Рішення № 37094410, 05.02.2014, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/12451/13-ц

№ производства 2/646/383/2014

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.02.2014 року Червонозаводський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого -судді Благої І.С.,

за участі секретаря судових засідань Шеховцової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу

за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Харківської Міської Ради, про встановлення фактів, що мають юридичне значення, визнання права власності,

зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Харківської міської ради, третя особа Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області, про визнання права власності, виділення частки власності, зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом, який ним уточнювався (а.с.112-114, 123).

З урахуванням уточнень позивач просить:

- встановити юридичний факт належності ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, правовстановлюючого документу - договору дарування від 05.06.1963 року, посвідченого державним нотаріусом шостої Харківської державної нотаріальної контори за №2695, в якому прізвище обдарованого замість «ОСОБА_2» зазначене як «ОСОБА_2» та «ОСОБА_2»;

- встановити юридичний факт родинних відносин, відповідно до якого ОСОБА_2 є онуком ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2;

- встановити юридичний факт реєстрації шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_6;

- визнати за ОСОБА_2 право власності на 79/100 (сімдесят дев'ять сотих) частин домоволодіння (житлового будинку з надвірними будівлями) по АДРЕСА_1, в тому числі:

- визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за заповітом від 29.03.1991 року на 58/100 (п'ятдесят вісім сотих) частин домоволодіння (житлового будинку з надвірними будівлями) по АДРЕСА_1 після смерті батька ОСОБА_7 та на 14/100 (чотирнадцять сотих) частин домоволодіння (житлового будинку з надвірними будівлями) по АДРЕСА_1, на які спадкоємцем за законом був ОСОБА_7 після смерті свого батька ОСОБА_5, але за життя не оформив свої спадкові права;

- визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом на 7/100 (сім сотих) частин домоволодіння (житлового будинку з надвірними будівлями) по АДРЕСА_1, після смерті бабки ОСОБА_6.

Позов обґрунтовано тим, що право власності на спірний житловий будинок з надвірними будівлями зареєстровано за ОСОБА_5, який є дідом позивача та співвідповідача ОСОБА_3, - в розмірі 42/100 частин, а також ОСОБА_7, який є батьком позивача, - в розмірі 58/100 частин, які у 1963 році були подаровані ОСОБА_5 На час смерті ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 його спадкоємцями за законом були його дружина ОСОБА_6 та його сини ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які проживали разом з ОСОБА_5 Тобто частка кожного з цих спадкоємців після смерті ОСОБА_5 становила 14/100 частин спірного нерухомого майна (42/100 : 3 = 14/100). У ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_6, у ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_8 (батько відповідача), а у ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ОСОБА_7 (батько позивача). За свого життя батько позивача залишив заповіт на його користь. Після смерті ОСОБА_5 спадкоємці, які разом з ним проживали, не зверталися до нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину на належну їм частку у спащині. Також смерті ОСОБА_6 ніхто з її спадкоємців не звертався з відповідними заявами до нотаріальної контори. Цими спадкоємцями за правом представлення є позивач та відповідач ОСОБА_3, які проживали разом зі спадкодавцем, оскільки на час смерті ОСОБА_6 померли обидва її сина (батько позивача ОСОБА_7 та батько відповідача ОСОБА_8). Таким чином після смерті ОСОБА_6 її частку у спадщині після смерті її чоловіка ОСОБА_5 у розмірі 14/100 частин спірного будинку з надвірними будівлями успадковують її онуки - позивач та відповідач у рівних частинах. Після смерті свого батька у 1997 році позивач , який проживав разом з ним, прийняв спадщину, але з заявою до нотаріальної контори не звертався. Спадкове майно після померлого батька позивача становить 79/100 частин спірного житлового будинку з надвірними будівлями та яке складається з 58/100 частин, що належали батькові позивача на праві власності на підставі договору дарування від 1963 року, 14/100 частин, що успадковані батьком позивача після смерті його батька ОСОБА_5 у ІНФОРМАЦІЯ_1, та 7/100 частин, що успадковує позивач за правом представлення після своєї бабки ОСОБА_6, яка померла у ІНФОРМАЦІЯ_2. Разом з тим, нотаріально оформити свої спадкові права позивач не має можливості, оскільки для цього необхідно встановити певні юридичні факти родинних відносин, які пов'язані з розбіжностями у написанні українською мовою прізвищ спадкодавців та спадкоємців - членів родини позивача та самого позивача.

В свою чергу, відповідач ОСОБА_3 звернувся до суду з зустрічним позовом (а.с.174-178). Частина зустрічних позовних вимог була залишена без розгляду за заявою представника позивача (а.с.214-216). Таким чином предметом судового розгляду є зустрічна позовна вимога про визнанняза ОСОБА_3 права власності на 21/100 (двадцять одну соту) частину домоволодіння по АДРЕСА_1, у тому числі, 14/100 (чотирнадцять сотих частин) після смерті ОСОБА_8 та 7/100 (сім сотих) частин після смерті ОСОБА_6.

Зустрічний позов ОСОБА_3, а саме позовна вимога про визнання за ним права власності на частину спірного домоволодіння в порядку спадкування за законом, обґрунтовано тим, що він є спадкоємцем після свого батька ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3, який не оформив за життя своє право на спадщину, хоча фактично її прийняв, вступивши в управління спадковим майном - 14/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1. Крім того, ОСОБА_3 успадкував після смерті своєї бабки ОСОБА_6 7/100 частин спірного домоволодіння. Тобто загальна частка, яку ОСОБА_3 успадкував становить 21/100 частин спірного нерухомого майна.

У судовому засіданні представники позивача ОСОБА_22 та адвокат ОСОБА_14 підтримали уточнений позов у повному обсязі та підтвердили фактичні обставини, які в ньому викладені. Також представники позивача не заперечували проти зустрічного позову ОСОБА_3 в частині визнання за ним права власності на 21/100 частину спірного домоволодіння.

Представник відповідача ОСОБА_15 в судовому засіданні підтримала зустрічний позов ОСОБА_3 та заперечувала проти позову ОСОБА_2

Представник співвідповідача - Харківської міської ради, належним чином повідомленого про час та місце судового розгляду, до суду не прибув з невідомих причин.

Представник третьої особи - Інспекції ДАБК у Харківській області, належним чином повідомленого про час та місце судового розгляду, до суду не прибув з невідомих причин.

Вислухавши осіб, які беруть участь у справі та прибули у судове засідання, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, судом встановлено такі факти та відповідні ним правовідносини.

За договором дарування, укладеним 05.06.1963р. між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 та нотаріально посвідченим державним нотаріусом Шостої харківської державної нотаріальної контори в реєстрі за №2695, ОСОБА_5 подарував ОСОБА_7 58/100 (п'ятдесят вісім сотих) частин від усього домоволодіння, яке знаходиться у АДРЕСА_1, та складається з житлового будинку та надвірних будівель (а.с.6).

Як вбачається з тексту договору, прізвища як дарувальника, так і обдарованого записані у двох варіантах: «ОСОБА_2» та «ОСОБА_2».

Згідно листа КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» від 01.06.2012р. №23-13797 право власності на житлові будинки літ. «А-1» та літ. «Б-1» з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 зареєстровано на ім'я:

- ОСОБА_5 - 42/100 частини на підставі підпису на заповіті, посвідченому 6-ою ХДНК 26.06.1952р. р№2403, та свідоцтва про право на спадщину, виданого 6-ою ХДНК 02.04.1954р. р№2141;

- ОСОБА_7 - 58/100 частин на підставі договору дарування, посвідченого 6-ою ХДНК 05.06.1963р. р№2695 (а.с.28).

На частку ОСОБА_7 - 58/100 (п'ятдесят вісім сотих) частин житлового будинку АДРЕСА_1 - виготовлено технічний паспорт КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» (а.с.7-13).

За даними будинкової книги на вищевказаний житловий будинок позивач постійно проживає та був зареєстрований за цією адресою з 1987 року, а відповідач ОСОБА_3, який також постійно проживає у спірному будинку, зареєстрований за вказаною адресою з 1973р. (а.с.17-24).

Крім того, згідно з будинковою книгою мати позивача ОСОБА_18 також постійно проживала у спірному будинку на час смерті її чоловіка ОСОБА_7 - батька позивача.

ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_7 склав заповіт на користь свого сина ОСОБА_2, який є позивачем у цій справі (а.с.25). Цим заповітом ОСОБА_7 заповідав позивачеві, який проживав разом з заповідачем, усе своє майно, де б воно не було та з чого б не складалося, що буде належати заповідачеві на день його смерті та на що він за законом буде мати право.

Факт родинних відносин між ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_18, ОСОБА_2 (позивачем) та ОСОБА_3 (відповідачем) підтверджено копіями свідоцтв про народження, а також показаннями свідків, допитаних у судовому засіданні.

Так, свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3, повторно виданим 27.01.1983р. міським відділом ЗАГС м.Харкова, засвідчено, що ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, є сином ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с.27).

Відомості щодо прізвищ дитини та батьків вказані у свідоцтві російською мовою («ОСОБА_7») без перекладу на українську мову.

В свою чергу, свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3, виданим 20.04.1953р. Червонозаводським районним бюро РАГС м.Харкова, засвідчено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, є сином ОСОБА_7 та ОСОБА_18 (а.с.27).

У цьому документі також вказані відомості щодо прізвищ дитини та батьків російською мовою («ОСОБА_2») без перекладу на українську мову.

У паспорті громадянина України серія №, виданого на ім'я позивача, його прізвище українською мовою записано як «ОСОБА_2», а російською - «ОСОБА_2».

У свідоцтві про народження позивача (а.с.27) його прізвище, а також прізвища його батьків записані лише російською мовою («ОСОБА_2»), без перекладу на українську мову.

Згідно з повторним свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4, виданим 03.09.1977р., ОСОБА_8 є сином ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с.182).

При цьому відомості щодо прізвищ дитини та батьків вказані у свідоцтві російською мовою («ОСОБА_8») без перекладу на українську мову.

Той факт, що ОСОБА_3 є сином ОСОБА_8, засвідчено свідоцтвом про народження НОМЕР_5, виданим 27.06.1943р. відділом актів громадянського стану (а.с.183).

У цьому свідоцтві також вказані відомості щодо прізвищ дитини та батьків російською мовою («ОСОБА_3») без перекладу на українську мову.

Факт смерті ОСОБА_5 (діда позивача ОСОБА_2 та відповідача ОСОБА_3) ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Харкові засвідчено повторним свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6, виданим 20.09.2012р. Червонозаводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби ХМУЮ (а.с.26).

При цьому прізвище померлого (як і всі інші відомості) у свідоцтві зазначено українською мовою та записано як «ОСОБА_5».

Факт смерті ОСОБА_6 (баби позивача ОСОБА_2 та відповідача ОСОБА_3) ІНФОРМАЦІЯ_2 у м.Харкові підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_7, виданим 29.03.2012р. Харківським міським відділом РАГС (а.с.16).

При цьому прізвище померлої (як і всі інші відомості) у свідоцтві зазначено українською мовою та записано як «ОСОБА_6».

Батько позивача - ОСОБА_2 - ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 у м.Харкові, що підтверджується копією повторного свідоцтва про смерть серії НОМЕР_8, виданого 05.04.2012р. відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м.Харкову реєстраційної служби ХМУЮ (а.с.14).

У свідоцтві про смерть прізвище померлого (як і всі інші відомості) у свідоцтві зазначено українською мовою та записано як «ОСОБА_7».

Мати позивача - ОСОБА_2 - ОСОБА_18 померла ІНФОРМАЦІЯ_7 у м.Харкові, про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_9, виданого 27.08.2002р. міським відділом РАГС Харківського обласного управління юстиції (а.с.15).

У свідоцтві про смерть прізвище померлої (як і всі інші відомості) у свідоцтві зазначено українською мовою та записано як «ОСОБА_18».

Батько відповідача - ОСОБА_3 - ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у м.Харкові, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_10, виданого 21.06.1989р. міським відділом ЗАГС м.Харкова (а.с.213

Свідок ОСОБА_19, яка була допитана у судовому засіданні 29.07.2013р., показала у судовому засіданні, що є сусідкою позивача та його родини та проживає по АДРЕСА_1 з 1964р. Свідок знає родину позивача, у тому числі, діда позивача - ОСОБА_5 та бабу позивача - ОСОБА_6, які були подружжям, а також батька позивача - ОСОБА_7.

Допитана судом свідок ОСОБА_20, яка була допитана у судовому засіданні 29.07.2013р., показала, що проживає у будинку будинку АДРЕСА_1 з 1948р., тобто з народження. Свідок знає родину позивача та відповідача, у тому числі, їх діда- ОСОБА_5 та їх бабу- ОСОБА_6, які були подружжям, а також батька позивача - ОСОБА_7, з яким свідок разом працювала. У подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було двоє синів: ОСОБА_7 - батько позивача та ОСОБА_8 - батько відповідача.

Згідно листа Харківського обласного державного нотаріального архіву від 07.02.2013р. №314/01-12 було проведено перевірку наявності спадкових справи після померлих ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_7 та ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6, які проживали у будинку АДРЕСА_1. За результатами цієї перевірки встановлено, що в період з 1968р. по 2000р. заяви про прийняття спадщини, відмову від спадщини до нотаріальної контори не надходили, спадкові справи після вищевказаних осіб не заводились, свідоцтва про право на спадщину не видавалися (а.с.89).

Ці ж обставини підтверджено Інформаційними довідками зі Спадкового реєстру (а.с.96-99).

Таким чином, судом встановлено, що у членів родини позивача та у самого позивача і співвідповідача ОСОБА_3 є розбіжності у варіантах написання їх родинного прізвища («ОСОБА_3» російською мовою), які не впливають на факт наявності вищевказаних родинних зв'язків.

Оскільки час відкриття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_7, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 та після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8, а також час фактичного прийняття спадщини позивачем ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_3 після вказаних осіб відбулися до набрання чинності Цивільним кодексом України 2003р., то за правилами п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, до спірних правовідносин застосовується правила Цивільного кодексу УРСР 1963р.

Так, відповідно до ч.1 ст.529 Цивільного кодексу УРСР 1963р., при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги

належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.

Відповідно до ст.534 ЦК України 1963р. кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 549 ЦК УРСР 1963р. визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Таким чином у судовому засіданні встановлено, що на час смерті ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 його спадкоємцями за законом були його дружина ОСОБА_6 та його сини ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які проживали разом з ОСОБА_5 - у рівних частинах по 14/100 частин спірного нерухомого майна (42/100 : 3 = 14/100).

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6, враховуючи, що її сини ОСОБА_8 (батько відповідача) та ОСОБА_7 (батько позивача) померли за її життя у ІНФОРМАЦІЯ_3 та у ІНФОРМАЦІЯ_6 відповідно, спадкодкоємцями після неї у рівних частинах по 7/100 частин спірного будинку є позивач та співвідповідач ОСОБА_3

Оскільки за свого життя батько позивача ОСОБА_2 залишив заповіт на його користь, то після його смерті, враховуючи, що позивач фактично вступив в управління та володіння спадковим майном, він визнається таким, що прийняв спадщину після свого батька, а саме - 58/100 частин спірного нерухомого майна.

Крім того, відповідач ОСОБА_21 успадкував після свого батька ОСОБА_8 14/100 (чотирнадцять сотих частин) спірного домоволодіння, фактично прийнявши спадщину.

Таким чином, наявні підстави для визнання права власності в порядку спадкування:

- за ОСОБА_2 - на 79/100 частин спірного нерухомого майна, з яких: 58/100 частин - після смерті його батька, ОСОБА_7, 14/100 частин- на які спадкоємцем за законом був ОСОБА_7 після смерті свого батька ОСОБА_5, але за життя не оформив свої спадкові права, а також 7/100 частин після смерті бабки позивача, ОСОБА_6;

- за ОСОБА_3 - на 21/100 частину спірного нерухомого майна, з яких: 14/100 частин - після смерті його батька, ОСОБА_8, та 7/100 частин - після смерті його бабки, ОСОБА_6.

Що стосується розбіжностей у варіантах написання українською мовою прізвища позивача, його батьків, діда, баби та відповідача, то це не впливає на суть правовідносин з приводу спадкування, а також на факт родинних відносин між вказаними особами.

В той же час суд залишає без задоволення позовну вимогу про встановлення юридичного факту реєстрації шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

Так, відповідно до ч.2 ст.256 ЦПК України суди можуть встановлювати факти, у тому числі, шлюбу, якщо в органах реєстрації актів громадянського стану не зберігся відповідний запис чи відмовлено у його відновленні або ж він може бути відновлений лише на підставі рішення суду про встановлення факту реєстрації акту громадянського стану.

Але, як зазначає Верховний Суд України у п.10 Постанови Пленуму від 31.03.1995р. №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», з заявами про встановлення факту реєстрації шлюбу може звернутися подружжя або кожен з них; якщо заяву подано лише одним з подружжя, другий з них притягається до участі у справі як заінтересована особа.

Разом з тим, в судовому засіданні було встановлено, що ці особи були подружжям та дідом і бабою позивача ОСОБА_2 та відповідача ОСОБА_3

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1-11, 58-61, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Частково задовольнити позов ОСОБА_2.

Встановити юридичний факт належності ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, правовстановлюючого документу - договору дарування від 05.06.1963 року, посвідченого державним нотаріусом шостої Харківської державної нотаріальної контори за №2695, в якому прізвище обдарованого замість «ОСОБА_2» зазначене як «ОСОБА_2» та «ОСОБА_2».

Встановити юридичний факт родинних відносин, відповідно до якого ОСОБА_2 є онуком ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.

Визнати за ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживає у АДРЕСА_1) право власності на 79/100 (сімдесят дев'ять сотих) частин домоволодіння (житлового будинку з надвірними будівлями) по АДРЕСА_1, в тому числі:

- визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за заповітом від 29.03.1991 року на 58/100 (п'ятдесят вісім сотих) частин домоволодіння (житлового будинку з надвірними будівлями) по АДРЕСА_1 після смерті батька ОСОБА_7 та на 14/100 (чотирнадцять сотих) частин домоволодіння (житлового будинку з надвірними будівлями) по АДРЕСА_1, на які спадкоємцем за законом був ОСОБА_7 після смерті свого батька ОСОБА_5, але за життя не оформив свої спадкові права;

- визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом на 7/100 (сім сотих) частин домоволодіння (житлового будинку з надвірними будівлями) по АДРЕСА_1, після смерті бабки ОСОБА_6.

В решті позову відмовити.

Задовольнити зустрічний позов ОСОБА_3.

Визнати за ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_8, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, проживає у АДРЕСА_1) право власності на 21/100 (двадцять одну соту) частину домоволодіння (житлового будинку з надвірними будівлями) по АДРЕСА_1, у тому числі, 14/100 (чотирнадцять сотих частин) після смерті ОСОБА_8 та 7/100 (сім сотих) частин після смерті ОСОБА_6.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Червонозаводський районний суд м.Харкова протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя І.С.Блага