбуткування (виникнення).

У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини), вираженої в іноземній валюті, протягом звітного періоду її балансова вартість визначається шляхом перерахунку суми такої заборгованості (її частини) в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату такого продажу (погашення).

Непогашена протягом звітного періоду заборгованість, виражена в іноземній валюті, розглядається умовно проданою (погашеною) в останній день звітного періоду за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на такий день. При цьому балансова вартість такої заборгованості у наступному звітному періоді визначається на підставі такого перерахунку.

У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини), визначеного абзацом другим цього підпункту, або умовного продажу (погашення) заборгованості, визначеного абзацом третім цього підпункту, платник податку повинен визнати прибуток або збиток від такої операції, що розраховується як різниця між балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на початок звітного періоду чи на дату її оприбуткування (виникнення), залежно від того, яка подія сталася пізніше, та балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на дату її продажу (погашення). При цьому прибуток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові доходи платника податку - кредитора та валові витрати платника податку - дебітора, а збиток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові витрати платника податку - кредитора та валові доходи платника податку - дебітора податкового періоду, протягом якого відбувся такий продаж (погашення).

У такому ж порядку підлягає перерахунку балансова вартість іноземної валюти, отриманої як аванс або виручка чи внаслідок проведення будь-яких інших операцій (включаючи прямі чи портфельні інвестиції), яка обліковується на банківських рахунках платника податку або у його касі на дату закінчення звітного періоду.

Для цілей цього підпункту під терміном "заборгованість" розуміються:

основна сума (непогашена частина основної суми) фінансового кредиту, депозиту (вкладу);

сума процентів, нарахованих на таку основну суму фінансового кредиту, депозиту (вкладу), строк оплати яких минув на дату закінчення звітного періоду;

вартість (непогашена частина вартості) об'єкта фінансового лізингу;

платежі за такий об'єкт фінансового лізингу, строк оплати яких минув на дату закінчення звітного періоду;

балансова вартість цінних паперів, що засвідчують відносини боргу, а також товарних чи фондових деривативів, якщо інше не встановлено нормами цього Закону.

У разі купівлі іноземної валюти за гривні валові витрати або валові доходи платника податку не змінюються. Сума гривень, сплачена платником податку у зв'язку з такою купівлею (без урахування комісійних або вартості інших послуг осіб, що здійснюють конверсійні (обмінні) операції за дорученням платника податку), вважається балансовою вартістю такої іноземної валюти. У разі купівлі однієї іноземної валюти за іншу іноземну валюту балансова вартість придбаної іноземної валюти визначається на рівні балансової вартості іноземної валюти, що була продана (пп.. 7.3.4 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"). У разі продажу іноземної валюти за гривні валові доходи платника податку збільшуються на суму гривень, отриманих від покупця у зв'язку з таким продажем, а валові витрати такого платника податку збільшуються на суму балансової вартості такої іноземної валюти (пп.. 7.3.5 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"). Платник податку самостійно обирає метод оцінки балансової вартості іноземної валюти за середньозваженою вартістю або ідентифікованою вартістю. Зміна методу оцінки балансової вартості іноземної валюти протягом податкового року для цілей податкового обліку не дозволяється (пп.. 7.3.6 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств").

Як уже було відмічено вище, підставою для донарахувань контролюючим органом – ДПІ у м. Полтаві податкових зобов’язань з податку на прибуток у вигляді штрафних (фінансових) санкцій позивачу за спірним податковим повідомленням-рішенням послужили матеріали перевірки (акт № 668/23-1/00309708 від 06.04.2007 р.), які мали здебільшого цифровий ряд валових витрат та валових доходів (див. таблиці розд. 3.1.1 - 3.1.2 акту) без належного описання обставин за первинною бухгалтерською документацією щодо недотримання тих чи інших норм податкового законодавства. Остання обставина викликала необхідність експертного висновку фахівця в області бухгалтерського обліку та податкової звітності.

За дорученням суду була проведена судово-економічна експертиза, яка була виконана Полтавським відділенням Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С.Бокаріуса в особі атестованого судового експерта Петрова С.С..

Відповідно до висновку № 1058 від 16.03.2009 р. судово-економічної експертизи експертне дослідження наданої первинної бухгалтерської документації та іншої, що стосується предмета спору, проведено методом документальної перевірки даних, зазначених у деклараціях з податку на прибуток підприємства Закритого акціонерного товариства Полтавська фірма "Ворскла" та відповідності їх даним бухгалтерського та податкового обліку останнього.

В ході дослідження судовим експертом встановлено, що підприємство у охопленому дослідженням періоді невірно розраховувало курсову різницю, про що вказано і в акті перевірки № 668/23-1/00309708 від 06.04.2007 р..

Розрахунок курсової різниці, який здійснений ДПІ у м. Полтаві (том 2, а.с. 28-30), був перевірений в ході експертизи і його дані співставленні з даними бухгалтерського обліку підприємства. Дані, які наведені у вказаному розрахунку, повністю підтверджуються і знайшли в подальшому своє відображення при визначення інших доходів та витрат ЗАТ "Полтавська фірма "Ворскла" (арк. 7 висновку).

Проте, виходячи із даних бухгалтерського обліку ЗАТ "Полтавська фірма "Ворскла" судовим експертом встановлено, що фактично бухгалтерськими проводками підприємство відображало, крім курсової різниці, яка виникала за залишками на валютних рахунках, курсову різницю, яка виникала при продажу валюти через Міжбанківську валютну біржу та переносила їх дані до декларації з податку на прибуток (дані наведені у акті перевірки №668/23-1/00309708 від 06.04.2007 р., т. 1 арк. справи 21, 22). У податковому обліку не передбачено окремого відображенні курсової різниці при продажу валюти.

Курсової різниці при продажу валюти враховується при визначені доходів та витрат від здійснення такого продажу, що визначено у пп.7.3.5, 7.3.6 п.7.3 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відповідно до Наказу ДПА України від 29 березня 2003 p. № 143 "Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та порядку її складання", який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 8 квітня 2003 р. за № 271/7592, курсова різниця відображається у складі інших доходів у рядку декларації 01.6, а в разі віднесення курсової різниці до валових витрат - у складі інших витрат у рядку декларації 04.12 (з 4 кварталу 2005 р. - у рядку 4.13).

Крім того, виходячи із даних наведених у деклараціях з податку на прибуток, експерт констатував той факт, що підприємство взагалі не відображало дані про продаж валютних коштів і не визначало ні валовий дохід, ні валові витрати від вказаної операції. Відповідно до даних головної книги товариство "Полтавська фірма "Ворскла" взагалі не вело облік рахунків 711 "Дохід від реалізації іноземної валюти" та 942 "Собівартість реалізованої іноземної валюти", що передбачено Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, яка затверджена Наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року № 291.

Враховуючи всі складові бази оподаткування податком на прибуток при оподаткуванні операцій із розрахунками в іноземній валюті за охоплений дослідженням період, порівнюючи фактичні значення рядка декларації 01.6 (табл. № 5) та рядка декларації 04.12 /04.13/ (табл. № 6) з даними декларацій з податку на прибуток, судовий експерт встановив :

- різниця між іншими доходами, які відображено у Декларації з податку на прибуток у 2005 році та розвернутими даними бухгалтерського обліку поквартально, не дає підстав для донарахування податку на прибуток за 2005 рік, оскільки прибуток від інших доходів та витрат відповідно до декларації складає 128,7 тис, грн., а за даними бухгалтерського обліку підприємства 105,7 тис, грн., тобто на 32,2 тис, грн. менші, а відповідно об'єкт додаткового оподаткування відсутній (табл. № 7 висновку);

- різниця між іншими доходами, які відображено у Декларації з податку на прибуток у 2006 році та розвернутими даними бухгалтерського обліку поквартально, дає підстав для донарахування податку на прибуток за 9 місяців 2006 року, оскільки прибуток від інших доходів та витрат відповідно до декларації складає 177,00 тис, грн., а за даними бухгалтерського обліку підприємства 181,2 тис, грн., тобто на 4,2 тис, грн. більше, що і є об'єктом додаткового оподаткування (табл. № 8 висновку);

- податок на прибуток, який необхідно донарахувати за 9 місяців 2006 року внаслідок невірного податкового обліку позивачем операцій з іноземною валютою, складає 1 050,00 грн. (4 200,00 грн. х 25%).

За викладеного, експертним висновком, який судом розцінений як належний доказовий матеріал (позивач погодився з його даними (див. журнал судового засідання від 21.04.2009 р.), заперечення ДПІ у м. Полтаві № 3966/9/10-228 від 16.04.2009 р. на висновок судово-економічної експертизи стосуються підтримання даних акту перевірки, а не спростування висновку судово-бухгалтерської експертизи), підтверджено, що:

(1) висновки акту № 668/23-1/00309708 від 06.04.2007р. виїзної планової комплексної документальної перевірки Закритого акціонерного товариства Полтавська фірма "Ворскла" Виробництво одягу. Імпорт. Експорт" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 р. по 30.09.2006 р. стосовно завищення останнім скоригованого валового доходу за 2005 рік на 176 00,00 грн. та 9 місяців 2006 року на 201 272,00 грн. при здійсненні відображення у податковому обліку балансової вартості заборгованості в іноземній валюті документально не підтверджуються та не відповідають діючому податковому законодавству;

(2) висновки акту №668/23-1/00309708 від 06.04.2007р. виїзної планової комплексної документальної перевірки Закритого акціонерного товариства Полтавська фірма "Ворскла" Виробництво одягу. Імпорт .Експорт" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 р. по 30.09.2006 р. стосовно завищення останнім загальної суми валових витрат за 2005 рік на 330 400,00 грн. та 9 місяців 2006 року на 390 939,00 грн. при здійснення відображення у податковому обліку балансової вартості заборгованості в іноземній валюті документально не підтверджуються та не відповідають діючому податковому законодавству;

(3) з боку Закритого акціонерного товариства Полтавська фірма "Ворскла" Виробництво одягу. Імпорт. Експорт" за 9 місяців 2006 року занижено податкові зобов'язання з податку на прибуток в наслідок невірного податкового обліку операцій з іноземною валютою на 1 050,00 грн..

Враховуючи викладене, в тому числі неповноту дослідження даних обліку платника (за актом ДПІ у м. Полтаві № 668/23-1/00309708 від 06.04.2007 р. не проведений аналіз та не зазначено за рахунок яких показників формувалися підприємством дані рядків декларацій 01.6 та 04.12 (04.13), не визначена сума доходів та витрат від продажу валюти, як це вимагає пп. 7.3.5 п.7.3 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"), висновки ДПІ у м. Полтаві щодо порушення з боку позивача приписів пп.. 7.3.3 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" є неправомірними.

Відповідно до п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (зі змінами та доповненнями) штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею.

Зокрема, пп.. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 вказаного Закону визначено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

При цьому визначення терміну "податкове зобов'язання" наведене у п. 1.2 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" як зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України; "штрафна санкція (штраф)" - як плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Оскільки ДПІ у м. Полтаві за спірними податковими повідомленнями-рішеннями контролюючим органом не було донараховано суму податкового зобов'язання позивачу, законних підстав для застосування штрафних (фінансових) санкцій не має.

Відповідно до ч. 1 ст. 69, ч. 1 ст. 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи; ці дані встановлюються судом на підставі, зокрема, письмових та речових доказів; належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України обов’язок доказування в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суб’єкти владних повноважень зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Заперечення та документи, надані відповідачем, не містять доказів того, що спірні податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві прийняті на підставі та у спосіб, визначений Законом. Вимоги ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України щодо свого обов’язку довести правомірність свого рішення відповідачем не виконано.

За викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими як нормами права, так і доказами (в тому числі висновком судової експертизи), відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

До прийняття чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, відповідно до ч. 1 та ч. 2 п. 3 п. 6 р. VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” КАС України розмір судового збору (державного мита) при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому законодавством для державного мита, розмір судового збору визначається відповідно до підпункту "б" пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито".

За викладеного, відшкодуванню з Державного бюджету України на користь позивача підлягає 3,40 грн. судового збору (державного мита), сплаченого платіжним дорученням № 2458 від 23.11.2007 р., та 5 640,00 грн. витрат, пов'язаних із проведенням судових експертиз, сплачених платіжним дорученням № 180 від 13.02.2009 р..

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 69-71, 79, 81-82, 86, 94, 148, 158-163 та п. 6 р. VІІ "Прикінцеві та перехідні положення" КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

1. Позов задовольнити.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві від 19.04.2007 р. № 001022301/0, за яким Закритому акціонерному товариству Полтавська фірма "Ворскла" Виробництво одягу.Імпорт.Експорт визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у вигляді штрафної (фінансової) санкції в сумі 36 381,00 грн., та податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві від 12.09.2007 р. № 0002882301/0, за яким Закритому акціонерному товариству Полтавська фірма "Ворскла" Виробництво одягу.Імпорт.Експорт визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у вигляді штрафної (фінансової) санкції в сумі 244,50 грн..

3. Стягнути з Державного бюджету з відповідного бюджетного рахунку на користь Закритого акціонерного товариства Полтавська фірма "Ворскла" Виробництво одягу.Імпорт.Експорт (вул. Жовтнева, 72, м. Полтава, 36029), код ЄДРПОУ 00309708 - 5 643,40 грн. судових витрат.

Видати виконавчий документ з набранням постановою законної сили за заявою стягувача.

4. Постанову надіслати сторонам за адресами, вказаними у її вступній частині, та Полтавському відділенню Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф.. М.С.Бокаріуса (разом з матеріалами справи № 9/4).

Суддя Ківшик О.В.

Дата підписання повного тексту постанови :

Примітки :

Сторони та інші особи , які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково до Харківського адміністративного апеляційного суду в порядку та в строки, визначені ст. 186 КАС України.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.